Постанова

від 26.05.2015 по справі 818/243/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р. Справа № 818/243/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 818/243/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області

до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини третя особа Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини, в якому просив стягнути з Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь Державного бюджету України кошти в сумі 162 563, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2014 р., згідно акту № 07-06/42 від 01.07.2014 р., позивачем, зокрема встановлено неперерахування відповідачем отриманих коштів за надання адміністративних послуг у 2011 році до Державного бюджету України, що є порушенням ч. 4 ст. 29 Бюджетного кодексу України і ч. 32 ст. 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та призвело до недоотримання доходів Державним бюджетом України в сумі 162 563, 70 грн. З метою усунення виявлених порушень, ДФІ в Сумській області направило відповідачу відповідну вимогу № 18-07-14-14/5511 від 04.08.2014 р., згідно якої Лікарня ветмидицини, окрім іншого, зобов'язана була в строк до 01 вересня 2014 року сплатити до Державного бюджету України кошти в сумі 162 563, 70 грн. Проте, в порушення законних вимог позивача, відповідачем вказані кошти сплачені не були.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі № 818/243/15 адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Сумській області до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області, про стягнення коштів - задоволено. Стягнуто з Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь Державного бюджету України кошти в сумі 162 563, 70 (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 70 коп.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, відповідно до п. 2.12 Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2014 року та на підставі направлень від 26.03.2014 р. № 360, від 19.05.2014 р. № 618, від 16.06.2014 р. № 738, 739 начальником відділу інспектування в АПК та сфері використання природних ресурсів Козачок І.В., головним держфінінспектором Ващенко О.В. та державним фінансовим інспектором Серженко О.Ю. проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2014 р.

За результатами ревізії 01.07.2014 р. складений акт № 07-06/42 (а.с. 10-26) згідно якого, шляхом дослідження журналів видачі ветеринарних свідоцтв ф.1 і 2 та ветеринарних довідок, прибуткових касових ордерів, касової книги, платіжних доручень, казначейських виписок та інших документів, встановлено порушення п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 09.06.2011 р. «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання» в частині видачі ветеринарного свідоцтва за формами № 1 та 2 за ціною 5, 56 грн. замість 18, 09 грн., за видачу ветеринарної довідки 4, 50 грн. замість 14, 46 грн. протягом періоду з 24.06.2011 р. по 24.07.2011 р. Вказане порушення призвело до недоотримання відповідачем плати за надання адміністративних послуг в загальній сумі 16 065, 77 грн.

Також, згідно акту ревізії № 07-06/42 від 01.07.2014 р. встановлено, що за період з 24.06.2011 р. по 31.12.2011 р., в порушення ч. 4 ст. 29 Бюджетного кодексу України та ч. 32 ст. 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», до спеціального фонду Державного бюджету України не були перераховані кошти в сумі 146 497, 93 грн., отримані як плата за надання адміністративних послуг.

З метою усунення виявлених ревізією порушень, 04.08.2014 р. ДФІ в Сумській області на адресу Лікарні ветмедицини був направлений лист-вимога № 18-07-14-14/5511 (а.с. 27-30), згідно якого в строк до 01 вересня 2014 року зобов'язано відповідача, окрім іншого, перерахувати в дохід Державного бюджету України за кодом надходження 21080500 кошти в сумі 162 563, 70 грн. Проте, у визначені строки вказана вимога виконана не була, кошти не перераховані.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що Лікарня ветмедицини не є головним розпорядником коштів державного бюджету, рахунок для зарахування коштів від надання адміністративних послуг нею відкрито не було та кошти від надання платних адміністративних послуг до спеціального фонду Державного бюджету не перераховано.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що кошти, які надійшли до Лікарні за надані адміністративні послуги за період з 24.06.2011р. по 31.12.2011р. в загальній сумі 162563,70 грн. безпідставно зараховані позивачем на спеціальний рахунок як власні надходження, тоді як мали бути перераховані до спеціального фонду Державного бюджету України, чим порушені вимоги ч.32 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Вартість та перелік платних адміністративних послуг, які надаються лікарнею, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №641 "Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання", яка набрала чинності з 24.06.2011 року.

Відповідно до ч. 34 ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 №2857-VІ, у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами, в тому числі ст. 4 цього Закону, спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг (за рахунок джерел, визначених пунктом 32 статті 4 цього Закону).

Відповідно до ст.ст. 1, 32, 99 Закону України "Про ветеринарну медицину" видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) здійснюється ліцензованими лікарями ветеринарної медицини державних закладів ветеринарної медицини на платній основі згідно з тарифами, що затверджуються згідно законодавства про ціни та ціноутворення.

Згідно п.5 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 28.10.2008р. №238 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2008р. за №1119/15810, районні державні лікарні ветеринарної медицини відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи, зокрема, видають ветеринарні документи (ветеринарні довідки та свідоцтва).

Таким чином, видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) належить до основної діяльності позивача.

Тимчасовим порядком надання адміністративних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009р. №737 (далі - Тимчасовий порядок), визначена процедура надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено надавати адміністративні послуги.

Згідно п.1 Тимчасового порядку адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно - правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). До адміністративних послуг належить, зокрема, видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень.

Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України (п. 3 Тимчасового порядку).

При цьому, Тимчасовим порядком не був визначений обов'язок бюджетних установ перераховувати одержану ними плату за надання адміністративних послуг до спеціального фонду державного бюджету, оскільки такі надходження згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є власними надходженнями позивача як бюджетної установи, які є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 20.12.2010р. №562 затверджені стандарти надання бюджетними установами ветеринарної медицини адміністративних послуг з проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного та рослинного походження з видачею ветеринарних сертифікатів та свідоцтв.

Відповідно ч.32 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є плата за адміністративні послуги. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі якщо це не передбачено законодавчими актами України, актами Кабінету Міністрів України.

Отже, протягом 2011 року оплата за надані адміністративні послуги була джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік, а розмір та порядок оплати за надання адміністративних послуг повинна бути врегульована іншими законодавчими актами, а в разі їх відсутності - актами Кабінету Міністрів України.

З 24.06.2011р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №641 від 09.06.2011р., якою були затверджені тарифи за надання державними лікарнями ветмедицини адміністративних послуг з видачі ветеринарних сертифікатів і ветеринарних свідоцтв.

Судом першої інстанції було встановлено, що протягом 2011 року отриману плату за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв позивач зараховував як власні надходження лікарні (бюджетної установи), які згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є, в тому числі, доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням ч.9 ст.51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Таким чином, адміністративні послуги з видачі ветеринарних документів належать до основної діяльності позивача, і у відповідності до ст.13 Бюджетного кодексу України, отримання позивачем оплати за вказані адміністративні послуги є власними надходженнями позивача, що є складовою частиною спеціального фонду бюджету і використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що до 24.06.2011р., і після 24.06.2011р. позивач отримував плату за надані адміністративні послуги як власні надходження лікарні, які згідно ст.13 Бюджетного кодексу України є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Крім того, згідно листа Міністерства фінансів України від 02.03.2011р. №31-06040-03-24/5760 надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, врегульовано ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України. Адміністративні послуги, які надають бюджетні установи відповідно до своїх функціональних повноважень, відображаються як власні надходження бюджетних установ та використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що кошти за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних довідок і свідоцтв, отримані лікарнею за період з 24.06.2011р. по 31.12.2011р. були правомірно зараховані позивачем як власні надходження, які згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є складовою спеціального фонду Державного бюджету і використовуються на покриття витрат лікарні, пов'язаних з наданням цих послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України, постанова Вищого адміністративного суду України від 24.04.2015 року, якою скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року у справі 818/2320/14, набрала законної сили з моменту її проголошення, а тому спірна вимога позивача в частині пункту 5 прийнята з порушенням наведеного чинного законодавства на час спірних правовідносин, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.160, 167, 196, п.3 ст.198, п.3,4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 р. по справі № 818/243/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Сумській області до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області про стягнення коштів - відмовити..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений 29.05.2015 р.