Постанова

від 14.05.2015 по справі 826/96/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/96/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Право ТВ»» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволення адміністративного позову відмовити повністю .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

30 вересня 2014 року Відповідачем на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п. 73.3 ст. 73., пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням податкової інформації по контрагенту-постачальнику від регіональної державної податкової інспекції, яка може свідчити про можливе ухилення від сплати податків, до Позивача направлено Запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» (вих. № 12455/10/26-50-22-03), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.22-24), щодо надання інформації та її документального підтвердження стосовно операцій по господарських відносинах з контрагентом ТОВ «Голден Люкс» (код ЄДРПОУ 38968653) за липень 2014 року.

Листом Позивача від 17 листопада 2014 року за вих. №293, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.20-21), повідомлено Відповідача про невиправне пошкодження його первинної бухгалтерської документації за фінансово-господарськими відносинами з ТОВ «Голден Люкс» за період з червня по липень 2014 року, яку передано адвокату Медіній Л.П. згідно Договору про надання адвокатських послуг №49/14-А від 02 червня 2014 року (а.с.17-19) та Акту прийому-передачі первинних бухгалтерських документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Право ТВ» Адвокату Медіній Л.П. від 02 вересня 2014 року (а.с.13-14).

Відповідачем складено Акт відмови в наданні документів для проведення перевірки ТОВ «ТРК «Право ТВ» (код ЄДРПОУ 37559305) щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Голден Люкс» податковий номер 38968653 за період липень 2014 року від 16 грудня 2014 року №3/4/26-50-22-06, копія якого також наявна в матеріалах справи (надалі - Акт) (а.с.10-11), та в якому встановлено факт ненадання до перевірки документів за взаємовідносинами з ТОВ «Голден Люкс» (код за ЄДРПОУ 38968653).

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17 грудня 2014 року №0000802206, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.12), та яким нараховано Позивачу 510,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп. 20.1.3. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Процедура періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації визначено відповідним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до частини першої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з Постанови Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року №21-237а13 у справі за позовом до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання , викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки, його висновки, а також дії щодо його складення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пп.пп. 44.1. та 44.3. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства , контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

А відповідно до п. 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації; платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як зазначено судом першої інстанції, Позивачем надано докази щодо дотримання ним вимог п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України - повідомлення Відповідача про пошкодження первинної документації в передбачений законом строк, у зв'язку з чим, його не має бути притягнуто до відповідальності.

Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо безпідставності притягнення Позивача до відповідальності за п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, оскільки зазначеною нормою передбачено відповідальність, зокрема за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів , у зв'язку з чим, дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, не звільняють його від певної за це відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано .

Згідно зі ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 19.05.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.