Постанова

від 28.05.2015 по справі 826/5234/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2015 року                     № 826/5234/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міга-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

провизнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міга-Сервіс" (надалі – позивач/ТОВ "Міга-Сервіс") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – відповідач/ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу №1877-25 від 20.02.2015 р. та рішення про опис майна у податкову заставу №243/26-59-25-01-14 від 03.03.2015 р., прийняті ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було необґрунтовано та протиправно прийняті податкова вимога №1877-25 від 20.02.2015 р. та рішення про опис майна у податкову заставу №243/26-59-25-01-14 від 03.03.2015 р., оскільки станом на час їх винесення у ТОВ "Міга-Сервіс" було відсутнє узгоджене податкове зобов'язання.

Відповідач проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки у спірних правовідносинах діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустив порушень законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), у судовому засіданні 14.05.2015 р., за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

ТОВ "Міга-Сервіс" було зареєстроване 13.02.2009 р. Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області, з 16.02.2009 р. взято на податковий облік.

У період з 14.10.2014 р. по 20.10.2014 р. Маньківським відділенням Тальнівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі – Маньківське відділення Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Брокбудкепітал" та ТОВ "Успіх Юа" за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт №234/22/36250600 від 27.10.2014 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Міга-Сервіс", код за ЄДРПОУ 36250600, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Брокбудкепітал" код ЄДРПОУ 37450960 та із ТОВ "Успіх Юа" код ЄДРПОУ 38689971 за період з 01.07.2014 по 31.07.2014" (надалі - Акт перевірки №234).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №234, позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (надалі – ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 43 710,00 грн., в т.ч. за липень 2014 р. – у сумі 43 710,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними вище висновками податкового органу ТОВ "Міга-Сервіс" подало до Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області заперечення вих. №0311-14 від 03.11.2014 р. на Акт перевірки №234, за результатом розгляду яких рішенням податкового органу №3357/23/00-22-041 від 12.11.2014 р. вказане заперечення залишено без задоволення.

На підставі вказаного Акту перевірки №234 Маньківським відділенням Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000642200 від 14.11.2014 р. (надалі – ППР №0000642200), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54 638,00 грн., з яких 43 710,00 грн. – за основним платежем, а 10 928,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним вище ППР №0000642200, позивачем була подана до Головного управління ДФС у Черкаській області Первинна скарга вих. №2611/14-1 від 26.11.2014 р., за наслідками розгляду якої ГУ ДФС у Черкаській області Рішенням про результати розгляду скарги №1589/23-00-10-0210 від 28.01.2015 р. ППР №0000642200 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

13.02.2015 р. ТОВ "Міга-Сервіс" було направлено до Державної фіскальної служби України Повторну скаргу на ППР №0000642200 вих. №1302-15, за наслідками розгляду якої ДФС України Рішенням про результати розгляду скарги №4300/6/99-99-10-01-01-25 від 02.03.2015 р. ППР №0000642200 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2015 р. позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування ППР №0000642200, при цьому 26.03.2015 р. Черкаським окружним адміністративним судом була прийнята Ухвала про відкриття провадження у справі №823/641/15 за позовом ТОВ "Міга-Сервіс" до Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Водночас, 12.03.2015 р. ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві було направлено ТОВ "Міга-Сервіс" податкову вимогу №1877-25 від 20.02.2015 р. (надалі – Податкова вимога №1877-25) на загальну суму 54 517,88 грн., з яких 43 589,88 грн. – основний платіж, а 10 928,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, 03.03.2015 р. відповідачем було прийняте Рішення №243/26-59-25-01-14 про опис майна позивача у податкову заставу (надалі – Рішення №243).

Вважаючи, зазначені вище, Податкову вимогу №1877-25 та Рішення №243 відповідача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ТОВ "Міга-Сервіс" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень пп.21.1.1 – пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до п.59.1 та п.59.3 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Водночас, згідно пп.89.1.2 п.89.1 та п.89.3 ст.89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

При цьому, згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що однією з обов'язкових умов для надсилання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкової вимоги, а також для виникнення права податкової застави, є наявність, несплаченої у визначений законодавством строк, узгодженої суми грошового зобов'язання.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані Податкова вимога №1877-25 та Рішення №243 були складені, у зв'язку з наявністю у позивача несплаченого грошового зобов'язання, визначеного ППР №0000642200.

При цьому, згідно положень п.56.1 - п.56.3, п.56.15 та п.56.18 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.56.3 ст.56 ПК України).

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст.56 ПК України).

Таким чином, грошове зобов'язання, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, у випадку його оскарження в адміністративному або судовому порядку, у визначений законодавством строк та спосіб, є неузгодженим на термін такого оскарження.

Як вже було встановлено вище судом, позивачем було оскаржено ППР №0000642200 в адміністративному та судовому порядку, при цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, що при такому оскарженні позивачем було порушено, встановлений чинним законодавством порядок та строк такого оскарження.

Враховуючи те, що станом на час складання Податкової вимоги №1877-25 та Рішення №243 ППР №0000642200 оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, а станом на час розгляду даної справи вказане ППР №0000642200 оскаржується в судовому порядку, суд приходить до висновку, що грошове зобов'язання, визначене ППР №0000642200 є неузгодженим, а тому оскаржувані Податкова вимога №1877-25 та Рішення №243 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міга-Сервіс" задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу №1877-25 від 20.02.2015 р. та рішення про опис майна у податкову заставу №243/26-59-25-01-14 від 03.03.2015 р., прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

3.          Судові витрати в сумі 255,78 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міга-Сервіс" (код ЄДРПОУ 36250600) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 І.О. Іщук