Ухвала

від 26.05.2015 по справі 804/4145/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 рокусправа № 804/4145/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чепурнова Д.В.

           суддів:                     Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання:          Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СЛАВ КОМ» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 02.10.2013 року, а саме:

-№0002132208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 14 218,57грн. (в т.ч. основний платіж 11 374,86 грн., штрафні санкції 2 843,71 грн.), складеного на підставі акту № 137/228/36075725 від 12.08.2013 р.;

-№0002142208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі по тексту – ПДВ) на загальну суму 13 541,66грн. (в т.ч. основний платіж 10 833,33 грн., штрафні санкції 2 708,33грн.), складеного на підставі акту № 137/228/36075725 від 12.08.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій проведених з ТОВ «РОНДО» без врахування усіх первинних документів на підтвердження реальності здійсненних господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «СЛАВ КОМ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги наявність усіх первинних документів, які передбачені податковим законодавством для підтвердження реальності здійснення господарської операції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом у період з 30.07.2013 р. по 05.08.2013 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СЛАВ КОМ» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «РОНДО» в частині повноти нарахування та сплати ПДВ з 01.03.2012 по 31.03.2012 та в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток в фактичних періодах їх здійснення.

За результатами перевірки складено акт №137/228/36075725 від 12.08.2013 р., яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «РОНДО», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефективність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, в результаті чого встановлено порушення:

-п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язка з чим занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11374,86грн., в тому числі: - І квартал 2012 року – 11 374,86грн.;

-ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10 833,33грн., в т.ч: за березень 2012 р. на суму 10 833,33грн. (а.16-17 акту перевірки).

При цьому податковий орган виходив з того, що позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом-експедитором – ТОВ «РОНДО», яке допустило порушення податкового законодавства, а саме, за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «РОНДО» встановлено дефективність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування. Крім того, ТОВ «СЛАВ КОМ» не надано достатніх первинних документів для підтвердження реальності господарської операції, а саме, не надані шляхові листи.

на підставі акту перевірки 02 жовтня 2013 р. Нікопольською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

-№0002132208, згідно з яким ТОВ «СЛАВ КОМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 14 218,57грн., з них: 11 374,86 грн. – за основним платежем та 2 843,71 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

-№0002142208, згідно з яким ТОВ «СЛАВ КОМ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 13 541,66грн., з них:10 833,33 грн. - за основним платежем та 2 708,33грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відмовляючи у задоволенні позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій через недостатність первинних документів, крім того невідповідність складених первинних документів та їх формальність не дає підстав відображення в податковому обліку ТОВ «СЛАВ КОМ» наслідків таких операцій. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до Спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерств і статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. А саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 міжнародна; «Товарно-транспортна накладна», ф.1-ТН; «Талон замовника» ф.№1-Т3.

Відповідно до наказу №488/346 товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною, посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

З договору № 16 від 16.05.2011р. на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів автомобільним транспортом, укладеного між ТОВ «СЛАВ КОМ» (Замовник) та ТОВ «РОНДО» (Експедитор) вбачається, що контрагент мав надавати позивачу транспортно-експедиторські послуги по організації перевозок та транспортно-експедиторське обслуговування внутрішньо-українських вантажів Замовника автомобільним транспортом по території України.

Відповідно до пп.1.2, 1.3, 1.6 даного договору Експедитор зобов'язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування вантажів Замовника, номенклатура, об'єм та маршрут руху вказуються в Додатках до цього договору, який є невід'ємною його частиною.

Вартість тарифів узгоджуються сторонами та вказуються в Додатках до договору.

Замовник на підставі підтверджуючих документів відшкодовує експедитору витрати, пов'язаними з розрахунками з третіми особами (перевізниками), а також виплачує експедитору плату за здійснені послуги.

Виконуючи зобов'язання по договору, Експедитор виступає перед третіми особами та здійснює дії в інтересах, від свого імені та за рахунок Замовника, та вправі укладати договори, пов'язані з перевозкою вантажів, що належать клієнту, а також за вказівкою Замовника, здійснювати всі інші дії, необхідні для доставки вантажу до місця призначення.

Право вибору Перевізника надається Експедитору, але по окремій згоді може бути надано Замовнику.

Судом вірно встановлено, що позивачем не надано відповідного узгодженого Додатку, який є невід'ємною частиною договору №16, де в обов'язковій формі повинні бути зазначені номенклатура, об'єм (вага) та маршрут руху вантажу ТОВ «СЛАВ КОМ», а також вартість тарифів за здійснені ТОВ «РОНДО» послуги з транспортно-експедиторського обслуговування. Не надано також жодної окремої згоди Замовника (позивача) на залучення третіх осіб – Перевізників, що передбачено п.1.6 Договору та укладених з цього приводу договорів.

Крім того в наданих на перевірку товарно-транспортних накладних відсутні заповнені обов'язкові графи щодо назви автопідприємства, (перевізника), що здійснювало перевозку, щодо номера ТТН, щодо номера подорожнього листа, посвідчення водія, вартості вантажу тощо. Також не надано жодного подорожнього листа вантажного автомобіля за ф.№2, що здійснювали перевезення, посвідчення про якість товару або сертифікат, що витікає із особливостей господарських операцій здійснених між позивачем та ТОВ «РОНДО».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність доказів обґрунтування вартості послуг згідно договору №16 виключає належність актів виконаних робіт, як на тому наполягає позивач на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Враховуючи встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями, незважаючи на наявність у позивача доказів сплати вартості послуг.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зазначене свідчить про те, що відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року – залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                                      Д.В. Чепурнов

          Суддя:                                                                      С.В. Сафронова

          Суддя:                                                                      В.Ю. Поплавський