Постанова

від 26.05.2015 по справі 910/26024/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/26024/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 (Суддя Селівон А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство №2"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України

про зобов'язання виконати умови договору -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2015 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 відновлено строк подання апеляційної скарги Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 26.05.2015.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини не явки суду не відомі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

21 листопада 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 2» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» укладено договір банківського рахунку юридичної особи № ID2814381, відповідно до умов якого банк здійснює обслуговування поточного(их) рахунку(ів) Клієнта, що використовується(ються) для зберігання грошових коштів (в національній валюті України, та/або і іноземних валютах) та здійснення усіх видів операцій, у відповідності з чинним законодавством України, в національній валюті України та /або в іноземних валютах,а саме № 26000202816801/980. За умовами Додаткової угоди № ID8386993 від 21.10.13 до договору ID2814381, Банк відкрив позивачу рахунок № 26044028168001 для зарахування страхових коштів.

У відповідності до п. 1.2 Договору № ID2814381 обслуговування рахунку (ків) Клієнта здійснюється відповідно до режиму цього (цих) рахунку (ів), встановленого нормативним актами НБУ, а також у відповідності з чинним законодавством України:

А) касове обслуговування - приймання та видача готівкових коштів на підставі касових документів, у відповідності з чинним законодавством України;

Б) розрахункове обслуговування - зарахування на рахунок (ки) та списання з рахунків (ку) грошових коштів на підставі платіжних інструментів (визначених чинним законодавством), а також заяви про купівлю/конвертації іноземної валюти у відповідності з чинним законодавством України.

Розділами 2-5 договору № ID2814381 визначено обов'язки та права сторін, розмір і порядок оплати послуг банку, порядок застосування тарифів на розрахунково - касове обслуговування та додаткові послуги, що надаються банком тощо.

Згідно п.8.1 договору № ID2814381 останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє на невизначений строк.

Позивач звернувся із позовом до суду мотивуючи своїх вимоги тим, що ПАТ «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»не виконав умови договору № ID2814381, а саме здійснити касові операції, з рахунку № 26000202816801 та видати грошові кошти в сумі 34969,00 грн., 8457,00 грн. та 1586,00 грн. на виплату заробітної плати за серпень 2014 р.

Відповідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двох чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до договору № ID2814381 та п. 2.1.3 банк зобов'язаний здійснювати видачу готівкових коштів у відповідності з попередніми заявами клієнта (в т.ч. за грошовими чеками), представленими в банк: за один день до отримання готівки, або за згодою банку, в день отримання заявки.

Згідно п. 2.1.10. договору № № ID2814381 банк зобов'язаний виконувати розрахункові/ касові документи клієнта відповідно до черговості, визначеної чинним законодавством України, дотримуючись строків їх виконання. Виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надішли до банку, в операційний час- в день їх надходження; в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

На виконання умов договору № ID2814381 позивач звернувся до відповідача із заявами № 11/09 від 11.09.2014, № 22/09 від 22.09.2014, та № 14/10 від 14.10.2014 з проханням здійснити касові операції, а саме видати з рахунку № 26000202816801 грошові кошти в сумі 34969,00 грн., 8457,00 грн. та 1586,00 грн. на виплату заробітної плати за серпень 2014 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних заявок, з відмітками про отримання вказаних заявок Публічним акціонерним товариством «АКБ «КИЇВ» № 140/1 від 11.09.2014, № 111 від 22.09.2014. та № 305 від 14.10.2014.

Проте жодних операцій по вказаному рахунку на підставі вище зазначених заявок на видачу коштів банком за договором № ID2814381 виконано не було.

Банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на його рахунку, відкритого в банку на підставі договору № ID2814381.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Пунктом. 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Інструкція про ведення касових операцій банками України, затверджена постановою правління НБУ № 174 від 01.06.2011, встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті, регулює взаємовідносини банків (філій, відділень) з територіальними управліннями Національного банку України, іншими банками (філіями, відділеннями) та клієнтами з цих питань.

Відповідно до п.п. 2, 4 вказаної Інструкції предметом її регулювання є касові операції, серед яких, зокрема, видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку, а також касове обслуговування - надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Позивачем було направлено лист - претензію № 1410/1 від 14.10.2014 до відповідача з вимогою здійснити розрахунково - касові операції за спірними заявками на виплату заробітної плати ПАТ «АТП № 2», у відповідь на який відповідач листом № 285/1 від 15.10.2014 повідомив позивача про неможливість видати готівку по грошовому чеку у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку. Крім того, у листі відповідачем зазначено, що банк узяв 14.10.2014 на облік на позабалансовий рахунок № 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк» заяву на виплату готівки з рахунку.

В матеріалах справи міститься виписки з рахунку позивача № 26000202816801 станом на час подачі відповідних заявок якими підтверджується залишок грошових коштів на вказаному рахунку позивача у ПАТ «АКБ «КИЇВ», в обсязі, необхідному для виплати ПАТ «АТП № 2», по вказаних вище заявок.

Відповідно до п.3.1.1 договору № ID2814381 банк має право відмовити в здійсненні розрахункових/касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення Клієнтом чинного законодавства, зокрема вимог чинного законодавства щодо оформлення розрахункових, касових документів строків подання до Банку, а також у випадку сумнівів в дійсності розрахункових/касових документів.

Відповідно до умов договору № ID2814381 який укладено між позивачем та відповідачем, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання з розрахунково-касового обслуговування, а саме щодо виконання заявок на видачу готівки на загальну суму 45 012,00 грн

Згідно з ст. 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визначені усі обставини справи.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було задоволено клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача Міністерство фінансів України, про те таке твердження не відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 21.01.2015 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України, та зобов'язано надати пояснення.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було задоволено клопотання про залучення НБУ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, про відмову в задоволенні клопотання про залучення НБУ в якості третьої особи , оскільки скаржником не було доведено доказів яким чином прийняте рішення може вплинути на права та обов'язки НБУ.

Доводи апелянта про те, що 24.02.2015 у банку була введена тимчасова адміністрація, а тому заяви № 11/09 від 11.09.14 р., № 22/09 від 22.09.14 р. та № 14/10 від 14.10.14 р. з проханням здійснити касові операції, а саме видати з рахунку № 26000202816801 грошові кошти в сумі 34969,00 грн., 8457,00 грн. та 1586,00 грн. на виплату заробітної плати за серпень 2014, не підлягає задоволенню та відсутні підстави у виплаті грошових коштів у сумі 45 012,00 грн., є безпідставними оскільки на час звернення позивача із заявами до банку та винесення рішення тимчасова адміністрація введена не була.

Зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону.

Враховуючи вищезазначене та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 ЦК України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням.

Відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої ст. 52 ЗУ „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство №2», а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» не підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 - без змін.

Матеріали справи № 910/26024/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко