Ухвала

від 29.05.2015 по справі 34/17-2272-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" травня 2015 р.Справа № 34/17-2272-2011

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у справі №34/17-2272-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ Н.Г.", Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС"

про стягнення 5246348,63грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Черняков А.В. - довіреність від 23.12.2014 року

від відповідача (скаржника): Трунов Г.А. - довіреність від 05.12.2014 року

від суб'єкта оскарження: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2011 року по справі №34/17-2272-2011 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11144692000 від 20.04.2007р. на загальну суму 3493311 грн.77 коп. та заборгованість за кредитним договором №11311677000 від 06.03.2008р. на загальну суму 1753036 грн.86 коп., витрати по сплаті державного мита на суму 25500 грн. та ІТЗ судового процесу у розмірі 236 грн. (суддя Фаєр Ю.Г.).

22.08.2011 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2011 року був виданий відповідний наказ.

20.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх.н. ГСОО №2-2815/15) на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якій просить суд визнати противоправними дії останнього в частині відмови зняття арешту з майна (рухомого та нерухомого) та зняття заборони на його відчуження ТОВ "Укрбудкомплект", що було накладено відповідно до постанови від 26.09.2011 року по виконавчому провадженню ВП №28908192, та зобов'язати у зв'язку з цим зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) та зняти заборону на його відчуження ТОВ "Укрбудкомплект", що було накладено відповідно до постанови від 26.09.2011 року по виконавчому провадженню ВП №28908192.

В обґрунтування вказаної скарги ТОВ "Укрбудкомплект" посилається на постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 29.06.2011 року по виконавчому провадженню ВП№28908192, в рамках якого було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Як зазначає скаржник, 27.11.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Укрбудкомплект", ТОВ "ТЕРМІНАЛ Н.Г.", ТОВ ВКФ "МЕГАПОЛІС", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено угоду про врегулювання спору стосовно погашення виниклої заборгованості, яка була предметом спору у справі №34/17-2272-2011, та додаткову угоду №1 від 27.03.2013 року, згідно яких вищевказана заборгованість була погашена ТОВ "Укрбудкомплект" у повному обсязі.

Проте станом на 20.05.2015 року арешт з майна ТОВ "Укрбудкомплект" було не знято, що і призвело останнього до звернення до суду з відповідною скаргою на дії органу ДВС.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.05.2015р., приймаючи до уваги перебування судді Фаєр Ю.Г. у декретній відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи №34/17-2272-2011, за результатами якого дану справу з розгляду скарги ТОВ "Укрбудкомплект" розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2015 року вказану скаргу було прийнято до розгляду в засіданні суду 29.05.2015 року.

У судовому засіданні 29.05.2015 року представник скаржника підтримав вимоги, викладені у скарзі, та надав суду письмові пояснення, відповідно до яких посилається на ч.2 ст. 50 ЗУ „Про виконавче провадження", де встановлений обов'язок державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу. Представник ПАТ "УкрСиббанк" надав пояснення, згідно яких підтвердив факт укладання угоди про врегулювання спору за кредитними договорами та погашення заборгованості ТОВ "Укрбудкомплект" в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Як встановлено судом, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 26.09.2011 року при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 22.08.2011 року було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ "Укрбудкомплект", та заборонено здійснення відчуження цього майна.

В-подальшому, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 22.06.2012 року на підставі п.4 ст. 47 ЗУ „Про виконавче провадження" виконавчий документ був повернутий стягувачу.

Як вбачаться з матеріалів справи, 27.11.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Укрбудкомплект", ТОВ "ТЕРМІНАЛ Н.Г.", ТОВ ВКФ "МЕГАПОЛІС", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено угоду про врегулювання спору стосовно погашення виниклої заборгованості, яка була предметом спору у справі №34/17-2272-2011, та додаткову угоду №1 від 27.03.2013 року, згідно яких вищевказана заборгованість була погашена ТОВ "Укрбудкомплект" у повному обсязі.

05.12.2014 року ТОВ "Укрбудкомплект" звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області з заявою №05/12/12/А від 05.12.2014 року про зняття арешту з його майна, який був накладений відповідно до постанови від 26.09.2011 року.

Внаслідок відсутності відповіді та незняття арешту, ТОВ "Укрбудкомплект" звернувся до господарського суду Одеської області зі скаргою про визнання противоправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в частині відмови зняття арешту з майна (рухомого та нерухомого) та зняття заборони на його відчуження ТОВ "Укрбудкомплект", що було накладено відповідно до постанови від 26.09.2011 року по виконавчому провадженню ВП №28908192, та зобов'язання у зв'язку з цим зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) та зняти заборону на його відчуження ТОВ "Укрбудкомплект", що було накладено відповідно до постанови від 26.09.2011 року по виконавчому провадженню ВП №28908192.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", заперечення проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав , або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно до пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Поряд з цим, згідно до частини 1 статті 50 того ж Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається.

Безпосередньо підстави закінчення виконавчого провадження встановлені статтею 49 того ж Закону, а саме за цією статтею виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Таким чином, серед підстав закінчення виконавчого провадження відсутні випадки повернення виконавчого документа стягувачу за статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що повернення виконавчого документа стягувачеві є аналогічне закінченню виконавчого провадження, оскільки будь-які дії державним виконавцем після цього не здійснюються та не можуть здійснюватися, а саме виконавче провадження, фактично, закінчується.

Крім того, відповідно до п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Як вбачаться з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін, заборгованість за кредитними договорами, що була предметом спору по справі №34/17-2272-2011, ТОВ "Укрбудкомплект" була погашена в повному обсязі.

За таких обставин, державний виконавець зобов'язаний був зняти арешт з майна боржника, оскільки не зняття його порушує права боржника при наявності факту закінченого виконавчого провадження, у зв'язку з чим скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи законодавчу неврегульованість питання зняття арешту із майна боржника під час повернення виконавчого документа стягувачеві, а також не встановлення умислу посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо обмеження прав ТОВ "Укрбудкомплект" на вільне користування своїм майном, суд приходить до висновку, що у визнанні дій неправомірними Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо не зняття арешту з майна боржника слід відмовити.

На підставі викладеного, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги в частині вимог про визнання противоправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо відмови зняття арешту з майна (рухомого та нерухомого) та зняття заборони на його відчуження ТОВ "Укрбудкомплект", що було накладено відповідно до постанови від 26.09.2011 року по виконавчому провадженню ВП №28908192 - відмовити.

2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) та зняти заборону на його відчуження ТОВ "Укрбудкомплект" (код ЄДРПОУ 32572358), що було накладено відповідно до постанови від 26.09.2011 року по виконавчому провадженню ВП №28908192.

Суддя Ю.М. Щавинська