Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/5627/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/5627/15-г

За позовом позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали»

про стягнення 362853 грн. 30 коп.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Бондаренко О.М. (довіреність №10/00-35 від 18.02.2015),

від відповідача 1 - Попов А.С. (довіреність від 27.03.2015),

від відповідача 2 - не прибув,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість з повернення кредитних коштів за кредитним договором (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR від 21.11.2013 в розмірі 287159 грн. 82 коп., 3776 грн. 35 коп. заборгованості по сплаті процентів, 21334 грн. 15 коп. пені.

Відповідач 1 у судових засіданнях 21.04.2015 та 21.05.2015 надав письмові пояснення, у яких він зазначив, що заборгованість за кредитним договором №6-0079/13/22-OVR від 21.11.2013 виникла внаслідок зупинки нормальної роботи позивача як банківської установи та через бойові дії в Луганській області, через які зупинилась господарська діяльність відповідача. З дня запровадження тимчасової адміністрації на користь позивача за договором було перераховано 57617,82 грн. Відповідач 1 вважає, що, починаючи з дня відкликання НБУ банківської ліцензії позивача, останній не мав правових підстав здійснювати нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки втратив статус фінансової установи. Таким чином, всі сплачені відповідачем кошти мали бути спрямовані на погашення тіла кредиту. Щодо нарахованої відповідачу пені відповідач 1 зазначає, що ТОВ «Техобладнання» зареєстроване за адресою м.Луганськ, вул. Оборонна, 32-а, тобто в зоні проведення антитерористичної операції, яка триває і на цей час. В зоні АТО знаходяться всі виробничі потужності відповідача сили та засоби виробництва, зокрема майновий комплекс за адресою м.Луганськ, вул.Луганська, 33, що перебуває в заставі у позивача. Доступ на вказану територію відповідачу обмежений зі зрозумілих причин і він не має можливості ефективно здійснювати господарську діяльність через відсутність виробничих потужностей, сил та засобів виробництва. Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», запроваджено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. За таких умов, вимога про стягнення з відповідачів пені є необґрунтованою.

21.04.2015 відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, зазначив, що договором поруки №3-0394/13/22-Р від 21.11.2013 у разі невиконання зобов'язань боржником за кредитним договором, передбачено спочатку звернення до поручителя із письмовою вимогою про усунення порушень та після спливу трьох робочих днів від дати отримання поручителем вимоги та невиконання ним зобов'язань, банк має право звернутися до суду із позовом до поручителя. Відповідач 2 посилається на те, що вимога позивача про усунення порушень була направлена поштою 07.03.2015, таким чином, на день звернення до суду у нього були відсутні докази порушення зобов'язань за кредитним договором. Враховуючи викладене, відповідач 2 вважає звернення позивача до суду із даною позовною заявою передчасним.

20.05.2015 через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача 2, у яких він послався на положення статті 46 ЗаконуУкраїни «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якої після призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. В силу положення частини 9 статті 17 Закону України «Про банки та банківську діяльність» забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії. Враховуючи викладене, відповідач 2 зазначає, що відкликання банківської ліцензії означає припинення банком здійснення нарахування відсотків за договором кредиту з огляду на неможливість здійснення будь-яких банківських операцій.

Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2015 надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість по поверненню кредитних коштів за кредитним договором (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR від 21.11.2013 в розмірі 287159 грн. 82 коп., 13059 грн. 87 коп. заборгованості по сплаті процентів, 62633 грн. 61 коп. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог.

Як зазначено у п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви, суд розцінює подану заяву позивача як збільшення розміру позовних вимог та приймає її до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, є 362853 грн. 30 коп., з яких: заборгованість складає 287159 грн. 82 коп., 13059 грн. 87 коп. - заборгованість по сплаті процентів та 62633 грн. 61 коп. - пеня.

У судове засідання 25.05.2015 представник відповідача 2 не з'явився, причин неявки суду не доповів, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою уповноваженого представника.

З урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2 на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

21.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (далі за текстом - позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» (далі за текстом - відповідач 1, позичальник) було укладено кредитний договір (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR (далі за текстом - договір), згідно п.1.1 якого кредитор зобов'язується на умовах, визначених договором, надавати позичальнику кредитні кошти на засадах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом здійснення платежів з поточного рахунку позичальника, згідно з розрахунковими документами позичальника на суму, що перевищуватиме фактичний (кредитовий) залишок на поточному рахунку, в межах визначених договором граничної суми коштів та строку дії ліміту овердрафту, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за овердрафтом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором.

Умовами пункту 1.2 договору визначено розмір валютного кредиту овердрафту у сумі 300000 грн., строк дії ліміту - до 20.11.2014, та процентну ставку, що становить 20% річних, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Пунктом 2.3 договору визначено, що днем (моментом) надання овердрафту вважається день виникнення заборгованості за дебетом поточного рахунку на відповідну суму станом на кінець відповідного операційного дня кредитора, а моментом (днем) погашення заборгованості за овердрафтом вважається день зменшення заборгованості за дебетом поточного рахунку на відповідну суму (часткове погашення заборгованості за овердрафтом) або досягнення на поточному рахунку нульового чи кредитового залишку (повне погашення заборгованості за овердрафтом).

За користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в національній валюті (гривні), що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за овердрафтом. за фактичний період існування заборгованості за овердрафтом з періодичністю, визначеною в п. 4.3. договору. При розрахунку процентів враховується день надання овердрафту та не враховується день повного погашення заборгованості за овердрафтом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 1.2. договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році (365 днів або 366 днів) (п. 4.1.договру).

За користування овердрафтом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, з можливим збільшенням їх розміру без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках передбачених договором, зокрема, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків тощо (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі чергового надання овердрафту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування овердрафтом нараховуються кредитором за період від дати надання овердрафту по 25-те число поточного місяця включно, або до дати повного погашення заборгованості за овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно.

У разі чергового надання овердрафту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за овердрафтом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування Овердрафтом нараховуються кредитором за період від дати надання овердрафту (а у разі продовження існування заборгованості за овердрафтом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-го числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно, або до дати повного погашення заборгованості за овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно.

При повному остаточному погашенні заборгованості за овердрафтом проценти за користування овердрафтом нараховуються кредитором до дати повного остаточного погашення заборгованості за овердрафтом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення заборгованості за овердрафтом.

Проценти на прострочену заборгованість за овердрафтом нараховуватимуться кредитором щоденно і підлягатимуть сплаті в строки, передбачені договором, проте, починаючи з 31-го календарного дня від дати перенесення фактичної заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості (включаючи дату такого перенесення) або з дня, наступного за кінцевим терміном зазначеним в п. 1.2. договору, залежно від того, що матиме місце раніше, проценти, вже нараховані на прострочену заборгованість за овердрафтом і не сплачені станом на цей день, переносяться на рахунки обліку прострочених процентів за овердрафтом, а проценти, що в подальшому нараховуватимуться на прострочену заборгованість за овердрафтом, - переноситимуться на рахунки обліку прострочених процентів за овердрафтом в день їх нарахування. На суму прострочених процентів нараховується пеня згідно з п. 9.2 договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 11.8 договору).

21.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» (відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки №3-0394/13/22-Р (далі за текстом - договір поруки), згідно п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання відповідачем 1 у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR від 21.11.2013, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором. У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з обставин: виконання (в тому числі дострокового) боржником забезпеченого порукою зобов'язання; погашення поручителем всієї заборгованості боржника за кредитним договором; якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не пред'явить вимоги до поручителя (п. 5.9 договору).

Згідно виписок по особовим рахункам відповідача 1, сформованим Публічним акціонерним товариством «Банк Форум», за період з 21.11.2013 по 19.11.2014 та з 19.11.2014 по 18.02.2015 заборгованість відповідача 1 за договором по овердрафту складає 287159 грн. 82 коп.

У зв'язку із невиконанням відповідачем 1 зобов'язань за договором, боржнику та поручителю направлялися вимоги про усунення порушень №3174/2 від 04.03.2015 та вимога №3170/2 від 04.03.2015.

Враховуючи те, що відповідачем 1 заборгованість за договором не погашена, позивачем заявлено вимоги стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість з повернення кредитних коштів за договором у розмірі 287159 грн. 82 коп., 13059 грн. 87 коп. - заборгованість зі сплати процентів, 62633 грн. 61 коп. пені.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 1.2 договору визначено розмір валютного кредиту овердрафту у сумі 300000 грн., строк дії ліміту - до 20.11.2014 та процентну ставку, що становить 20% річних, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Згідно виписок Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» по особовим рахункам відповідача 1 за період з 21.11.2013 по 19.11.2014 та з 19.11.2014 по 18.02.2015 заборгованість останнього за договором по овердрафту складає 287159 грн. 82 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 4.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

За приписами ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно п. 1.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання відповідачем 1 у повному обсязі зобов'язань за договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором. У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Таким чином, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» солідарно на користь позивача заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 287159 грн. 82 коп. та прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 13059 грн. 87 коп.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 62633 грн. 61 коп. пені суд зазначає таке.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.2 договору за несвоєчасне погашення заборгованості за овердрафтом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до договору.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції ( далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 було зупинено Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014, але постановою окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 по справі №826/18327/14 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 було визнано не чинним.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 по справі №826/18327/14 була залишена без змін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 зареєстрований на території проведення антитерористичної операції: у місті Луганську по вул. Оборонна, буд. 32 А, кімната 303, що, зокрема, підтверджується інформацією про місцезнаходження юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року … юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, для застосування судом вказаного закону необхідною умовою є встановлення факту знаходження (здійснення діяльності) підприємства, що є стороною у справі, саме на тій території, на яку поширюється дія вказаного закону.

Крім того, проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача 1 на підставі положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» зобов'язання щодо сплати пені за договором. У задоволенні позову у частині вимог про стягнення з відповідача 1 пені слід відмовити.

Враховуючи необґрунтованість позовних вимог про стягнення пені з відповідача 1, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені з відповідача 2, сплата якої у солідарному порядку передбачена договором поруки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно суми пені не підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо неправомірності нарахування процентів за користування кредитом у зв'язку з початком процедури ліквідації позивача суд оцінює критично з огляду на таке.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49 від 16.06.2014 вирішено розпочати ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» призначено начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Соловйову Наталію Анатоліївну строком на 1 рік з 16 червня 2014 року по 16 червня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.01.2015 №10 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірину Миколаївну. Ларченко І.М. приступила до виконання своїх повноважень з 19.01.2015 згідно наказу №9 від 19.01.2015.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк -юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Згідно зі ст. 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання ішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що припинення нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку стосується саме заборгованості банку перед третіми особами і не стосується заборгованості третіх осіб перед банком, що відповідає одній з таких цілей ліквідаційної процедури банку як збереження або збільшення ліквідаційної маси. В підтвердження цього свідчать і положення п. 4-1 ч. 2 ст. 46 вищезазначеного Закону.

Судом звертається увага й на те, що положення в п. 4 ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону стосуються штрафних, економічних санкцій. Натомість, проценти за кредитним договором, передбачені ст. ст. 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України є платою за користування кредитом, а не санкціями (позиція, викладена в п. 3 Постанови Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів»).

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача 2 щодо передчасності звернення позивача до суду, а саме до направлення вимоги щодо усунення порушень за договором поручителю, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Отже, діюче законодавство не ставить дострокове повернення кредиту позичальником, що порушив зобов'язання за договором, у залежність від будь-яких умов, зокрема, пред'явлення письмової вимоги до поручителя.

На момент розгляду справи належних доказів погашення заборгованості по кредиту та відсоткам перед позивачем відповідачі не надали.

Суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 287159 грн. 82 коп. та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 13059 грн. 87 коп.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 32 а, кімната 303, код 31375532) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» (03151, м.Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 20 а, код 30092148) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7, код 21574573) заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 287159 (двісті вісімдесят сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 82 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 13059 (тринадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 87 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» (97047, м.Луганськ, вул. Оборонна, буд. 32 а, кімната 303, код 31375532) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» (03151, м.Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 20 а, код 30092148) солідарно в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6328 грн. 16 коп.

4 . В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 25.05.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.06.2015.

Суддя В.О. Демидов