Ухвала

від 28.05.2015 по справі 910/11556/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"28" травня 2015 р. Справа № 910/11556/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг», м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», Київська обл., м. Вишневе за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина», м. Київ простягнення 1 321 052,68 грн. за участю представників: позивача: не з'явилися; відповідача:Корчук І.І., довіреність №475/03-УРБ-14 від 09.07.2014 року; Шутко О.А., довіреність №365/03-УРБ-15 від 21.04.2015 року; третьої особи:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (відповідач) в якому просив суд стягнути з відповідача 1 293 756,36 грн. суму основного боргу, 22 685,18 грн. збитків від інфляції, 4 611,14 грн. 3% річних у зв'язку невиконанням останнім зобов'язань за генеральним договором факторингу №141-13Ф від 12.03.2013 року, договором поставки №2181 від 01.01.2012 року та договором поставки №2353 від 01.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року матеріали справи №910/11556/14 направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2014 року порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, оф. 17, код 34532977) 668839,68 грн. основного боргу, 48592,07 грн. інфляційних, 9485,92 грн. 3% річних та 14538,35 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Андрієнка В.В., суддів: Буральова С.І., Шапрана В.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 28.10.2014 року змінено.

Викладено резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 28.10.2014 року в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, оф. 17, код 34532977) 668 157,12 грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят сім гривень 12 коп.) основного боргу, 48 526,55 грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 55 коп.) інфляційних, 9475,99 грн. (дев'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 99 коп.) 3% річних та 14523,81 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять три гривні 81 коп.) витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовити.»

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та рішення господарського суду Київської області від 28.10.2014 року у справі №910/11556/14 скасовано, справу №910/11556/14 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Скасовуючи рішення та постанову господарських судів, Вищий господарський суд України зазначив, що розгляд даної справи господарським судами попередніх інстанцій здійснено на підставі практично нечитабельних копій договорів поставки, які відповідно належним чином не оцінювалися судами, що свідчить про неповне з'ясування фактичних обставин спірних правовідносин. Зокрема це стосується й положень умов договорів щодо прав та обов'язків сторін (в тому числі, щодо права передавання сторонами своїх прав з договором третім особам).

У відповідності до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у господарському суді Київської області справу передано на новий розгляд судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2015 року прийнято справу №910/11556/14 до провадження суддею Лилаком Т.Д., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина», розгляд справи призначено на 23.04.2015 року.

23.04.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та просив суд задовольнити позов частково, стягнути з відповідача борг у розмірі 38 719,24 грн. та здійснити перерахунок 3% річних та збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 14.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2015 року.

22.05.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області позивач подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке залишено судом без задоволення, як безпідставне та необґрунтоване.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 28.05.2015 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі генерального договору факторингу №141-13 Ф від 12 березня 2013 року, з додатковими угодами та додатками до нього (генеральний договір факторингу), укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» (позивач) з товариством з обмеженою відповідальністю «Мосрька Перлина» (третя особа), останнім було відступлено позивачу право грошової вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (відповідач) за грошовими зобов'язаннями, які виникли внаслідок поставки товарів відповідно до договору поставки №2181 від 01.01.2012 року (основний договір 1) та договору поставки №2353 від 01.03.2012 року (основний договір 2), укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина» (постачальник).

Згідно з умовами основного договору 1, товариство з обмеженою відповідальністю с зобов'язалося здійснити за замовленням поставку відповідачеві товарів ТМ «Премія», а відповідач прийняти та оплатити ці товари на умовах даного договору (п. 1.1. основного договору 1).

Відповідно до п. 2.20. основного договору 1, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами товарної або товарно-транспортної накладної.

Згідно з п. 3.1. основного договору 1, ціна на товар визначається на підставі калькуляції, та міститься у товарно-транспортних накладних, які надаються разом із партією товару.

Відповідно до п. 3.5. основного договору 1, оплата вартості товару проводиться відповідачем протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 11.1. основного договору 1, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині зобов'язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного їх виконання. Оскільки на накладних є посилання на даний договір, таким чином сторони фактично продовжили виконання його умов після спливу дати, зазначеної у п. 11.1. основного договору 1.

Згідно з умовами основного договору 2, товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина» зобов'язалось здійснити за замовленням поставку відповідачеві товарів ТМ «Повна чаша», а відповідач прийняти та оплатити ці товари на умовах даного договору (п. 1.1. основного договору 2).

Відповідно до п. 2.20. основного договору 2, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами товарної або товарно-транспортної накладної.

Згідно із п. 3.1. основного договору 2, ціна на товар визначається на підставі калькуляції, та міститься у товарно-транспортних накладних, які надаються разом із партією товару.

Відповідно до п. 3.5. основного договору 2, оплата вартості товару проводиться відповідачем протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 11.1. основного договору 2, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині зобов'язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного їх виконання. Оскільки на накладних є посилання на даний договір, таким чином сторони фактично продовжили виконання його умов після спливу дати, зазначеної у п. 11.1. основного договору 2.

Позивач зазначив, що на виконання вищенаведених договорів (основного договору) товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина» здійснило поставку товару відповідачу на підставі наступних накладних: накладна №РН000015 від 07.02.2014р. на суму 76 101,12 грн.; накладна №РН000016 від 07.02.2014р. на суму 19 284,48 грн.; накладна №РН000014 від 06.02.2014р. на суму 383 674,06 грн.; накладна №РН000023 від 14.02.2014р. на суму 95 126,40 грн.; накладна №РН000024 від 14.02.2014р. на суму 32 140,80 грн.; накладна №РН000029 від 21.02.2014р. на суму 59 719,68 грн.; накладна №РН000030 від 21.02.2014р. на суму 25 712,64 грн.; накладна №РН000032 від 22.02.2014р. на суму 64 281,60 грн.; накладна №РН000033 від 22.02.2014р. на суму 223 015,68 грн.;накладна №РН000034 від 22.02.2014р. на суму 241 242,62 грн.; накладна №РН000037 від 28.02.2014р. на суму 73 457,28 грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий від постачальника товар не оплатив, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість в сумі 1 293 756,36 грн., право вимоги якої було передано позивачу за генеральним договором факторингу.

Відповідно до п. 2.1. генерального договору факторингу, позивач (фактор) зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити позивачеві своє право грошових вимог до боржників (в тому числі відповідача), найменування та реквізити яких вказуються у додаткових угодах до генерального договору факторингу, та здійснювати позивачеві плату за користування фінансуванням.

За вищезазначеним генеральним договором факторингу, клієнтом були відступлені позивачеві права грошової вимоги за зобов'язаннями відповідача, що мають місце на підставі вищевказаних основних договорів, товарних та транспортних накладних, на суму 1 293 756,36 грн.

Відповідне відступлення права грошової вимоги мало місце на підставі додаткових угод №83 від 10.02.2014 року; №85 від 17.02.2014 року; №87 від 24.02.2014 року; №89 від 25.02.2014 року; №91 від 03.03.2014 року до генерального договору факторингу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 3.3. генерального договору факторингу, строк платежу за накладними визначається відповідно до умов основного договору, за яким виникло грошове зобов'язання боржника перед клієнтом, та вказується у додаткових угодах до цього договору, укладених між сторонами.

Таким чином, оплата вартості за кожну отриману партію товару, згідно із п. 3.5. основного договору 1 та основного договору 2, зокрема, повинна здійснюватись відповідачем протягом 55 календарних днів після поставки товарів.

Враховуючи, що поставка товарів відбулась протягом лютого 2014 року, термін платежу за накладними відповідно настав: за накладною №РН000015від 07.02.2014 року на суму 76 101,12 грн. - 06.04.2014 року; за накладною №РН000016 від 07.02.2014 року на суму 19 284,48 грн. - 06.04.2014 року; за накладною №РН000014 від 06.02.2014 року на суму 383 674,06 грн. - 03.04.2014 року; за накладною №РН000023 від 14.02.2014 року на суму 95 126,40 грн. - 13.04.2014 року; за накладною №РН000024 від 14.02.2014 року на суму 32 140,80 грн. - 13.04.2014 року; за накладною №РН000029 від 21.02.2014 року на суму 59 719,68 грн. - 20.04.2014 року; за накладною №РН000030 від 21.02.2014 року на суму 25 712,64 грн. - 20.04.2014 року; за накладною №РН000032 від 22.02.2014 року на суму 64 281,60 грн. - 20.04.2014 року; за накладною №РН000033 від 22.02.2014 року на суму 223 015,68 грн. - 20.04.2014 року; за накладною №РН000034 від 22.02.2014 року на суму 241 242,62 грн. - 20.04.2014 року; накладною №РН000037 від 28.02.2014 року на суму 73 457,28 грн. - 27.04.2014 року;

На підставі ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, Боржник зобов'язаний здійснити платіж Факторові за умови, що він одержав від Клієнта або Фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно умов Генерального договору факторингу, безпосереднє відступлення Клієнтом права грошової вимоги до Боржника (відповідача) факторові (позивачеві) відбувається на підставі та у момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору (п. 3.4. генерального договору факторингу).

В той же час, згідно із п. 6.1. генерального договору факторингу, Клієнт зобов'язаний протягом 2 (двох) календарних днів після укладання між сторонами додаткових угод до цього договору, рекомендованим листом повідомити відповідача про відступлення свого права грошової вимоги позивачеві. Зразок повідомлення є додатком до генерального договору факторингу. При чому, зазначена форма повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові передбачає її підписання як клієнтом, так і фактором.

Таким чином, в момент укладення кожної додаткової угоди до генерального договору факторингу, між фактором (позивачем) та клієнтом одночасно підписувалось й повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові до відповідної Додаткової угоди (фотокопії додаються), які клієнт повинен був надіслати відповідачеві.

Також, позивач керуючись п. 6.1. генерального договору факторингу, повідомляв відповідача про факт відступлення третьою особою свого права вимоги до нього, шляхом надіслання 06.05.2014 року відповідних повідомлень, які були отримані відповідачем 08.05.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення.

На момент звернення до суду в порушення п. 3.5. основного договору 1 та основного договору 2, а також ч. 1 та 2 ст. 692, ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, відповідачем заборгованість в сумі 1 293 756,36 грн. не сплачена.

Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, позивач, внаслідок відступлення йому права грошової вимоги до відповідача, має право, окрім суми основного боргу, вимагати також сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, передбачених Основним договором та чинним законодавством України.

У зв'язку з чим, позивач також заявляє вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 22 685,18 грн. інфляційних та 4 611,14 грн. 3 % річних.

Відповідач заперечив проти позову та зазначив, що за видатковими накладними №РН000014 від 06.02.2014 року та №РН000034 від 22.02.2014 року товар ним не отримувався.

Позивачем було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач з врахуванням заперечень відповідача зменшив позовні вимоги в частині стягнення боргу за накладними №РН000014 від 06.02.2014 року та №РН000034 від 22.02.2014 року, оскільки такі накладні достовірно не засвідчують факту отримання товару відповідачем, а тому сума основного боргу складає 668 839,68 грн.

Щодо заперечень відповідача проти окремих додаткових угод до генерального договору факторингу, позивач пояснив, що стосовно додаткової угоди №83 від 10.02.2014 року, у тексті якої зазначено у якості боржника замість відповідача іншу юридичну особу, за цією факторинговою операцією товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина» передано позивачу накладні, які підтверджують поставку товару саме відповідачу, перелік яких зазначений у тексті додаткової угоди.

Крім того, дана факторингова операція оформляється не тільки додатковою угодою, а й повідомленням про відступлення права грошової вимоги факторові, яке укладається разом з додатковою угодою, є невід'ємною частиною кожної додаткової угоди та підписується як фактором (позивачем), так і клієнтом (ТОВ «Морська Перлина»).

З повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові від 10.02.2014 року до додаткової угоди №83 від 10.02.2014 року вбачається, що відступлення права вимоги відбулось саме за переданими ТОВ «Морська Перлина» накладними, а боржником є саме відповідач.

Таким чином, враховуючи, що факторингова операція щодо відступлення права грошової вимоги ТОВ «Морська Перлина» позивачу до відповідача оформлена як додатковою угодою №83 від 10.02.2014 року та повідомленням про відступлення права грошової вимоги факторові від 10.02.2014 року до цієї додаткової угоди, які підписані уповноваженими представниками сторін (керівниками), за цими документами передані накладні, які у них зазначені, та які підтверджують поставку товару саме відповідачу, описка у відповідній додатковій угоді має технічний характер і не змінює суті зобов'язання.

Крім того, про дійсність відповідного зобов'язання свідчить факт виконання його позивачем, а саме надання грошових коштів (фінансування) ТОВ «Морська Перлина», що підтверджується платіжним дорученням №811 від 17.02.2014 року на суму 335 341,76 грн. та факт передання оригіналів накладних, які складають відступлене право вимоги, ТОВ «Морська Перлина» позивачу.

Щодо заперечень відповідача до Додаткової угоди №85 від 13.02.2014 року, за якою було відступлено право грошової вимоги за накладними від 14.02.2014 року, відповідно до вимог ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Фактичне виконання умов цієї додаткової угоди здійснювалось сторонами лише 24.02.2014 року, тобто вже після здійснення поставки товару ТОВ «Морська Перлина» відповідачу. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №906 від 24.02.2014 року на суму 89 087,04 грн.

Щодо заперечень відповідача на те, що за накладними, за якими виникла заборгованість, вартість товару була оплачена на користь первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська Перлина», судом встановлено, що згідно наданого 22.08.2014 року відповідачем акту взаєморозрахунків між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Морська Перлина» заборгованість станом на 28.10.2014 року ТОВ «Фоззі-Фуд» перед ТОВ «Морська Перлина» становила 955 288,44 грн.

За твердженням відповідача, у березні 2014 року, між цими ж сторонами відбулись ще чотири поставки, які оформлені накладними: №РН-0000056 від 22.03.2014 року на суму 73 457,28 грн.; №РН-0000057 від 22.03.2014 року на суму 32 140,80 грн.; №РН-0000063 від 29.03.2014 року на суму 32 762,88 грн.; №РН-0000054 від 29.03.2014 року на суму 25 712,64 грн. Всього у березні 2014 року було поставлено товар на загальну суму 164 073,60 грн.

Заборгованість за даними накладними була відступлена ТОВ «Морська Перлина» дружній компанії позивача - ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» і стягнення заборгованості за даними накладними було предметом розгляду у справі господарського суду міста Києва №910/15448/14.

Платежі відповідача, які здійснені ним у лютому 2014 року, відображені у акті взаєморозрахунків між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Морська Перлина» станом на 28.10.2014 року, та не можуть братися до уваги, оскільки вони були здійснені на погашення попередньої заборгованості. Таким чином, для даної справи мають значення лише платежі, здійснені відповідачем після 28.10.2014 року.

Позивач зазначив, що ним враховані платежі відповідача: 07.03.2014 року на суму 80 000,00 грн., 14.03.2014 року на суму 50 000,00 грн., 02.04.2014 року на суму 50000,00 грн., 15.04.2014 року на суму 50 000,00 грн., 24.04.2014 року на суму 50 000,00 грн.; 25.04.2014 року на суму 50 000,00 грн.

Враховуючи, що позивач надсилав відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги факторові до зазначених у позові додаткових угод, ще 23.04.2014 року, про що свідчить чек відділення зв'язку та опис вкладення у цінний лист (за даними офіційного сайту Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (запит: штрихкодовий ідентифікатор 0103238551157) дане поштове відправлення було вручено отримувачу (відповідачу) 25.04.014 року), також, повторно 06.05.2014 року надсилалось повідомлення, здійснені відповідачем платежі на користь ТОВ «Морська Перлина» після отримання повідомлення, є безпідставними.

Оглядовим листом Вищий господарський суд України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 року «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі - лист ВГСУ) було роз'яснено наслідки ігнорування боржником адресованої йому поштової кореспонденції.

Так у пункті 3 вищевказаного листа ВГСУ роз'яснив, що неотримання відповідачем вимоги обумовленої виключно ігноруванням листа останнім не може бути доказом порушення позивачем процедури звернення (постанова Вищого господарського суду України від 04.07.2012 року №20/5007/121/11).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

02.02.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідачем подано розрахунок, в якому зазначено, що по заявленим у позові накладним №РН000015 від 07.02.2014р., №РН000023 від 14.02.2014р., №РН000029 від 21.02.2014р., №РН000033 від 22.02.2014р., №РН000037 від 28.02.2014р., №РН000016 від 07.02.2014р., №РН000024 від 14.02.2014р., №РН000030 від 21.02.2014р., №РН000032 від 22.02.2014р., по договорам поставки №2181 від 01.01.2012р. та №2353 від 01.03.2012р.: до моменту отримання повідомлення було сплачено 127 045, 01 грн. (накладну №РН-0000015; частково накладну №РН0000023); після отримання повідомлення ТОВ «Морська Перлина» було сплачено 502 392,90 грн. (накладну №РН-0000016; решту накладної№РН-0000023; накладну №РН-0000024; накладну №РН-0000029; №РН-0000030; частково накладну №РН-0000032; накладну №РН-0000033; частково накладну №РН-0000037); несплаченими є кошти у суму 38 719, 21 грн. (частково накладна №РН-0000032; частково накладна №РН-0000037).

Щодо заперечень відповідача стосовно нарахування інфляційних втрат та 3% річних, та посилання у зв'язку із цим на умови генерального договору факторингу, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.4. генерального договору факторингу, передбачено, що відступлення права грошової вимоги у зобов'язанні за основним договором від клієнта до фактора (позивача) відбувається у момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору.

Враховуючи той факт, що додаткові угоди, на підставі яких було відступлено право грошової вимоги, укладались до настання строку платежу за накладними, з моменту настання строку платежу за накладними Фактор (позивач), в силу ст. 514 Цивільного кодексу України, набув усі права, які мав Клієнт по відношенню до відповідача в частині відступлених прав грошової вимоги, в тому числі і права нараховувати та стягувати збитки від інфляції та 3% річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів суду та відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за генеральним договором факторингу №141-13 Ф від 12 березня 2013 року, договором поставки №2181 від 01.01.2012 року та договором поставки №2353 від 01.03.2012 року у вигляді основного боргу у сумі 668 157,12 грн., трьох процентів річних у сумі 9 475,99 грн. та інфляційних втрат у сумі 48 526,55 грн.

Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідачем погашено заборгованість за генеральним договором факторингу №141-13 Ф від 12 березня 2013 року, договором поставки №2181 від 01.01.2012 року та договором поставки №2353 від 01.03.2012 року у вигляді основного боргу у сумі 668 157,12 грн., трьох процентів річних у сумі 9 475,99 грн. та інфляційних втрат у сумі 14 523,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2750594 від 17.02.2015 року на суму 668 157,12 грн., платіжним дорученням №2750593 від 17.02.2015 року на суму 48 526,55 грн., платіжним дорученням №2750595 від 17.02.2015 року на суму 9 475,99 грн., наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, предмет спору в даній справі відсутній, оскільки сума боргу відповідачем сплачена в повному обсязі.

Тому провадження у справі відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд за вказівкою Вищого господарського суду України у постанові від 24.03.2015 року дослідив наявні в матеріалах справи договори та дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду позивачем та відповідачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги у розмірі 7 261,91 грн. згідно з платіжним дорученням №2745344 від 13.02.2015 року відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 11, ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, 120, оф. 17, код 34532977) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926) 7 261 (сім тисяч двісті шістдесят одну) грн. 91 коп. судового збору.

Після вступу ухвали в законну силу видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Т.Д. Лилак