Ухвала

від 08.07.2015 по справі 821/717/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/717/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агріна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ПП "Агріна" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13.20.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 48635 грн., та штрафними санкціями у сумі 12159 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що винесено передчасно без з'ясування всіх обставин господарської діяльності підприємства з контрагентом ТОВ "Гранд Вей" за перевірений період. Позивач звертає увагу суду, що податковим органом не витребовувались належним чином будь-які додаткові документи щодо господарських відносин ТОВ "Гранд Вей". Позивач стверджував, що послуги з перевезення вантажу від ТОВ "Гранд Вей" у липні 2014 року підтверджені договором, актами виконаних робіт, податковими накладними, оплата проведена у безготівковому порядку. При здійснені господарської операції з ТОВ "Гранд Вей" виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту, відповідно відсутні підстави у податкового органу вважати їх такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважав безпідставним посилання відповідача на акт від 12.09.2014 № 707 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Вей" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, оскільки ЄДР не містить запису про відсутність ТОВ "Гранд Вей" за місцезнаходженням.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № НОМЕР_1 від 13.20.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 48635 грн., та штрафними санкціями у сумі 12159 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2014 року ДПІ у м. Херсоні за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агріна" щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками, та контрагентами-покупцями, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за липень 2014 року, складено акт № 327/21-03-22-06/37124888. Актом перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні транспортних послуг у ТОВ "Гранд Вей" за липень 2014 року, які підпадають під визначення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185. ст.185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет, на загальну суму ПДВ - 48635грн.

Підставою для встановлення зазначених фактів, відповідач вказує на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Вей", у зв'язку із відсутністю за місцезнаходженням. ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено акт від 12.09.2014 року № 707/26- 57-22-04-10/39227039 по контрагенту-постачальнику ТОВ "Гранд Вей" (код 39227039) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.07.2014 по 12.09.2014року, відповідно до якого встановити місцезнаходження ТОВ "Гранд Вей" не є можливим. Згідно реєстраційної частини облікової справи ТОВ "Гранд Вей" стан платника "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. ТОВ "Гранд Вей" не має можливості здійснювати транспортні послуги. немає будь-яких складських приміщень, транспортних засобів, основних засобів, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутні трудові ресурси. За таких обставин, податковий орган дійшов висновку про те, що договори укладені між позивачем та ТОВ "Гранд Вей" у липні 2014 року не спричинили реального настання наслідків.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 №0003162200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 48635,0 грн. та штрафні санкції на суму 12159,0грн.

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_1 від 13.20.2014 р. прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Господарського кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно установчих документів, ПП "Агріна" зареєстрований платником податку на додану вартість 21.09.2010, як платник податків перебуває на обліку у ДПІ у м. Херсоні, здійснює оптову торгівлю зерном, тютюном, насінням і кормами для тварин.

Впродовж липня та серпня 2014 році ПП "Агріна" - замовник, відповідно до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТР-12/2014р. від 15.07.2014 року отримувало послуги від ТОВ "Гранд Вей" - перевізник по перевезенню автомобільним транспортом зернових та масляничних культур.

На виконання умов вищезазначеного договору, ПП "Агріна" отримала від ТОВ "Гранд Вей" оформлені податкові накладні (ПН №1601 від 16.07.14; №1701, №17.02, №1703 від 17.07.14; №1801, №1802,№1803 від 18.07.14; №1901,№1902 від 19.07.14; №2001, від 20.07.14; №2101 від 21.07.14; №2201, №2202 від 22.07.14; №23.01 від 23.07.14; №2401, №2402, №2403 від 24.07.14; №2502 від 25.07.14; №2801 від 28.07.14; №2901, №2902, №2903 від 29.07.14; №3001, №3002, №3003 від 30.07.14; №3107 від 31.07.14). Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідно періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за липень 2014р., що не заперечується ДПІ у м. Херсоні.

Відповідно до товарно-транспортних накладних ТОВ "Гранд Вей" протягом липня 2014 перевозило зернові культури до зернових терміналів ПП "Агріна" (ТТН №0240, №0243, №0249 від 16.07.14; №0228,№0379,№0381 від 17.07.14; №1525,№0383 від 18.07.14; №1522,№0384 від 19.07.14; №0402,№0403 від 21.07.14; №0408,№0410,№0411 від 22.07.14; № 0390, №0499, №0414, №0415, №0417 від 23.07.14; №0119, №0391 від 24.07.14; №0280, №0418 від 25.07.14; № 0286, № 0288, № 0289, № 0290, № 0292, № 1228, № 0419 від 29.07.14; №0291,№0293, №0295, №0296, №044304 від 30.07.14; №0294, №0298, №0299 від 31.07.14).

Товар перевозився вантажним автотранспортом водіями ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі договорів заявок на замовлення ТОВ "Гранд Вей" .

Отримання послуг від ТОВ "Гранд Вей" підтверджується також актами здачі- прийняття робіт (№1601 від 16.07.14; №1702 від 17.07.14; №1802, №1803 від 18.07.14; №1901 від 19.07.14; №2101 від 19.07.14; №2202 від 22.07.14;.№2402, №2403 від 24.07.14; №2203 від 25.07.14; №2901, №2903 від 29.07.14; №3001 від 30.07.14).

Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку по особовим рахункам позивача.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

З огляду на те, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, вірним є висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Стосовно встановлення контролюючим органом порушень п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

На підставі п. 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Таким чином, на підтвердження здійснення ТОВ "Грей Вей" у липні 2014 послуг перевезення пшениці позивачем виконані умови податкового законодавства, позивачем надані договір про перевезення вантажів , податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, виписка по особовому рахунку, а також первинні бухгалтерські документи, які підтверджують виконання укладеного договору з ТОВ "Гранд Вей" у липні 2014.

Однак, податковий орган дійшов висновку про неможливість отримання позивачем таких послуг у зв'язку із тим, що підприємство-контрагент ТОВ "Гранд Вей" не знаходиться за юридичною адресою, а усі його господарські операції протягом 01.07.2014 по 12.09.2014 актом від 12.09.2014 № 707 визнані нереальними, а податкові зобов'язання недійсними.

Проте з таким висновком податкового органу погодитись не можна, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Гранд Вей" від 01.10.2014 щодо підприємства на час здійснення господарських операцій із позивачем відсутні будь-які записи щодо незнаходження його за юридичною адресою. Таким чином, на час укладання та виконання угоди ТОВ "Гранд Вей" був зареєстрований юридичною особою та включений до ЄДР, був діючим платником ПДВ, відобразив господарські операції з позивачем у деклараціях з податку на додану вартість.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Водночас варто зауважити, що акт про відсутність за місцезнаходженням був складений вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність підприємства за юридичною адресою на час оформлення ним податкових накладних та підписання актів здачі-прийняття робіт відповідач суду не надав. Так, господарська операція позивачем із ТОВ "Гранд Вей" була вчинена у липні 2014, тоді як акт № 707 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Вей" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків" складений 12.09.2014.

Стосовно тверджень податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Гран Вей" зареєстрованих транспортних засобів, що начебто свідчить про неможливість здійснювати перевезення слід зазначити таке.

Так, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник. До того ж зазначене податковим органом має характер припущень, оскільки достовірно даний факт відповідач не довів, не встановлено кому належать транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, не опитано посадових осіб ТОВ "Гран Вей", водіїв, які перевозили вантажі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_1 від 13.20.2014 р. прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Агріна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі № 821/717/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян