Ухвала

від 25.05.2015 по справі 923/484/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"25" травня 2015 р. Справа № 923/484/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши справу

за позовом: Всіх Святих церкви Української православної церкви, м. Херсон

до: Херсонської міської ради, м. Херсон

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - комунальний

заклад "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша", м. Херсон

про визнання права власності

за участю представників сторін

від позивача - Душинова І.О., представник, дов. № 14 від 15.05.2015р.;

від відповідача - Сергеєва І.В., представник, дов. № 9-13-9/21 від 08.01.2015р.; Волкова О.О., представник, дов. № 786-01/24 від 31.01.2015р.;

від третьої особи - Кучерява Ю.П., представник, дов. № 10 від 22.01.2015р.;

Беженар Є.О. представник за дов. № 49 від 25.05.2015р.

На підставі ч.6 ст.81-1 ГПК України, при розгляді справи здійснюється фікусвання судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Письмовою заявою від 07.04.2015р. позивач уточнив, що місцезнаходженням спірного майна є м.Херсон, пров.Пугачова,11.

Письмовою заявою від 25.05.2015р. позивач також уточнив назву юридичної особи позивача: Всіх Святих церкви Української православної церкви: м.Херсон, пров.Пугачова,11.

Позивач (Всіх Святих церкви Української православної церкви, м.Херсон, код ЄДРПОУ 22739355) звернувся до відповідача (Херсонська міська рада, м.Херсон, код ЄДРПОУ 26347681) з позовом, в якому просить господарський суд визнати за ним право власності на культові бідівлі та прилеглі до культових будівель споруди: літ. "а-1" прибудова 6,5*5,25 м; будівля літ. "Б-1" столова, 11,00*8,80 м; будівля літ. "Д-1" 22,1*13,9 м; літ. "в" площею 5,00*7,07 м, які знаходяться за адресою: м.Херсон, пров. Пугачова,11.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається та архівні довідки Державного архіву Херсонської області від 22.04.1999р. № 04-2/62 та від 27.10.2005р. № 05-2/698, відповідно до яких Всіхсвятська церква побудованна у 1803 р.мешканцями м.Херсону. При церкві знаходилось три будівлі: будинок священика, побудови 1912р.; будинок для диякона кам'яний, критий залізом, побудови 1803р. та церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при ній кам'янимй, вкритий залізом сарай, які розташовані на земельній ділянці площею 1896 кв.м. Зазначені три будинки за описом у 1922р. були вилучені у церкви та націоналізовані.

Відповідно до виготовленого бюро технічної інвентаризації технічного паспорту та схеми-плану на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м.Херсоні розміщені: будівля "А"-профілакторій 17,35*11,55 м; "а-1" прибудова 6,5*5,25 м; будівля "Б-1" столова 11,00*8,80 м; будівля "Д-1" прилегла до літ. "А" будівля 22,1*13,90 м та будівля "В" - сарай, площею 5,00*7,07м.

Відповідно до розпорядження Президента України № 53/94-рп від 22.06.94р. "Про повернення релігійним організаціям культового майна" та з врахуванням припису абз. 2 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті і релігійних організацій", Херсонською обласною державною адміністрацією 07.02.1996р. було прийнято розпорядження № 97 Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп "Про повернення релігійним організаціям культового майна" відповідно до якого виконавчий комітет Херсонської міської ради було зобов'язано у 1997р. звільнити культове приміщення колишнього будинку священика, який знаходиться на балансі міського відділу охорони здоров'я та передати його позивачу.

06 лютого 2004р. Херсонська обласна державна адміністрація направила Фонду державного майна України лист № 110-22/176-10/347, в якому надало уточнюючу інформацію та включило до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендує позивач, також колишній будинок та підсобні примішення священика по пров. Пугачова, 11 у м.Херсоні, а 22.02.2005р. направила головам районних державних адміністрацій лист № 521-12/633-70/344, в якому довела до відома, що згідно Указу Президента України від 21.03.2002р. № 279/2002 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій " та розпорядження Кабінету Міністерств України від 27.09.2002р № 564-р колишні культові об'єкти та церковне майно, які є комунальною власністю підлягають обов'язковому поверненню, згідно передіку.

19.04.2005р. Фондом державного майна України обласним державним адміністраціям був також скерований лист за вих. № 10-20-4950 на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 07.04.2005р. щодо повернення церковного майна, в якому повідомляло про складення Фондом переліку Храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації та запобіганню приватизації об'єктів колишньої церковної власності. До визначеного Фондом переліку було включено колишній будинок та підсобні приміщення священика у м.Херсоні по вул. Пугачова, 11-11а.

Незважаючи на викладені обставини, 11.10.2004р. Херсонським міським головою було видано розпорядження № 1545 відповідно до якого управління комунальної власності зобов'язано видати Херсонській міський раді свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення літ. "Б" і "Д" загальною площею 306 м.кв. по пров. Пугачова,11.

27.05.2005р. Херсонським ДБТІ надано довідку про видачу відповідачу 11.10.2004р. свідоцтва про право власності на приміщення, визначені під літ. "Б" та літ. "Д." по пров. Пугачова, 11 у м.Херсоні.

При цьому, ані в розпорядженні голови міської ради №1545 від 11.10.2004р., ані у виданому свідоцтві про право власності від 11.10.2004р. не значаться та не передавалися у власність позивача будівлі під літ. "В" площею 5,00*7,00 кв.м., визначені у схемі-плані як сарай, та літ. "а-1" площею 6,5*5,25 кв.м., розташовані по пров. Пугачова, 11.

Будівля літ. "Б"- столова, згідно акту від 24.04.1923р. к-1046 була закріплена за кладбищенською тобто Всіхсвятською общиною.

Будівлі літ. "А", "а-1", "Б", "В" були незаконно вилучені у Всіхсвятської общини, коли було заарештовано та страчено протоієрея Якова Заміховського (1938р.), оскільки зазаначені будівлі за договором було передано Всіхсвятській общині у безоплатне та безстрокове користування, вони до 1970р. рахувались за Всіхсвятською общиною.

На підставі рішення господарського суду м.Києва від 05.02.2008р. по справі № 1/148-ПН-05-38/490 позивачем набуто право власності на культову будівлю колишнього будинку священика, зазначеного на плані-схемі під літ "А".

Право власності позивача на нежитлові споруди під літ. "а-1", "Б-1" та "Д-1" в порушення ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", Указу Президента України від 04.03.1992р. № 125"Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна", розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94 "Про повернення релігійним організаціям культового майна", розпорядження Кабінету Міністрів україни від 07.05.1998р. № 290-р. "Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням" розпорядження Херсонської обласної адміністрації від 07.02.1996р. № 97 "Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп "Про повернення релігійним організаціям культового майна", - відповідачем не визнається, що стало підставою для звернення за судовим захистом порушеного права.

Відповідач в наданому суду письмовому відзиві та усних поясненнях позов не визнає та вважає його безпідставним.

Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували право власності позивача на спірне майно.

Надані позивачем архівні довідки від 27.10.2005р. та від 25.09.2002р. не містять будь-яких відомостей щодо того, що будинок священика, будинок диякона та церковна сторожка є тими самими будівлями, які належать на праві власності відповідачу (відсутня адреса, схема розташування, загальна площа та інші індивідуальні ознаки, які б могли ідентифікувати майно).

Посилання позивача на розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 07.02.1996р № 97, яким виконавчий комітет Херсонської міської ради та Бериславська районна державна адміністрація зобов'язані передати майно релігійним громадам, є безпідставним та незаконним.

20.03.1992р. рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради № 32 "Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю та власністю міст обласного підпорядкування та районів області" був затверджений перелік комунального майна області, що передається до власності міст обласного підпорядкування, зокрема Херсону, згідно додатку 2,3 був переданий міський шкіряно-венерологічний диспансер.

Таким чином, спірні приміщення при розподілі майна між обласними, міськими та районними радами були віднесені до комунального майна територіальної громади м.Херсона.

Жодною нормою закону України "Про місцеве самоврядування" не передбачені повноваження обласних державних адміністрацій щодо зобов'язання міських рад передавати належне їм майно іншим особам.

Відповідно до ст.4 ГПК України, господасрький суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Наголошує на тому, що ст.17 Закону України "Про свободу совісті та віросповідання", на який посилається позивач врегульовує відносини щодо передачі об'єктів державно, а не комунальної власності, що є культовими спорудами.

Крім того, додаток до розпорядження містить назву культової споруди - колишній будинок священика Всіхсвятскої православної церкви літ. "А", площею 17,35*11,35 кв.м., який вже передано позивачу на підставі судового рішення.

Будинок диякона, сторожка та сарай, не є культовими спорудами, у зв'язкуз чим стосовно цих об'єктів не виносились рішення про передачу їх у власність релігійних громад.

В наступний час спірні об'єкти є комунальною власністю, що підтверджено відповідними правовстановлюючими документами, правові підстави для їх повернення позивачу відсутні.

До того ж питання повернення цих об'єктів позивачу за іншим суб'єктним складом учасників вже було предметом вирішення по іншій господарській справі № 1/148-ПН-05-38/490, яка була розглянута господарським судом м.Києва 05.02.2008р.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача позов не визнає за наявності обставин, викладених відповідачем.

Додатково в наданих суду поясненнях зазначає, що кількість об'єктів, на які позивач просить визнати право власності, перевищує кількість тих, що були закріплені за кладбищенкською общиною у 1922р.

Для можливості індентифікації спірних об'єктів як культових споруд необхідна наявність двох ознак:

- чи є ці споруди невід'ємною частиною культової споруди та їх знаходження на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди.

Призначеною в межах провадження по господарській справі № 1/148-ПН-05-38/490 будівельно-технічною експертизою № 125 від 10.09.2007р. такі обставини свого підтвердження не знайшли.

Позивачем заявлені клопотання про проведення огляду та дослідження речоивх доказів у місті їх знаходження, а саме: нежитлових приміщень літери "а-1"; "Б-1", "Д-1", "В", що розташовані за адресою: м.Херсон, провул. Пугачова,11; про призначення та проведення судової будівельно-технічної експертизи з метою повного та всебічного дослідження обставин справи та встановлення фактів, які потребують спеціальних знань; про продовження на підставі ч.3 ст.69 ГПК України строку вирішення справи на 15 календарних днів.

Відповідач та третя особа заперечують проти клопотань про огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження та призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки вважають обставини, необхідні для вирішення спору дослідженими та встановленими.

Суд відхиляє клопотання позивача про огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження, зважаючи на його безпідставність; з урахуванням особливостей розгляду справи задовольняє клопотання щодо провадження на підставі ч.3 ст.69 ГПК України строку вирішення справи на 15 календарних днів.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керучись законом. Неякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Використання висновків судової експертизи, проведеної в іншій судовій справі не допускається.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Питання, які виникли на час розгляду даної справи щодо приналежності спірного майна до культового вимагають спеціальних досліджень, в зв'язку з чим суд задовольняє клопотання позивача і призначає судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручає судовому експерту з правом проведення будівельно-технічних експертиз Малому Олексію Вікторовичу (свідоцтво № 1494 дійсне до 29.04.2017р.)

Сторонам запропоновано надати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, для встановлення їх остаточного кола.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалась до 25.05.2015р.

У зв'язку із призначенням судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі зупиняється.

Керуючись ст.41, ч.3 ст.69, п.1 ч.2 ст.79, с.86 ГПК України, господарський суд

у х в а л и в:

1.Продовжити розгляд справи до 10 червня 2015р. включно.

2.Для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, призначити судову будівельно-технічну експертизу.

3.Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити експерту Малому Олексію Вікторовичу, м.Херсон, вул. 9 Січня,1.

4.Попередити експерта Малого Олексія Вікторовича про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірного висновку.

5.На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

- Чи існувала до 1922р. будівля літ. "Д" площею 22,1*13*90 кв.м., розташована за адресою: м.Херсон, пров. Пугачова,11.

-Якщо так, чи відносилась та входила вказана будівля до комплексу культових будівель та споруд церкви Всіх Святих (кладбищенської церкви).

-Чи можливо ідентифікувати будівлю шкіряно-венерологічного диспансеру літ. "Д", розташовану за адресою: пров. Пугачова, 11 з однією із будівель, зазначених в архівній довідці від 25.09.2002р. № 05-2/372 (будинок для священника, церковна сторожка, сарай).

-Чи може бути віднесена будівля літ. "Д" до комплексу культових споруд і будівель церкви, якщо ці об'єкти розділені між собою, проїзною частиною (провулком), яка сполучає провулок Пугачова та вул. І.Куліка.

-Чи є будь-яка із спірних споруд: літ "а-1"; "Б-1", "Д-1", "В" невід'ємними частинами культової споруди.

-Чи є прибудова літ. "а-1" невід'ємною частиною культової споруди колишнього будинку священика, що згідно схеми-плану значиться під літ."А" площею 11,55*17,35м. по провул. Пугачова,11.

6.До одержання висновку будівельно-технічної експертизи провадження по справі зупинити.

7.Провадження у справі буде поновлено після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

8.Копію ухвали направити сторонам, третій особі, ПП ПКФ "Експерт" експерту Малому Олексію Вікторовичу, м.Херсон, вул. 9 Січня, № 8.

Суддя Н.О. Задорожна