Постанова

від 29.05.2015 по справі 826/6405/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2015 року           09:00           № 826/6405/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна»

до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві

провизнання протиправним та скасування рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу від 20.02.2015 № 4355/10/26-58-15-01-13.

Позивач зазначає, що відповідно до ПК України, подавши уточнюючі розрахунки, звернувся до ДПІ із заявою про погодження податкового компромісу. Однак, ДПІ було відмовлено у застосуванні вказаної процедури у зв'язку з тим, що податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак відсутні підстави для застосування податкового компромісу.

Між тим, як зазначає позивач, аналізуючи положення підрозділ 9-2 розділу ХХ ПК України, наведені норми не виключають застосування податкового компромісу до узгоджених податкових зобов'язань. Позивач звертає увагу, що у даній ситуації відсутні обмеження щодо застосування податкового компромісу.

Відповідач заперечує проти позову та, крім іншого, звертає увагу на те, що позивачем у позові не зазначається про те, що суми податкових зобов'язань були визначені за результатами перевірки та, відповідно, прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012 р., які були оскаржені у судовому порядку за результатами якого податкові повідомлення-рішення залишені без змін та, відповідно, стали узгодженими з дня прийняття ухвали КААС від 18.09.2014 р. Відтак, станом на дату подачі 09.02.2015 р. заяви про застосування податкового компромісу, вказані зобов'язання були узгоджені, а тому, як зазначає ДПІ, податковим органом було правомірно прийнято рішення про непогодження податкового компромісу.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 19.05.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.02.2015 р. позивачем до ДПІ подано заяву «Про подання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств для застосування податкового компромісу».

Подавши разом із заявою уточнюючі розрахунки з ПДВ за період січня – липня 2012 року та перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників, а також подавши уточнюючі розрахунки з податку на прибуток за 1 квартал 2012 р., за півріччя 2012 р., за 9 місяців 2012 року з описом господарських операцій, ТОВ «Евоком Україна» просило ДПІ застосувати податковий компроміс до податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 525 323,00 грн., в тому числі по періодах:

-          за січень 2012 р. на суму 42 299,00 грн.,

-          за лютий 2012 р. на суму 45 627,00 грн.,

-          за березень 2012 р. на суму 75 189,00 грн.,

-          за квітень 2012 р. на суму 148 346,00 грн.,

-          за травень 2012 р. на суму 107 475,00 грн.,

-          за червень 2012 р. на суму 59 455,00 грн.,

- за липень 2012 р. на суму 46 932,00 грн.,

Крім того, у вказаній заяві позивач просив застосувати податковий компроміс до податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 549 539,00 грн., у т.ч. по періодам:

-          за 9 місяців 2012 року на суму 549 539,00 грн.

20.02.2015 р. за № 4355/10/26-58-15-01-13 ДПІ прийнято рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу.

У рішенні міститься посилання на вищезазначену дату заяви позивача, вид податку (ПДВ, податок на прибуток), суми: податків відповідно 525 323 грн. та 549 539 грн. У графі «Судове/реляційне оскарження» зазначено, що рішенням КААС в задоволенні позову ТОВ «Евоком Україна» відмовлено. У графі «кримінальне провадження» зазначено «відкрито».

Зокрема, вказується, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, у справі № 826/886/13-а в задоволенні позовних вимог ТОВ «Евоком Україна» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування ППР відмолено у повному обсязі. Вказується також, що відповідно до ст. 254 КАС України рішення набрало законної сили.

Таким чином, як зазначається у рішенні, в силу норм та положень чинного законодавства України, судове рішення, в межах якого оскаржуються податкові повідомлення рішення, набрало законної сили, а тому, станом на 20.02.2015 р. грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями рішеннями вважаються узгодженими.

У взаємозв'язку з наведеним під час розгляду справи встановлено, що у 2012 році ДПІ у Солом'янському районі с. Києва ДПС України проведено перевірку ТОВ «Евоком Україна» (код з ЄДР 36938894) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код з ЄДР 37889322) та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (код з ЄДР 37817020) за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 17.12.2012 р. № 8900/22-7/36938894 (далі – Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 139.1.9. ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, зокрема, за 9 місяців 2012 р. на 549 539 грн., тобто на суму та за період, які зазначені у заяві про застосування податкового компромісу.

Окрім того, у зазначеному Акті перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення позивачем п. 198.6. ПК України, що призвело до заниження ПДВ, зокрема, за:

-          за січень 2012 р. на суму 42 299,00 грн.,

-          за лютий 2012 р. на суму 45 627,00 грн.,

-          за березень 2012 р. на суму 75 189,00 грн.,

-          за квітень 2012 р. на суму 148 346,00 грн.,

-          за травень 2012 р. на суму 107 475,00 грн.,

-          за червень 2012 р. на суму 59 455,00 грн.,

-          за липень 2012 р. на суму 46 932,00 грн., тобто на суму та за період, які зазначені у заяві про застосування податкового компромісу.

На підставі вказаного Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 р. № 000726227 та № 000727227.

Між тим, вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду.

Згідно з постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 р. № 826/886/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 р., яка постановлена у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Враховуючи наведене та виходячи з положень ст. 254 КАС України, постанова суду першої інстанції набрала законної сили 18.09.2014 р., а відтак та на підставі п. 56.18 ПК України – податкові зобов'язання, визначені за результатами перевірки та зазначені у вищезгаданих податкових повідомленнях-рішеннях, набули статус узгоджених податкових зобов'язань.

Під час розгляду справи позивачем не спростовувалось та не заперечувалось, що суми податків, які зазначені у заяві про застосування податкового компромісу, є тими сумами податкових зобов'язань, що нараховані на підставі вищезазначеного Акту перевірки та були визначені у вищезгаданих податкових повідомленнях-рішеннях, тобто нараховані за результатом перевірки одних і тих операцій, а уточнюючі розрахунки, які одночасно із поданням заяви про застосування податкового компромісу, - відображають декларування цих сум вже після набрання рішенням суду законної сили, тобто по суті - повторно.

Слід додати, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2014 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Евоком Україна» на вищезгадану постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

За загальним правилом, платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Між тим, відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

При цьому, пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Відтак, відносно визначених у податкових повідомленнях-рішенням податкових зобов'язань діє спеціальне правило, яке передбачає, що для цілей застосування податкового компромісу, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов'язання мають бути неузгодженими, а саме: знаходиться у процедурі судового та/або адміністративного оскарження. При цьому, визначення «також на неузгоджені суми податкових зобов'язань», слід розуміти в контексті положень підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України так, що для цілей застосування податкового компромісу податкове зобов'язання у всіх випадках має бути неузгодженим.

В даному випадку, як встановлено судом, податкові зобов'язання, які визначені у заяві про застосування податкового компромісу та визначені у податкових повідомленнях-рішеннях до подання заяви про застосування податкового компромісу набули статус узгоджених, у зв'язку з чим до цих сум податків не застосовуються правила про можливість досягнення податкового компромісу.

Наведені позивачем доводи та надані ним матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Подання уточнюючих розрахунків із декларуванням сум податків, які були раніше визначені у податкових повідомленнях-рішеннях та були узгоджені у процедурі судового оскарження до звернення із заявою про застосування податкового компромісу, не змінює статусу вказаних сум податків, як таких, що були узгоджені до подачі заяви про застосування податкового компромісу, що виключає застосування останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку спірне рішення є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а відтак підстав для його скасування не має та у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                             О.А.Кармазін