Ухвала

від 11.04.2016 по справі 826/96/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Київ К/800/25574/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року

у справі № 826/96/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2015 року у справі № 826/96/15 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо складання акту від 16.12.2014 року № 3/4/26-50-22-06 про відмову в наданні документів для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ щодо підтвердження господарських відносин платника податків з Товариством з обмеженою відповідальністю Голден Люкс за період липень 2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0000802206.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.09.2014 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із отриманням податкової інформації по контрагенту-постачальнику, яка може свідчити про можливе ухилення від сплати податків, направлено позивачу запит про надання інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Голден Люкс за липень 2014 року.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ від 17.11.2014 року повідомлено відповідача про невиправне пошкодження первинної бухгалтерської документації по фінансово-господарським відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Голден Люкс за період з червня по липень 2014 року.

Листом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.12.2014 року повідомлено позивача про відновлення первинних документів протягом періоду встановленого чинним законодавством для надання їх до перевірки.

16.12.2014 року відповідачем складено акт відмови в наданні документів для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ щодо підтвердження господарських відносин платника податків з Товариством з обмеженою відповідальністю Голден Люкс за період липень 2014 року.

На підставі вказаного акта та згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0000802206, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510, 00 грн. за порушення п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо правомірного прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно із п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірного застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій, оскільки положеннями п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України передбачено відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, у зв'язку з чим, дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Вірним є і висновок суду апеляційної інстанції, що вимога позивача про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо складання акту про відмову в наданні документів задоволенню не підлягає, оскільки не створює жодних правових наслідків та не порушує права платника податків безвідносно до змісту такого акту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Право ТВ відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року у справі № 826/96/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук