Постанова

від 13.05.2015 по справі 826/18993/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2015 року                     № 826/18993/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «УРСТРАНС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання винити дії.

ВСТАНОВИВ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «УРСТРАНС» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві (надалі також – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають у проведенні документальної виїзної позапланової перевірки ПП «УРСТРАНС», за результатами якої складено акт № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києва, які полягають у внесенні відомостей до інформаційних баз даних щодо анулювання показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ПП «УРСТРАНС» на підставі акту № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року»;

- зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києва вилучити з інформаційних баз даних інформацію щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ПП «УРСТРАНС», внесену на підставі акту № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», та поновити попередньо задекларовані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки та анулювання показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року є протиправними, що у свою чергу завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1256 від 23.10.2013 року на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Діоніс Інвест» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

При цьому, в направленні на перевірку ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.10.2013 року № 3791/22-01 однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено посилання на пп. 78.1.11. п.78.1. ст. 78 ПК України.

Разом з тим, фактичні обставини справи свідчать, що акт документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Діоніс Інвест» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, яка призначена наказом № 1256 від 23.10.2013 року, відповідачем не складався, а натомість податковим органом складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року від 24.10.2013р. № акту № 439/3-22-01-35791314.

Позивач вбачаючи в таких діях відповідача численні порушення податкового законодавства, що безпосередньо впливають на законні права та інтереси позивача, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

          Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

          Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

          Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

          Як встановлено пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

          Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

          Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В той час, як п. 73.5. ст. 73 ПК України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

          Як вже було судом встановлено, відповідачем 24.10.2013р. складено акт № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року».

          В описовій частині вказаного акту, міститься інформація проте, що «ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на адресу ПП «УРСТРАНС» було направлено запит від 17.09.2013р. №4756/10/22-01-11 з метою проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам з ТОВ «Діоніс Інвест». Підприємством відмовлено у наданні документів. На підставі направлення від 24.10.2013 року № 3791/22-01 та наказу № 1256 від 23.10.2013 року з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «УРСТРАНС» здійснено вихід за податковою адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 55. Встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, а також до ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запит від 24.10.2013рр. №600/22-01 на встановлення місцезнаходження ПП «УРСТРАНС»».

          Надаючи правову оцінку діям відповідача як суб'єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин, суд виходив із наступного.

          Правовий механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).

          Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

          Крім того, відповідно до положень чинного законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

          Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.

          Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

          При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС – ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

          У акті та матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про необхідність проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.

          Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

          При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС – ініціатора. Разом з тим, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС – виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

          У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

          Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

          Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

          Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.           Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

          Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

          Проте відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запиту позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такий запит вручався позивачу шляхом його вручення під розписку його уповноваженому представнику.

          Водночас, доводи відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням спростовані наступним.

          Матеріалами справи, зокрема копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, підтверджено, що місцезнаходженням позивача є наступна адреса: 03127, м. Київ, вул. Васильківська, будинок 55.

Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.

          Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

          Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість провести зустрічну звірку позивача з посиланням на відсутність позивача за місцезнаходженням, є безпідставним.

          Разом з тим, відповідачем у акті № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки, встановлено відсутність придбання товарів (робіт, послуг), у контрагентів – постачальників на користь ПП «УРСТРАНС»; відсутність у позивача об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціям з контрагентом-постачальником ТОВ «Діоніс Інвест» в розумінні п. 188.1. ст. 188 ПК України, а також про здійснення діяльності, спрямованої на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

          Суд не погоджується з такими висновками відповідача, вважає їх передчасними, документально не підтвердженими, з огляду про наступне.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В той час, як при встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належать складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідності строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як встановлено статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

          Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

          Висновки відповідача про нереальний характер здійснюваних господарських операцій позивача з його контрагентом ґрунтується виключно на відомостях, відображених у акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Діоніс Інвест» без жодного дослідження господарських операцій з позивачем, їх характеру та змісту, без дослідження первинної документації.

Суд звертає увагу на те, що висновки актів перевірок/звірок інших ДПІ не можуть братись до уваги, оскільки з них не вбачається будь-яких порушень податкового чи іншого законодавства з боку позивача, оскільки податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 03.10.2014 року у адміністративній справі № 826/10708/14, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року, підтверджено реальність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ДЮНІС-ІНВЕСТ» у липні 2013 року.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту прохальної частини позовної заяви позивача вбачається, що останній просив суд «визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають у проведенні документальної виїзної позапланової перевірки ПП «УРСТРАНС», за результатами якої складено акт № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року».

          В той час, як у спірних правовідносинах відповідачем вчинені дії саме щодо проведення зустрічної звірки, а не документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а отже позивачем на переконання суду обрано невірний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів.

          Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що податком органом фактично зустрічної звірки проведено не було, однак викладено судження, що не передбачені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, прийняти рішення про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», результати якої оформлено актом № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013р.

          Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по внесенні відомостей до інформаційних баз даних щодо анулювання показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ПП «УРСТРАНС» на підставі акту № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року» та відповідно про зобов'язання вилучити таку інформацію з відповідних інформаційних баз даних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

          Згідно пункту 74.4 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

          Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

          При вирішенні справи судом, аналізуючи правомірність внесення відповідачем коригувань показників податкової звітності з податку на додану вартість в автоматизовані інформаційні системи, судом було враховано вимоги п. 86.1 ст. 86 ПК України, згідно з якими результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

          Водночас, інформація, що збирається, використовується та формується органами Міндоходів України у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

          Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

          Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

          Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

          Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах "Аудит", "Податковий блок".

          З метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

          Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

          Тобто, система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

          Отже, відображена у вказаних системах податкова інформація повинна використовуватися контролюючим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

          Водночас судом враховано вимоги абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, згідно з яким рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

          Як убачається з п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

          Таким чином, зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно вимог ст. 58 ПК України.

          Отже, судом встановлено, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення за наслідками проведення перевірки позивача не приймалося. Проте, на підставі висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки до інформаційних баз даних відповідачем внесено інформацію щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ПП «УРСТРАНС».

Крім того, судом враховано, що чинним законодавством не передбачено права податкового органу вносити зміни до задекларованого платником податків податкового кредиту чи податкового зобов'язання безпосередньо на підставі акту перевірки та без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, а дії відповідача по коригуванню задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість призвели до негативних правових наслідків (у вигляді зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту), суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та інтереси позивача, оскільки такі зміни несуть за собою податкові зобов'язання.

          Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність в частині оспорюваних дій.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 11, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», результати якої оформлено актом № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013р.

Визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києва, які полягають у внесенні відомостей до інформаційних баз даних щодо анулювання показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ПП «УРСТРАНС» на підставі акту № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року».

Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києва вилучити з інформаційних баз даних інформацію щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ПП «УРСТРАНС», внесену на підставі акту № 439/3-22-01-35791314 від 24.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УРСТРАНС» код за ЄДРПОУ 35791314 щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Діоніс Інвест» код за ЄДРПОУ 38348573 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», та поновити попередньо задекларовані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     І.А. Качур