Постанова

від 27.05.2015 по справі 821/1271/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1271/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Циганій С.І.,

при секретарі: Чернієнко М.В.,

за участю представника позивача - Сафонової Р.В., представника відповідача - Білої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дитячо-юнацької спортивної школи м.Херсона Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Дитячо-юнацької спортивної школи м.Херсона Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» (далі- ДЮСШ, відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача 35082,35 грн. адміністративно-господарських санкцій та 315,72 грн. пені, мотивуючи позов тим, що відповідач у 2014р. не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ДЮСШ є неприбутковою організацією, яка є розпорядником державних коштів та фінансується за рахунок Державного бюджету України, відтак на підставі положень статті 20 Закону №875-XI адміністративно-господарські санкції до підприємства застосуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон, Закон №875-ХІ) встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно ч.8.ст.19 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

27.01.2015р. відповідачем був поданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014р. Згідно даного звіту на підприємстві протягом 2014р. середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 17 осіб.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42 затверджена форма звітності №10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення. Згідно пункту 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до пункту 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014р. середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце.

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014р., що підлягає стягненню з відповідача, складає 35082,35 грн.

В зв'язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 35082,35 грн. позивачем нарахована пеня в розмірі 315,72 грн.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005р. за №1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів, насамперед, про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення».

Доказів подання до служби зайнятості звітів за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" щодо наявності вільних робочих місць для інвалідів та вжиття інших заходів для їх працевлаштування, відповідачем до суду не пред'явлено.

Враховуючи, що здійснення пошуку підходящої роботи віднесено також до компетенції державної служби зайнятості відповідно до ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якою передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, суд дійшов висновку, що неподання відповідачем у передбачені законодавством строки звітів про наявність вільних робочих місць, в свою чергу, позбавило можливості державну службу зайнятості належним чином забезпечити працевлаштування інвалідів у ДЮСШ.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Викладене вище дає підстави зробити висновок про те, що у діях відповідача є склад правопорушення, оскільки ним не створено робоче місце для працевлаштування інваліда.

Таким чином, відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та не надано суду жодних належних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Щодо посилання відповідача на норми статті 20 Закону №875-XI в частині непоширення положення цієї статті на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, суд зазаначає наступне.

ДЮСШ є неприбутковою організацією, про що свідчить рішення ДПІ м.Херсона №144 від 11.04.2013р. про включення відповідача до Реєстру неприбуткових організацій.

Згідно п.52 Статуту відповідача, фінансування ДЮСШ здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та додаткових джерел фінансування, не забороненних законодавством. Додатковими джерелами фінансування є :кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувать; пасивні доходи; кошти або майно , які надходять від проведення основної діяльності; дотації або субсидії, отриманні з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів.

Відповідно до пп.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи, організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Для того, щоб організація отримала статус неприбуткової та мала право користуватися спеціальним порядком оподаткування, необхідно пройти реєстрацію у податкових органах. Після проходження такої реєстрації організації, за наявності законних підстав, присвоюється код неприбутковості відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі - Положення), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №37 від 24.01.2013р., та данні про організацію вносяться до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.5.1 Положення, неприбуткові організації утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та звільняються від сплати адміністративно-господарських санкцій, згідно ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ, вважаються лише організації, які мають коди 0001-0004, а саме:

- 0001 - органи державної влади України;

- 0002 - установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

- 0003 - органи місцевого самоврядування;

- 0004 - установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

ДЮСШ не відноситься до неприбуткових організацій та установ, що утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів, оскільки відповідно до рішення ДПІ у м.Херсоні від 11.04.2013р. №144, відповідачу присвоєно код 0006.

Відповідно до п.8 Рекомендацій Вищого адміністративного суду України «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування» №07.2-10/2 від 14 квітня 2008 року, тлумачення приписів ч.3 та ч.5 ст. 20 Закону №875-ХІІ в їх системному взаємозв'язку надає можливість дійти висновку про те, що Закон №875-ХІІ не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та відсутності доказів сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 35082,35 грн. та пені у розмірі 315,72 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги Херсонського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17, 18, 104, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної школи м.Херсона Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак" (код ЄДРПОУ 26285081) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарські санкції у розмірі 35082,35 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 315,72 грн. (банківські реквізити: одержувач - УК у м.Херсоні/м.Херсон/50070000, код 37959779, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк: ГУДКСУ у Херсонській області).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 червня 2015 р.

Суддя Циганій С.І.

кат. 10.3.4