Постанова

від 10.06.2015 по справі 910/11556/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа№ 910/11556/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сопільняк Д.В. (дов. №б/н від 02.03.2013 року);

від відповідача - Корчук І.І. (дов. №325/03-УРБ-15 від 31.03.2015 року);

Шутко О.А. (дов. №365/03-УРБ-15 від 21.04.2015 року);

від третьої особи - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року

у справі №910/11556/14 (суддя Т.Д. Лилак)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", м. Вишневе

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Морська Перлина", м. Київ

про стягнення 1 321 052, 68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення 1 321 052, 68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року матеріали справи №910/11556/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення 1 321 052, 68 грн. направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2014 року порушено провадження та прийнято позовну заяву за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення 1 321 052, 68 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2014 року у справі №910/11556/14 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 668 839, 68 грн. основного боргу, 48 592, 07 грн. інфляційних, 9 485, 92 грн. 3% річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі №910/11556/14 резолютивну частину вищезазначеного судового рішення змінено та викладено його в іншій редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 668 157, 12 грн. - основного боргу, 48 526, 55 грн. - інфляційних, 9 475, 99 грн. - 3% річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та рішення господарського суду Київської області від 28.10.2014 року у справі №910/11556/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2015 року прийнято справу до провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Морська Перлина".

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2015 року провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана ухвала мотивована відсутню предмету спору, оскільки сума боргу відповідачем сплачена у повному обсязі, що є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року по справі №910/11556/14, та направити матеріали справи на розгляд до господарського суду Київської області.

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що виконання боржником рішення, яке вступило в законну силу, не є визнанням ним свого боргу перед товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг», а є фактично виконанням рішення, про що свідчить подання касаційної скарги на оскаржувані рішення. З огляду на викладене, на думку відповідача, підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №910/11556/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи №910/11556/14 на 10.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі № 910/11556/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

10.06.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення скаржника до апеляційної скарги.

В судове засідання, призначене 10.06.2015 року, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. Представники відповідача та позивача не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю третьої особи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу) та залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (пункт 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, суд за наявності викладених у статті 80 Господарського процесуального кодексу України підстав зобов'язаний припинити провадження у справі незалежно від того, чи подали сторони відповідне клопотання.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі №910/11556/14 резолютивну частину рішення суду першої інстанції змінено та викладено його в іншій редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 668 157, 12 грн. - основного боргу, 48 526, 55 грн. - інфляційних, 9 475, 99 грн. - 3% річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Колегією суддів встановлено, що на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі №910/11556/14, відповідачем було сплачено грошові кошти за платіжним дорученням №2750594 від 17.02.2015 року на суму 668 157,12 грн. з призначенням платежу «Основний борг по справі №910/11556/14» (т. 3, а.с. 70), платіжним дорученням №2750593 від 17.02.2015 року на суму 48 526,55 грн. (т. 3, а.с. 71) з призначенням платежу «Інфляційні по справі №910/11556/14», платіжним дорученням №2750595 від 17.02.2015 року на суму 9 475,99 грн. з призначенням платежу «Оплата 3% річних по справі №910/11556/14» (т. 3, а.с. 72), платіжним дорученням №2750596 від 17.02.2015 року на суму 14 523,81 грн. з призначенням платежу «Витрати по сплаті судового збору по справі №910/11556/14» (т. 3, а.с. 73).

Як вже зазначалось, постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року у справі №910/11556/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та рішення господарського суду Київської області від 28.10.2014 року у справі №910/11556/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У вказаній постанові колегія суддів зазначила, що як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

У відповідності до рекомендацій суду касаційної інстанції, при новому розгляді справи №910/11556/14 суду необхідно всебічно і повно з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Переглядаючи справу №910/11556/14 на новому розгляді, суд першої інстанції зазначив, що предмет спору в даній справі відсутній, оскільки сума боргу відповідачем сплачена у повному обсязі, що є підставою для припинення провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, такий висновок місцевого суду є передчасним, оскільки суд першої інстанції помилково ототожнив виконання боржником рішення суду з відсутністю предмета спору між сторонами.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У відповідності до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Однак, суд першої інстанції, в порушення норм чинного законодавства України, помилково розцінив оплату коштів на виконання рішення суду, що набрало законної сили, визнанням позову та погашенням заборгованості, що мало наслідком припинення провадження.

Крім того, враховуючи, що судом касаційної інстанції скасовано рішення та постанову у справі №910/11556/14 та направлено справу на новий розгляду, то говорити про те, що між сторонами відсутні неврегульовані питання є безпідставним та необгрунтованим.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №910/11556/14 підлягає скасуванню, та у відповідності до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, з направленням справи №910/11556/14 до господарського суду Київської області для розгляду справи по суті.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК (п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №910/11556/14 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №910/11556/14 скасувати.

3. Матеріали справи №910/11556/14 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз