Рішення

від 28.05.2015 по справі 910/6149/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015Справа №910/6149/15-г Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" доКомунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради простягнення 66 075 грн 71 коп. Представники: від позивача: Новікова В.О. - представник за довіреністю від 19.01.2015 від відповідача: Попова С.В. - представник за довіреністю від 25.05.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" з вимогами до Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення 42 126 грн 07 коп. заборгованості за договором підряду на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем № ТС 06-12 від 30.12.2011, в тому числі 35 664 грн 54 коп. основного боргу, 3 533 грн 23 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. збитків від інфляції.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договорупідряду на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем № ТС 06-12 від 30.12.2011 не виконав зобов'язання з оплати робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 35 664 грн 54 коп, також позивачем нараховано відповідачу 3 533 грн 23 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 порушено провадження у справі № 910/6149/15-г, розгляд справи призначений на 14.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 розгляд справи відкладено на 12.05.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням останнім витребуваних доказів.

Представник відповідача у судове засідання 12.05.2015 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 12.05.2015 з'явився представник позивача, надав заяву про збільшення позовних вимог та заяву про продовження строку розгляду спору.

Зважаючи на те, що до заяви про збільшення позовних вимог не додано доказів направлення її відповідачеві, суд з метою надання можливості позивачу подати відповідні докази відкладає розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 28.05.2015.

У судове засідання 28.05.2015 з'явився представник позивача, подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 59 614 грн 18 коп. основного боргу, 3 533 грн 23 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. збитків від інфляції. Вказана заява приймається судом до розгляду.

В судове засідання 28.05.2015 з'явився представник відповідача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких частково заперечує проти задоволення позовних вимог, а саме вказує, що сума основної заборгованості не відповідає відомостям, наявним у відповідача, у зв'язку із чим просить суд відкласти розгляд справи для подання відповідних доказів.

Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача, і цей строк на час судовго засідання 28.05.2015 вже вичерпано, у суду відсутні підстави для відкладення розгляу справи. Таким чином суд відмовляє позивачу у задоволенні вказаного клопотання.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 28.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між Комунальним підприємством «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної в місті Києві ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднані системи зв'язку» (підрядник) укладено договір підряду № ТС 06-12 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерського обладнання, відповідно до умов якого замовник передає, а підрядник приймає на себе обов'язки щодо організації та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв'язку по ОДС-215, ОДС-231.

Згідно пункту 1.2 договору технічне обслуговування систем диспетчерського зв'язку включає всі види регламентних робіт попереджувального характеру, що виконуються в плановому порядку і спрямовані на забезпечення безперебійної роботи зв'язку, діяльності систем.

У відповідності до пункту 1.3 договору вартість робіт за згодою сторін, у відповідності з розрахунками (додаток № 1, додаток № 2 до договору), який є невід'ємною частиною договору, складає: 13 439 грн 37 коп., в тому числі ПДВ, в місяць на поточний рік.

Положеннями пункту 5.1. договору передбачено, що замовник щомісячно проводить оплату підряднику за виконання регламентних робіт в розмірі договірної місячної ціни.

Після підписання замовником акту приймання виконаних робіт він зобов'язаний в 5-ти денний термін перерахувати підряднику вартість технічного обслуговування і ремонту ОДС.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як встановлено судом, позивачем було виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв'язку на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором підряду № ТС 06-12 на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем від 30.12.2011 на загальну суму 493 379 грн 88 коп. Факт, обсяги та вартість виконаних робіт підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних та скріплених печатками сторін актів приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв'язку за період з січня 2012 року по квітень 2015 року. Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед підрядником за виконані будівельні роботи у розмірі 433 765 грн 70 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати виконаних робіт у розмірі 59 614 грн 18 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник відповідача при розгляді справи заперечував розмір основної заборгованості, вказуючи на невідповідність розрахунків позивача, однак при цьому контрозрахунку заборгованості суду не надав, звірку взаєморозрахунків з позивачем на вимогу суду не провів. Зважаюче на це, суд не приймає до уваги усні заперечення відповідача, оскільки їх не підтверджено належними та допустимими доказами, а також спростовано матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 59 614 грн 18 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 533 грн 24 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. інфляційних втрат.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.4 договору у випадку несвоєчасних розрахунків з підрядником за виконання регламентних робіт та інших робіт, за обслуговування диспетчерських систем замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки (з 6 числа слідуючого за поточним місяцем).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 4.4 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню та інфляційні втрати, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 3 533 грн 24 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (03191, м. Київ, вул. В.Касіяна, буд. 8, ідентифікаційний код 33440974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, буд. 23/15, кв. 5, ідентифікаційний код 34295958) основну заборгованість у розмірі 59 614 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн 18 коп., 3 533 (три тисячі п'ятсот тридцять три) грн 24 коп. пені, 2 928 (дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн 30 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 02.06.2015

Суддя Н.Б. Плотницька