Рішення

від 26.05.2015 по справі 910/23406/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/23406/14

За позовом 1) Фізичної особи-підприємця Бобівського Андрія Валерійовича

2) Фізичної особи-підприємця Рейхмана Михайла Арнольдовича

3) Фізичної особи-підприємця Когана Анатолія Леонідовича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайман"

2) Державної служби інтелектуальної власності України

про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р., здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача-1: Корчевний А.В. за довіреністю № 3007 від 20.11.2013 р.

від позивача-2: Корчевний А.В. за довіреністю № 3005 від 20.11.2013 р.

від позивача-3: Корчевний А.В. за довіреністю № 3006 від 20.11.2013 р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Ресенчук В.М. за довіреністю № 1-8/8570 від 21.11.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Бобівський Андрій Валерійович (позивач-1), Фізична особа-підприємець Рейхман Михайло Арнольдович (позивач-2) та Фізична особа-підприємець Коган Анатолій Леонідович (позивач-3) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайман" (відповідач-1) та Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-2) про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р., здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР", належний відповідачу-1, не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним абз. 5 п. 2, абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а тому підлягає визнанню недійсним повністю. Позивачі вважають, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р., є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR", власниками якого являються позивачі (свідоцтво України № 104517 від 25.03.2009 р.), враховуючи, що вказані знаки зареєстровані для одного й того ж 6 класу МКТП. Також, на думку позивачів, знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р. є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка дійсно виробляє товари та надає послуги за знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/23406/14 та призначено розгляд справи на 17.11.2014 р. об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 17.11.2014 р., представник позивачів та представник відповідача-2 з'явилися.

Представник відповідача-1 в судове засідання, призначене на 17.11.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.10.2014 р. не виконав, про час і місце судового розгляду був повідомлений належними чином.

Представник позивачів в судовому засіданні, призначеному на 17.11.2014 р., подав клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2014 р., яким просив суд долучити до матеріалів справи витяги з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивачів та відповідачів; виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно свідоцтва України № 104517 від 25.03.2009 р. та свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р.; нотаріально засвідчену копію свідоцтва № 104517 на знак для товарів і послуг; належним чином завірену копію матеріалів заявки на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні, призначеному на 17.11.2014 р., подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог, з огляду на необґрунтованість та незаконність тверджень позивачів про те, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р. не відповідає умовам надання правової охорони.

Зокрема, щодо реєстрації спірного знаку для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" відповідач-2 зазначив про подання 30.09.2009 р. відповідачем-1 заявки № m 2009 07798 на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" відносно послуг 6-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП). Відповідач-2 вказав, що експертиза наведеної заявки проводилася відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України № 116 від 28.07.1995 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 (в редакції наказу Держпатенту № 72 І від 20.08.1997) (далі - Правила). Відповідач-2 повідомив, що при проведенні кваліфікаційної експертизи заявки № m 2009 07798 заявлене позначення "АЛЛИГАТОР" перевірялося на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним зазначеним Законом, при цьому використовувалась інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали раніше поданих заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. В ході проведення експертизи наведеної заявки відповідачу-1 було направлено повідомлення від 07.06.2010 р. вих. № 23036 про можливу відмову в реєстрації словесного знака "АЛЛИГАТОР" відносно усього заявленого переліку товарів і/або послуг із зазначенням при цьому відповідних підстав відмови та повідомлено, що у випадку незгоди з наведеними підставами, відповідач-1 має право протягом 2 місяців від дати отримання повідомлення подати до закладу експертизи мотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації знака. 19.08.2010 р. заявник надав відповідь на вказане повідомлення про свою не згоду з доводами закладу експертизи, до якого додав додаткові матеріали, що свідчили про використання заявленого позначення. За результатами кваліфікаційної експертизи з урахуванням зазначеної відповіді заявника було встановлено, що заявлене позначення за заявкою № m 2009 07798 відповідає умовам надання правової охорони, визначеним Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", 28.09.2010 р. Державною службою було прийнято рішення про реєстрацію знака за вказаною заявкою відносно всього переліку заявлених послуг та видано свідоцтво України № 130898 на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР". Таким чином, відповідач-2 стверджує, що Державна служба діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 також звернув увагу, що позивачі не надали жодних доказів того, що словесний знак "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 та словесний знак "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517 породжують у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з конкретним виробником, та "очевидності" введення в оману споживачів, у зв'язку з чим, на думку відповідача-2, позивачі необґрунтовано стверджують про те, що спірний знак для товарів і послуг вводить в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товар.

Крім того, відповідач-2 зазначив, що позивачі не надали жодного доказу того, що їх права порушені, а їх твердження ґрунтуються лише на припущеннях, т.т. позивачами не доведено факт порушення їх охоронюваного законом інтересу, як підстави звернення до суду.

В якості додатків до відзиву на позовну заяву відповідач-2 надав суду матеріали заявки № m 2009 07798 за свідоцтвом України № 130898.

Відзив на позовну заяву разом з доданими до нього документами залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивачів в судовому засіданні, призначеному на 17.11.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 17.11.2014 р. заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому 17.11.2014 р. в судовому засіданні.

Враховуючи неявку представника відповідача-1 в судове засідання та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 17.11.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. відкладено розгляд справи на 01.12.2014 р. о 09:40 год.

21.11.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивачів надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 01.12.2014 р., представник позивачів та представник відповідача-2 з'явилися.

Представник відповідача-1 в судове засідання, призначене на 01.12.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 29.10.2014 р. та від 17.11.2014 р. не виконав, про час і місце судового розгляду був повідомлений належними чином.

Представник позивачів в судовому засіданні, призначеному на 01.12.2014 р., подав пояснення щодо обставин, зазначених у відзиві відповідача-2, зокрема, щодо порядку реєстрації знаку, щодо "очевидності" схожості знаків та щодо порушених прав позивачів. Як зазначено в наведених поясненнях, надані Гордюшиним М.М. (директор відповідача-1) при проведенні експертизи заявки № m 2009 07798 пояснення та документи ніяким чином не доводять факт використання найменування "АЛЛИГАТОР" раніше середини 2009 р., а отже, не могли стати підставою для прийняття рішення про реєстрацію знаку "АЛЛИГАТОР", враховуючи попередній висновок відповідача-2 про наявність схожих вже зареєстрованих найменувань. У поясненнях також стверджується, що відповідач-1 свідомо порушує права позивачів за свідоцтвом України № 104517 на знак для товарів і послуг "АLLIGATOR".

В якості додатку до наведених пояснень представник позивачів надав суду роздруківку з мережі Інтернет з інформацією про дати реєстрації вказаних відповідачем-1 сайтів, роздруківку з БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні" стосовно патенту України № 45935 від 17.08.2009 р.

Представник позивачів в судовому засіданні, призначеному на 01.12.2014 р., подав пояснення щодо направлення ухвали суду від 17.11.2014 р. на адресу відповідача-1 (94470, Луганська обл., Краснодонський район, с. Новоганнівка, вул. Радянська, буд. 1) кур'єрської поштовою службою ТОВ "Делівері" із зазначенням засобу зв'язку (номера телефону) з відповідачем-1, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пояснення представника позивачів залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивачів в судовому засіданні, призначеному на 01.12.2014 р., подав клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи та забезпечення сторонам можливості надати суду питання, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Клопотання представника позивачів про призначення судової експертизи судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивачів в судовому засіданні, призначеному на 01.12.2014 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 15.12.2014 р. та надано сторонам можливість запропонувати суду перелік питань, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

В судове засідання, призначене на 15.12.2014 р., з'явилися представники позивачів та відповідача-2, представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні, призначеному на 15.12.2014 р., представник позивачів надав письмові пояснення щодо обставин, зазначених у відзиві відповідача-2, зокрема, стосовно того, що діями відповідача-1 та відповідача-2 були порушені права позивачів. У поясненнях зазначено, що Гордюшин М.М. та відповідач-1, директором якого є Гордюшин М.М., свідомо випустили в цивільний оборот позначення, яке є тотожнім або схожим настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованим чи заявленим на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг, що є порушенням прав позивачів, яким належить свідоцтво України № 104517 на знак для товарів і послуг "АLLIGATOR". Пояснення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 15.12.2014 р., представник позивачів позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні, призначеному на 15.12.2014 р., представник відповідача-2 звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивачів підтримав запропонований ним перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

В судовому засіданні, призначеному на 15.12.2014 р., представник відповідача-2 надав суду пояснення щодо необхідності застосування спеціальних знань, в яких запропонував суду перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта. Пояснення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Відповідач-1 наданим йому правом не скористався та не надав суду перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Остаточне коло питань, які повинні бути роз'яснені судовим експертом, визначається судом відповідно до ст. 41 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Дорошенку Олександру Федоровичу, та зупинено провадження у справі № 910/23406/14 до закінчення проведення судової експертизи.

19.12.2015 р. представник позивачів через відділ діловодства суду подав клопотання про видачу копії ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. по справі № 910/23406/14.

30.04.2015 р. через відділ діловодства суду судовий експерт Дорошенко О.Ф. супровідним листом № 186 від 30.04.2015 р. повернув матеріали господарської справи № 910/23406/14 разом із Висновком експерта № 1013 від 20.04.2015 р. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 р. поновлено провадження у справі № 91023406/14, призначено розгляд справи на 26.05.2015 о 14:40 год.

15.05.2015 р. представник позивачів подав через відділ діловодства суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., з'явились представник позивачів та представник відповідача-2.

Представник відповідача-1 в судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.05.2015 р. не виконав, про час і місце судового розгляду був повідомлений належними чином.

Згідно приписів п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Відповідно до пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу (поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення) - інформація про час і місце судового засідання розмішується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/study/).

Враховуючи, що місцезнаходження відповідача-1 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено за адресою 94470, Луганська обл., Краснодонський район, с. Новоганнівка, вул. Радянська, буд. 1, за якою не можливо здійснити повідомлення учасника судового процесу поштою, що підтверджується повідомленням Київської міської дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 50-06/884 від 10.11.2014 р., Господарським судом міста Києва було повідомлено про поновлення провадження у справі № 910/23406/14 та призначення справи до розгляду на 26.05.2015 р о 14:40 год. шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет в розділі "Новини та події" 07.05.2015 р., копію відповідного повідомлення додано до матеріалів справи.

За наведених обставин, відповідач-1 належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.05.2015 р. без участі представника відповідача-1, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та зважаючи на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представник позивачів в судовому засіданні 26.05.2015 р. подав пояснення з урахуванням висновку експертизи, в яких зазначив, що Висновок експерта № 103 від 20.04.2015 р. повністю підтверджує позицію позивачів, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі. Представник позивачів також надав інформацію щодо використання позивачами у своїй діяльності знаку за свідоцтвом України № 104517. Представник позивачів також повідомив суд, що в період зупинення провадження у справі № 910/23406/14 внаслідок призначення судової експертизи, а саме 17.02.2015 р. позивач-1 припинив підприємницьку діяльність, на підтвердження чого до пояснень додано відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.05.2015 р. Пославшись на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", представник позивачів зазначив, що незважаючи на те, що Бобівський А.В. не є на даний час суб'єктом підприємницької діяльності, проте був фізичною-особою підприємцем на момент відкриття провадження у справі, у суду наявні підстави для розгляду даного спору.

В абз. 4 п.п. 4.7 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.2014 р. № 6) господарським судам роз'яснено наступне: громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі.

Водночас, у п. 81 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" містяться роз'яснення господарським судам, відповідно до яких, якщо поданий позов про визнання патенту чи свідоцтва недійсним стосується прав та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд повинен відмовити у прийнятті відповідної позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України, а у разі якщо ці обставини з'ясовано після прийняття позовної заяви, провадження у справі підлягає припиненню згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи наведені роз'яснення та ту обставину, що позивач-1 втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності після порушення провадження у справі, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині визначених у позовній заяві вимог позивача-1 до відповідачів підлягає припиненню згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки спір у відповідній частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Водночас, оскільки власниками свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 104517 станом на час розгляду спору по суті являються Бобівський А.В., Коган А.Л., Рейхман, М.А., останні з яких мають статус суб'єктів підприємницької діяльності та підтримують позовні вимоги, вказані у позовній заяві, зокрема, стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР", суд також дійшов висновку, що зміна складу позивачів в даному випадку не впливає на зміст заявлених позовних вимог та їх розгляд по суті Господарським судом міста Києва.

В судовому засіданні 26.05.2015 р. представник позивача-1 подав заяву про відмову позивача-1 від позову, у зв'язку з припиненням останнім підприємницької діяльності в лютому 2015 р. Зазначена заява не прийнята судом до розгляду, оскільки провадження у справі в частині визначених у позовній заяві вимог позивача-1 до відповідачів припинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Представник позивачів-2, 3 та представник відповідача-2 в судовому засіданні 26.05.2015 р. надали усні пояснення по суті спору з урахуванням Висновку експерта № 1013 від 20.04.2015 р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем-1 суду не було подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.05.2015 р. відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача-2, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - Фізична особа-підприємець Рейхман Михайло Арнольдович та Фізична особа-підприємець Коган Анатолій Леонідович звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до якого просять суд визнати недійсним повністю свідоцтво України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р., здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР", належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Кайман" (відповідачу-1), не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним абз. 5 п. 2, абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а тому підлягає визнанню недійсним повністю. На думку позивачів, знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р., є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR", власниками якого являються позивачі (свідоцтво України № 104517 від 25.03.2009 р.), враховуючи, що вказані знаки зареєстровані для одного й того ж 6 класу МКТП. Також, на думку позивачів, знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 від 10.11.2010 р. є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка дійсно виробляє товари та надає послуги за знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR".

Відповідач-2 - Державна служба інтелектуальної власності України - проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач-2 вважає, що під час видачі свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач-2 зазначив, що позивачі не надали жодних доказів того, що словесний знак "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 та словесний знак "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517 породжують у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з конкретним виробником, та "очевидності" введення в оману споживачів, у зв'язку з чим, на думку відповідача-2, позивачі необґрунтовано стверджують про те, що спірний знак для товарів і послуг вводить в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товар. Відповідач-2 також зазначив, що позивачами не доведено факт порушення їх охоронюваного законом інтересу, як підстави звернення до суду.

Відповідач-1 в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав та не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами (надалі - ГК України).

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України).

Частиною 1 ст. 494 ЦК України та ч. 3 ст. 5 Закону України від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами і доповненнями) (надалі - Закон України) також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 ЦК України).

Згідно п. 4 ст. 5 Закону України, обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до абз. 1, 5 п. 2 ст. 6 Закону України (тут і далі - в редакції, чинній на дату подання заявки на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" - 30.0.6.2009 р.), згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 ст. 6 Закону України не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

За приписами п.п. "а" п. 1 ст. 19 Закону України свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Отже, предметом спору у даній справі є, зокрема, матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсними повністю свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР", яке відповідач-2 зареєстрував на ім'я Гордюшина Михайла Миколайовича та право власності на яке в подальшому було передане Гордюшиним Михайлом Миколайовичем відповідачу-1 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Кайман" (рішення Державної служби інтелектуальної власності № 16077 від 25.04.2014 р., Бюлетень № 8).

Зокрема, по матеріалам справи судом встановлено, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" зареєстрований 10.11.2010 р. для товарів 6 класу МКТП , а саме:

Дріт із звичайних металів; дріт із сплавів (стопів) звичайних металів, крім плавкого (топкого) дроту; дріт тросовий; дротяні сітки; залізні смуги; захисні (захистові) огорожі металеві; кутники сталеві; натягачі для дроту (натягальні з'єднувачі); залізний дріт; зовнішні заслони металеві; колючий дріт, в тому числі колюча армована стрічка; конструкції металеві перемісні; ланцюги металеві; металеві вироби дрібні; натягачі до сталевих стрічок (натягальні з'єднувачі); обмежники металеві; огорожі металеві; підпори металеві; планки металеві; решітки металеві; сітки металеві; сигнальні панелі несвітиві, немеханічні, металеві; скоби із звичайних металів; сталеві смуги; сталевий дріт; сталеві конструкції; сталеві опори (стовпи, стояки, щогли); стовпи (палі) металеві; турнікети (двері обертні) неавтоматичні; частоколи металеві.

Власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" № 130898 станом на час подання позову та розгляду спору по суті є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайман" (відповідач-1), заявник: Гордюшин Михайло Миколайович, заявка № m 2009 07798 подана 30.06.2009 .

Відомості про реєстрацію знаку для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 було опубліковано 10.11.2010 року в Бюлетені № 21.

По матеріалам справи судом також встановлено, що знак для товарів і послуг "АLLIGATOR", зареєстрований 25.03.2009 р. для товарів 6 класу МКТП , а саме:

Арматура будівельна металева; армувальні матеріали металеві будівельні; балки металеві; басейни для плавання (металеві конструкції); блюми (металургія); будівельні каркаси металеві; внутрішнє личковання металеве (будівельне); зупинники (стопори) металеві до воріт; ворота металеві; ґрати металеві; ґратчасті конструкції металеві; дахові покриви металеві; відчиняльні неелектричні пристрої для дверей; зачиняльні неелектричні пристрої для дверей; двері металеві; двері обертні (турнікети) неавтоматичні; дверні засувки; дверні зупинники (стопори) металеві; дверні коробки металеві; дверні обладунки (фітинги) металеві; дверні рами металеві; дверні ручки металеві; дверні тахлі (фільонки) металеві; драбини металеві; дротяні сітки; жалюзі металеві; карнизи металеві; кахлі підлогові металеві; коліщата до піднімних вікон; коліщата металеві до розсувних дверей; сітки проти комах металеві; конструкції металеві; конструкції металеві перемісні; огорожі металеві; каркаси металеві на оранжереї; оранжереї перемісні металеві; рейки металеві; роликові віконниці (заслони) сталеві; східці металеві; сходи металеві.

Власниками Свідоцтва на знак для товарів і послуг знак для товарів і послуг "АLLIGATOR" № 104517 станом на час подання позову та розгляду спору по суті є Коган Анатолій Леонідович, Бобівський Андрій Валерійович, Рейхман Михайло Арнольдович, заявники: Коган Анатолій Леонідович, Бобівський Андрій Валерійович, Рейхман Михайло Арнольдович, заявка № m 2007 07374 подана 07.05.2007 .

Відомості про реєстрацію знаку для товарів і послуг "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517 було опубліковано 25.03.2009 року в Бюлетені № 6;

Стаття 33 ГПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 6 Закону України визначено підстави для відмови в наданні правової охорони заявленому знаку для товарів і послуг. Зокрема, згідно з абз. 5 п. 2. ст. 6 Закону України не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, а згідно з абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону України не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

В процесі розгляду справи, враховуючи вищенаведені норму статті 6 Закону України, суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити:

- Чи є знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR" за свідоцтвом України №104517?

- Чи є знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари та надає послуги?

З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 910/23406/14, оскільки вказані питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, судом призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту Дорошенку Олександру Федоровичу, на вирішення якого були поставлені вищенаведені питання.

Для надання відповідей на вищезазначені питання експертом було здійснено дослідження фактичних даних, що належать до властивостей матеріальних та нематеріальних (інформаційних) об'єктів, а також до охоронозздатності конкретних об'єктів дослідження, а саме: знаку для товарів в послуг за свідоцтвом України № 130898 та знаку для товарів в послуг за свідоцтвом України № 104517.

Відповідно до п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.95 № 116 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного патентного відомства України від 20.08.97 № 72 (далі - Правила), позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно:

- провести пошук тотожних або схожих позначень;

- визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень;

- визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.

У наданому суду Висновку експерта № 1013 від 20.04.2015 р. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності за справою № 910/23406/14 (надалі - Висновок) судовий експерт дійшов висновку, що знак "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517 є комбінованим, тобто таким, що включає в себе як словесні , так і зображувальні елементи.

Стосовно знаку "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 судовий експерт зазначив, що цей знак є словесним.

Як зазначено у пункті 4.3.2.8. Правил, комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи. Тобто, словесні елементи комбінованих знаків повинні порівнюватися також із словесними знаками та словесними елементами комбінованих знаків, раніше зареєстрованих чи заявлених в Україні для таких самих чи однорідних товарів і послуг. Пунктом 4.3.2.6. Правил визначено, що словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

У наданому Висновку судовий експерт встановив, що словесний елемент знака за свідоцтвом України № 104517 та знак за свідоцтвом України № 130898 є тотожними за звуковими (фонетичними) та смисловими (семантичними) ознаками. Судовий експерт також встановив, що домінуючим (превалюючим) елементом знака за свідоцтвом України № 104517 є саме словесний елемент. Цей елемент має часткову графічну схожість зі знаком за свідоцтвом № 130898, принаймні тому, що має однакову з ним довжину та збіг однакових літер, розташованих в однакових частинах слова: А - на початку; АТО - в прикінцевій частині.

За результатом аналізу переліків товарів за свідоцтвом України № 104517 та за свідоцтвом України № 130898 (наведені у таблиці на стор. 14, 15 Висновку), судовий експерт дійшов висновку, що виділені у таблиці товари 06 класу МКТП за свідоцтвом України № 104517 та всі товари 06 класу МКТП за свідоцтвом України № 130898 належать до одного виду - є товарами виробничо-технічного призначення, є товарами довгострокового використання, виготовляються з однакової сировини, мають однакове коло споживачів, мають спільні канали збуту. Тобто, на думку судового експерта, ці товари є однорідними.

Таким чином, при вирішенні питання 1 судовим експертом було встановлено, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517.

Відповідно до п. 4.3.1.9. Правил, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.

Судовий експерт у Висновку зазначив, що один з критеріїв введення споживачів в оману ґрунтується саме на схожості або ідентичності знаків для товарів і послуг та позначень, що порівнюються.

Як було встановлено при вирішенні питання 1, знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517.

Іншою умовою можливості введення споживачів в оману, як вказав судовий експерт, є відомість знака, розпізнавання та виділення його споживачем серед інших схожих знаків.

По матеріалам справи судовим експертом було встановлено, що власник знака АЛЛИГАТОР за свідоцтвом України № 130898 використовує його щонайменше з 2010 року, тобто на три роки пізніше, ніж була подана заява на реєстрацію знака для товарів і послуг АLLIGATOR, за якою було видано свідоцтво України № 104517.

Очевидно, що введення споживачів в оману - це засіб, головною метою якого є використання торговельної марки, яка вже на протязі певного часу асоціюється у споживачів з певною особою, що виробляє товари та надає послуги, і певною якістю товарів і послуг.

Отже, судовий експерт вважає, що використання знака АЛЛИГАТОР за свідоцтвом України № 130898 може призвести до введення в оману стосовно особи, що виробляє товари 06 класу МКТП, оскільки породжує у свідомості споживачів асоціації належності цих товарів Позивачам, що насправді не відповідає дійсності.

Таким чином, при вирішенні питання 2 судовий експерт встановив, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Як зазначено у Висновку експерта № 1013 від 20.04.2015 р. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності за справою № 910/23406/14, проведення судової експертизи доручено експерту Дорошенку Олександру Федоровичу - заступнику директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України з експертної роботи, який має вищу технічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6: "Дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, комерційні найменування, зазначення походження товарів" (свідоцтво Міністерства юстиції України № 933, діє безстроково), стаж роботи у сфері інтелектуальної власності з 1997 року, стаж судово-експертної роботи - з 2001 року., про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експерта попереджено.

З огляду на наведене, суд вважає, що Висновок експерта № 1013 від 20.04.2015 р. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності за справою № 910/23406/14 складений кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу по справі № 910/23406/14.

Таким чином, Висновок експерта № 1013 від 20.04.2015 р. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності за справою № 910/23406/14 обґрунтовано підтвердив той факт, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "АLLIGATOR" за свідоцтвом України № 104517, а також, що знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" за свідоцтвом України № 130898 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари.

А отже, станом на 30.06.2009 року - дату подання заявки № m2009 07798 на реєстрацію оспорюваного знаку для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР", у відповідача-2 наявні були підстави для відмови у наданні правової охорони оспорюваному позначенню відповідно до абз. 5 п. 2, абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Зокрема, згідно з абз. 5 п. 2. ст. 6 наведеного Закону України не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, а згідно з абз. 2 п. 3 ст. 6 наведеного Закону України не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсними повністю свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (відповідача-2) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в чинній редакції), при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного Закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Як вже зазначалося, суд дійшов висновку, що свідоцтво України від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" підлягає визнанню недійсними повністю.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 п. 69 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково господарський суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останню було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено нею згідно з чинним законодавством.

Зібрані у справі докази свідчать, що кожним із позивачів-2,-3 було здійснено оплату за проведення судової експертизи в розмірі 5004,00 грн. квитанціями № ПН32252 від 23.01.2015 р., № ПН32254 від 23.01.2015 р.

За таких обставин , на відповідача-1 покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 5004,00 грн. на користь позивача-2, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 5004,00 грн. на користь позивача-3.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 24, 32, 33, 34, 41, 42, 43, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 75, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця Бобівського Андрія Валерійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайман" та до Державної служби інтелектуальної власності України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємеця Рейхмана Михайла Арнольдовича та Фізичної особи-підприємця Когана Анатолія Леонідовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайман" та до Державної служби інтелектуальної власності України задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним повністю свідоцтво України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР".

4. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 37552556) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 130898 від 10.11.2010 р. на знак для товарів і послуг "АЛЛИГАТОР" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайман" (94470, Луганська обл., Краснодонський район, с. Новоганнівка, вул. Радянська, буд. 1; ідентифікаційний код 32864945) на користь Фізичної особи-підприємця Рейхмана Михайла Арнольдовича (65012, Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, вул. Лейтенанта Шмідта, будинок 1; ідентифікаційний номер 2232222273) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору, 5004,00 грн. (п'ять тисяч чотири гривні 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайман" (94470, Луганська обл., Краснодонський район, с. Новоганнівка, вул. Радянська, буд. 1; ідентифікаційний код 32864945) на користь Фізичної особи-підприємця Когана Анатолія Леонідовича (65044, Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, провулок Дунаєва, будинок 3А, квартира 20; ідентифікаційний номер 2549809837) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору, 5004,00 грн. (п'ять тисяч чотири гривні 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи.

7. Після набрання рішенням господарського суду законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя Гумега О. В.