Рішення

від 26.05.2015 по справі 911/610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. справа № 911/610/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до 1. Публічного акціонерного товариства «ім. Т.Г. Шевченка», Донецька обл., с. Юр'ївка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 57 277,39 гривень

за участю представників:

від позивача: Бойко С.В. (довіреність б/н від 11.03.2015)

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі-ТОВ «Хімагромаркетинг»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ім. Т.Г. Шевченка» (далі-ПАТ «ім. Т.Г. Шевченка»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (далі-ТОВ «Евромаркетинг»/відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 57 277,39 грн, з яких: 56 668,10 грн курсової різниці, 54,59 грн пені, 402,70 грн штрафу та 152,00 грн 40% річних, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 своїх грошових зобов'язань за договорами поставки №АП-15-0301, № АП-15-0302 від 09.12.2013.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

У відповідності до поданої відповідачем 2 заяви, останній позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2015 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2015 у справі №911/610/15 скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2015. порушено провадження у справі №911/610/15 та призначено справу до розгляду на 28.04.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 28.04.2015 та 12.05.2015 розгляд даної справи відкладався на 12.05.2015 та 26.05.2015 відповідно.

В судові засідання 28.04.2015, 12.05.2015 та 26.05.2015 представник відповідача 1 не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 між ТОВ «Хімагромаркетинг» (далі-продавець) та ПАТ «ім. Т.Г. Шевченка» (далі-покупець) було укладено договір поставки №АП-15-0301 (далі-договір №АП-15-0301), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити насіннєвий матеріал загальною вартістю 2 684,64 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Також, 09.12.2013 між ТОВ «Хімагромаркетинг» (далі-продавець) та ПАТ «ім. Т.Г. Шевченка» (далі-покупець) було укладено договір поставки №АП-15-0302 (далі-договір №АП-15-0302), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин загальною вартістю 113 860,05 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Крім того, 20.05.2014 між ТОВ «Хімагромаркетинг» (далі-кредитор) та ТОВ «Евромаркетинг» (далі-поручитель) укладено договір поруки №ПР-15-0301 (далі-договір поруки), відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ПАТ «ім. Т.Г. Шевченка» (далі-боржник) зобов'язань за договорами №№АП-15-0301, АП-15-0302 від 09.12.2013.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договорами №№АП-15-0301, АП-15-0302 в частині поставки товару виконав належним чином, а саме:.

- на виконання умов договору №АП-15-0301 позивач передав, а відповідач 1 прийняв товар загальною вартістю 2 684,64 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №АП-15-0156 від 29.04.2014;

- на виконання умов договору №АП-15-0302 позивач передав, а відповідач 1 прийняв товар загальною вартістю 113 860,05 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №АП-15-0157 від 30.04.2014. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаними договорами поставки свідчить також відсутність з боку відповідача 1 претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Натомість ПАТ «ім. Т.Г. Шевченка» свої договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості товару належним чином не виконало, сплативши:

- за договором №АП-15-0301 - 268,46 грн 23.12.2013, 536,93 грн 25.04.2014, 879,25 грн 22.10.2014 та 1 000,00 грн 19.12.2014;

- за договором №АП-15-0302 - 11 386 грн 23.12.2013, 22 772,01 грн 25.04.2014, 79 702,04 грн 22.10.2014, що підтверджується наданими суду банківськими виписками з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» №118/50-16 від 18.05.2015.

Посилаючись на те, що відповідач 1, як покупець за договорами поставки, розрахунки за товар здійснював без врахування курсових коливань, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 56 668,10 грн курсової різниці, в тому числі:

- 1 381,48 грн курсової різниці, нарахованої на суми здійснених платежів за договором №АП-15-0301 - 536, 93 грн, 879,25 грн та 1 000,00 грн, із застосуванням курсу купівлі євро - 16,00 грн/євро, 16,64 грн/євро, 19,54 грн/євро, на момент проведення розрахунків за поставлений товар 25.05.2014, 22.10.2014 та 19.12.2014 відповідно;

- 55 286,62 грн курсової різниці, нарахованої на суми здійснених платежів за договором №АП-15-0302 - 11 386,00 грн, 22 772,01 грн та 79 702,04 грн, із застосуванням курсу купівлі дол. США - 8,2550 грн/дол. США, 11,53 грн/дол. США, 12,95 грн/дол. США, на момент проведення розрахунків за поставлений товар 23.12.2013, 25.04.2014 та 22.10.2014 відповідно. Розрахунок заявлених позовних вимог здійснено із застосування курсів валют, викладених у довідках ПАТ «ПУМБ» №№КІЕ-52/216, КІЕ-52/217 від 04.02.2015, у відповідності до пунктів 2.3 договорів поставки.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем 1 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 04.07.2011 у справі №3-62гс11, від 26.12.2011 у справі №3-141гс11, положення чинного законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у разі зміни Національним банком України курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.

Так, пунктами 2.2, 2.3 договору №АП-15-0301 передбачено, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі євро на дату кінцевої оплати відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 цього договору, за наступною формулою: S1= S0*А1/А0, де

S0 - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 цього договору;

S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2 цього договору;

А0 - вартість у гривнях одного євро за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору згідно з п. 1.3 даного договору;

А1 - вартість у гривнях одного євро за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 цього договору.

У випадку порушення покупцем строків оплат встановлених цим договором, перерахунок вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі євро буде здійснюватись на дату надходження коштів.

Підтвердженням фактичного курсу купівлі євро є довідка банку.

Пунктами 2.2, 2.3 договору №АП-15-0302 передбачено, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату кінцевої оплати відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 цього договору, за наступною формулою: S1= S0*А1/А0, де

S0 - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 цього договору;

S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2 цього договору;

А0 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору згідно з п. 1.3 даного договору;

А1 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 цього договору.

У випадку порушення покупцем строків оплат встановлених цим договором, перерахунок вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі долара США буде здійснюватись на дату надходження коштів.

Підтвердженням фактичного курсу купівлі долара США є довідка банку.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду наведеного, отримання відповідачем 1 товару за договорами №№АП-15-0301, № АП-15-0302 від 09.12.2013 загальною вартістю 116 544,69 грн, у відповідності до наведених нормативних та договірних положень, породжує в останнього обов'язок щодо оплати такого товару у повному обсязі з урахуванням курсу гривні до євро/долара США станом на день здійснення відповідних розрахунків за договорами, що свідчить про підставність заявленої позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідача 1, як боржника, та відповідача 2, як поручителя, проіндексованої суми заборгованості за договорами поставки, яка полягає у розмірі курсової різниці, обрахованої із застосуванням курсів купівлі євро та дол. США на момент здійснення відповідачем 1 розрахунків за означеними договорами.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач 1 свої грошові зобов'язання за договорами поставки в частині оплати вартості поставленого товару з урахуванням курсових коливань не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення курсової різниці відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 56 668,10 грн курсової різниці, в тому числі: 1 381,48 грн курсової різниці за договором №АП-15-0301 та 55 286,62 грн курсової різниці за договором №АП-15-0302 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами, не спростована у встановленому порядку відповідачем 1 та визнана у повному обсязі відповідачем 2.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем 1 своїх грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд солідарного стягнути з відповідачів:

- 54,59 грн пені, нарахованої з 21.10.2014 по 21.10.2014 на 79 702,04 грн заборгованості за договором №АП-15-0302,

- 402,70 грн штрафу із розрахунку 15% від ціни договору №АП-15-0301.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611, ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору №АП-15-0302 передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Згідно з п. 5.4 договору №АП-15-0301, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

З огляду наведеного, а також враховуючи, що розмір заявлених до стягнення пені та штрафу відповідає вищезазначеним нормам Закону, положенням означених договорів, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 54,59 грн пені та 402,70 грн штрафу.

Крім того, внаслідок порушення відповідачем 1 погоджених сторонами строків оплати вартості поставленого за спірними договорами товару, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів:

- 64,66 грн 40% річних, нарахованих з 21.10.2014 по 18.12.2014 на 1 000,00 грн заборгованості за договором №АП-15-0301;

- 87,34 грн 40% річних, нарахованих з 21.10.2014 по 21.10.2014 на 79 702,04 грн заборгованості за договором №АП-15-0302.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 5.5 договорів №№АП-15-0301, АП-15-0302 передбачено, що сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Оскільки розмір заявлених до стягнення процентів річних відповідає вищезазначеним нормам Закону, положенням означених договорів, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 152,00 грн 40% річних.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів в рівних частках з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №904/7731/13.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 553, 554, 611, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Солідарно стягнути з Публічного акціонерного товариства «ім. Т.Г. Шевченка» (85033, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Юр'ївка, вул. Центральна, ідентифікаційний код 00697662) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667):

- 56 668 (п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 10 коп. курсової різниці,

- 54 (п'ятдесят чотири) грн 59 коп. пені,

- 402 (чотириста дві) грн 70 коп. штрафу,

- 152 (сто п'ятдесят дві) грн 00 коп. 40% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ім. Т.Г. Шевченка» (85033, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Юр'ївка, вул. Центральна, ідентифікаційний код 00697662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.05.2015

Суддя В.А. Ярема