Ухвала

від 28.05.2015 по справі 804/12916/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 рокусправа № 804/12916/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Суховарова А.В., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі № 804/12916/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паровозь» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паровозь» 22 серпня 2014 року звернулось до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно з яким просить скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2014 року № 0002462203, № 0002472203.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки в діях позивача відсутні порушення вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки не доведено наявність обставин порушення позивачем п. 2.6 глави 2 Положення №637, що не дає правомірних підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з абзацем 3 частини першої статті 1 Указу №436/95.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована висновками податкового органу щодо не вірного трактування судом першої інстанції поняття «оприбуткування готівки», а саме не врахування судом першої інстанції, що оприбуткування готівки можливо здійснити лише на підставі фіскального звітного чека саме у день одержання готівкових коштів.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем 04 серпня 2014 року проведено фактичну перевірку позивача.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 000116 від 04 серпня 2014 року (далі - акт перевірки) (а.с.40-43).

Згідно з актом перевіркою встановлено, що у відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР) ТОВ «Паровозь» використовувало реєстратори розрахункових операцій:

- Марія 301МТМ фіскальний №3000036521, зареєстрований на ресторан «Паровозь» розташований за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 25;

- Марія 301 МТМ фіскальний №3000041770, зареєстрований на ресторан «Papa Italiano» розташований за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 25,

при цьому встановлено незабезпечення щоденного друкування Z-звітів на реєстраторах розрахункових операцій, чим порушено п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР;

- відсутні Z-звіти (фіскальний №3000041770) за 17.03.2014р., 01.04.2014р., 10.04.2014р., 14.04.2014р.

- відсутні Z-звіти (фіскальний №3000036521) за 24.03.2014р„ 26.03.2014р., 27.03.2014р., 20.05.2014р., 09.06.2014р., 21.07.2014р.

-звіт №0001 за 10.03.2014р. роздрукований 11.03.2014 р. сума готівки складає 60,00 грн.;

-звіт №0055 за 08.05.2014р. роздрукований 09.05.2014 р. сума готівки складає 775,00 грн.;

-звіт №0070 за 24.05.2014р. роздрукований 25.05.2014 р. сума готівки складає 1280,00 грн.;

-звіт №0088 за 12.06.2014р. роздрукований 13.06.2014 р. сума готівки складає 124,00 грн.;

-звіт №0095 за 19.06.2014р. роздрукований 20.06.2014 р. сума готівки складає 64,00 грн.;

-звіт №0105 за 29.06.2014р. роздрукований 30.06.2014 р. сума готівки складає 140,00 грн.;

-звіт №0111 за 05.07.2014р. роздрукований 06.07.2014 р. сума готівки складає 1445,00 грн.;

-звіт №0136 за 31.07.2014р. роздрукований 01.08.2014 р. сума готівки складає 416,00 грн.

Актом фактичної перевірки ТОВ «Паровозь» також встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій №3000036521 підприємства на загальну суму 4304,00 грн., чим порушено п. 2.6 Положення №637:

-звіт №0001 за 10.03.2014р. роздрукований 11.03.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 60,00 грн.;

-звіт №0055 за 08.05.2014р. роздрукований 09.05.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 775,00 грн.;

-звіт №0070 за 24.05.2014р. роздрукований 25.05.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 1280,00 грн.;

-звіт №0088 за 12.06.2014р. роздрукований 13.06.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 124,00 грн.;

-звіт №0095 за 19.06.2014р. роздрукований 20.06.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 64,00 грн.;

-звіт №0105 за 29.06.2014р. роздрукований 30.06.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 140,00 грн.;

-звіт №0111 за 05.07.2014р. роздрукований 06.07.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 1445,00 грн.;

-звіт №0136 за 31.07.2014р. роздрукований 01.08.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 416,00 грн.

За наслідками встановлених порушень відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Акт підписано позивачем із запереченнями.

18.08.2014 року на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002462203, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6120,00 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.89), та № 0002472203, в якому визначено позивачу суму грошового зобов'язання з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21520,00 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (а.с.87).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Указом № 436/95, Законом України № 265/95-ВР, Положенням №637 та Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

У абзаці 22 статті 2 цього Закону зазначено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199.

Згідно із приписами пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, надалі - Вимоги), Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

При цьому у примітці 1 додатку до Вимог вказано, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Зі змісту наведених правових норм випливає висновок, що строк щоденного друкування фіскальних звітних чеків визначається годинами і не повинен перевищувати 24 годин з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; технічне поняття "зміна РРО" ніяк не пов'язане з режимом роботи підприємства.

За таких обставин, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не з початку робочого дня (00.00 годин), як вважає контролюючий орган.

Враховуючи вказані правові норми, та вірно встановивши обставини справи які свідчать про те, що позивачем дотримано вимоги законодавства щодо щоденного друкування фіскальних звітних чеків протягом строку який не перевищує 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, те, що роздрукування Z-звітів за вказані в акті перевірки дати позивачем здійснено у межах відповідних змін, те, що 17.03.2014р., 01.04.2014р., 10.04.2014р., 14.04.2014р., 24.03.2014р„ 26.03.2014р., 27.03.2014р., 20.05.2014р., 09.06.2014р., 21.07.2014р., роздрукування щоденних Z-звітів не відбулось у зв'язку відсутністю клієнтів та не здійснення розрахункових операцій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість твердження відповідача щодо несвоєчасного щоденного роздрукування ТОВ «Паровозь» фіскальних звітних чеків за ці дні.

Таким чином податкове повідомлення - рішення від 18.08.2014 року № 0002462203, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6120,00 грн. є неправомірним, та підлягає скасуванню.

Визначення порядку ведення операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України).

Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320).

Згідно з абзацем третім пункту 2.6 цього Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Відповідно до статті 2 Закону України № 265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій КОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацем третім статті 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2012 року (справа № 21-400а12) у постанові від 26 лютого 2013 року справа № 21-35а12.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на думку контролюючого органу, позивачем не було оприбутковано готівку в день їх надходження в розділ № 2 КОРО, а саме:

-звіт №0001 за 10.03.2014р. роздрукований 11.03.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 60,00 грн.;

-звіт №0055 за 08.05.2014р. роздрукований 09.05.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 775,00 грн.;

-звіт №0070 за 24.05.2014р. роздрукований 25.05.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 1280,00 грн.;

-звіт №0088 за 12.06.2014р. роздрукований 13.06.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 124,00 грн.;

-звіт №0095 за 19.06.2014р. роздрукований 20.06.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 64,00 грн.;

-звіт №0105 за 29.06.2014р. роздрукований 30.06.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 140,00 грн.;

-звіт №0111 за 05.07.2014р. роздрукований 06.07.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 1445,00 грн.;

-звіт №0136 за 31.07.2014р. роздрукований 01.08.2014 р. сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в книзі ОРО складає 416,00 грн.

Проте, як вже було зазначено, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем забезпечено їх щоденне роздрукування у межах кожної зміни роботи РРО.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що позивачем здійснено оприбуткування готівки в розмірі 4304 грн. у зміну їх надходження, тому застосування фінансових санкцій у розмірі 21520,00 грн. (4304 х 5 = 21520) є протиправним, а податкове повідомлення - рішення від 18.08.2014 р. № 0002472203 підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі №804/12916/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.М. Панченко