Ухвала

від 29.05.2015 по справі 814/2042/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2042/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року за адміністративним позовом промислового приватного підприємства «ОНЛАЙН-Ф» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності правочинів з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила», ТОВ «Маритен», просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 01 квітня 2013 року №0000352202, яким промисловому приватному підприємству «ОНЛАЙН-Ф» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 242 046 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57 306,75 грн.

Позов обґрунтовував тим, що посадовим особам відповідача було надано всі необхідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, а висновки ДПІ про недійсність правочинів є лише припущеннями перевіряючих, які не підтверджені жодним доказом. При проведенні перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва не зафіксувала безпосередньо порушення позивачем законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту з ПДВ, а використала лише відомості, які містяться в актах інших податкових інспекцій, без самостійної перевірки зазначених в них фактів.

За наслідками розгляду адміністративного позову Миколаївським окружним адміністративним судом 31 травня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову промислового приватного підприємства «ОНЛАЙН-Ф».

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №0000352202 від 01.04.2013р.

Приймаючи означене рішення Миколаївський окружний адміністративний суд виходив з того, що податковий орган з посиланням на акти інших податкових інспекцій про проведення перевірок (неможливість проведення зустрічних звірок), та без самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених промисловим приватним підприємством «ОНЛАЙН-Ф» правочинів з ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила», ТОВ «Маритен», залишивши поза увагою наявну у позивача первинну документацію, зауважень щодо достатності та правильності оформлення якої актом перевірки не зафіксовано. Встановивши реальність операцій між позивачем та його контрагентами, дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, надання ним контролюючому органу первинних документів, суд дійшов висновку про правомірне формування підприємством податкового кредиту та, відповідно, про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов промислового приватного підприємства «ОНЛАЙН-Ф» залишити без задоволення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом не надано належної правової оцінки відомостям, які містяться в актах щодо проведення перевірок контрагентів позивача, якими встановлено, що діяльність підприємств була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 21.12.2012р. №1460 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки промислового ПП «ОНЛАЙН-Ф», відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 24.12.2012р. по 26.12.2012р. державними податковими ревізорами-інспекторами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку промислового ПП «ОНЛАЙН-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Сімекс МК» за липень-серпень 2010 року, ТОВ «Т.П.О.-Продукт» за вересень 2010 року, ТОВ «Трейдинг Агро» за листопад 2010 року, ТОВ «Електросила-Миколаїв» за грудень 2010 року, ТОВ «АВАТЕХТРАНС» за січень-березень 2011 року, ТОВ «ОЛС-ВЕСТ» за січень-лютий 2011 року, ТОВ «Промислові мастила» за травень 2011 року, ТОВ «Маритен» за липень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №4173/22-200/34437491 від 29 грудня 2012 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 242046 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді промисловим ПП «ОНЛАЙН-Ф» включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 241 995,07 грн., в т.ч. по періодах: липень 2010 року - 40500 грн. (продавець - ТОВ «Сімекс МК» ), серпень 2010 року - 21248 грн. (продавець - ТОВ «Сімекс МК» ), вересень 2010 року - 34967,39 грн. (продавець - ТОВ «Т.П.О.-Продукт»), листопад 2010 року - 132320,83 грн. (продавець - ТОВ «Трейдинг Агро»), грудень 2010 року - 136,28 грн. (продавець - ТОВ «Електросила-Миколаїв»), січень 2011 року - 5271,75 грн. (продавці - ТОВ «АВАНТЕХТРАНС» і ТОВ «ОЛС-ВЕСТ»), лютий 2011 року - 6936,94 грн. (продавці - ТОВ «АВАНТЕХТРАНС» і ТОВ «ОЛС-ВЕСТ»), березень 2011 року - 440,53 грн. (продавець - ТОВ «АВАНТЕХТРАНС»), травень 2011 року - 173,35 грн. (продавець - ТОВ «Промислові Мастила»). За висновками податкового органу податковий кредит по податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила» сформовано позивачем незаконно, оскільки встановлено неможливість фактичного здійснення зазначеними підприємствами господарських операцій через відсутність майна, транспортних засобів, виробничих активів, складських приміщень та інших матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій; угоди з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, мають безтоварний характер, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». До таких висновків ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби дійшла з посиланням на відомості, що містяться в акті Бориспільської ОДПІ від 17.11.2011р. №756/23-2/20601546 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промислові мастила» з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень, травень, червень 2011 року», акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 12.04.2011р. №450/23-420/34949690 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сімекс МК» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2010р. по 17.11.2010р.», акті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 18.03.2011р. №896/23-100/34852370 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Електросила - Миколаїв» з питань формування податкового кредиту за рахунок ПП «Стилет - ЮГ» за грудень 2010 року», акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 08.12.2011р. №623/23-325/37104987 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Трейдинг Агро» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентом-постачальником ТОВ «Ковальзернотрейд» та контрагентами-покупцями за період листопад 2010 року», акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 28.09.2011р. №2509/23-100/30396394 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ КПВ «Граніт» за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.», акті ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 18.04.2011р. №501/23-325/37105048 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ОЛС-ВЕСТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень-листопад 2010 року та лютий 2011 року», в довідці ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 04.04.2011р. №430/23-300/37105048 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ОЛС-ВЕСТ» з платниками податків-контрагентами за період січень 2011 року», акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 04.04.2011р. №422/23-300/36955375 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Т.П.О.-Продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період вересень - грудень 2010 року», в довідці ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28.11.2012р. №527/229/37275316 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Маритен» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «ОНЛАЙН - Ф» їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2012 року».

01 квітня 2013 року, на підставі акту перевірки №4173/22-200/34437491 від 29.12.2012р., ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення №0000352202, яким промисловому ПП «ОНЛАЙН-Ф» збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 242046 грн. та нарахувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 57306,75 грн.

Задовольняючи позов промислового ПП «ОНЛАЙН-Ф» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №4173/22-200/34437491 від 29.12.2012р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Зазначенні положення відповідають статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 01.01.2011р.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що у липні - серпні 2010 року позивач придбав у ТОВ «Сімекс МК» на підставі видаткових накладних №01/07/10-15 від 01.07.2010р., №04/08/10-08 від 04.08.2010р. будівельні матеріали в асортименті, на що продавцем були виписані відповідні податкові накладні №766 від 01.07.2010р. та №1274 від 04.08.2010р. Загальна вартість придбаних матеріалів склала 370448 грн. (в т.ч. ПДВ 61748 грн.).

Податковий кредит відображено у податковій декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року, а податкові накладні - в реєстрі отриманих податкових накладних.

У вересні 2010 року позивачем було придбано у ТОВ «Т.П.О.-Продукт» на підставі видаткової накладної №01/09-02 від 01.09.2010р. будівельні матеріали в асортименті, на що продавцем була виписана відповідна податкова накладна №15 від 01.09.2010р. Загальна вартість придбаних матеріалів склала 209804,34 грн. (в т.ч. ПДВ 34967,39 грн.).

Податковий кредит відображено у податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року, а податкову накладну - в реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбані у вказаних контрагентів матеріали позивачем використано при виконанні будівельних робіт для ТОВ СП «Нібулон» та ТОВ «ПАН Монтажспецстрой», а саме: ремонтно-будівельних робіт на вантажних причалах за договором №0507/2П від 02.07.2010р.; будівельних робіт з влаштування бетонного покриття, розширення вантажного терміналу для зернових та масляних культур в м.Миколаєві по вул. Кабатажний спуск. 1 за договором №0408/4П від 04.08.2010р.; будівельних робіт з улаштування покриття за договором №1-109П від 20.05.2010р.; будівельних робіт з влаштування бетонного покриття, розширення вантажного терміналу для зернових та масляних культур в м.Миколаєві по вул. Кабатажний спуск, 1 за договором №0409/5П від 06.09.2010р.; будівельних робіт на вантажному причалі в м. Нова Одеса за договором №0809/1П від 01.09.2010р.; будівельних робіт з влаштування фундаменту та установки обладнання для ТОВ «ПАН Монтажспецстрой».

Зазначене підтверджується актами за формою КБ-2, довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів, копії яких наявні в матеріалах справи.

В листопаді 2010 року промисловим ПП «ОНЛАЙН-Ф» було придбано у ТОВ «Трейдинг Агро» на підставі видаткової накладної №РН-0000307 від 15.11.2010р. сипучі будівельні матеріали, на що продавцем було виписано податкову накладну №307 від 15.11.2010р. Загальна вартість придбаних матеріалів склала 793925 грн. (в т.ч. ПДВ - 132320,83 грн.).

Податковий кредит відображено у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року, а податкову накладну - в реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбані у ТОВ «Трейдинг Агро» матеріали позивачем використані при виконанні будівельних робіт для ТОВ СП «Нібулон», а саме: ремонтно-будівельних робіт на причальній набережній в м. Нова Одеса по заміні ґрунту за договором №1309/Ш від 13.09.2010р.; ремонтно-будівельних робіт на причалі зернового терміналу в м. Нова Одеса за договором №2610/2П від 26.10.2010р., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт, актами за формою КБ-2, підсумковою відомістю ресурсів, копії яких наявні в матеріалах справи.

В грудні 2010 року повивачем було придбано у ТОВ «Електросила-Миколаїв» на підставі видаткової накладної №РН-0001607 від 15.12.2010р. електротовари, на що продавцем виписано податкову накладну №369 від 15.12.2010р. Загальна вартість придбаних товарів склала 817,70 грн. (в т.ч. ПДВ 136,28 грн.).

Податковий кредит відображено у податковій декларації за грудень 2010 року, а податкову накладну - в реєстрі отриманих податкових накладних.

Як пояснив позивач, зазначені матеріали придбавались підприємством для забезпечення організації виробництва будівельних робіт на об'єктах, в підтвердження чого надав накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №8 від 31.12.2010р.

Впродовж січня-лютого 2011 року позивач придбав у ТОВ «ОЛС-ВЕСТ» автопослуги на підставі акту №ОУ-000000161 від 31.01.2011р. та №ОУ-000000245 від 07.02.2011р., на що продавцем були виписані податкові накладні №161 від 31.01.2011р. та №245 від 07.02.2011р. Загальна вартість отриманих послуг склала 60000 грн. (в т.ч. ПДВ 10000 грн.).

Податковий кредит відображено у податкових деклараціях за січень-лютий 2011 року, а податкові накладні - в реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбані автопослуги були використані позивачем в організації виконання робіт для замовника ТОВ СП «Нібулон» на об'єкті вантажний причал в м. Нова Одеса на підставі договору №2610/1П від 26.10.2010р. Вартість придбаних автопослуг включено до вартості загальних виконаних робіт за цим договором на підставі акту №1 за лютий 2011 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року.

На протязі січня - березня 2011 року позивач придбавав у ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС» запчастини для транспорту та машино-механізмів на підставі видаткових накладних, на що продавцем були вписані податкові накладні №1438 від 20.01.2011р., №1468 від 20.01.2011р., №1549 від 21.01.2011р., №1517 від 21.01.2011р., №1619 від 22.01.2011р., №1735 від 24.01.2011р., №2413 від 31.01.2011р., №2572 від 01.02.2011р., №2660 від 02.02.2011р., №2989 від 04.02.2011р., №3025 від 05.02.2011р., №3699 від 10.02.2011р., №3603 від 10.02.2011р., №3914 від 12.02.2011р., №4044 від 14.02.2011р., №4004 від 14.02.2011р., №4904 від 18.02.2011р., №4575 від 18.02.2011р., №5377 від 26.02.2011р., №3927 від 01.03.2011р., №5953 від 04.03.2011р., №6661 від 11.03.2011р., №6864 від 12,03.2011р., №7083 від 14.03.2011р., №7390 від 16.03.2011р., №7982 від 19.03.2011р., №8414 від 23.03.2011р., №8876 від 25.03.2011р., №8970 від 25.03.2011р., №9038 від 26.03.2011р. Загальна вартість придбаних товарів склала 15895,10 грн. (в т.ч. ПДВ 2649,18 грн.).

Податковий кредит відображено у податкових деклараціях за січень-березень 2011 року, а податкові накладні - в реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбані у ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС» запчастини в подальшому промисловим ПП «ОНЛАЙН-Ф» реалізовано ТОВ «Гідротехнології» на підставі накладної №00012 від 28.03.2011р. та податкової накладної №15 від 28.03.2011р.

В травні 2011 року позивач придбав у ТОВ «Промислові мастила» оливу БТР на підставі накладної №11-0915 від 23.05.2011р. та №11-0744 від 18.05.2011р., на що продавцем виписано податкові накладні №1819 від 19.05.2011р. та №1441 від 17.05.2011р. Загальна вартість придбаного товару склала 840,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 173,35 грн.).

Щодо проведення господарських операцій з ТОВ «Маритен» у липні 2012 року, то відповідачем не зафіксовано порушень позивачем вимог податкового законодавства в частині здійснення правових відносин з вказаним контрагентом.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарських договорів з контрагентами відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Актом перевірки не зафіксовано розбіжностей по базах автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань між позивачем та ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила», що підтверджує сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентами позивача до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що основними напрямками діяльності позивача впродовж 2010-2011 років було будівництво і будівельні роботи, діяльність у сфері інжинірингу. Придбані промисловим ПП «ОНЛАЙН-Ф» товари (послуги) у ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила» у 2010 році - 1 півріччі 2011 року безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки використані для виконання робіт, а суми витрат по цих операціях включено до суми собівартості виконаних робіт та реалізованих товарів, або були включені до адміністративних витрат, пов'язаних із забезпеченням діяльності підприємства.

Суми витрат віднесено позивачем до складу валових витрат підприємства за відповідні звітні періоди, однак порушень щодо дотримання вимог податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, нарахування та сплати податку на прибуток по взаємовідносинах з вказаними контрагентами відповідачем не було виявлено.

Промисловим ПП «ОНЛАЙН-Ф» доведено, що при здійсненні господарських операцій воно переконалося у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного податковим органом не надано.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила», ТОВ «Маритен».

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагенти позивача не могли здійснювати господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг). Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва взято з актів інших податкових інспекцій, складених відносно контрагентів позивача, без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка робіт постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, апелянт не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів на предмет виконання ними вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість по складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Сімекс МК», ТОВ «Т.П.О.-Продукт», ТОВ «Трейдинг Агро», ТОВ «Електросила-Миколаїв», ТОВ фірма «АВАНТЕХТРАНС», ТОВ «ОЛС-ВЕСТ», ТОВ «Промислові мастила» суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року №0000352202, яким промисловому ПП «ОНЛАЙН-Ф» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 242 046 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57 306,75 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 197 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року за адміністративним позовом промислового приватного підприємства «ОНЛАЙН-Ф» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року №0000352202 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.