Постанова

від 28.05.2015 по справі 820/4347/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 травня 2015 р. №820/4347/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Бондаренко Я.В.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністью "АСТАН" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області форми "Р" від 29.12.2014 року №0004172202 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 135801,25 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача. Вважає, що у зв'язку із наведеним, винесене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та правомірність дій контролюючого органу. Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі п.п.78.1.1, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України фахівцями контролюючого органу та наказу №1114 від 27.11.2014р. фахівцями контролюючого органу в період з 28.11.2014р. по 04.12.2014р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АСТАН" (код ЄДРПОУ 37948856) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р. по взаємовідносинам з ТОВ "Юрполіс компані" (код ЄДРПОУ 33901201), ТОВ "Тревелко-Груп" (код ЄДРПОУ 37728527), ТОВ "Ламбарді" (код ЄДРПОУ 37285020). За результатами проведеної перевірки складено акт №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. (т.1 а.с.13-24).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 108641,00 грн., у тому числі: за липень 2014 року у сумі 64918,00 грн., за серпень 2014 року у сумі 43723,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач звернувся до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області із запереченнями №17/12/14-5 від 17.12.2014р. (вхідний №20459/10 від 17.12.2014р.) на акт перевірки №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. За результатами розгляду заперечень, контролюючим органом прийнято рішення №9182/10/20-23-01-25 від 18.12.2014р. (т.1 а.с.25-29), в якому останній вказав, що доводи, викладені в заперечені на акт, будуть враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004172202 від 29.12.2014р. (т.1 а.с.12), яким ТОВ "АСТАН" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135801,25 грн., з яких 108641,00 грн. - за основним платежем та 27160,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0004172202 від 29.12.2014р. позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області зі скаргою №13/01/15-1 від 13.01.2015р., в якій просив останнього, з підстав викладених у скарзі, скасувати вказане рішення.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення №31/10/20-40-10-04-17 від 12.03.2015р. (т.1 а.с.30-33), яким податкове повідомленням-рішенням №0004172202 від 29.12.2014р. залишено без змін, а скарга позивача №13/01/15-1 від 13.01.2015р. - без задоволення.

В подальшому, не погоджуючись із рішенням Головного управління ДФС у Харківській області №31/10/20-40-10-04-17 від 12.03.2015р., позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою (вх.№7851/6 від 30.03.2015р.) на податкове повідомленням-рішенням №0004172202 від 29.12.2014р., в якому просив останнього скасувати зазначене рішення.

За результатами розгляду скарги позивача Державною фіскальною службою України прийнято рішення №7629/6/99-99-10-01-01-15 від 10.04.2015р. (т.1 а.с.34-36), яким податкове повідомленням-рішенням №0004172202 від 29.12.2014р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням №0004172202 від 29.12.2014р., позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позов.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З аналізу первинних документів, наданих позивачем до суду, вбачається наступне.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "АСТАН" та ТОВ "Ламбарді" надано наступні документи: договір №28/07-01 від 28.07.2014 року, відповідно до якого виконавець (ТОВ "Ламбарді") зобов'язується надати замовнику (ТОВ "АСТАН") за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що визначені дійсним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх. Конкретний перелік послуг, що надаються за цим договором, їх вартість, погоджуються сторонами у відповідних додаткових угодах до дійсного договору, що є його невід'ємною частиною. (а.с.43-45); додаткова угода №1 (а.с.46), акт здачі-приймання виконаних робіт за договором №28/07-01 (а.с.47), звіт про виконані роботи (а.с.48-19), звіт про надані послуги (а.с.50), податкова накладна (а.с.51), договір поставки №11/06-01 від 11.06.2014 року (а.с.52-53), податкові накладні (а.с.57,60,64,66), товарно-транспортні накладні (а.с.58,61,63,67), видаткові накладні (а.с.59,62,65).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "АСТАН" та ТОВ "ТРЕВЕЛКО-ГРУП" були надані наступні документи: договір №25/06-01 на надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок, відповідно до якого виконавець (ТОВ "ТРЕВЕЛКО-ГРУП") зобов'язується надати замовнику (ТОВ "АСТАН") за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що визначені дійсним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх. Конкретний перелік послуг, що надаються за цим договором, їх вартість, погоджуються сторонами у відповідних додаткових угодах до дійсного Договору, що є його невід'ємною частиною. (а.с.68-70), додаткова угода №1 (а.с.71), акт здачі-приймання робіт (а.с.72), звіт про виконані роботи (а.с.73,74), звіт про надані послуги (а.с.75), податкова накладна (а.с.76).

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки про заниження позивачем суми податку на додану вартість за липень, серпень 2014 року.

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Суд наголошує, що у розділі 3 акту перевірки №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. контролюючим органом зазначено, що позивачем надано до перевірки усі первинні документи та документи податкової і бухгалтерської звітності за господарськими операціями з ТОВ "Ломбарді", ТОВ "Тревелко Груп" та ТОВ "Юрполіс Компані". Саме на підставі наданих документів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку. В ході проведеної перевірки відповідачем досліджувалися первинні документи позивача, однак не було зазначено жодних недоліків таких документів та не вказано конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.

Разом з тим, підставою для висновків про нереальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ "Ломбарді" та ТОВ "Тревелко Груп") викладених в акті перевірки №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. стали наступні документи: - довідки Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №58/10-06-22-04/37285020 від 24.10.2014р. "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Ломбарді" (код ЄДРОПУ 37285020) щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-серпень 2014 року"; - акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №2109/26-59-22-08/37728527 від 12.09.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Тревелко-груп" (код ЄДРПОУ 37728527), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.".

Інших обставин та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеними контрагентами, відповідачем в акті перевірки №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. не вказано.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту №1853/20-23-22-01-06/31939825 від 10.12.2014р. не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та його контрагентами не підтверджені належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару (послуг), внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), висновки актів перевірок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області форми «Р» від 29.12.2014 року №0004172202 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 135801,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" (п/р 26003010406353 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023, код 37948856, вул. Дніпропетровська, б. 223, кімната 6-9, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 271,60 грн. (двісті сімдесят одна) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02.06.2015 року.

Суддя Полях Н.А.