Постанова

від 22.05.2015 по справі 821/717/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/717/15-а 10 год. 37 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Кермача А.І., представника відповідача Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агріна"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Агріна" (позивач, ПП "Агріна") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003162200 від 13.20.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 48635 грн., та штрафними санкціями у сумі 12159 грн. Позивач вважає спірне податкове повідомлення - рішення таким, що винесено передчасно без з'ясування всіх обставин господарської діяльності підприємства з контрагентом ТОВ "Гранд Вей" за перевірений період. Позивач звертає увагу суду, що податковим органом не витребовувались належним чином будь-які додаткові документи щодо господарських відносин ТОВ "Гранд Вей". Позивач стверджує, що послуги з перевезення вантажу від ТОВ "Гранд Вей" у липні 2014 року підтверджені договором, актами виконаних робіт, податковими накладними, оплата проведена у безготівковому порядку. При здійснені господарської операції з ТОВ "Гранд Вей" виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту, відповідно відсутні підстави у податкового органу вважати їх такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на акт від 12.09.2014 № 707 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Вей" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, оскільки ЄДР не містить запису про відсутність ТОВ "Гранд Вей" за місцезнаходженням.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та стверджував, що під час проведення перевірки правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача із ТОВ "Гранд Вей" за липень 2014 встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбання транспортних послуг у ТОВ "Гранд Вей". Також ДПІ використаний акт перевірки ТОВ "Гранд Вей", відповідно до якого встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, із ним неможливо провести зустрічну звірку. Правочини даного підприємства за період з 01.07.2014 по 12.09.2014 є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість господарськими операціями з ТОВ "Гранд Вей".

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02 жовтня 2014 року ДПІ у м. Херсоні за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агріна" щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками, та контрагентами- покупцями, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за липень 2014 року, складено акт № 327/21-03-22-06/37124888 (далі - акт). Актом перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні транспортних послуг у ТОВ "Гранд Вей" за липень 2014 року, які підпадають під визначення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185. ст.185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет, на загальну суму ПДВ - 48635грн.

Підставою для встановлення зазначених фактів, відповідач вказує на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Вей", у зв'язку із відсутністю за місцезнаходженням. ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено акт від 12.09.2014 року № 707/26- 57-22-04-10/39227039 по контрагенту-постачальнику ТОВ "Гранд Вей" (код 39227039) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.07.2014 по 12.09.2014року, відповідно до якого встановити місцезнаходження ТОВ "Гранд Вей" не є можливим. Згідно реєстраційної частини облікової справи ТОВ "Гранд Вей" стан платника "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. ТОВ "Гранд Вей" не має можливості здійснювати транспортні послуги. немає будь-яких складських приміщень, транспортних засобів, основних засобів, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутні трудові ресурси. За таких обставин, податковий орган дійшов висновку про те, що договори укладені між позивачем та ТОВ "Гранд Вей" у липні 2014 року не спричинили реального настання наслідків.

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 №0003162200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 48635,0 грн. та штрафні санкції на суму 12159,0грн.

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дослідив факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Гранд Вей" та застосував наступні норми законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до установчих документів, ПП "Агріна" зареєстрований платником податку на додану вартість 21.09.2010, як платник податків перебуває на обліку у ДПІ у м. Херсоні, здійснює оптову торгівлю зерном, тютюном, насінням і кормами для тварин.

Протягом липня та серпня 2014 році ПП "Агріна" - замовник, відповідно до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТР-12/2014р. від 15.07.2014 року отримувало послуги від ТОВ "Гранд Вей" - перевізник по перевезенню автомобільним транспортом зернових та масляничних культур.

На виконання умов вищезазначеного договору, ПП "Агріна" отримала від ТОВ "Гранд Вей" оформлені податкові накладні (ПН №1601 від 16.07.14; №1701, №17.02, №1703 від 17.07.14; №1801, №1802,№1803 від 18.07.14; №1901,№1902 від 19.07.14; №2001, від 20.07.14; №2101 від 21.07.14; №2201, №2202 від 22.07.14; №23.01 від 23.07.14; №2401, №2402, №2403 від 24.07.14; №2502 від 25.07.14; №2801 від 28.07.14; №2901, №2902, №2903 від 29.07.14; №3001, №3002, №3003 від 30.07.14; №3107 від 31.07.14). Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідно періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за липень 2014р., що не заперечується ДПІ у м. Херсоні.

Згідно товарно-транспортних накладних ТОВ "Гранд Вей" протягом липня 2014 перевозило зернові культури до зернових терміналів ПП "Агріна" (ТТН №0240, №0243, №0249 від 16.07.14; №0228,№0379,№0381 від 17.07.14; №1525,№0383 від 18.07.14; №1522,№0384 від 19.07.14; №0402,№0403 від 21.07.14; №0408,№0410,№0411 від 22.07.14; № 0390, №0499, №0414, №0415, №0417 від 23.07.14; №0119, №0391 від 24.07.14; №0280, №0418 від 25.07.14; № 0286, № 0288, № 0289, № 0290, № 0292, № 1228, № 0419 від 29.07.14; №0291,№0293, №0295, №0296, №044304 від 30.07.14; №0294, №0298, №0299 від 31.07.14).

Товар перевозився вантажним атотранспортом водіями ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на підставі договорів заявок на замовлення ТОВ "Гранд Вей" .

Отримання послуг від ТОВ "Гранд Вей" підтверджується також актами здачі- прийняття робіт (№1601 від 16.07.14; №1702 від 17.07.14; №1802, №1803 від 18.07.14; №1901 від 19.07.14; №2101 від 19.07.14; №2202 від 22.07.14;.№2402, №2403 від 24.07.14; №2203 від 25.07.14; №2901, №2903 від 29.07.14; №3001 від 30.07.14).

Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку по особовим рахункам позивача .

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Отже, на підтвердження здійснення ТОВ "Грей Вей" у липні 2014 послуг перевезення пшениці позивачем виконані умови податкового законодавства, позивачем надані договір про перевезення вантажів , податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, виписка по особовому рахунку, а також первинні бухгалтерські документи, які підтверджують винанання укладеного договору з ТОВ "Гранд Вей" у липні 2014.

Проте, ДПІ у м. Херсоні приходить до висновку про неможливість отримання позивачем таких послуг у зв'язку із тим, що підприємство-контрагент ТОВ "Гранд Вей" не знаходиться за юридичною адресою, а усі його господарські операції протягом 01.07.2014 по 12.09.2014 актом від 12.09.2014 № 707 визнані нереальними, а податкові зобов'язання недійсними. Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Гранд Вей" від 01.10.2014 щодо підприємства на час здійснення господарських операцій із позивачем відсутні будь-які записи щодо незнаходження його за юридичною адресою. Отже, на час укладання та виконання угоди ТОВ "Гранд Вей" був зареєстрований юридичною особою та включений до ЄДР, був діючим платником ПДВ, відобраив господарські операції з позивачем у деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також слід зазначити, що акт про відсутність за місцезнаходженням був складений вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність підприємства за юридичною адресою на час оформлення ним податкових накладних та підписання актів здачі-прийняття робіт відповідач суду не надав. Так, господарська операція позивачем із ТОВ "Гранд Вей" була вчинена у липні 2014, тоді як акт № 707 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Вей" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків" складений 12.09.2014.

Доводи ДПІ про відсутність у ТОВ "Гран Вей" зареєстрованих транспортних засобів, що свідчить про неможливість здійснювати перевезення, має характер припущень, оскільки достовірно даний факт відповідач не довів, не встановлено кому належать транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, не опитано посадових осіб ТОВ "Гран Вей", водіїв, які перевозили вантажі.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України. У своєму рішенні від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив: "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Аналогічна позиція викладена і у рішенні Європейського Суду з прав людини "Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" рішення Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 0003162200 від 13.20.2014 р. прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 159-163, 254 КАС України, суд -

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Приватного підприємства "Агріна".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 0003162200 від 13.20.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 48635 грн., та штрафними санкціями у сумі 12159 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Агріна" (код ЄДРПОУ 37124888) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні ) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 травня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3