Рішення

від 27.04.2015 по справі 914/708/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 р. Справа № 914/708/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали

за позовом: Приватного підпримства агрофірми "Дружба", c. Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область, від імені якої діє арбітражний керуючий - ліквідатор Ріжнів Михайло Іванович, с. Дуліби, Стрийський район, Львівська область;

до відповідача 1: Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38, м. Львів;

до відповідача 2: Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, м. Миколаїв, Львівська область;

про: визнання права на частку у статутному капіталі, скасування записів в ЄДРПОУ, зобов'язання про внесення запису до ЄДРПОУ.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Жиравецький Т.М. - представник на підставі довіреності № 1 від 18.03.2014 року;

відповідача 1: Оприско М.В. - представник на підставі довіреності № 49 від 19.11.2014 року;

відповідача 2: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 04.03.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Приватної агрофірми "Дружба", від імені якої діє арбітражний керуючий - ліквідатор Ріжнів Михайло Іванович, до Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38 за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області про визнання Приватної агрофірми "Дружба" засновником та учасником товариства, зобов'язання про внесення запису до ЄДРПОУ. Розгляд справи призначено на 18.03.2014 року.

У судовому засіданні 18.03.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали. Представник третьої особи подав пояснення по суті спору та Витяг з ЄДРПОУ на відповідача, а також матеріали реєстраційної справи відповідача для огляду в судовому засіданні. Судом задоволено клопотання про витребування доказів та вдкладено розгляд справи на 01.04.2014 року.

У судовому засіданні 01.04.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав Витяг з ЄДРПОУ та клопотання про витребування доказів. Представник відповідача проти позову заперечив. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Судом задоволено клопотання про витребування доказів та вдкладено розгляд справи на 08.04.2014 року.

У судовому засіданні 08.04.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про витребування доказів. Представник відповідача проти позову заперечив, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Судом задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 24.04.2014 року.

У судовому засіданні 24.04.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позову заперечив, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Розгляд справи відкладено на 05.05.2014 року.

У судовому засіданні 05.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. відповідач і третя особа явки представників не забезпечили. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні у звязку з неможливістю бути присутнім на засіданні. Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Судом продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 13.05.2014 року.

У судовому засіданні 13.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представники відповідача проти позову заперечили, подали відзив на позовну заяву. Третя особа в судове засідання явки повноважного представника не забезпечила. Розгляд справи відкладено на 20.05.2014 року.

У судове засідання 20.05.2014 року позивач та третя особа явки повноважних представників не забезпечили. Представники відповідача проти позовних заперечили. Представник позивача подав клопотання про зміну процесуального статусу третьої особи на відповідача 2. Судом змінено процесуальний статус третьої особи - Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області та залучено її до участі у справі в процесуальному статусі відповідача 2. Розгляд справи відкладено на 10.06.2014 року.

У судове засідання 10.06.2014 року позивач явки представника не забезпечив. Представники відповідача проти позовних вимог заперечили. Від відповідача 2 надійшло заперечення щодо зміни його процесуального статусу у даній справі. Судом відкладено розгляд справи на 01.07.2014 року.

У судове засідання 01.07.2014 року сторони явки представників не забезпечили, заяв, клопотань не подавали.Розгляд справи відкладено на 15.07.2014 року.

У судове засідання 15.07.2014 року відповідачі явки представників не забезпечили, причин неявки не повідомили. Представником позивача подано клопотання про призначення експертизи та заяву про уточнення позовних вимог. Вказана заява про уточнення позовних вимог, розцінена судом як заява про зміну предмета позову, подана позивачем з дотриманням процесуальних вимог законодавства та спрямована на реалізацію його прав, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відтак, суд її прийняв. Розгляд справи відкладено на 22.07.2014 року.

У судове засідання 22.07.2014 року відповідачі явки представників не забезпечили, причин неявки не повідомили. Представником позивача підтримано позовні вимоги та подане раніше клопотання про призначення експертизи. Ухвалою суду від 22.07.2014 року призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі на строк проведення експертизи.

Ухвалою суду від 13.10.2014 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.11.2014 року.

У судовому засіданні 04.11.2014 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідачі явки представників не забезпечили, від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Справу відкладено на 12.11.2014 року.

У судовому засіданні 12.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідачі явки представників не забезпечили, причин неявки не повідомили. Судом відкладено розгляд справи на 19.11.2014 року.

У судовому засіданні 19.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи для долучення до матеріалів справи та письмові пояснення стосовно технічної помилки стосовно дати формування реєстраційної кратки на проведення державної реєстрації підприємства відповідача 1. Представник відповідача 1 подав відзив на позовну заяву. Представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Судом продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 26.11.2014 року.

У судове засідання 26.11.2014 року з'явилися представники усіх сторін. Представник позивача подав для долучення до матеріалів справи довідку з ЄДРПОУ та довідку про взяття на облік платника податку. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 05.12.2014 року.

У судовому засіданні 05.12.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав письмові пояснення по справі. Відповідно до заяви представника позивача від 05.12.2014 року при зазначенні позивачем Приватної агрофірми "Дружба" було допущено технічну описку, оскільки відповідно до Витягу з ЄДРПОУ за кодом 03760912 зареєстроване Приватне підприємство агрофірма "Дружба" і саме така назва підприємства є правильною. Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив, подав пояснення по справі та заяву про застосування позовної давності. Розгляд справи відкладено на 10.12.2014 року.

У судовому засіданні 10.12.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи для долучення до матеріалів справи. Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив, подав пояснення по справі. З підстав, зазначених у відповідній ухвалі, судом здійснено заміну неналежного відповідача 2 на належного - Миколаївське районне управління юстиції Львівської області та відкладено розгляд справи на 03.02.2015 року.

У судовому засіданні 03.02.2015 року представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідачі явки представників у судове засідання не забезпечили. Судом відкладено розгляд справи на 17.02.2015 року.

У судовому засіданні 17.02.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив відкласти розгляд справи для забезпечення можливості уточнити позовні вимоги. Представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, наведених у поданих раніше поясненнях. Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладено на 26.02.2015 року.

У судовому засіданні 26.02.2015 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, представник відповідача 1 проти поданої заяви заперечив з підстав, наведених у письмових поясненнях. Розгляд справи відкладено на 02.03.2015 року.

У судове засідання 02.03.2015 року сторони явки представників не забезпечили. Судом прийнято заяву про зміну предмету позову та відкладено розгляд справи на 14.04.2015 року.

У судовому засіданні 14.04.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача 1 проти позову заперечив. Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладкно на 22.04.2015 року.

У судове засідання 22.04.2015 року з'явився представник позивача. Від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення. Відповідач 2 явки представника у судове засідання не забезпечив. Судом відкладено розгляд справи на 27.04.2015 року.

У судове засідання 27.04.2015 року з'явилися представники позивача та відповідача 1.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

Представникам сторін, що брали участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 27.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Приватна агрофірма "Дружба" (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до суду з позовом до Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38 (надалі по тексту рішення - відповідач 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області (надалі по тексту рішення - відповідач 2) про визнання Приватного підприємства агрофірма «Дружба» засновником та учасником Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 з розміром частки в статутному капіталі 11,2%, а також зобов'язання Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який відображає Приватне підприємство агрофірма «Дружба» (іден. номер 03760912) в якості учасника Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 (іден. номер 0545450) з долею у статутному капіталі у розмірі 11,2%.

У процесі розгляду справи позивачем змінено предмет позовних вимог та заявлено їх у наступному вигляді: визнати за Приватним підприємством агрофірма «Дружба» право на частку в статутному капіталі (право на участь) в Миколаївській міжгосподарській шляхо-будівельній дільниці №38, статутний капітал якої складає суму, що еквівалентна 53, 2 тисячі карбованців (0,53 грн.) у розмірі, що еквівалентна 5,9 тис. карбованців (0,06 грн.) та складає 11,09% від загального розміру статутного капіталу; скасувати записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.05.2005 року за № 1400112200000000212 про включення відомостей про юридичну особу; зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського районного управління юстиції Львівської області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який відображає Приватне підприємство агрофірма «Дружба» в якості учасника Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, статутний капітал якої складає 53, 2 тисячі карбованців (0,53 грн.), з долею у статутному капіталі у розмірі 11,09% та в сумі, що еквівалентна 5,9 тис. карбованців на момент прийняття рішення.

Позивач вважає себе правонаступником сільськогосподарського підприємства «Дружба», яке було учасником (засновником) Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, і таким, що володіє корпоративними правами підприємства відповідача 1. Вважає своє право порушеним, оскільки на даний час позбавлений права на участь в управлінні Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 як засновник та на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації, а також позбавлена інших правомочностей, передбачених законом та статутними документами, так як його частка в статутному капіталі становить 0%.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, про що зазначав у відзивах та письмових поясненнях. Зокрема, звернув увагу, що Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця №38 є колективним підприємством, самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які їй належать, не є юридичною особою корпоративного типу, і у ній не було і не могло бути сформовано жодного статутного капіталу, тому вирішення питання про реорганізацію Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 та перетворення її на юридичну особу корпоративного типу, викладення у зв'язку із цим статуту в новій редакції, прийняття рішень про формування статутного капіталу та розподіл часток засновників у ньому є виключною компетенцією Зборів учасників і суд не може їх підміняти та приймати рішення, які є зміною внутрішньої організації юридичної особи. Також відповідач 1 не вважає Приватне підприємство агрофірму «Дружба» належним позивачем та правонаступником Приватної агрофірми «Дружба», оскільки Приватне підприємство агрофірма «Дружба» набуло не корпоративні, а майнові права щодо майнового комплексу відповідача, а цілісний майновий комплекс ПАФ «Дружба» був проданий гр. Крупському В.І.

Зазначив відповідач 1 також і про сплив позовної давності щодо даних правовідносин, а вимогу про зобов'язання Реєстраційної служби вчинити певні дії вважає такою, що не належить до юрисдикції Господарського суду Львівської області, оскільки є спором із суб'єктом, наділеним владними повноваженнями, а тому провадження в цій частині спору підлягає припиненню.

Відповідно до ухвали суду було змінено процесуальний статус Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області та залучено її в статусі відповідача 2, в подальшому було здійснено заміну неналежного відповідача 2 на належного - Миколаївське районне управління юстиції Львівської області. Державним реєстратором Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області було подано пояснення, відповідно до яких зазначено, що ПАФ «Дружба» є засновником Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, розмір статутного капіталу якого становить 0,00 грн., відповідно - розмір внеску до статного фонду ПАФ «Дружба» становить 0,00 грн., що підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП. Реєстраційною службою Миколаївського районного управління юстиції Львівської області було надано заперечення стосовно залучення її до участі у справі у статусі відповідача, пояснень по суті спору надано не було. Миколаївським районним управлінням юстиції Львівської області відзиву чи заперечень стосовно позовних вимог не подано.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Статуту Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, перереєстрованого виконкомом районної ради народних депутатів розпорядженням № 101 від 22.03.1995 року за реєстраційним номером 21000030 від 27.03.1995 року, Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця №38 є правонаступником шляхо-будівельної пересувної госпрозрахункової дільниці і створена відповідно до Закону України «Про підприємництво», «Про власність», «Про підприємства в Україні» та установчих зборів господарств учасників згідно з протоколом № 2 від 06.03.1995 року. Дільниця є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штамп.

Відповідно до п. 3 Статуту майно дільниці є колективною власністю господарств-засновників/учасників/ і трудового колективу дільниці. Майно дільниці становлять основні засоби, обігові кошти інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі дільниці.

Відповідно до п. 4.2 Статуту прибутки дільниці розподіляються відповідно до рішення зборів-учасників і направляються, зокрема, на нарахування дивідендів господарствам-учасникам відповідно до частки паїв кожного, нарахування у власність членів трудового колективу дільниці.

Як вбачається з відомостей, що містяться в реєстраційній справі Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, зокрема в реєстраційній картці від 22.03.1995 року, засновниками підприємства відповідача 1 були виробничий сільськогосподарський кооператив (скорочено - ВСГК) «Дністер» із часткою у статутному фонді 4, 8 тис. крб., «ім. І.Франка» із часткою у статутному фонді 8, 6 тис. крб., «Верховина» із часткою у статутному фонді 2, 7 тис. крб., «Дружба» із часткою у статутному фонді 5, 9 тис. крб., «Україна» із часткою у статутному фонді 6, 6 тис. крб., «Золотий колос» із часткою у статутному фонді 2, 0 тис. крб., «В.Горожанна» із часткою у статутному фонді 5, 9 тис. крб., «ім. Сагайдачного» із часткою у статутному фонді 2, 6 тис. крб., «Галичина» із часткою у статутному фонді 4,2 тис. крб., «Горуцький» із часткою у статутному фонді 3, 0 тис. крб., «Прикарпаття» із часткою у статутному фонді 3, 1 тис. крб., «ім. Шевченка» із часткою у статутному фонді 3,8 тис. крб. Форма власності - колективна (п. 15 реєстраційної картки від 22.03.1995 року).

У відповідності до висновків судово-економічної експертизи від 07.10.2014 року, що проводилась у даній справі, показник розміру частки учасника Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 ВСГК «Дружба »згідно з реєстраційною карткою від 22.03.1995 року у відсотковому та грошовому виразі станом на липень 2014 року становить 11,09% статного фонду або 0,06 грн.

Даними з витягу з ЄДРПОУ підтверджується, що станом на 17.03.2014 року, за кодом юридичної особи 05454450 зареєстрована Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця №38 з організаційно-правовою формою колективне підприємство, створена 22.03.1995 року, засновниками є Приватна агрофірма «Горожанна», Приватна агрофірма ім. Івана Франка, Приватна агрофірма «Дружба», Приватна агрофірма «Золотий колос», Спілка власників селянських господарств ім.. Шевченка, Приватна агрофірма «Галичина», Приватна агрофірма «Дністер», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Горуцьке», Приватна агрофірма ім. Дорошенка, фізичні особи, при цьому всі із розміром внеску до статутного капіталу 0,00 грн., керівник - Козерема Мирослав Васильович. Відомості про юридичну особу внесено 31.05.2005 року; 19.03.2012 року зареєстровано зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна видів діяльності, складу або інформації про засновників).

Однак, як вбачається з даних реєстраційної картки Ф № 6 від 30.05.2005 року засновниками юридичної особи визначені трудовий колектив Миколаївської МШБД 38, Приватна агрофірма «Горожанна», Приватна агрофірма ім. Івана Франка, Приватна агрофірма «Дружба», Приватна агрофірма «Золотий колос», Спілка власників селянських господарств ім. Шевченка, Приватна агрофірма «Галичина», Приватна агрофірма «Дністер», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Горуцький», Приватна агрофірма ім. Дорошенка, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна».

Тобто відомості стосовно складу засновників Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 у описаних документах є різними.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Статуту Приватного підприємства агрофірми «Дружба» в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів засновників № 2 від 08.06.2011 року, та зареєстрованого 20.06.2011 року, Приватне підприємство агрофірма «Дружба» створене у відповідності з Законом України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про зовнішньо-економічну діяльність» та іншим законодавством України.

Як зазначено у витягу з ЄДРПОУ станом на 31.03.2014 року та 04.12.2014 року, Приватне підприємство агрофірма «Дружба» (код ЄДР 03760912) зареєстроване 12.03.1998 року, організаційно-правова форма приватне підприємство, запис про внесення відомостей про юридичну особу в ЄДРПОУ здійснено 11.08.2004 року, з 15.02.2013 року в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство.

Згідно з постановою господарського суду Львівської області від 05.02.2013 року у справі № 914/248-ц Приватну агрофірму «Дружба» (код ЄДР 03760912) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Ріжніва Михайла Івановича.

Як вбачається з листування сторін, 09.12.2013 року арбітражний керуючий Ріжнів М.І. звернувся до керівника Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 з листом-запитом (вих. № 28) про надання інформації стосовно розміру (0,00 грн.) частки Приватної агрофірми «Дружба», примірник якого отримав Гринишин С.Ю. 11.12.2013 року, про що свідчить відмітка на копії листа, долученого до позовної заяви. У відповідь на вказаний лист-запит відповідач 1 надав відповідь (копія листа за вих. № 2 від 10.01.2014 року), що рішення Миколаївської районної ради від 16.10.1969 року, яким було засновано Миколаївську ШБД-38, відповідно до якого колгоспам-засновникам Миколаївського району необхідно було перерахувати кошти в сумі 74, 6 тис. крб. і фактично було перераховано в 1970 році 53,4 тис. крб., в тому числі колгоспу «Дружба» 5,9 тис. крб., відповідачем 1 було повністю виконане, претензій від засновників під час розпаювання колгоспів до відповідача 1 не надходило. Проте, у матеріали справи сторонами не подано такого рішення, як і доказів його виконання.

Як зазначив відповідач у відзиві від 13.05.2014 року, Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця №38 заснована згідно з рішенням Миколаївської районної ради від 16.10.1969 року, відповідно до якого колгоспам-засновникам Миколаївського району необхідно було перерахувати кошти в сумі 74, 6 тис. крб. Фактично було перераховано в 1970 році 53,4 тис. крб., в тому числі колгоспу «Дружба» 5,9 тис. крб. Миколаївській міжгосподарській шляхо-будівельній дільниці №38 надавалось право протягом 3 років (1970-1972 роки) сплатити у подвійному розмірі пайові внески колгоспам-засновникам. Дане рішення відповідачем 1 було повністю виконане, претензій від засновників не надходило, що підтверджується довідкою Управління агропромислового розвитку Миколаївської райдержадміністрації Львівської області. Вказівки, яка саме довідка є підтвердженням наведеного твердження, відповідачем не зроблено, а долучена довідка за № 199 від 03.04.2014 року, не підтверджує наведеного.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як з'ясовано судом, позивач - Приватне підприємство агрофірма «Дружба» створене шляхом реорганізації колгоспу «Дружба» в селянську спілку «Дружба» 27.02.1992 року, селянська спілка «Дружба» була реорганізована в приватну агрофірму «Дружба» 25.12.1997 року, приватна агрофірма «Дружба» була реорганізована в Приватне підприємство агрофірму «Дружба» 12.08.2004 року.

Заперечення відповідача 1 в частині того, що Приватне підприємство агрофірма «Дружба» не є належним позивачем у даній справі, є безпідставними та недоведеними, оскільки факт правонаступництва підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців копія, якого є в матеріалах справи, та кодом ЄДРПОУ 03760912, який був присвоєний як Приватній агрофірмі «Дружба», так і Приватному підприємству агрофірма «Дружба». Разом з тим суд вважає безпідставними у даному спорі заперечення відповідача 1 в частині відчуження майнового комплексу громадянину Крупському В.С.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Крім цього, згідно з витягом з ЄДР на Миколаївську міжгосподарську шляхо-будівельну дільницю № 38 Приватна агрофірма «Дружба» за кодом юридичної особи 03760912 є одним із засновників підприємства відповідача 1. Відтак, Приватне підприємство агрофірма «Дружба» має право на захист свого порушеного чи невизнаного права і є належним позивачем у даній справі.

Господарським судам підвідомчі, серед іншого, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як зазначено в Статуті Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, остання є правонаступником шляхо-будівельної пересувної госпрозрахункової дільниці і створена відповідно до Закону України «Про підприємництво», «Про власність», «Про підприємства в Україні» та установчих зборів господарств учасників згідно з протоколом №2 від 06.03.1995 року. Згідно з записом у реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу (30.05.2005 року) організаційно-правова форма юридичної особи - колективне підприємство, форма власності - приватна.

Керуючись положеннями Закону України «Про підприємства в Україні», Закону України «Про власність», представником відповідача 1 у поясненнях було зроблено висновок, що Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця № 38 є колективним підприємством, самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які їй належать, не є юридичною особою корпоративного типу, і у ній не було і не могло бути сформовано жодного статутного капіталу.

Однак, таке твердження є не до кінця правильним і не відповідає наявним у матеріалах справи доказам, оскільки у матеріали справи подано баланси, звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про власний капітал станом на 01.01.2003 року, 01.01.2004 року, на 01.01.2005 року, з яких вбачається існування статутного капіталу (350, 3 тис. грн. станом на кінець 2003 року, 250, 8 тис. грн. станом на кінець 2004 та 2005 років). Крім цього, у реєстраційній картці Миколаївського МШБД № 38 від 22.03.1995 року також містяться відомості про розмір статутного фонду та частки кожного із засновників юридичної особи у ньому.

Крім цього, відповідно до частини другої прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" (N 1987-III від 21.09.2000 р.) суб'єкти підприємницької діяльності, створені в організаційних формах, не передбачених законами України, державна реєстрація яких проведена до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести організаційну форму у відповідність з вимогами законів України протягом п'яти років після набрання чинності цим Законом.

Згідно з розділом V Статуту Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38 вищим органом управління дільниці є збори учасників. Затвердження Статуту, внесення до нього змін та доповнень належить до компетенції Зборів учасників. Відтак, правильним є твердження відповідача 1 про те, що вирішення питання про реорганізацію Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, викладення у зв'язку із цим статуту в новій редакції, прийняття рішень про формування статутного капіталу та розподіл часток засновників у ньому є виключною компетенцією Зборів учасників і суд не може їх підміняти та приймати рішення, які є зміною внутрішньої організації юридичної особи.

Однак, наявність статутного капіталу з частками учасників, серед яких частка Приватної агрофірми «Дружба» становила 5,9 тис. крб., підтверджена відомостями в реєстраційній картці від 22.03.1995 року, розрахунком заборгованості станом на 01.03.2001 року, однак, з невідомих причин відомості про розміри часток не були внесені в реєстраційну картку, що подавалася Лучишиним П.П. (уповноваженим на підставі довіреності від 22.03.2005 року) для внесення відомостей в ЄДРПОУ 31.05.2005 року.

Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або інформація про оприлюднення повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів та інші (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

У разі внесення змін до статуту, які пов'язані із зменшенням статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення плати за оприлюднення відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи (ч. ч. 2, 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, для включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 30.05.2005 року юридична особа Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця № 38 надала лише реєстраційну картку.

Також відсутні докази зміни складу засновників, розміру статного капіталу та часток засновників у ньому, які у відповідності до Статуту Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38 повинні були проводитись Зборами учасників. Як зазначав суд вище, відомості стосовно складу засновників Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 у реєстраційних картках від 1995 року та 2005 року є різними, а жодних протоколів чи рішень Зборів учасників, яким проводились такі зміни сторонами не подано.

З'ясувавши правонаступництво Приватного підприємства агрофірми «Дружба», наявність частки у статутному капіталі Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38 при створенні та діяльності останньої, відсутність доказів прийняття загальними зборами рішення про зміну розміру статутного капіталу підприємства відповідача, суд приходить до висновку про порушення права позивача на частку в статутному капіталі. Відтак, наведена позовна вимога по відношенню до відповідача 1 є правомірною та підлягає задоволенню. При цьому, суд не встановлює та не змінює розміру статутного капіталу підприємства відповідача 1, а визнає за позивачем його право на частку в статутному капіталі згідно з поданими доказами.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який відображає Приватне підприємство агрофірма «Дружба» в якості учасника Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38, статутний капітал якої складає 53, 2 тисячі карбованців (0,53 грн.), з долею у статутному капіталі у розмірі 11,09% та в сумі, що еквівалентна 5,9 тис. карбованців на момент прийняття рішення, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, передбачено, що державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом ( ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до правової позиції, наведеної у п. 1.9. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. N 04-5/14, яким передбачено, що у тих випадках, коли позивач пред'являє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді. Такими, зокрема, є вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про внесення змін до установчих документів, вимоги про скасування реєстрації випуску акцій у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та інші. З наведеного також вбачається безпідставність твердження відповідача 1 про припинення провадженняу справі в частині вимог про зобов'язання реєстраційної служби вчинити певні дії.

Зважаючи на передбачений законодавством порядок вчинення реєстраційних дій, у зв'язку із необхідністю внесення змін стосовно юридичної особи в частині розміру частки одного із засновників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, задоволення зазначеної вище вимоги позивача про визнання за ним права на частку у статутному капіталі, вбачається, що вказана вимога є похідною від попередньої, є підставною та підлягає задоволенню. Суд також зазначає, що від імені держави державну реєстрацію змін стосовно розміру частки одного із засновників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює державний реєстратор. Разом з тим, державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реалізує у даному випадку Миколаївське районне управління юстиції Львівської області. Тому виконання вимоги про внесення відповідних змін покладається на відповідача 2.

Стосовно вимоги про скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.05.2005 року за № 1400112200000000212 про включення відомостей про юридичну особу, то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки у матеріали справи не подано доказів, які б спростовували волевиявлення юридичної особи шляхом вчинення уповноваженою особою дій по заповненню реєстраційної картки, а неправомірність вчинення державним реєстратором реєстраційної дії не підтверджена та не доведена. Відтак, для належного захисту права позивача у даній справі суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 2 внести запис, який би відображав частку позивача у статутному капіталі підприємства, про що зазначено вище, не зобов'язуючи при цьому відповідача 2 скасовувати існуючий запис.

Суд також зазначає, що представник відповідача 1 обгрунтовував необхідність застосування позовної давності, зокрема, тими обставинами, що жодних перешкод для того, щоб позивач міг дізнатися відомості з ЄДРПОУ, не було, а доказів протилежного позивачем не представлено. Так, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) та про дату закінчення його формування. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Однак, особа, у даному випадку позивач, не зобов'язана самостійно через Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відслідковувати зміни, які відбувалися в складі підприємства чи в статутному капіталі підприємства відповідача 1, і крім цього, як вбачається із позовної заяви, про порушення свого права позивач дізнався під час ліквідаційної процедури підприємства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стосовно розподілу сум судових витрат за розгляд даної справи, суд зазначає наступне. Звертаючись із позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 436 грн. (за дві вимоги немайнового характеру). Змінюючи позовні вимоги у процесі розгляду справи, позивачем не оплачено вимоги про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.05.2005 року за № 1400112200000000212 про включення відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за задоволені позовні вимоги покладається на відповідача 1, а за незадоволену вимогу - на позивача.

Крім цього, у процесі розгляду справи за клопотання представника позивача проводилась судова економічна експертиза. Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Враховуючи наведені положення, понесення позивачем витрат на проведення експертизи та часткове задоволення позовних вимог (судом задоволено дві з трьох позовних вимог), судові витрати за проведення експертизи підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача 1 пропорційно до задоволених позовних вимог частково у розмірі 820 грн. 00 коп. від загальної суми вартості експертизи (1 230 грн. 00 коп.) Решта вартості оплаченої експертизи залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги до Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 задоволити повністю.

Визнати за Приватним підприємством агрофірма «Дружба» (81610, Львівська обл., Миколаївський район, село Тернопілля, вул. Грушевського, будинок 15, код ЄДР 03760912) право на частку в статутному капіталі в Миколаївській міжгосподарській шляхо-будівельній дільниці №38 (81614, Львівська обл., Миколаївський район, село Тростянець, код ЄДР 05454450), статутний капітал якої складає суму, що еквівалентна 53, 2 тисячі карбованців (0,53 грн.) у розмірі, що еквівалентна 5,9 тис. карбованців (0,06 грн.) та складає 11,09% від загального розміру статутного капіталу.

Позовні вимоги до Миколаївського районного управління юстиції Львівської області задоволити частково.

Зобов'язати Миколаївське районне управління юстиції Львівської області (81600, Львівська обл., Миколаївський район, місто Миколаїв, вул. Шептицького, будинок 9, код ЄДР 25562414) внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який відображає Приватне підприємство агрофірма «Дружба» (81610, Львівська обл., Миколаївський район, село Тернопілля, вул. Грушевського, будинок 15, код ЄДР 03760912) в якості учасника Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 (81614, Львівська обл., Миколаївський район, село Тростянець, код ЄДР 05454450), статутний капітал якої складає 53, 2 тисячі карбованців (0,53 грн.), з долею у статутному капіталі у розмірі 11,09% та в сумі, що еквівалентна 5,9 тис. карбованців.

У задоволенні позовних вимог в частині скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.05.2005 року за № 1400112200000000212 про включення відомостей про юридичну особу відмовити.

Стягнути з Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці №38 (81614, Львівська обл., Миколаївський район, село Тростянець, код ЄДР 05454450) на користь Приватного підприємства агрофірми «Дружба» (81610, Львівська обл., Миколаївський район, село Тернопілля, вул. Грушевського, будинок 15, код ЄДР 03760912) 2 436 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 820 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.

Стягнути з Приватного підприємства агрофірми «Дружба» (81610, Львівська обл., Миколаївський район, село Тернопілля, вул. Грушевського, будинок 15, код ЄДР 03760912) в дохід державного бюджету 1 218 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 25.05.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.