Рішення

від 25.05.2015 по справі 922/2760/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р.Справа № 922/2760/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини -ЕМЗ", м. Харків про стягнення 7346715,32 грн. за участю представників сторін:

позивача - Крат Ю.М.

відповідача - Сібільова О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПрАТ "Завод крупних електричних машин", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ", в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором поставки № 11594 від 21.09.2011 року у розмірі 7959215,32 грн. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 568865,16 грн. пені, 3303562,23 грн. інфляційних збитків та 253655,23 грн. 3% річних від простроченої суми. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.05.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 25.05.2015 року о 10:15 годині.

25.05.2015 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 4126082,62 грн. та 612500,00 грн. основного боргу, що загалом складає 4738582,62 грн.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього документи, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.05.2015 року представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 11594 від 21.09.2011 року в сумі 7346715,32 грн. Також просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

У п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", зазначено, що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Також, 25.05.2015 року представник позивача, разом з супровідним листом, надав суду акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем, витяг з ЄДР відносно позивача.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.05.2015 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні 25.05.2015 року представник відповідача позов (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) визнав та не заперечував проти його задоволення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки № 11594 (далі - Договір), за яким позивач зобов'язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач - приймати товар та оплачувати його.

Відповідно до п. 3.2 Договору, відповідач зобов'язувався здійснювати оплату товар в наступному порядку: 50% - передоплата протягом 10 банківських днів після підписання специфікації на погоджену партію товару; 50% - протягом 10 банківських днів після поставки товару, якщо інший порядок оплати не зазначений у специфікації.

Протягом 2013-2015 років позивач поставив відповідачу на підставі Договору товар на загальну суму 7 959 215,32 гривень, що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач свої зобов'язання по Договору щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 7346715,32 грн.

10 квітня 2015 року позивач направив відповідачу претензію про оплату вартості товару по Договору, однак відповідач у відповіді на претензію повідомив про неможливість її задоволення, у зв'язку з відсутністю коштів.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7346715,32 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 25.05.2015 року.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини -ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код ЄДРПОУ 36224585) на корись приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (749000, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35-А, код ЄДРПОУ 30769085) - 7346715,32 грн. заборгованості та 73080,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова