Ухвала

від 25.05.2015 по справі 820/18894/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р.Справа № 820/18894/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. по справі № 820/18894/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014р. № 0001512211.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №399/20-29-22/31293151 від 11.06.2014 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.07.2014 р. за формою "Р" № 0001512211 про донарахування податку на додану вартість у сумі 235 500,00 грн. та штрафу у сумі 117 750,00 грн. за період з липня 2012р. по серпень 2013 р. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, де вказав, що при проведенні перевірки позивача були взяті до уваги висновки актів перевірок ДПІ на обліку у яких знаходилися контрагенти позивача, якими встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а отже позивачем неправомірно сформовані показники податкової звітності, внаслідок чого йому донараховані грошові зобов'язання та визначені штрафні санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме п. 44.1 ст. 44, п. 193.1 ст. 193, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч. 2, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - ЄДРПОУ 31293151 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області. Згідно витягу з ЄДРЮтаФОП основними видами діяльності позивача є ветеринарна діяльність (75.00), виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів (21.20), оптова торгівля фармацевтичними товарами (46.46), тощо - /а.с.92-96, т.1/.

Також судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що позивач має виробничі, офісні та складські приміщення, які він використовує у господарській діяльності, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САА № 094515 від 14.10.2003 на будівлю цеху по виробництву преміксів та ветеринарних препаратів, яке розташовано за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Михайлівська, №1; договором № 96ор-09 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.09.2009р., яке розташоване за адресою: м.Харків, вул.Примакова, 40/42; договором оренди № 4595-Н від 26.04.2010р., договором № б/н позички приміщення від 01.04.2011р., яке розташовано за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Леніна, 11, секція "А".

Матеріалами справи підтверджено, що згідно із п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., на підставі наказу Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.05.2014 р.№ 225 та постанови слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Шевченко А.Ю. "Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки" від 14.02.2014р. фахівцями відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Зооветеринарний центр" з питання взаємовідносин з ТОВ "Інтехногруп-Україна-2005", ТОВ "Праксет-Харків", ТОВ "НВФ "Електросервіс", ТОВ "Укртехнопромпоставка", ТОВ "Укртрединвест", ТОВ УФК "Тритон", ТОВ "Арлета", ТОВ "Вайз Сервис", ТОВ "ВНЕШСНАБТОРГ" за період з 14.02.2011р. по 31.12.2013р.

За результатом перевірки відповідачем складено акт від 11.06.2014 р. № 399/20-29-22/31293151, яким встановлені наступні порушення: п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 235500,00 грн., у тому числі за липень 2012р. у сумі 16167,00 грн., вересень 2012р. у сумі 30000,00 грн., жовтень 2012р. у сумі 30000,00 грн., листопад 2012р. у сумі 30000 грн., грудень 2012р. у сумі 30000,00 грн., січень 2013р. у сумі 30000,00 грн., лютий 2013р. у сумі 22500,00 грн., березень 2013р. у сумі 1833,00 грн., липень 2013р. у сумі 15000,00 грн., серпень 2013р. у сумі 30000,00 грн. /а.с.9-53, т.1/.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 03.07.2014р. № 0001512211, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 235500,00 грн. та визначено штрафні санкції у сумі 117750,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомлення-рішенням позивач відповідно до положень ст.56 ПК України оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого скарга була залишена без задоволення, а рішення податкового органу без змін (рішення 10.11.2014р. № 6483 16/99-99-10-01-01-25 ) /а.с.68-70,72-75, т.1/.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014р. № 0001512211 Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладені положення Кодексу, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Судом встановлено, що 01.02.2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ УФК "ТРИТОН" (Продавець) укладено договір №12 купівлі-продажу товарів, предметом якого є передавання Продавцем у власність Покупцеві товарів, які Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору. Відповідно до п.3 договору Продавець зобов`язаний передавати Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та номенклатурі, погоджені сторонами /а.с.97-98, т.1/. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2014р. (ТОВ "Зооветеринарний центр") та від 11.02.2015 р. (ТОВ УФК "Тритон").

01.08.2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Укртрейдинвест" (Продавець) укладено договір поставки № 42, предметом якого є передавання Продавцем у власність Покупцеві товарів, які Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору. Відповідно до п.3 договору Продавець зобов`язаний передавати Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та номенклатурі, погоджені сторонами (а.с.109-110, т.1)

10.09.2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Укртехнопромпоставка" (Продавець) укладено договір № 53 купівлі-продажу, предметом якого є передавання Продавцем у власність Покупцеві товарів, які Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору. Відповідно до п.3 договору Продавець зобов`язаний передавати Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та номенклатурі, погоджені сторонами / а.с.120-121, т.1/. На момент укладання згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2014р. (ТОВ "Зооветеринарний центр") та від 11.02.2015 р. (ТОВ "Укртехнопромпоставка").

12.07.2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Інтехногруп-Україна-2005" (Продавець) було укладено договір №17 купівлі-продажу товарів, предметом якого є передавання Продавцем у власність Покупцеві товарів, які Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору. Відповідно до п.3 договору Продавець зобов`язаний передавати Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та номенклатурі, погоджені сторонами (а.с.187-188, т.1).

Потреба в укладенні згаданих правочинів обумовлена необхідністю придбання субстанції селекор, яка використовується позивачем як сировина для виготовлення ветеринарних препаратів (премікс ПК-60-1 "Рекордсменка", гепатопротекторний комплекс, амінотон, премікс П-60 та інші), які в подальшому реалізуються позивачем сільськогосподарським підприємствам (СТОВ ім.Ватутіна, ТОВ "Зооманія" та інші).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах вказаних правочинів позивачем надані до матеріалів справи по взаємовідносинам з:

ТОВ "Тритон" податкові накладні № 127 від 26.02.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 128 від 26.02.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ- 7500,00 грн.), № 133 від 27.02.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ- 7500,00 грн.) /а.с.106-108, т.1/.

ТОВ "Укртрейдинвест" податкові накладні № 103 від 29.08.2013р. на загальну суму 90 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000,00 грн.), № 112 від 30.08.2013р. на загальну суму 90 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ- 15000,00 грн.) /а.с.115-116, т.1/.

ТОВ "Укртехнопромпоставка" податкові накладні № 123 від 25.09.2012р. на загальну суму 45 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 124 від 25.09.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ- 7500,00 грн.), № 157 від 28.09.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 158 від 28.09.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 201 від 29.10.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 202 від 29.10.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 222 від 31.10.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 223 від 31.10.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500, грн.), № 150 від 28.11.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 151 від 28.11.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 167 від 30.11.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 168 від 30.11.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 101 від 20.12.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 102 від 20.12.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 105 від 21.12.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 106 від 21.12.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 123 від 28.01.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 124 від 28.01.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 135 від 29.01.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 136 від 29.01.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.) /а.с.150-159, т.1/.

ТОВ "Інтехногруп-Україна-2005" податковими накладними № 116 від 29.07.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 131 від 31.07.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ- 7500,00 грн.) /а.с.194 т.1/.

Вказані вище податкові накладні відповідають приписам наказу МФІ України від 01.11.2011 року № 1379, а отже у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи платіжних доручень: № 1358 від 05.03.2013р. на загальну суму 20250,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3375,00 грн.), № 1859 від 11.09.2013р. на загальну суму 35000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.), № 1869 від 12.09.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1867 від 12.09.2013р. на загальну суму 34750,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5791,67 грн.), № 2216 від 16.01.2014р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 2257 від 30.01.2014р. на загальну суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), № 2256 від 30.01.2014р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 2290 від 13.02.2014р. на загальну суму 40000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), № 2370 від 17.03.2014р. на загальну суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), № 978 від 03.10.2012р. на загальну суму 27000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), № 1069 від 02.11.2012р. на загальну суму 27000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), № 1141 від 10.12.2012р. на загальну суму 27000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), № 1185 від 21.12.2012р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1189 від 25.12.2012р. на загальну суму 27000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), № 1199 від 03.01.2013р. на загальну суму 18000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.), № 1219 від 14.01.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1278 від 28.01.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1287 від 31.01.2013р. на загальну суму 18000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.), № 1290 від 01.02.2013р. на загальну суму 27000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), № 1313 від 11.02.2013р. на загальну суму 25000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.), № 1353 від 21.02.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1409 від 20.03.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1438 від 29.03.2013р. на загальну суму 20000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), № 1463 від 04.04.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1500 від 18.04.2013р. на загальну суму 20000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), № 1541 від 15.05.2013р. на загальну суму 43000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7166,67 грн.), № 1560 від 20.05.2013р. на загальну суму 15000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.), № 1586 від 27.05.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1595 від 28.05.2013р. на загальну суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), № 1669 від 26.06.2013р. на загальну суму 46000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7666,67 грн.), № 1710 від 15.07.2013р. на загальну суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), № 1716 від 15.07.2013р. на загальну суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), № 1743 від 24.07.2013р. на загальну суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), № 1747 від 24.07.2013р. на загальну суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), № 1754 від 29.07.2013р. на загальну суму 40 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), № 1787 від 14.08.2013р. на загальну суму 40 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), № 1773 від 07.08.2013р. на загальну суму 13500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2250,00 грн.), № 1832 від 05.09.2013р. на загальну суму 27000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), № 1960 від 15.10.2013р. на загальну суму 49500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8250,00 грн.) /т.1, а.с. 160-172/, виписок по рахунку, встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: даними рахунку бухгалтерського обліку 201 "Склад сировини для виробництва ветпрепаратів", довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ УФК "ТРИТОН", які були виписані позивачем та відображені у книзі реєстрації довіреностей за № 0055 від 26.02.13р. та № 0057 від 27.02.13р.; по ТОВ "Укртрейдинвест" за № 0241 від 29.08.13р. та № 0243 від 30.08.13р., по ТОВ "Укртехнопромпоставка" за № 983 від 25.09.12р., № 990 від 28.09.12р., № 1016 від 29.10.2012р., № 1018 від 31.10.12р., № 1042 від 28,11.12р., № 1061 від 20.12.12р., № 1063 від 21.12.12р., № 0025 від 28.01.13р., № 0026 від 29.01.13р, по ТОВ « Інтехногруп-Україна-2005» за № 0217 від 25.07.13р. та № 0220 від 31.07.13р.

На підставі долучених до матеріалів справи документів на підтвердження факту отримання, оприбуткування товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності судом встановлено, що товар, придбаний за вказаним договором, отриманий підприємством згідно видаткових накладних № 260201 від 26.02.2013р. на суму 45000,00 грн., № 260202 від 26.02.2013р. на суму 45000,00 грн., № 270202 від 27.02.2013р. на суму 45000,00 грн., - по ТОВ «Тритон»; видаткових накладними № РН-08103 від 29.08.2013р. на суму 90 000,00 грн., № РН-08112 від 30.08.2013р. на суму 90 000,00 грн.- по ТОВ "Укртрейдинвест"; видаткових накладними № РН-0925-01 від 25.09.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-0925-02 від 25.09.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-0928-01 від 28.09.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-0928-02 від 28.09.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-1029-01 від 29.10.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-1029-02 від 29.10.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-1031-01 від 31.10.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-1031-02 від 31.10.2012р. на суму 45000,00 грн., № 150 від 28.11.2012р. на суму 45000,00 грн., № 151 від 28.11.2012р. на суму 45000,00 грн., № 167 від 30.11.2012р. на суму 45000,00 грн., № 168 від 30.11.2012р. на суму 45000,00 грн., № 101 від 20.12.2012р. на суму 45000,00 грн., № 102 від 20.12.2012р. на суму 45000,00 грн., № 105 від 21.12.2012р. на суму 45000,00 грн., № 106 від 21.12.2012р. на суму 45000,00 грн., № РН-123 від 28.01.2013р. на суму 45000,00 грн., № РН-124 від 28.01.2013р. на суму 45000,00 грн., № РН-135 від 29.01.2013р. на суму 45000,00 грн., № РН-136 від 29.01.2013р. на суму 45000,00 грн.- по ТОВ "Укртехнопромпоставка", видаткових накладних № 290705 від 29.07.2013р. на суму 45000,00 грн., № 310705 від 31.07.2013р. на суму 45000,00 грн. по ТОВ « Інтехногруп-Україна-2005» /т.1, а.с. 99-100, 102, 111, 113, 122-127, 129, 130, 132, 133, 135, 136, 138, 139, 141, 142, 144,145, 147, 148, 191/.

Перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару здійснено вказаними контрагентами позивача, підтверджується товарно-транспортними накладними № 260113 від 26.02.2013р. та № 270113 від 27.02.2013р, б/н від 29.08.2013р. та № б/н від 30.08.2013р., № б/н від 29.10.2012р., № б/н від 31.10.2012р., № 2811 від 28.11.2012р., № 3011 від 30.11.2012р., № б/н від 20.12.2012р., № б/н від 21.12.2012р., № б\н від 28.01.2013р., № б/н від 29.01.2013р. /т.1, а.с. 128, 131,134, 137, 140, 143,146, 149, 183, 190/.

Крім того судом встановлено, що наказом № 34/1 від 08.08.2005р. директора ТОВ "Зооветеринарний центр" обов`язки завідувача складу сировини, готовій продукції, матеріалів покладено на апаратницю з виготовлення ветеринарних препаратів витамино-мінеральних додавань ОСОБА_2, якою ведеться Журнал обліку субстанцій та сировини вет.препаратів (прибуття на склад та вибуття до виробництва). Прихід фіксується у даному Журналі на підставі накладних по придбанню сировини від постачальників, які одночасно відображаються на рахунку 201 бухгалтерського обліку. Уся придбана позивачем сировина відображена у кількісному виразі у цьому Журналі за відповідні періоди з вказівкою постачальників. Придбана сировина перевіряється технологом підприємства, який встановлює відповідність такої сировини нормативним вимогам та характеристикам, що відображається їм у Журналі вхідного контролю сировини, прошнурованому та скріпленому печаткою підприємства, з вказівкою про первинний документ та постачальника (а.с.44-60, т.3).

Із долучених до матеріалів справи нарядів для ветеринарних препаратів, які реєструє у Журналі реєстрації нарядів, проводок Дт 231 Кт 201 встановлено використання придбаної у контрагентів сировини у власній господарській діяльності підприємства: виробництво ветеринарних препаратів (а.с.65-88, т.2).

Подальша реалізація виготовлених препаратів із використанням субстанції селекор підтверджується примірниками договорів, укладених з покупцями та відповідних первинних документів (СТОВ ім. Ватутіна, ТОВ "Зооманія" ПАТ "Бахмутский аграрний союз", ПСП "Родіна", ТОВ "Агрофірма "Пісчанська", ТОВ "Скіф", ТОВ "Агротех", ПСП "Родіна" та інші) (а.с.89-140, т.2).

Також матеріалами справи підтверджено (а.с.173-175, т.1), що на підставі усної угоди між позивачем (Покупець) та ТОВ "НВФ "Електросервіс" (Продавець) здійснено поставку товару (циминаль). На момент здійснення правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2014р. (ТОВ "Зооветеринарний центр") та від 11.02.2015 р. (ТОВ "НВФ "Електрсервіс").

Потреба в здійсненні згаданого правочину обумовлена необхідністю придбання субстанції циминаль, яка використовується позивачем як сировина для виготовлення ветеринарних препаратів, які в подальшому реалізуються позивачем сільськогосподарським підприємствам.

Із долучених до матеріалів справи документів встановлено, що в межах згаданого правочину проведені господарські операції з постачання контрагентом позивачу субстанції циминаль, які оформлені видатковою накладною № 2503-4 від 25.03.2013р. на суму 11000,00 грн., податковою накладною № 134 від 25.03.2013р. на загальну суму 11000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1833,33 грн.). Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку бухгалтерського обліку 201 "Склад сировини для виробництва ветпрепаратів".

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "НВФ "Електросервіс" виписана позивачем та відображена у книзі реєстрації довіреностей за № 0082 від 25.03.13р. /а.с.43, т.2/.

Придбана сировина перевіряється технологом підприємства, який встановлює відповідність такої сировини нормативним вимогам та характеристикам, що відображається їм у Журналі вхідного контролю сировини, прошнурованому та скріпленому печаткою підприємства, з вказівкою про первинний документ та постачальника (а.с.44-60, т.3).

Із долучених до матеріалів справи нарядів для ветеринарних препаратів, які реєструють у Журналі реєстрації нарядів, проводок Дт 231 Кт 201 встановлено використання придбаної у ТОВ» Електросервис» сировини у власній господарській діяльності підприємства: виробництво ветеринарних препаратів /а.с.65-88, т.2/.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного у контрагента товару виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжного доручення № 1424 від 25.03.2013р. на загальну суму 11000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1833,33 грн.). Наявність платіжних документів, виписок банку вказує на те, що безготівкові кошти списані з рахунку позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявність у позивача та ТОВ "НВФ "Електросервіс" спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять

Письмові докази свідчать, що у здійсненні господарської діяльності позивачем використовується установки кріосублімаційних фракцій, яка перебуває на балансі ТОВ "Зооветеринарний центр, що підтверджується обігово-сальдовою відомістю за рахунком бухгалтерського обліку 104 за № 69.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ "Праксет-Харків" (Виконавець) 01.05.2012 року укладено договір № 17 на виконання послуг з ремонту обладнання, предметом якого є виконання капітального ремонту установки криосублімаційних фракцій, які Замовник зобов`язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору (а.с.176-177, т.1).

Потреба в укладенні згаданого правочину обумовлена необхідністю проведення ремонту виробничого обладнання, а саме: установки криосублімаційних фракцій, яка використовується позивачем у виготовленні ветеринарних препаратів, що підтверджується доповідною запискою інженера-технолога, наказом № 20 від 27.04.2012 року, дефектним актом № 1 від 27.04.2012 року (а.с.176-178, т.2).

В межах даного правочину проведені господарські операції з виконання контрагентом послуг з ремонту обладнання, які оформлені актом № 27/7-2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2012р. на суму 17000,00 грн., податкової накладної № 313 від 27.07.2012р. на загальну суму 17000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2833,33 грн.).

Судовим розглядом встановлено, що для ремонту установки криосублімаційних фракцій необхідно було здійснювати заміну частин цього обладнання, а саме: алюмінієвих полиць у кількості 2-х штук. Тому, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Праксет-Харків" (Продавець) укладено договір № 17 купівлі-продажу від 01.05.2012р., предметом якого є передавання Продавцем у власність Покупцеві товарів, які Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору (а.с.179-180).

В межах згаданого правочину проведені господарські операції з постачання контрагентом позивачу алюмінієвих полиць для установки кріосублімаціоних фракцій, які оформлені видатковими накладними № 3007-11 від 30.07.2012р. на суму 40 000,00 грн., № 3007-10 від 30.07.2012р. на суму 40 000,00 грн., податковими накладними № 335 від 30.07.2012р. на загальну суму 40 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), № 336 від 30.07.2012р. на загальну суму 40 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ- 6666,67 грн.). Вказані податкові накладні відповідають приписам наказу МФІ України від 01.11.2011 року № 1379, а отже у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № б/н від 30.07.2012р. /а.с.183, т.1/. Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та його подальше використання підтверджується даними складського обліку, а саме: довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Праксет-Харків" , які відображені у книзі реєстрації довіреностей за № 939 від 24.07.12р. та № 940 від 30.07.12р.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного у контрагента товару виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжних доручень № 943 від 19.09.2012р. на загальну суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1667,67 грн.), № 947 від 19.09.2012р. на загальну суму 40000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), № 938 від 17.09.2012р. на загальну суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), № 923 від 14.09.2012р. на загальну суму 17000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2833,33 грн.) /а.с.241-246, т.2/. Наявність платіжних документів, виписок банку вказує на те, що безготівкові кошти списані з рахунку позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявність у позивача та ТОВ "НВФ "Електросервіс" спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять.

Відображення ремонту обладнання разом з придбанням її частин здійснено шляхом відображення на рахунках бухгалтерського обліку, а саме: Дт 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" - 80833,33 грн; Дт 644 "Податковий кредит" - 16 166,67 грн; Кт 631 "Постачальники" - 97 000,00 грн. Відповідно введення в експлуатації відображено проводкою Дт 104 "Основні фонди" Кт 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" (а.с.179-183, т.2).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Зважаючи на встановлені вище обставини, судова колегія не приймає до уваги висновки апелянта про відсутність реальності господарських операцій з вказаними підприємствами та відповідно неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентами .

Щодо посилань податкового органу в апеляційній скарзі на акти інших податкових інспекцій, які складені по результатам перевірок контрагентів позивача, а саме: акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Київі № 525/26-54-22-02 від 25.09.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтехногруп-Україна 2005", акт Основ`янської МДПІ у м.Харкові Харківської області ДПС № 802/222/30137712 від 21.09.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "Праксет-Харків" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2012 рік", акт ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 5/20-30-22-01-14 від 06.02.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртехнопромпоставка" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 22.01.2011р. по 06.02.2014 рік", акт ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 3/20-30-22-01-14/36624210 від 31.01.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртрейдинвест" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 31.10.2010року по 31.01.2014 рік", акт ДПІ у Московському районі м.Харкова № 266/2220/37797318 від 09.04.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ УФК "Тритон" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.04.2012р. - 28.02.2013р." колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, у т.ч. по ланцюгу постачання, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ. Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Крім того, належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішеня Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Харківській області від 03.07.2014 року № 0001512211 є правомірною, належним чином обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі № 820/18894/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. по справі № 820/18894/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.