Постанова

від 27.05.2015 по справі 922/981/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа № 922/981/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - Борецький Б.Д. (довіреність б/н від 13.05.2015 року);

відповідача - Копійка О.С. (довіреність №10 від 23.12.2014 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2627Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2015 року по справі №922/981/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибний Світ Компані", с. Софіївська Борщагівка, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Украінская восточная рибная компанія", м. Куп'янськ, Харківська область

про стягнення 180624,15 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Рибний Світ Компані", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ СП "Украінская восточная рибная компанія" суму основного боргу за поставлений товар за договором №11544 від 08.04.2014 р. в розмірі 162263,00 грн., 16555,06 грн. пені, 1806,09 грн. 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2015 р. у справі №922/981/15 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з ТОВ СП "Украінская восточная рибная компанія" на користь ТОВ "Рибний Світ Компані" заборгованість за поставлений товар за договором №11544 від 08.04.2014 р. в сумі 162263,00 грн., 3% річних за період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 1806,09 грн., пеню за період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 8276,98 грн. та судовий збір в сумі 3446,92 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Зокрема, зазначає, що згідно п. 6.3 договору відповідач має право на зменшення сплати на 144704,00 грн. за поставлений товар, оскільки ця сума є штрафом згідно п. 5.8 договору, виставленим відповідачем у зв'язку з ігноруванням вивозу товару, який підлягав поверненню. З урахуванням наведеного, відповідач скористався своїм правом на зменшення оплати за товар в розмірі штрафу, направивши позивачу вимогу про сплату штрафу у розмірі 144704,00 грн. та заяву про залік однорідних вимог, який згідно п. 6.3 договору проводиться без підписання сторонами додаткових документів. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 17559,00 грн. В іншій частині позовних вимог просить відмовити та покласти судові витрати на позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 27.05.2015 року.

В судовому засіданні 27.05.2015 року представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8417), в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №11544 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати такі товари і оплачувати на умовах, визначених даним договором.

Договір поставки №11544 від 08.04.2014 р. був укладений сторонами із протоколом узгодження розбіжностей від 08.04.2014 р.

Відповідно до п. 2.1 договору ціни на товари, що поставляються, вказуються в специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною договору. Ціни указуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товарів постачальником у вказане в замовленні місце поставки. У випадку відсутності специфікації, підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації.

Згідно з п. 4.1 цього ж договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP - до місця призначення, вказаного в замовленні (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року), тобто постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару, і здійснити її своїми засобами і за свій рахунок на адресу і в строк вказані в такому замовленні.

Пунктом 4.2 вказаного договору сторони визначили, що право власності, ризик випадкової загибелі і випадкового пошкодження товару переходить до покупця у момент підписання сторонами транспортної накладної, яка засвідчує момент приймання товарів покупцем в місці поставки. Товар поставляється і передається у власність покупцеві вільний від будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами.

Відповідно до п. 4.6 договору зобов'язання постачальника вважатимуться виконаними повністю, якщо:

- постачальник поставив товари відповідно до поданих покупцем замовлень разом зі всією товаросупровідною документацією;

- поставлені товари є належної якості і відповідають всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим чинним законодавством України;

- постачальник надав покупцеві належним чином оформлену товарну і податкову накладні, в яких ціни повністю співпадають з цінами погодженої сторонами специфікації.

Згідно з п. 6.1.1 даного договору підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу протягом 21 (двадцять один) календарних днів з дати поставки.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 566726,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №СК-0004758 від 09.04.2014 р. на суму 7260,00 грн., №СК-0005865 від 12.05.2014 р. на суму 6120,00 грн., №СК-0007366 від 16.06.2014 р. на суму 19138,00 грн., №СК-0007671 від 24.06.2014 р. на суму 42364,00 грн., №СК-0007914 від 01.07.2014 р. на суму 319872,00 грн., №СК-0008595 від 21.07.2014 р. на суму 11137,00 грн. та №СК-0010444 від 09.09.2014 р. на суму 160835,00 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень, а також копіями товарно-транспортних накладних та довіреностей відповідача на отримання від позивача товару за №514 від 09.04.2014 р., №645 від 12.05.2014 р., №851 від 16.06.2014 р., №903 від 23.06.2014 р., №1017 від 21.07.2014 р. та №1224 від 09.09.2014 р.

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на загальну суму 397203,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача від 08.07.2014 р., 24.07.2014 р. та 04.09.2014 р., а також копіями платіжних доручень №4497 від 07.07.2014 р. на суму 240000,00 грн., №4876 від 24.07.2014 р. на суму 146066,00 грн. і №5860 від 04.09.2014 р. на суму 11137,00 грн.

12.05.2014 р. між сторонами був підписаний акт №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 7260,00 грн. (т. 1 а.с.38)

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором поставки №11544 від 08.04.2014 р. становить 162263,00 грн.

Наявність заборгованості в сумі 162263,00 грн. підтверджується копією акту звіряння взаємних розрахунків за період листопад 2014 р. станом на 30.11.2014 р. та копією акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2014 р. станом на 31 грудня 2014 р., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками. (т.1 а.с.39-40).

Відповідачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів оплати заборгованості в сумі 162263,00 грн., або доказів що спростовують наявність вказаної заборгованості, отже колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого суду щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.13 договору, в редакції, визначеної сторонами протоколом узгодження розбіжностей від 08.04.2014 р., встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 8.13 договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 16555,06 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково - за загальний період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 8276,98 грн. (за півроку по кожній видатковій накладній), оскільки позивачем невірно була визначена кількість днів прострочення та вказана у розрахунку сума пені перевищує можливу розрахункову суму пені в два рази.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 1806,09 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що оскільки товар не мав попиту у споживачів 23.09.2014 р., на підставі п. 5.7, п. 5.8 договору, ним було направлено позивачу повідомлення про повернення товару, але позивач не виконав вимогу відповідача і не забрав оселедець, також не надіслав свого представника до відповідача для здійснення повернення товару, після чого відповідачем було направлено вимогу позивачу про сплату штрафу у розмірі 144704,00 грн. на підставі п. 5.8 договору, і після неодноразової переписки сторін, позивач хибно вказував на неякісність товару та на факт спроби повернення такого товару відповідачем, і оскільки всі його вимоги позивачем було проігноровано, відповідач направив позивачу заяву про залік зустрічних однорідних вимог, де визнав зобов'язання у розмірі 17559,00 грн., яку позивач також проігнорував, в зв'язку з чим просить суд визнати за відповідачем суму основного боргу на користь позивача у розмірі 17559,00 грн., суд вважає безпідставними, оскільки діюче законодавство України не передбачає повернення отриманого у власність за договором поставки товару.

Крім того, у вищевказаному повідомленні про повернення товару за вих.№23/09-1 від 23.09.2014 р. відповідач не зазначив причини повернення товару, а позивач у відповіді за вих.№01/10-1 від 01.10.2014 р. вказав, що при огляді 16.09.2014 р. поверненого товару через його неякісні характеристики, після спливу більш ніж 2 місяців його зберігання (умови зберігання товару не відомі), було виявлено порушення якісних характеристик такого товару, відмінних від якісних характеристик переданого товару, а саме: порушено вакуум упаковки, товар має сильне окислення жиру, з відповідним стійким неприємним запахом, що стверджує про неналежні умови зберігання товару покупцем, та відмовив відповідачу у його проханні в поверненні зіпсованого товару, надіславши фотографії оселедця в момент завантаження 01.07.2014 р. і фотографії товару в момент повернення 16.09.2014 р. Позивач, у відповіді за вих.№19/11-1 від 19.11.2014 р. на лист відповідача №21/10-02 від 21.10.2014 р., повідомив відповідача стосовно права на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, що в даному випадку не існує двох умов - однорідності та зустрічної вимоги, існує обов'язок покупця сплатити грошові кошти за поставлений товар, а питання повернення покупцем зіпсованого товару право власності, ризик випадкової загибелі і випадкового пошкодження на який перейшов до покупця в момент підписання транспортної накладної не може розглядатися як зустрічний обов'язок в прийнятті товару через наявні розбіжності щодо визначення причин неякісності товару, обов'язку щодо його прийняття постачальником та можливості на підставі цього нарахування будь-яких штрафних санкцій, та вимагав провести повний розрахунок за поставлений товар, надіславши відповідачу копію акту відмови прийняття товару згідно накладної про повернення від 16.09.2014 р.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1.14 Постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Отже, дослідивши всі належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано прийнято рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі в сумі 162263,00 грн., 3% річних за період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 1806,09 грн. та пені за загальний період з 12.08.2014 р. по 11.02.2015 р. в сумі 8276,98 грн., враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару та його отримання відповідачем, останній не надав доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань щодо повної оплати поставленого товару, або інших обґрунтованих заперечень проти позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2015 року по справі №922/981/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2015 року по справі №922/981/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 28.05.2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.