Ухвала

від 18.05.2015 по справі 813/5918/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Справа № 9104/10090/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Опіум» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

приватне підприємство «Опіум» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 24 липня 2014 року №0002962220 та №002952220.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002962210 від 24.07.2014 року та №0002952210 і 24.07.2014 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку з питань повноти нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року в зв'язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ та дотримання податкового законодавства згідно п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України ПП «Опіум». В акті перевірки зазначено, що в порушення вимог п. 198.6 ст.198, п. 200.4, ст.200 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання за вересень 2010 року в сумі 33375,00 грн. В ході перевірки встановлено, що ПП «Опіум» порушено п. 184.7 ст. 184, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 240860,94 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 1826,00 грн.

Згідно матеріалів справи, 31.03.14 р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Опіум» у зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування за ставкою без ПДВ. Станом на 01.04.11р. у підприємства були наявні залишки ТМЦ, по яким в попередніх періодах та основні засоби по яких був сформований податковий кредит.

Згідно відомостей «Обліку необоротних активів і зносу (рахунок 10 і 13) за березень 2014 року» надісланих платником на запит про проведення перевірки, залишкова вартість в т.ч. сума переоцінки на початок березня 2014 року становить 1644414,67 грн. та відомостей наданих платником «Товари (рахунок 28.2)» за березень 2014 року наявний залишок 40343,48 грн.

Платником виписано податкову накладну із позначкою 10 від 30.03.14 року № 5 на суму ПДВ 7933,05 грн. та податкову накладну із позначкою « 10» від 30.03.14 року №6 на суму ПДВ 4280,05 грн. в яких не враховано усі види товарів згідно відомостей «рах. 28.2» за березень 2014 року та відомостей «Обліку необоротних активів і зносу (рахунок 10 і 13) за березень 2014 року».

Враховуючи вищенаведене, для виявлення товарів/послуг, необоротних активів (ремонт орендованого приміщення), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, та визначення податкового зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах (ремонт орендованого приміщення) виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (ремонт орендованого приміщення), крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, використано матеріали перевірки, складені ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, а саме : довідку від 08.12.2009р. № 3167/23-409/35720835 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Опіум» ЄДРПОУ 35720835 з питань достовірності відображення в податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2009 року від'ємного значення, що декларувалось за період липень 2008р. - вересень 2009р.».

В довідці від 08.12.09 № 3167/23-409/35720835 було перевірено включення до податкового кредиту сум ПДВ по понесених витратах, пов'язаних з ремонтом орендованого приміщення, а саме в розділі 3.3 «Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2009 року» зазначено, що згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли за період 2008-2009 рр. Значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду становить 233873,00 грн. Результати наведено в додатку 2 до довідки перевірки.

Пунктом 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України передбачено що, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України сума податку що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України передбачає, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до норм Податкового кодексу України базовим (звітним) періодом по податку на додану вартість є календарний місяць, а по податку на прибуток підприємств є відповідно - квартал.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ було прийнято відповідачем у березні 2014 року.

Отже, підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 240860,94 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 1826,00 грн.

З урахуванням вище зазначеного просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «Опіум» з питань повноти нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року у зв'язку із анулюванням свідоцтва платника ПДВ та дотримання податкового законодавства згідно п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт від 07.07Л4 № 810/22-10/35720835 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № 0002962210 за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму - 247 860 грн., та від 24.07.14 року № 0002952210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1826 грн.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції з'ясовано, що перевіркою встановлено, що згідно відомостей «Облік необоротних активів і зносу (рахунки 10,13) за березень 2014 року», наданих платником, первісна вартість в т.ч. сума переоцінки на початок березня 2014 року становить 1644414,67 грн.; знос необоротних активів залишок на початок березня 2014 року - 645382,94 грн.; знос всього по кредиту - 5057,73 грн.; знос необоротних активів залишок на кінець березня 2014 року - 650440,68 грн.; первісна вартість в т.ч. сума переоцінки на кінець березня 2014 року - 993973,99 грн. У довідці від 08.12.2009 року № 3167/23-409/35720835 було перевірено включення до податкового кредиту сум ПДВ по понесених витратах, пов'язаних з ремонтом орендованого приміщення (розділ 3.3 «Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2009 року).

Податковий орган вважав, що позивачем на порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість від 31.03.2014 року не визнано умовний продаж товарів (необоротних активів) за звичайними цінами та не задекларовано податкове зобов'язання за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося анулювання (по декларації за березень 2014 року) і відповідно визначено суму податкового зобов'язання шляхом обчислення умовного постачання з використанням залишкової вартості необоротних активів.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції також з'ясовано, що ПП «Опіум» було зареєстровано платником податку на додану вартість з 07.04.2008 року по 31.03.2014 року, свідоцтво № 100293452. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за ініціативою ПП «Опіум» у зв'язку з переходом на спрощену систему оподаткування за ставкою без ПДВ. Відповідно позивачем на виконання вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України виписано податкові накладні із позначкою « 10» від 30.03.14р. № 5 на суму ПДВ 7933,05 грн. та № 6 на суму ПДВ 4280,05 грн., якими визначено податкові зобов'язання по наявних необоротних активах та залишках товарів, що були на балансі підприємства в останньому звітному (податковому) періоді - березні 2014 року.

Відсутність на балансі ПП «Опіум» будь-яких інших товарів та необоротних активів підтверджено Фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва (додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25) від 31.03.2014 (рядок 1010 «Основні засоби» - залишок на кінець періоду відсутній та рядок 1100 «Запаси» - залишок на кінець періоду відсутній), актом списання основних засобів № 1 від 31.12.2013 року, актом списання основних засобів № 2 від 31.12.2013 року, актом списання основних засобів № 3 від 31.12.2013 року, актом ліквідації (знищення) № 1-000001 від 31.12.2013 року. Зазначені акти списання основних засобів типової форми 03-3 містять усі необхідні реквізити передбачені п. 42 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561. Крім того, позивачем суду надано фотоматеріали об'єкту поліпшення, з яких вбачається незадовільний технічний стан списаних необоротних активів, втрата функціональності та їх повне зношення, так як такі з 2008 року використовувались в господарській діяльності кожен день (заклад громадського харчування).

Суд першої інстанції підставно погодився з твердженнями позивача, що некоректне оформлення вторинного (синтезуючого) документу (рахунок № 10) щодо порядку обліку необоротних активів не є порушенням податкового законодавства, а податковий орган повинен був врахувати усі наявні документи позивача, а відтак вірно вважав, що податковим органом не доведено наявність на балансі ПП «Опіум» станом на 31.03.2014 року необоротних активів та товарних залишків.

При цьому судомм першої інстанції вірно враховано, що підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, як: справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно).

Згідно з п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.14р. № 10, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 2 розділу 4 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 25.11.13 р. № 708, у разі якщо товари/послуги придбані в особи, яка не зареєстрована як платник податку, у графі 7 відображається умовний ІПН « 400000000000». Відповідно до п. 10 Порядку заповнення податкової накладної у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «х» та зазначається тип причини « 10» - визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.13р. № 678, така податкова накладна включається до розділу І Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також до декларації з ПДВ з відповідним відображенням у рядку 1 розділу І та підлягає розшифруванню у розділі І додатка 5 до декларації.

Згідно п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державне: влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якій платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі: передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною і. господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для йог використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню). Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без зголи платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платиш податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання аби перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Крім того суд правильно вказав, що методи та порядок визначення звичайної ціни визначені ст. 39 ПК України. Відповідно до пункту 39.1.3 згаданої статті 39 ціна в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне. Однак в порушення зазначених норм рівень звичайних цін, що склались на ринку ідентичних (однорідних) товарів (необоротних активів) відповідач в акті перевірки не досліджував.

Враховуючи вище викладене, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок, що податковий орган безпідставно визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року, а відтак, позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0002952210 та № 0002962210 від 24.07.2014 року є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року по справі № 813/5918/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2015 року