Постанова

від 26.05.2015 по справі 910/4005/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/4005/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Гончарова С.А.

Авдеєва П.В.

при секретарі

судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі:

прокурора Лиховид О.С. - посвід. від 05.09.2012 № 002628

позивача Ходорич О.М. - дов. від 06.05.2015 № 001-1368

відповідача Козловець Л.О. - дов. від 20.05.2015 № 17

третьої особи не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави

в особі Київської міської державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015

у справі № 910/4005/14 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва

в інтересах держави в особі Київської міської

державної адміністрації

відповідача Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного

кооперативу "Залізничне колесо"

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні позивача Комунальне об'єднання зеленого будівництва та

експлуатації зелених насаджень міста

"Київзеленбуд"

про стягнення 70 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

11.03.2014 Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Залізничне колесо" про стягнення 70 500,00 грн. вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці по вул. Уманській, 8 у Солом'янському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 № 910/4005/14, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 № 910/4005/14, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 70 500,00 грн.

Постановою Вищого Господарського суду України від 23.12.2014 № 910/4005/14 Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 № 910/4005/14 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 № 910/4005/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 № 910/4005/14 за новим розглядом у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 № 910/4005/14 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позов, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема п. 1 ст. 261 ЦК України.

Позивач Київська міська державна адміністрація у своєму Відзиві просила суд апеляційну скаргу прокурора задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 № 910/4005/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, за яким позов прокурора задовольнити.

Обслуговуючий кооператив гаражно-будівельного кооперативу "Залізничне колесо" не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав суду відзив на скаргу прокурора, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції. Представник відповідача, під час апеляційного перегляду даної справи, зокрема, у останньому судовому засіданні від 26.05.2015 просив суд залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 № 910/4005/14 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Ухвалою КАГС від 14.04.2015 № 910/4005/14 порушено апеляційне провадження за скаргою прокурора та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Гончарова С.А.).

В останнє судове засідання від 26.05.2015 представник третьої особи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Третю особу Комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" було повідомлено телефонограмою від 25.05.2015. Відповідно до п. 3.9.1-1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 встановлено, що у випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися ТЕЛЕФОНОГРАМА суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому, зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку.

Враховуючи, що присутні представники прокурора, позивача Київської міської державної адміністрації, відповідача Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Залізничне колесо" не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у лютому 2014 року прокуратурою Солом'янського району міста Києва було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства під час передачі у приватну власність Кооперативу земельної ділянки, якою було встановлено, що Рішенням Київради від 17.09.2009 № 225/2294 (далі-Рішення) відповідачу було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів по вул. Уманській, 8 у Солом'янському районі м. Києва, за умови виконання пункту 3 Рішення. У зв'язку з цим Кооператив отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, Договорів оренди землі від 06.11.2009 за № 06-8-00078.

Пунктом 3.5 Рішення Київради від 17.09.2009 №225/2294 Кооператив був зобов'язаний вирішити питання щодо відновної вартості зелених насаджень у встановленому законодавством порядку.

Згідно з Висновком обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 09.07.2009 №560 було встановлено, що відновна вартість зелених насаджень, які підлягають видаленню у зв'язку з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням гаражів по вул. Уманській, 8 у м. Києві, становить 70 500,00 грн..

Відповідачем у його Відзиві на позовну заяву прокурора від 29.04.2014 б/н, було заявлено про застосування строків позовної давності відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, як підставу для відмови у позові, оскільки перебіг строку позовної давності для звернення з даним позовом розпочався з 09.07.2009 (Висновок обстеження від 09.07.2009 №560), при цьому, наголошував відповідач, прокурор звернувся з позовом до господарського суду 11.03.2014, тобто зі значним пропуском стоку позовної давності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплатив відновну вартість зелених насаджень, що підлягали видаленню в сумі 70 500,00 грн., яка була визначена відповідно до Висновку обстеження № 560 від 09.07.2009, складеного представниками КО "Київзеленбуд" та Кооперативу "Залізничне колесо".

У Постанові Вищого Господарського суду України від 23.12.2014 №910/4005/14, скасовуючи Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 № 910/4005/14 про задоволення позову та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 № 910/4005/14, касаційною інстанцією встановлено, що спірні правовідносини регулюються ч.1 ст.261 ЦК України та зазначено, що початок перебігу строку позовної давності, яку встановлено для сторін, особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист прав цієї особи, зокрема, КМДА.

При касаційному перегляді даної справи, вказано, що суди не звернули уваги, що відповідно до поданих відповідачем пояснень, останній стверджував про те, що, при визначенні відновної вартості зелених насаджень враховується кошторисна вартість річного догляду за газоном, однак третьою особою не було подано суду документального підтвердження понесених затрат на створення газону на земельній ділянці Кооперативу; на згаданій земельній ділянці, яка знаходиться безпосередньо біля залізничних колій, Об'єднанням ніколи не проводилися роботи зі створення газонів, у зв'язку з чим, на думку відповідача, відсутні підстави для нарахування та стягнення відновної вартості зелених насаджень на земельній ділянці Кооперативу.

Відповідно до положень ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вимог Постанови Вищого Господарського суду України від 23.12.2014 № 910/4005/14 суд першої інстанції дослідив обставини справи, пов'язані з обчисленням позовної давності, зупиненням або перериванням перебігу позовної давності, а також обставини, пов'язані із причинами пропуску позовної давності, та з'ясував наступне.

Відповідач, підтримуючи у місцевому господарському суді, свою позицію щодо спливу позовної давності, посилався на те, що органами прокуратури систематично проводяться перевірки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств Київської міської ради, щодо несвоєчасної сплати відновної вартості, тобто прокурор міг дізнатися про порушення інтересів Київської міської ради одразу після видання відповідачу Державного акту про право власності на земельну ділянку 06.11.2009.

Прокурор в обґрунтування своїх заперечень проти застосування строків позовної давності зазначав, що про наявні порушення він дізнався лише в результаті проведеної перевірки, яка відбулась в лютому 2014 року.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради № 548/1604 від 28.05.2009 було надано дозвіл обслуговуючому гаражно-будівельному кооперативу "Залізничне колесо" на розробку та складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,60 га на вул.Уманській, 8, у Солом'янському районі м. Києва безоплатно у власність для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів ветеранами-залізничниками, ветеранами Великої Вітчизняної війни, заслуженими працівниками транспорту, почесними залізничниками - членами кооперативу; доручено відповідно до наданого дозволу замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погодити його з органом із земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини у встановленому законодавством порядку та у випадках, передбачених законом, одержати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, питання майнових прав вирішувати у встановленому законодавством порядку.

09.07.2009 комісією у складі КО "Київзеленбуд" та представника відповідача - Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Залізничне колесо" було оглянуто зелені насадження на території Солом'янського району по вул. Уманській, 8 та встановлено, що в межах земельної ділянки під будівництво, експлуатацію та обслуговування гаражів підлягає знесенню 0,0750 га газону, вартістю 70 500,00 грн., про що складено Висновок обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню № 560 від 09.07.2009.

Вказаний Висновок обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню, підписано представником комісії та представником Кооперативу - Супруненком І.П., що спростовує посилання відповідача на необґрунтованість нарахування та стягнення відновної вартості зелених насаджень на земельній ділянці на заявлену суму.

Рішенням Київської міської ради № 225/2294 від 17.09.2009, яким було передано відповідачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів по вул. Уманській, 8 у Солом'янському районі м. Києва, (п.3.5), було вказано відповідачу на питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

Судом першої інстанції було встановлено, що станом на час прийняття Рішення КМР про передачу земельної ділянки від 17.09.2009 діяло Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.06.2007 № 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва".

Відповідно до п.4 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.06.2007 № 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" в редакції, що діяла станом на час прийняття Рішення про передачу земельної ділянки відповідачу, доручено Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, відведені юридичним та фізичним особам за проектами землеустрою, на яких знаходяться зелені насадження, за умови наявності підтвердження комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" сплати відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень.

Державний акт на право власності на земельну ділянку за вказаною адресою на відповідача було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - 06 листопада 2009 року за № 06-8-00078.

Таким чином, враховуючи позицію Вищого Господарського суду України від 23.12.2014 у даній справі про те, що початок перебігу строку позовної давності, яку встановлено для сторін, особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист прав цієї особи, зокрема КМДА, суд першої інстанції дійшов висновку, що перебіг позовної давності для звернення з цим позовом почався з 06.11.2009, оскільки відповідач мав оплатити заявлену до стягнення відновну вартість зелених насаджень ще до моменту отримання Державного акта та реєстрації права власності на земельну ділянку за вказаною адресою, що відбулося 6 листопада 2009 року.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання прокурора на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2008 № 1/74, якою було визнано незаконним та скасовано п. 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації N 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, Порядку визначення відновної вартості зелених насаджень у м. Києві та Базових розцінок визначення вартості послуг щодо обстеження зелених насаджень, погодження генпланів, планів прокладання інженерних мереж, дендропланів проектної документації, розрахунку відновної вартості і підготовки дозвільної документації на видалення зелених насаджень" від 27.06.2007 та на відрахування строку позовної давності у даному випадку з часу прийняття Розпорядження КМДА від 27.10.2011 № 3844/6600, оскільки, як свідчать матеріали справи, на час виникнення обов'язку оплати відновної вартості зелених насаджень діяло Розпорядження КМДА від 27.06.2007 № 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" і строк оплати настав не пізніше дати отримання відповідачем Державного акту на право власності, тобто - 06.11.2009.

Враховуючи вищенаведене, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції, надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, дійшов цілком вірного висновку, що оскільки порушення відповідачем інтересів КМДА відбулось ще у 2009 році, а прокурор, здійснюючи наглядову діяльність, звернувся до суду з даним позовом 11.03.2014, за відсутності заяви про поновлення строку позовної давності з поважних причин його пропуску, то прокурором подано позов у даній справі з пропуском встановленого трирічного строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Всі ствердження прокурора у доводах апеляційного оскарження при новому розгляді даної справи базуються на тих же доказах та поясненнях, що надавалися раніше господарському суду, та яким вже надана належна правова оцінка судом першої інстанції з урахуванням вказівок за Постановою ВГСУ від 23.12.2014 по даній справі.

Прокурор у своїх доводах апеляційного оскарження, як і у суді першої інстанції продовжував стверджувати, що місцевим господарським судом не правомірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 261 ЦК України, а тому, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що перебіг позовної давності для подання позову почався з дня отримання кооперативом Державного акту на земельну ділянку - 06.11.2009, оскільки відповідно Розпорядження КМДА від 27.06.2007 № 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" відшкодовувати відновну вартість зелених насаджень необхідно до дня отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку. Заперечуючи наведені висновки суду першої інстанції, Прокурор наголошує на тому, що про факт наявності у відповідача боргу у вигляді несплати відновної вартості зелених насаджень Прокуратурі міста Києва стало відомо під час проведення перевірки у лютому 2014 року, у зв'язку з чим трирічний строк позовної давності останнім не пропущено.

Представник відповідача, заперечуючи проти доводів прокуратури, наполегливо продовжував стверджувати, що органами прокуратури систематично проводяться перевірки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств Київської міської ради, тобто прокурор міг дізнатися про порушення інтересів Київської міської ради одразу після видання відповідачу Державного акту про право власності на земельну ділянку у 2009 році та провести таку перевірку в межах трирічного строку позовної давності, без заяви про поновлення цього строку.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, в даному випадку, погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на час виникнення обов'язку оплати відновної вартості зелених насаджень діяло Розпорядження КМДА від 27.06.2007 № 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва", строк оплати настав не пізніше дати отримання відповідачем Державного акту на право власності - 06.11.2009, а тому прокурором подано позов у даній справі з пропуском встановленого трирічного строку позовної давності.

Доводи прокуратури з приводу того, що у період з 13.05.2008 по 27.10.2011 Київська міська державна адміністрація не була наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за сплатою відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень, а тому про наявність порушення інтересів позивача останній міг дізнатись лише після 27.10.2011 (Розпорядження КМДА №3844/6600), у зв'язку з чим трирічний строк позовної давності не пропущено, є безпідставними, з огляду на таке.

Київська міська державна адміністрація була обізнана про порушення відповідачем свого обов'язку щодо оплати відновної вартості зелених насаджень з моменту видачі 06.11.2009 Державного акту на право власності на земельну ділянку, враховуючи те, що умовою отримання права власності на таку земельну ділянку була наявність у відповідача підтвердження від комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» сплати відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень. Наявна заборгованість за відповідачем підтверджується Висновком обстеження зелених насаджень від 09.07.2009 № 560.

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність у КМДА повноважень у період з 13.05.2008 по 27.10.2011 щодо здійснення контролю за сплатою відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень жодним чином не позбавляло останню права звернутися протягом перебігу строку позовної давності, як до суду з позовом, так і до органів прокуратури з відповідною заявою про порушення відповідачем обов'язку оплатити відновну вартість зелених насаджень. Обставин неможливості відповідного звернення позивачем суду не було наведено.

На запитання колегії суддів, звернуте до представника позивача Київської міської державної адміністрації у останньому судовому засіданні від 26.05.2015, з приводу того, з якого моменту на його думку почав свій відлік перебіг строку позовної давності, останнім було надано відповідь :«з моменту проведення прокуратурою перевірки у лютому 2014 року». Як вбачається з відбитку реєстраційного штемпеля на позовній заяві, прокурор в інтересах КМДА звернувся з даним позовом до місцевого господарського суду 11.03.2014, тобто, за оцінкою державної адміністрації, в межах трирічного строку позовної давності.

Переглянувши матеріали даної справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у матеріалах справи відсутні як матеріали перевірки, так і докази її проведення у лютому 2014 року, також, прокурором при обгрунтуванні позову не наведено підстав проведення останньої.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи прокурора про те, що моментом з якого прокурор дізнався про порушення відповідачем права КМДА є обставини проведення перевірки у лютому 2014 року, з огляду на таке.

За змістом роз'яснення в п. 6 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Таким чином, прокурор, як представник держави в особі відповідного органу, у даному випадку Київської міської державної адміністрації, може бути наділений лише правами, належними особі, яку він представляє.

Сторони в судовому процесі мають рівні права, тому прокурор, який звернувся з позовом в інтересах держави не має в розумінні чинного ГПК України та законодавства привілейованого статусу порівняно з іншими учасниками процесу, зокрема, особою в інтересах якої він звернувся.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дія правового інституту позовної давності та положення щодо наслідків її спливу, встановлені законом, мають розповсюджуватися на всіх учасників судового процесу, у тому числі на прокурора.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (стаття 260 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статі 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За оцінкою колегії суддів, враховуючи те, що строк позовної давності у даному випадку почав перебіг з 06.11.2009, то право на звернення до суду у позивача закінчилось 06.11.2012, прокурор з відповідним позовом звернувся до суду 11.03.2014, тобто з пропуском строку позовної давності.

Згідно частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем у його Відзиві на позов від 29.04.2014 б/н було заявлено про застосування позовної давності, то пропуск позовної давності є підставою для відмови в позові.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Колегія суддів враховує судову практику та правову позицію Верховного Суду України стосовно того, що пропуск позовної давності є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна правова позиція, щодо відсутності підстав вважати, що початком перебігу строку позовної давності є проведення прокурором перевірки за наслідком якої останній дізнався про порушення права сторони, наведена у Постанові Вищого Господарського суду України від 02.10.2012 № 16/296-31/91-2012, від 12.08.2013 №910/6313/13.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги прокурора є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 № 910/4005/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 № 910/4005/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 № 910/4005/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/4005/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді С.А. Гончаров

П.В. Авдеєв