Ухвала

від 23.07.2015 по справі 826/5234/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5234/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Рибак А.Ю.

пр-к позивача Руденко А.Ю.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міга-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міга-Сервіс», звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2015 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві надіслано позивачу податкову вимогу №1877-25 від 20.02.2015 року на загальну суму 54 517,88 грн., з яких 43 589,88 грн. - основний платіж, а 10 928,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

03.03.2015 року відповідачем прийнято рішення №243/26-59-25-01-14 про опис майна позивача у податкову заставу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0000642200 є неузгодженим, а тому оскаржувані податкова вимога №1877-25 та рішення про опис майна позивача у податкову заставу є протиправними.

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначено ст.56 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК).

Відповідно до п. 56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п.56.5 ст.56 ПК України).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.15 ПК України).

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (п. 56.19 ст.56 ПК).

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 14.10.2014 року по 20.10.2014 року Маньківським відділенням Тальнівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» та ТОВ «Успіх Юа» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт №234/22/36250600 від 27.10.2014 року та прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000642200 від 14.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54 638,00 грн., з яких 43 710,00 грн. - за основним платежем, а 10 928,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0000642200, позивач подав до Головного управління ДФС у Черкаській області первинну скарга вих. №2611/14-1 від 26.11.2014 р., за наслідками розгляду якої ГУ ДФС у Черкаській області Рішенням про результати розгляду скарги №1589/23-00-10-0210 від 28.01.2015 р. ППР №0000642200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

13.02.2015 р. ТОВ «Міга-Сервіс» було направлено до Державної фіскальної служби України Повторну скаргу на ППР №0000642200 вих. №1302-15, за наслідками розгляду якої ДФС України Рішенням про результати розгляду скарги №4300/6/99-99-10-01-01-25 від 02.03.2015 р. ППР №0000642200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Про оскарження податкового повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження позивач листами від 26.11.2014 року та 13.02.2015 року відповідно повідомляв Тальнівську об'єднану держану податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Також, в подальшому, позивач оскаржив зазначене вище податкове повідомлення-рішення в судовому порядку та листом від 20.03.2015 року за № 2003-15/2 повідомив податковий орган про звернення до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, 20.02.2015 року відповідачем сформовано оскаржувану податкову вимогу в зв'язку з наявністю у позивача несплаченого грошового зобов'язання, визначеного ППР №0000642200.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу , платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків встановлено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем сформовано податкову вимогу та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу передчасно, оскільки визначена у податковій вимозі сума грошового зобов'язання станом на 20.02.2015 року узгоджена не була та не вважалася податковим боргом.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність направлення позивачу податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 24.07.15 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.