Рішення

від 26.05.2015 по справі 370/1163/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/1163/14-ц Головуючий у І інстанції Тандир О. В. Провадження № 22-ц/780/2394/15 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц. Категорія 46 26.05.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Ігнатченко Н.В., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, до якої приєдналися ОСОБА_3, ОСОБА_4, на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області, Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, визнання рішення сільської ради, договорів купівлі-продажу, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2014 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, визнання рішення сільської ради, договорів купівлі-продажу, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, зазначав, що йому належить земельна ділянка пл. 0,198 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Березівка Макарівського району на підставі державного акту від 29 липня 1997 року. Рішенням виконавчого комітету Колонщинської сільської ради від 29 жовтня 1997 року йому було надано дозвіл на будівництво житлового будинку, на підставі даного рішення він отримав свідоцтво про забудову індивідуальної садиби на земельній ділянці, а 25 грудня 1997 року було відведено в натурі присадибну земельну ділянку. Оскільки на належну йому земельну ділянку не було присвоєно кадастрового номеру та вона не лічилася в автоматизованій базі даних, у 2011 році з метою визначення кадастрового номера він звернувся до землевпорядної організації для розробки технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі, в процесі розробки документації встановлено факт накладення належної йому земельної ділянки на земельні ділянки, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_2 дані особи набули право власності на земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, укладених між ними і ОСОБА_3, ОСОБА_4 Вважає, що оскільки належна йому земельна ділянка незаконно перейшла спочатку у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, а в подальшому перешила у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2, дана земельна ділянка підлягає поверненню, а рішення Колонщинської сільської ради про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, договори купівлі-продажу і державні акти на право власності на земельні ділянки підлягають визнанню недійсними.

Уточнивши позовні вимоги в лютому 2015 року, просив визнати недійсним рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області від 12 грудня 2006 року № 98-09-05 та від 08 вересня 2006 року № 68-07-05 про передачу у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_3 земельних ділянок в с. Березівка, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 спірні земельні ділянки, покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року позов задоволено, визнано недійсними рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області від 12 грудня 2006 року № 98-09-05 про передачу у власність ОСОБА_7 земельних ділянок на території с. Березівка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області та рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області від 08 вересня 2006 року № 68-07-05 про передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок у с. Березівка по вул. Польовій Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області; витребувано з незаконного володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 із їх земельних ділянок земельні ділянки у межах накладення. Стягнуто з відповідачів на користь позивача у рівних частинах з кожного 9243,60 грн. судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_7 подали до апеляційного суду заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2, в якій просили скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам закону не відповідає.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, виданого 29 липня 1997 року, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка пл. 0,198 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в с. Березівка Макарівського району Київської області. Земельна ділянка була передана ОСОБА_5 в приватну власність на підставі рішення IV сесії ХХІІ скликання Колонщинської сільської ради народних депутатів від 05 квітня 1996 року, державний акт зареєстровано в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за № 1252.

Рішенням виконавчого комітету Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області від 29 жовтня 1997 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на будівництво власного житлового будинку (сараю, гаражу, літньої кухні і т.п.) в с. Березівка Макарівського району Київської області на земельній ділянці розміром 0,19 га. На підставі зазначеного рішення сільської ради 24 грудня 1997 року відділом архітектури Макарівської районної державної адміністрації ОСОБА_5 було надано свідоцтво про забудову індивідуальної садиби на присадибній земельній ділянці розміром 1900 кв.м., який зареєстровано за № 104; 25 грудня 1997 року відведено в натурі присадибну земельну ділянку, про що складено акт та план забудови.

Згідно довідки управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області 3 01-10/732 від 06 жовтня 2011 року, неможливо визначити кадастровий номер земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5, в зв'язку із взаємним перекриттям земельних ділянок.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Голяченко М.В., ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_6 придбала земельну ділянку пл. 0,1000 га. із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Березівка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області. ОСОБА_4 земельна ділянка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 589826, виданого 17 квітня 2007 року, кадастровий номер НОМЕР_1, право власності на яку вона набула згідно рішення Колонщинської сільської ради від 12 грудня 2006 року за № 98-09-05. А земельну ділянку пл. 0,2500 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована на території с. Березівка, ОСОБА_4 також набула на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 12 грудня 2006 року за № 98-09-05, що посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого 17 квітня 2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2. Дану земельну ділянку відповідно до договору купівлі-продажу від 11 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Голяченко М.В., також було продано ОСОБА_6 На підставі вказаних договорів купівлі-продажу ОСОБА_6 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_7 та серії НОМЕР_8

ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку розміром 0,2500 га., що розташована по вул. Польовій у с. Березівка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку також набув відповідно до договору купівлі-продажу від 11 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Голяченко М.В., укладеного з ОСОБА_3, якому земельна ділянка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 виданого 20 вересня 2006 року на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 08 вересня 2006 року № 68-07-05, кадастровий номер НОМЕР_3. На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10 від 20 серпня 2007 року. А земельну ділянку пл. 0,0452 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 отримав у власність на підставі аналогічного договору купівлі-продажу від 11 травня 2007 року, укладеного з ОСОБА_3, якому земельна ділянка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 20 вересня 2006 року на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 08 вересня 2006 року № 68-07-05, кадастровий номер НОМЕР_11. На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_12 від 20 серпня 2007 року.

Згідно висновку № 1004 від 20 листопада 2014 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, каталоги координат поворотних точок меж земельних ділянок площею 0,1000 га. і 0,2500 га., які розташовані у с.Березівка Макарівського району Київської області, є єдиними для ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Каталоги координат поворотних точок меж земельних ділянок площею 0,0452 га. і 0,2500 га., які розташовані в с. Березівка Макарівського району Київської області, є єдиними для ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Існує накладення земельних ділянок, які згідно державних актів на право приватної власності належить ОСОБА_6, на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_5. Земельна ділянка пл. 0,100 га., яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_6, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, частково накладається на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_5 Площа накладання становить 0,0347 га., яка зображена в додатку № 1 до висновку. Земельна ділянка пл. 0,2500 га., яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_6, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер НОМЕР_2, частково накладається на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_5 Площа накладення становить 0,0580 га., яка зображена в додатку № 1 до висновку. Також експертом встановлено, що існує накладання земельних ділянок, які згідно державних актів на право приватної власності належить ОСОБА_2, на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право власності належить ОСОБА_5. Земельна ділянка пл. 0,0452 га., яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_11, накладається частково на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_5 Площа накладання становить 0,0077 га., яка зображена в додатку № 1 до висновку. Земельна ділянка площею 0,2500 га., яка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будинку, кадастровий номер НОМЕР_3, частково накладається на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право власності належить ОСОБА_5 Площа накладання становить 0,0980 га., яка зображена в додатку № 1 до висновку.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 про визнання рішення сільської ради недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що за результатами судової будівельно-технічної експертизи експертом встановлено накладення земельних ділянок, які згідно державних актів на право приватної власності належать ОСОБА_6 та ОСОБА_2, на земельну ділянку, яка згідно державного акту на приватної власності належить ОСОБА_5, тому рішення Колонщинської сільської ради про передачу у власність попереднім власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок слід визнати недійсними.

Оскільки висновком експертизи встановлено часткове накладання земельних ділянок, які належить відповідачам, та земельних ділянок позивача, яке відбулося внаслідок того, що сільська рада, ухвалюючи рішення про передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок, передала відповідачам частину земельної ділянки, що вже належала позивачеві, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання недійсними рішень Колонщинської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок як таких, що порушують права ОСОБА_5, так як вказані висновки є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Колегія суддів враховує, що в даній частині висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги взагалі не спростовуються, по суті задоволеного позову апелянтом заперечень не пред'явлено.

Оцінюючи правильність рішення суду в частині витребування земельних ділянок із володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_6, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. п. 21, 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Однак суд витребував спірне майно із чужого незаконного володіння відповідачів, не врахувавши, що останні набули право власності на земельні ділянки на відповідній правовій підставі - шляхом укладення договорів купівлі-продажу та є добросовісними набувачами, тому їх не можна вважати незаконними набувачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, чинній на момент видачі державних актів відповідачам, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Таким чином, зазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності.

Однак дані вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі враховані не були, не звернуто увагу, що в позовній заяві після уточнення позову не заявлено вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на підставі яких вони набули право власності на земельні ділянки, що частково накладаються на земельні ділянки позивача.

Відтак задоволення вимог про витребування земельних ділянок із володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є передчасним, і рішення суду першої інстанції в даній частині підлягає скасуванню.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що звернення до суду із вимогою про витребування земельних ділянок без оспорення державних актів, на підставі яких відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після рішення ради набули право власності на земельні ділянки, є неможливим, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, та в зв'язку із цим перерозподілити судові витрати.

З огляду на вимоги ст. 309 ЦПК України колегія суддів пришла до висновку про необхідність скасування рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року в частині витребування із незаконного володіння відповідачів земельних ділянок і в частині стягнення судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат і стягує із відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області з кожного на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених заявлених по відношенню до них позовних вимог в розмірі 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року скасувати в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 земельних ділянок, в частині судових витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області, Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області із кожного на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 1500 грн.

В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Ігнатченко Н.В.

Фінагєєв В.О.