Постанова

від 19.05.2015 по справі 5008/1452/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 5008/1452/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача (скаржник, заявник) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Ізянської сільської ради, с.Іза, Хустський район, від 23.03.2015 року № 02-36/149

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.03.2015 року, суддя Йосипчук О.С., про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011

за заявою Ізянської сільської ради від 11.02.15 року № 02-38/58 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

у справі за № 5008/1452/2011

за позовом Приватного підприємства "Благобуд-С", м. Хуст, Закарпатська область

до відповідача Ізянської сільської ради, с. Іза, Закарпатська область,

про стягнення 68 944,0 грн. по оплаті за виконані підрядні роботи за договором № 4 від 12.07.2010 року

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.03.2015 року у справі за № 5008/1452/2011 відмовлено у задоволенні заяви Ізянської сільської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 по справі №5008//1452/2011; рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі №5008//1452/2011 залишено в силі.

Ухвала суду мотивована тим, що наведені заявником факти наявності судових рішень, зокрема рішення про визнання договору, укладеного між сторонами, недійсним та вироку у кримінальній справі про вчинення злочину посадовими особами сторін та їх засудження, що мають істотне значення для перегляду цього рішення по суті, не можуть бути прийняті як нововиявлені обставини по цій справі.

В апеляційній скарзі відповідач (заявник) просить дану ухвалу скасувати та прийняти рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволити, рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали були наявні одночасно всі необхідні умови існування нововиявлених обставин. Судом першої інстанції не було враховано рішення у господарській справі та вироку у кримінальній справі, які мають істотне значення для вирішення даної справи, та встановлені обставини у яких мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи в розумінні ст.35 ГПК України.

Крім того, як у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так і в апеляційній скарзі скаржник просить у відповідності до ст.ст. 44,48,49,122 ГПК України видати наказ про повернення стягнутих на підставі рішення суду грошових коштів, зокрема, 60 100 грн. фіктивної заборгованості згідно договору підряду № 4 від 12.07.2010 року, 806,78 грн. судових витрат, 3100,0 грн. вартості проведеної судової експертизи та 6 090,67 грн. стягнутого виконавчого збору.

В судове засідання сторони не забезпечили явки своїх уповноважених представників, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на встановлені процесуальні строки розгляду справи, невизнання судом явки представників сторін обов'язковою, врахування того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, відсутність інших процесуальних перешкод, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року, яке було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року, у даній справі позов про стягнення 68944, 0 грн. задоволено частково та стягнуто з Ізянської сільської ради на користь Приватного підприємства „БЛАГОБУД-С" суму 60 100,0 грн. заборгованості по оплаті за виконані підрядні роботи за договором №4 від 12.07.2010 р. та суму 806,78 грн. відшкодування судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач по справі - Ізянська сільська рада Хустського району звернулася до господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 по справі №5008//1452/2011, посилаючись як на нововиявлені обставини по цій справі на прийняте господарським судом Закарпатської області рішення від 11.12.2014р. по справі № 5008/517/2012, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р., та відповідно до якого визнано недійсними договір підряду від 12.07.2010 № 4, укладений між Ізянською сільською радою і ПП „Благобуд-С", та акт приймання виконаних робіт за липень - серпень 2010 року.

Крім того, як на нововиявлені обставини по справі №5008//1452/2011, посилається також і на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 24.10.2014р. у справі № 713/3881/12, який набрав законної сили 11.11.2014р., оскільки на його підставі посадові особи, що підписували згаданий договір підряду №4 від 12.07.2010р., визнані винними у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.366 КК України.

Таким чином, зі змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник просив переглянути рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення коштів.

Статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи, 2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, 3) істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Апеляційний суд, враховуючи вищенаведене, приходить до висновку про наявність всіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин у даній справі, зокрема :

1) Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. У рішенні, яке просить переглянути заявник, судом першої інстанції було вказано, що відповідач зазначав про те, що договір № 4 від 12.07.2010 року був підписаний сільським головою з перевищенням своїх службових повноважень. Однак, на час прийняття рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року це могло бути лише припущенням відповідача, оскільки злочин має бути доведений лише у встановленому законом порядку. Відтак, надалі вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 24.10.2014р. у справі № 713/3881/12, який набрав законної сили 11.11.2014р., на який покликається заявник, було встановлено та доведено службове підроблення головою Ізянської сільської ради при укладенні договору №4 від 12 липня 2010 року та акту виконаних робіт № 8 за 2010 рік, а також службове підроблення директором ПП «Благобуд - С», яке полягало у внесенні в договір №4 від 12 липня 2010 року та акт виконаних робіт №8 за 2010 рік завідомо неправдивих відомостей про проведення робіт з реконструкції вуличного освітлення в с.Іза Хустського району, які ПП «Благобуд-С» не виконувало. Таким чином, припущення заявника, яке існувало на час прийняття рішення, підтвердилося вироком у кримінальній справі та набуло сили встановленого судом факту, однак вже після прийняття рішення, яке просить переглянути заявник.

Отже, службове підроблення документів веде до фальшивості таких документів (договору підряду та акту виконаних робіт), на підставі яких було прийняте рішення суду, яке заявник просить переглянути.

Також, у рішенні, яке просить переглянути заявник, суд першої інстанції зазначив, що договір підряду № 4 від 12.07.2010 року в установленому порядку на час прийняття рішення не був визнаний недійсним. Разом з тим, слід зазначити, що суд першої інстанції не скористався своїм правом щодо перевірки договору підряду № 4 від 12.07.2010 року на предмет його недійсності та застосував презумпцію дійсності правочину.

Однак, надалі недійсність такого договору внаслідок його фіктивності була встановлена рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.12.2014 року, яке було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року. Також вказаними рішеннями судів було встановлено і недійсність акту приймання виконаних робіт за липень-серпень 2010 року.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто в даному випадку договір підряду №4 від 12.07.2010 року вважається недійсним з моменту його вчинення.

2) Встановлення факту недійсності правочину (договору) є істотним для розгляду спору про стягнення заборгованості за таким правочином та за умови встановлення факту фіктивності правочину мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте та яке просить переглянути заявник.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, апеляційний суд вважає , що обставини, на які послався відповідач (заявник), є нововиявленими, оскільки характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності, а отже, є підставою для перегляду судового рішення в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України, та спростовують ті факти, які було покладено в основу рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011. Наведені обставини існували і на момент розгляду даної справи, проте, з огляду на приписи ст. 204 ЦК України та відсутність на зазначений момент судових рішень про зворотне, суд першої інстанції вважав таку угоду дійсною за принципом правомірності правочину, а вказані документи (договір, підряду, акт виконаних робіт) належними та непідробленими.

Зважаючи на вищенаведене, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наведені заявником обставини, а зокрема, рішення судів у кримінальній та цивільній справах, не є нововиявленими, оскільки були прийняті судами значно пізніше від прийняття рішення, яке заявник просить переглянути. Однак з прийняттям таких рішень були у встановленому порядку виявлені та підтверджені існуючі обставини у даній справі, що не слід ототожнювати з виникненням нових доказів чи переоцінкою існуючих, оскільки судом першої інстанції у рішенні, яке просить переглянути заявник, договір підряду не оцінювався на його правомірність, а тим більше, таким рішенням не могли бути встановлені злочинні дії посадових осіб сторін.

Відтак, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 114 ГПК України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах. У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно п.8.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. п.8.7 вказує на те, що Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволити, рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011 в частині задоволення позову про стягнення боргу скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, а в решті рішення залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством „БЛАГОБУД-С" (Виконавцем) та Ізянською сільською радою (Замовником) укладено Договір №4 від 12.07.2010 р. (далі Договір). Відповідно до умов Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по реконструкції вуличного освітлення в с. Іза Хустського району. Термін виконання робіт: липень - серпень 2010 року. Згідно з п.п. 2.1 Договору попередня динамічна вартість робіт становить 68944 грн. Замовник повинен здійснити повний розрахунок по завершенню виконаних робіт на основі підписаних актів здачі-прийомки (п.п. 2.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач виконав роботи по реконструкції вуличного освітлення с. Іза, внаслідок чого між сторонами було підписано акт №8 від 30.08.10 приймання виконаних підрядних робіт за липень - серпень 2010року на суму 68944 грн., який підписаний сторонами та завірений печатками (підтверджено копією акту №8 від 30.08.10 та локальним кошторисом №4-1-1 на реконструкцію вуличного освітлення в с. Іза).

Предметом спору за позовом ПП «Благобуд - С» у справі № 5008/1452/2011 до Ізянської сільської ради було стягнення 68944,0 грн. боргу. Підставою позову було невиконання зобов'язання за Договором № 4 від 12.07.2010 року, з якого випливали взаємні права та обов'язки сторін.

Зокрема, задовольняючи вимоги ПП «Благобуд - С» у справі № 5008/1452/2011, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було проведено оплати за виконані позивачем підрядні роботи за Договором № 4 від 12.07.2010 року.

Однак, як вже було встановлено, вказаний Договір та Акт приймання виконаних підрядних робіт у зв'язку з їх фіктивністю були визнані недійсними, тобто такими, що не породжують юридичних наслідків, не створюють прав та обов'язків сторін, та не можуть бути підставою для стягнення коштів.

Разом з тим, жодними іншими доказами в матеріалах справи не доведено факт виконання робіт, за які судом було стягнуто плату, саме позивачем.

Ухвалою суду від 05.12.2011 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Згідно висновку експерта від 11.04.2012р. було встановлено кількість використаного будівельного матеріалу, орієнтовну вартість виконаних робіт та правильність застосування коефіцієнта прибутку у актах виконаних робіт. Крім того, встановлено, що роботи по реконструкції вуличного освітлення в с. Іза Хустського району виконувались і ПВКП «Профіль». Крім того, експерт також при здійсненні висновків брав до уваги акт виконаних робіт № 8 за липень -серпень 2010 року, який визнано недійсним….

Як зазначив суд першої інстанції у спірному рішенні, в судовому засіданні представники відповідача факт виконання вищевказаних робіт не заперечили, але вказали на те, що за виконані роботи вони будуть сплачувати ПВКП „Профіль", оскільки він проводив ці роботи, а не ПП „БЛАГОБУД-С".

В даному судовому засіданні в апеляційній інстанції позивачем не було надано жодних доказів на спростування вищевказаного та на доведення факту виконання ним робіт, які б підлягали оплаті з боку відповідача.

В силу ч.2 ст.11 ЦК України, ст.174 ГК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Недійсний правочин не є юридичним фактом цивільного права, він не породжує будь-яких прав та обов'язків.

Отже, в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення боргу за позовом ПП «Благобуд - С».

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, надання чи ненадання доказів - це право сторони. Але вибираючи спосіб захисту, який базований на ненаданні доказів, сторона несе ризик, що вона не зможе в подальшому посилатися на ті докази, яких вона не надала.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обгрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені нововиявлені обставини спростовують висновки суду, покладені в основу рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011 про задоволення позову, відтак таке підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення в цій частині. З урахуванням того, що у справі відсутні докази на підтвердження підставності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення боргу, то в задоволенні такого позову слід відмовити.

Крім того, заявником у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було подано заяву про видання наказу про повернення стягнутих на підставі рішення суду грошових коштів, зокрема, 60 100 грн. фіктивної заборгованості згідно договору підряду № 4 від 12.07.2010 року, 806,78 грн. судових витрат, 3100,0 грн. вартості проведеної судової експертизи та 6 090,67 грн. стягнутого виконавчого збору на підстав ст.ст. 44,48,49, 122 ГПК України.

Згідно ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року, визначено, що, відповідно до ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили. Наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини). (Рішення Конституційного суду України від 2 листопада 2011 року N 13-рп/2011 у справі № 1-25/2011).

Тому, якщо з боржника на підставі скасованого рішення було проведено стягнення, він має право звернутися до місцевого господарського суду в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України з заявою про видачу наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості, з доданням відповідних підтверджуючих документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з відповідною заявою слід звертатись до того господарського суду, яким було видано виконавчий документ (наказ), на підставі якого проводилось стягнення. Така позиція висловлена і в Постанові Вищого господарського суду України від 09 жовтня 2013 року, справа № 5009/1427/12.

Таким чином, скаржник (заявник) у зв'язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції вправі звернутися з заявою про поворот виконання рішення, дотримуючись вимог ст. 122 ГПК України, до місцевого господарського суду, яким було видано виконавчий документ у справі про стягнення коштів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції при розгляді заяви про перегляд рішення за нововивченими обставинами було порушено вимоги матеріального та процесуального права, не було всебічно враховано всі обставини справи, а тому апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволити, рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011 в частині задоволених позовних вимог скасувати, в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, в решті рішення залишити без змін.

У зв'язку з вищенаведеним, апеляційний суд проводить перерозподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, з позивача на користь скаржника слід стягнути 609, 0 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному провадженні, а також 913, 5 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в суд першої інстанції у зв'язку з задоволенням такої, тобто всього до стягнення з позивача в користь відповідача підлягає 1522,50 грн. У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції слід покласти на позивача.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року по справі № 5008/1452/2011 було стягнуто з відповідача в користь позивача 806,78 грн. судових витрат. Платіжною вимогою № 96 від 11 вересня 2012 року підтверджується стягнення з відповідача 806,78 грн. на користь відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції в порядку виконавчого провадження. Питання щодо повернення таких коштів слід розглядати в порядку розгляду заяви про поворот виконання рішення суду, що не може бути розглянуто в порядку апеляційного провадження апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 112-114 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Ізянської сільської ради, с.Іза, Хустський район, від 23.03.2015 року №

02-36/149 - задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.03.2015 року у справі за № 5008/1452/2011 - скасувати.

3. Заяву Ізянської сільської ради від 11.02.15 року № 02-38/58 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за № 5008/1452/2011 - задоволити.

4. Рішення господарського суду Закарпатської області від 22.05.2012 року у справі за № 5008/1452/2011 в частині задоволення позову про стягнення 60100,0 грн. - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення. В задоволенні позову Приватного підприємства «Благобуд - С» про стягнення 60 100,0 грн. - відмовити. В решті рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Благобуд-С" (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Маркуша, 3, код ЄДРПОУ 36731722) на користь Ізянської сільської ради (Закарпатська обл., Хустський район, с.Іза, вул. Леніна, 97, код ЄДРПОУ 04350049) 1522 грн. (тисяча п'ятсот двадцять дві гривні) 50 коп. судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

8. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 25.05.2015 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.