Рішення

від 25.05.2015 по справі 904/2165/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.15 Справа № 904/2165/15 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський сад", с. Вашківці Сокирянського району Чернівецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Весь Світ Лімітед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 420 493,78 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Сапожнік С.В. довіреність № 30-03/2015 від 30 березня 2015 року, представник

Від відповідача: Стирнік Ю. В., довіреність № 02-04 від 01 квітня 2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинський сад" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Весь Світ Лімітед" заборгованості за договором поставки від 06.02.2014 №06/02-14 у розмірі 310 164,00 грн.

В подальшому, заявою від 30.03.2015, вих. №35, яка надійшла до суду 02.04.2015, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача:

- заборгованість за договором поставки від 06.02.2014 №06/02-14 у розмірі 310 164,00 грн.;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 31 296,82грн.,

- інфляційне збільшення у сумі 106 964,01грн.,

- три відсотки річних у сумі 9 228,44грн.

08.04.2015 позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просив додатково до первісних, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача:

- заборгованість у розмірі 310 164,00грн.,

- втрати від інфляції у сумі 100 958,02грн.,

- три відсотки річних у сумі 9 371,76грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №06/02-14 від 06 лютого 2014 року, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотка річних за загальний період прострочки виконання зобов'язання з 28.02.2014 по 10.03.2015 у сумі 9 371,76грн. та втрати від інфляції за період з 01.03.2014 по 28.02.2015 у сумі 100 958,02грн.

Відповідач позовні вимоги визнає. Разом з тим, зазначає, що тимчасово не має можливості погасити заборгованість, оскільки має велику заборгованість за валютним кредитом. Стрімка девальвація гривні протягом 2014-2015 років, курсові втрати та дефіцит коштів призвели до виникнення заборгованості не лише перед позивачем, але й перед банком за вказаним кредитним договором. У зв'язку з наведеним відповідач просить відстрочити виконання рішення по даній справі до 01.01.2016.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року №353 у зв'язку із переводом судді Турчина С.О. до іншого суду, відповідно до п.2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. №4-2177/15 справи №904/2165/15, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 розгляд справи був призначений на 25.05.2015.

У судовому засідання 25.05.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Буковинський сад" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Весь Світ Лімітед" укладений договір поставки №06/02-14, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов'язується передати у власність покупцю яблука урожаю 2013 року, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію товару вказується у видаткових накладних (п.1.2. договору).

Відповідно до розділу 2 договору ціна одиниці товару визначається в гривнях з урахуванням податку на додану вартість згідно виставлених рахунків. За поставлений товар покупець здійснює оплату грошовими коштами шляхом їх перерахування на банківський рахунок шляхом 100% передплати, але в любому випадку не пізніше ніж за день до отримання товару. Загальна сума договору складається з сукупної вартості товару, який був придбаний за цим договором (п.п.2.1.-2.3.).

Сторони домовились, що доставка товару за цим договором здійснюється наступним чином: покупець організовує вивіз товару зі складу постачальника автомобільним транспортом (в тому числі силами третьої сторони) (п.4.1.).

Відповідно до п.4.3. договору постачальник відпускає товар після підписання цього договору та зобов'язаний надати покупцю на кожну партію товару наступні документи: податкову та видаткову накладні.

Зобов'язання вважається виконаним з моменту, коли товар наданий у розпорядження у названому місці поставки, належним чином виділений для покупця та перевірений (п.4.5. договору).

Відповідно до п.5.1. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг з моменту, визначеному п.8.1. договору та закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.8.1., 8.2. договору).

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на суму 1 053 771,00грн., що підтверджується видатковими накладними:

№61 від 11.02.2014 на суму 111 834,00грн.,

№62 від 11.02.2014 на суму 108 243,00грн.,

№63 від 12.02.2014 на суму 113 088,00грн.,

№83 від 13.02.2014 на суму 111 435,00грн.,

№73 від 17.02.2014 на суму 99 522,00грн.,

№75 від 18.02.2014 на суму 100 100,00грн.,

№76 від 19.02.2014 на суму 99 385,00грн.,

№97 від 27.02.2014 на суму 102 704,00грн.,

№114 від 10.03.2014 на суму 101 920,00грн.,

№124 від 13.03.2014 на суму 105 540,00грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції виконав частково на суму 743 607,00грн.:

банківська виписка від 27.02.2014 на суму 444 600,00грн.,

банківська виписка від 04.03.2014 на суму 99 522,00грн.,

банківська виписка від 07.03.2014 на суму 99 385,00грн.,

банківська виписка від 213.03.2014 на суму 100 000,00грн.

Залишок несплаченої суми становить 310 164грн. (1 053 771,00грн. - 743 607,00грн.).

Позивач 28.11.2014 направив на адресу відповідача претензію з вимогами оплатити наявну заборгованість, однак претензія залишена без відповіді.

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у сумі 310 164грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 310 164грн. у встановленому порядку не спростував, позовні вимоги визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 310 164грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути втрати від інфляції у сумі 100 958,02грн. за період з березня 2014року по лютий 2015 року включно та три проценти річних у сумі 9 371,76грн. за період з 28.02.2014 по 10.03.2015.

Розрахунок суми втрат від інфляції перевірено судом, відповідає вимогам чинного законодавства (при здійсненні розрахунку позивачем також враховані Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі від 03.04.1997 року №62-97р.

Також відповідає вимогам чинного законодавства розрахунок трьох відсотків річних.

Оскільки прострочення виконання умов договору поставки щодо оплати вартості поставленого товару має місце, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 100 958,02грн. та трьох відсотків річних у сумі 9 371,76грн., є правомірними та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 420 493,78грн. (заборгованість у сумі 310 164,00грн., втрати від інфляції у сумі 100 958,02грн., три відсотки річних у сумі 9 371,76грн.).

Суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01.06.2016.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у виняткових випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - за її межами.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19.03.1997р. п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ) зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 вказаної Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

З огляду на те, що поставка товару відбулася у лютому-березні 2014 року, доказів, які б підтвердили неможливість виконання судового рішення в установлений законом строк, відповідачем не надано, суд не вбачає підстав задовольнити клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заявою від 08.04.2015 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 420 493,78грн. Судовий збір за розгляд цієї вимоги повинен бути сплачений у сумі 8 409,88грн. (420 493,78грн. х2%).

Разом з тим, при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 153,07грн. (згідно платіжного доручення №155 від 04.03.2015 на суму 6 203,28грн. (а.с.7) та платіжного доручення №233 від 27.03.2015 на суму 2 949,79грн. (а.с.53)).

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 743,19грн., зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 8 409,88грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Весь Світ Лімітед" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, буд.2А, ЄДРПОУ 36494347) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський сад" (60222, Чернівецька область, Сокирянський район, с. Вашківці, вул. Грушевського,22, ЄДРПОУ 31769327) заборгованість у розмірі 310 164,00грн., яка виникла за договором поставки №06/02-14 від 06.02.2014, втрати від інфляції у сумі 100 958,02грн., три відсотки річних у сумі 9 371,76грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 8 409,88грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Буковинський сад" (60222, Чернівецька область, Сокирянський район, с. Вашківці, вул. Грушевського,22, ЄДРПОУ 31769327) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 743 (сімсот сорок три) грн. 19 коп., перерахований згідно платіжного доручення №233 від 27.03.2015 оригінал якого міститься в матеріалах справи.

В задоволенні клопотання про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -28.05.2015.