Рішення

від 27.05.2015 по справі 902/443/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2015 р.

Справа № 902/443/15

за позовом :Приватного підприємства "Вінтек" (вул. Фрунзе, буд. 7а, м. Вінниця, 21000)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" (вул. Калініна, буд. 14, с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду в сумі 588 626,64 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Піпко А.М., Моричереда В.М.,

відповідача : Яремчук Г.Б.

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Вінтек" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду в сумі 588 626,64 грн., з яких: 422474,99 грн. сума основного боргу; 150248,07 грн. інфляційних втрат за період з 27.12.2013 року по 29.03.2015 року; 15903,58 грн. 3 % річних за період з 27.12.2013 року по 29.03.2015 року.

Ухвалою суду від 02.04.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/443/15 з призначенням судового засідання на 20.04.2015 року.

Ухвалою суду від 20.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.05.2015 року, з об'єктивних причин.

21.05.2015 року та 25.05.2015 року в судових засіданнях було оголошені перерву для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

В судове засідання 27.05.2015 року з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву про часткову відмову від позовних вимог (№ 5 від 20.05.2015 року), а саме, в частині стягнення 422474,99 грн. основного боргу, 139548,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015р., 7847,62 грн. 3% річних за період з 16.08.2014 року по 29.03.2015 року. У зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді, внаслідок неправильний дій (бездіяльності) відповідача, а саме, несплати ним суми боргу, на підставі ч.2 ст.49 ГПК України, просить відшкодувати позивачеві витрати на судовий

збір за рахунок відповідача повністю в сумі 11772,53 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в сумі 422474,99 грн. основного боргу, 139548,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015р., 7847,62 грн. 3% річних за період з 16.08.2014 року по 29.03.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.01.2013 року між позивачем (в договорі - "Підрядник") та відповідачем (в договорі - "Замовник") було укладено договір підряду № 1.

Відповідно до п.1.1. договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є: будівельно-монтажні роботи на підвід газопроводу середнього тиску до зерносушки та допоміжних споруд.

Згідно п.3.1. договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно кошторису та складають 744811 грн., без ПДВ.

Відповідно до п.4.1., 4.2 договору терміни оплати: 50% до початку виконання робіт, решта 50% після виконання робіт.

Згідно п.7.1., 7.2 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 днів з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність предмету підряду до приймання. Предмет підряду повинен бути зданий замовнику у вигляду проектної документації.

Відповідно до п.8.1., 8.2 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2013 року. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін.

30.01.2013 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 1 від 30.01.2013 року, в якій сторони прийшли до спільної згоди викласти п. 4.2. договору в новій редакції, а саме: « 4.2. решта 50 % - в 10- денний термін після закінчення Підрядником всіх передбачених договором робіт та підписання акту приймальної комісії про прийняття системи газопостачання в експлуатацію, затвердженого в установленому законодавством порядку. Замовник у відповідності з діючим законодавством має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з порушенням темних умов і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту до їх усунення».

Сторони прийшли до згоди доповнити договір п.7.3. та 7.4. наступного змісту

- «7.3. у разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт, передбачених цим договором, Підрядник сплачує Замовнику за кожен день прострочення пеню, розмір якої обчислюється від договірної ціни невиконаних робіт, визначеної з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.»

- 7.4. у разі порушення з вини Замовника строків оплати за виконання робіт, передбачених цим договором, замовник сплачує Підряднику за кожен день прострочення пеню, розмір якої обчислюється від суми заборгованості, визначеної з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня».

Інші умови договору залишити без змін.

Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору на будівельно- монтажні роботи на підвід газопроводу середнього тиску до зерно сушки та допоміжних споруд за с. Ковалівка, Немирівського р-ну, вул. Леніна, 126, № 1 від 30 січня 2013 року.

17.04.2013 року сторони підписали додаткову угоду №2 до договору підряду № 1 від 30.01.2013 року, якою сторони прийшли до спільної згоди на основі п.3.2. договору і в зв'язку із тим, що в ході виконання робіт виникли додаткові роботи та витрати, що не були передбачені проектом та кошторисом (влаштування футлярів під сільськими дорогами, отримання ТУ Укрзалізниці, що є обов'язком Замовника, збільшення довжини газопроводу відносно проектної на 90м), викласти п.3.1. договору у такій редакції: «3.1. вартість та витрати по виконанню по виконанню робіт визначаються згідно кошторису та складають 825608, 00 грн. включаються додаткові витрати у сумі 80797,00 грн.

Інші умови договору залишити без змін.

Кошторисний розрахунок вартості вказаних додаткових витрат у сумі 80797,00 грн. додається і являється невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору на будівельно - монтажні роботи на підвід газопроводу середнього тиску до зерно сушки та допоміжних споруд за с. Ковалівка, Немирівського р-ну, вул. Леніна, 126 № 1 від 30 січня 2013 року.

Відповідно до умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 803427,99 грн., що стверджується підписаними актами приймання виконаних робіт, а саме: акт № б/н приймання виконаних робіт від 01.09.2013 року на суму 363858,83 грн., акт № 33 приймання виконаних робіт від 26.12.2013 року на суму 358771,56 грн., акт № 34 приймання виконаних робіт від 26.12.2013 року на суму 80797,60 грн.

Відповідач зобов'язання взяті в договорі виконав частково, сплатив позивачеві за виконані роботи лише 380953,00 грн., що стверджується виписками банку, копії яких містяться в матеріалах справи.

З врахуванням часткових сплат борг відповідача становить 422474,99 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 05 від 01.08.2014 р., з вимогою про сплату заборгованості, яку отримав відповідач 08.08.2014 р., проте, відповідачем вказана претензія залишена без задоволення.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 422474,99 грн., в зв'язку з порушенням умов договору відповідачу було нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

З врахуванням встановлених обставин, щодо позову суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зміст договору, додаткових угод, взяті в них зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України "Підряд".

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Борг в сумі 422474,99 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 150248,07 грн. інфляційних втрат за період з 27.12.2013 року по 29.03.2015 року; 15903,58 грн. 3 % річних за період з 27.12.2013 року по 29.03.2015 року.

Разом з тим, позивач частково відмовився від позовних вимог, про що зазначено в заяві ( № 5 від 20.05.2015 року), а саме в частині стягнення 54538,76 грн. інфляційних втрат за період з 27.12.2013 року по 31.08.2014р. та 8055,96 грн. 3% річних за період з 27.12.2013 року по 15.08.2014 року та просить стягнути в сумі 422474,99 грн. основного боргу, 139548,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015р., 7847,62 грн. 3% річних за період з 16.08.2014 року по 29.03.2015 року.

У зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді, внаслідок неправильний дій (бездіяльності) відповідача, а саме, несплати ним суми боргу, на підставі ч.2 ст.49 ГПК України, просить відшкодувати позивачеві витрати на судовий збір за рахунок відповідача повністю в сумі 11772,53 грн.

Суд роз'яснив представнику позивача про наслідки часткової відмови від позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що наслідки часткової відмови від позовних вимог йому відомі та зрозумілі.

Суд дослідивши дану заяву приходить до висновку, що дана заява позивача про часткову відмову від позовних вимог не суперечить чинному законодавству та матеріалам справи, а тому судом приймається та задовольняється.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин провадження в справі в частині стягнення 54538,76 грн. інфляційних втрат за період з 27.12.2013 року по 31.08.2014р. та 8055,96 грн. 3% річних за період з 27.12.2013 року по 15.08.2014 року підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

При цьому, судом розглянуто вимогу про стягнення 422 474,99 грн. основного боргу, 139548,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014 року по 29.03.2015 року; 7847,62 грн. 3% річних за період з 16.08.2014 року по 29.03.2015 року.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 422 474,99 грн. основного боргу, 139548,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014 року по 29.03.2015 року; 7847,62 грн. 3% річних за період з 16.08.2014 року по 29.03.2015 року їх задовільняє.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З рахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати на судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України, відшкодувати позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 78, 80, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Провадження в справі в частині стягнення 54538,76 грн. інфляційних втрат за період з 27.12.2013 р. по 31.08.2014р. та 8055,96 грн. 3% річних за період з 27.12.2013 року по 15.08.2014 року припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" (вул. Калініна, буд. 14, с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830; код ЄДРПОУ 34893401) на користь приватного підприємства "Вінтек" (вул. Фрунзе, буд. 7а. м. Вінниця, 21000, 21050; код ЄДРПОУ 38254023) 422474,99 грн. сума основного боргу; 139548,60 грн. інфляційних втрат; 7847,62 грн. 3% річних; 11772,53 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Повне рішення складено 29 травня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи