Постанова

від 21.07.2015 по справі 910/6149/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 910/6149/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Новікова В.О., довіреність б/н від 19.01.2015,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015 р.

у справі № 910/6149/15-г (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднані системи зв'язку»

до Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради

про стягнення 66 075 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднані системи зв'язку» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення 42 126 грн 07 коп. заборгованості за договором підряду на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем № ТС 06-12 від 30.12.2011, в тому числі 35 664 грн 54 коп. основного боргу, 3 533 грн 23 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. збитків від інфляції.

До прийняття рішення по справі, а саме, 28.05.2015 року, представник позивача, подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 59 614 грн 18 коп. основного боргу, 3 533 грн 23 коп. пені та 2 928 грн 30 коп. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (03191, м. Київ, вул. В.Касіяна, буд. 8, ідентифікаційний код 33440974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, буд. 23/15, кв. 5, ідентифікаційний код 34295958) основну заборгованість у розмірі 59 614 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн 18 коп., 3 533 (три тисячі п'ятсот тридцять три) грн 24 коп. пені, 2 928 (дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн 30 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, КП "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року у справі №910/6149/15-г повністю і постановити нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.07.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 21.07.2015 року представник відповідача не з'явився. Представник позивача в судовому засіданні усно заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2011 року між КП "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради (далі Замовник) та ТОВ «Об'єднані системи зв'язку» (далі Підрядник) укладено договір підряду №ТС 06-12 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерського обладнання (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Замовник передає, а Підрядник приймає на себе обов'язки щодо організації та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв'язку по ОДС-215, ОДС-231.

Вартість робіт за згодою сторін, у відповідності з розрахунками (додаток №1, додаток №2 до договору), який є невід'ємною частиною договору складає: 11 199,47 грн., ПДВ - 20% складає 2 239,90 грн. всього 13 439,37 коп. (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, Замовник щомісячно проводить оплату Підряднику за виконання регламентних робіт в розмірі договірної місячної ціни. Після підписання Заявником акту приймання виконаних робіт він зобов'язаний в п'ятиденний термін перерахувати Підряднику вартість технічного обслуговування і ремонту ОДС (п.п. 5.1., 5.2. Договору).

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, за приписами статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 854 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв'язку на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором підряду № ТС 06-12 на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем від 30.12.2011 на загальну суму 493 379 грн 88 коп. Факт, обсяги та вартість виконаних робіт підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних та скріплених печатками сторін актів приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв'язку за період з січня 2012 року по квітень 2015 року.

Отже, як встановлено судом, Замовник в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед Підрядником за виконані будівельні роботи у розмірі 433 765 грн 70 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати виконаних робіт у розмірі 59 614 грн 18 коп.

Як вже зазначалось раніше, відповідно до п. 5.1. Договору, Замовник щомісячно проводить оплату Підряднику за виконання регламентних робіт в розмірі договірної місячної ціни. Після підписання Заявником акту приймання виконаних робіт він зобов'язаний в п'ятиденний термін перерахувати Підряднику вартість технічного обслуговування і ремонту ОДС (п.п. 5.1., 5.2. Договору). Враховуючи те, що акти підписані сторонами, тому оплату замовник мав здійснити протягом 5 банківських днів, після їх підписання.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст. 526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте відповідач у порушення зобов'язань, прийнятих за Договором підряду, не здійснив повну оплату виконаних робіт у повному обсязі, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість, яка становить 59 614,18 грн. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог), залишається не погашеною, оскільки передбачені Договором підряду роботи прийняті Замовником, згідно актів приймання виконаних робіт, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки відповідачем не було надано суду доказів щодо спростування фактів, зазначених в позові.

Також, позивачем були заявлені до стягнення з відповідача користь 3 533 грн. 23 коп. пені та 2 928 грн. 30 коп. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Згідно з п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року №14, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4. Договору, пеня за несвоєчасне перерахування рахунку, передбаченого в п. 5.2. Договору нараховується з 6-го числа наступного місяця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасних розрахунків з підрядником за виконання регламентних робіт та інших робіт, за обслуговування диспетчерських систем замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки (з 6 числа слідуючого за поточним місяцем).

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013 року №01-06/767/2013, а саме п.п. 5, розділу п'ятого, розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (див. постанову Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі N 25/187).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року №14, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3 533 грн. 23 коп.

Щодо стягнення з відповідача 2 928 грн. 30 коп. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року №14 визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція), відповідно до п. 3.2. зазначеної постанови.

Отже, за розрахунком позивача, розмір втрат від інфляції складає 2 928 грн. 30 коп. грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015 р. у справі №910/6149/15-г, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015 р. у справі №910/6149/15-г відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року у справі №910/6149/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран