Рішення

від 28.05.2015 по справі 915/573/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 915/573/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-плюс»

08703, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 64, офіс 120

Адреса для листування: 02002, м.Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-Б, офіс 12

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про: стягнення заборгованості в сумі 213137,78 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Гордійчук О.О., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 03.04.15 р. звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 213137,78 грн. з яких: основний борг - 159778,00 грн., інфляційні - 44169,88 грн., 3% річних - 6219,81 грн., пені - 2970,09 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов пунктів 3.1, 3.2, 4.1.3 договору оренди нежитлового приміщення № 01/12 від 01.01.2012 року; додаткових угод до договору; акту прийому-передачі від 01.01.2012 р.; картки рахунку 36, журналу-ордеру, відомостей по рахунку 361 про розрахунки між позивачем та відповідачем по договору - з яких вбачається початок заборгованості у відповідача з 06.01.2012 року; претензій № 99/1 від 20.10.14 р. та № 16 від 02.02.15 р.; норм ст. ст. 264, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 179 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що станом на дату подання позову об'єкт оренди позивачу не повернутий, водночас, заборгованість відповідача за фактичне користування орендованим приміщенням за період з 06.01.2012 р. по 20.03.2015 р. становить в сумі 159778,00 грн.

Відповідач свого представника в судове засідання двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотніх сторонах судових ухвал.

Згідно з підпунктом 3.9.1 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленуму Вищого господарського суду України особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також, суд взяв до уваги сплив двохмісячного строку розгляду даної справи за ст. 69 ГПК України та відсутність відповідних заяв від сторін про продовження строків розгляду цієї справи.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

28.05.2015 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

01 січня 2012 р. між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01/12 згідно з предметом якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в тимчасове користування наступне майно: вбудоване нежитлове приміщення в житловому приміщенні літ. А-IV, загальною площею 254,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до умов пунктів 1.3, 1.5, 2.1, 2.2, 2.8 договору вартість переданого в оренду по даному договору об'єкту оренди - нежитлове приміщення, згідно з бухгалтерським звітом орендодавця складає 1704904,36 грн. Орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, з наміром використання його для здійснення комерційної діяльності згідно зареєстрованих орендарем видів господарської діяльності. Орендар приступає до використання приміщення після підписання сторонами договору, і підписання акту приймання-передачі приміщення № 1. Орендодавець зобов'язується протягом 3-х робочих днів передати з моменту підписання даного договору, а орендар - прийняти приміщення. Орендар зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту закінчення строку оренди звільнити приміщення та передати його орендодавцю.

Розділом 3 договору сторони погодили порядок сплати орендної плати. Так, згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору орендна плата за місяць встановлюється в розмірі 6006,20 грн. Орендна плата включає в себе плату за землю. Плата за комунальні послуги (поставка води, водовідведення, постачання електричної енергії, опалення, не входить до суми орендної плати). Ці витрати компенсуються орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавця (з обґрунтуванням суми платежів на підставі лічильників та/або пропорційно площі, яка орендується) протягом 5-ти днів з моменту виставлення рахунку. На момент підписання договору орендар зобов'язаний здійснити передплату вартості електроенергії, сплаченої орендодавцем підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів. Оплата орендної плати по даному договору здійснюється орендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця на підставі договору укладеного з орендодавцем. Розрахунки проводяться в національній валюті України, з безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Після закінчення кожного розрахункового місяця сторони підписують двосторонній акт о наданих послугах. Орендар зобов'язується надати орендодавцю підписаний орендарем акт о наданих послугах не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. За не надання та при порушенні строків надання акту о наданих послугах орендар несе відповідальність, передбачену пунктом 6.11 даного договору.

Відповідно до змісту пунктів 4.1.3 та 5.2.2 договору: орендар зобов'язався своєчасно та належним чином здійснювати платежі, які встановлені даним договором; орендодавець має право вимагати своєчасну оплату за користування об'єктом оренди згідно п. 3.1 даного договору.

Згідно пунктів 6.1 та 6.2 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та даним договором оренди. Орендар за прострочку перерахування орендної плати та платежів, передбачених цим договором, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від несплаченої суми, також штраф в розмірі 50% від суми заборгованості при несплаті повної оплати до 1-го числа наступного за місяцем в якому повинна була бути здійснена оплата.

Строк дії даного договору сторони встановили до 31.12.2012 рік.

Протягом дії наведеного договору, сторонами були укладені до нього додаткові угоди:

№ 1 від 31.01.13 р., якою продовжено строк дії договору по 31.01.2014 рік;

№ 1 від 30.10.13 р., якою узгодили станом на 11.10.2013 р., згідно акту звірки, заборгованість ФОП ОСОБА_1 за послуги оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 62008,05 грн. та встановили графік погашення цієї заборгованості рівними частинами по 4429,15 грн. починаючи з 30.11.2013 р. до 31.12.2014 р.; п. 4 даної угоди сторони дійшли згоди, що у випадку порушення графіку погашення заборгованості та прострочки погашення заборгованості більш ніж на 15 календарних днів, договір оренди нежитлового приміщення № 01/12 від 01.01.2012 р. вважати розірваним без додаткового письмового повідомлення орендодавцем орендаря;

№ 1 від 31.01.14 р., якою змінено строк дії договору по 31 травня 2014 року;

№ 2 від 31.05.2014 р, якою продовжено строк дії договору по 31 грудня 2014 року;

№ 3 від 30.12.2014 р., якою змінено строк дії договору по 31 березня 2015 року.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору оренди № 01/12 від 01.01.2012 р., позивач передав, а відповідач прийняв за актом прийому-передачі, підписаного обома сторонами з печатками обох осіб, від 01.01.12 р. в оренду наступне нежитлове приміщення загальною площею 254,5 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Будь-яких зауважень стосовно переданого майна в користування в акті не зафіксовано.

Як вбачається з наданих суду позивачем доказів, останній двічі звертався до відповідача з претензіями (вих. № 99/1 від 20.10.14 р.; вих. № 16 від 02.02.15 р.) перерахувати виниклу заборгованість з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних по договору № 01/12 від 0101.12 р.

Але відповіді на вказані вимоги в матеріалах справи відсутні.

Предметом даного позову виступила майнова вимога позивача про стягнення з відповідача як основного боргу по оренді майна так і санкцій за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями діючого законодавства про найм будівлі або іншої належної споруди. На правовідносини щодо найму будівлі поширюється чинність загальних положень про найм (ст. 759-786 ЦК).

Так, відповідно до змісту ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 760, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. ст. 525, 526, 629, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дослідивши надані суду докази та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог виходячи з наступного:

На виконання умов п. 3.3 договору оренди № 01/12 сторонами укладались кожного місяця спірного періоду двосторонні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких надано позивачем (39 актів).

Ці акти підписані та затверджені печатками обох сторін без претензій, з визначенням суми вартості наданих послуг.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період дії договору оренди № 01/12 від 01.01.12 р. проводив, відповідно до умов розділу 3 договору, платежі по комунальним послугам які не виступають предметом спору в даній справі.

З наданого суду позивачем розрахунку суми боргу, який до речі не спростований відповідачем вбачається, що останній невчасно і не в повному обсязі проводив орендні платежі за договором починаючи з початку дії договору.

Отже, у зв'язку з наведеними фактами та обставинами, у відповідача перед позивачем дійсно виникла заборгованість за оренду нежитлового приміщення в період з 06.01.2012 р. по 20.03.2015 р. в розмірі 159778,00 грн .

За умовами ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом довести суду, шляхом надання відповідних доказів, належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Разом з тим, абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених норм та обставин вбачається, що позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення за період з 06.01.2012 р. до 20.03.2015 р. 3% річних в розмірі - 6219,81 грн. та за період з 20.10.14 р. по 20.03.15 р. пені в сумі 2970,09 грн. Також відповідачу законно та вірно нараховано з січня 2012 р. по березень 2015 р. інфляційні втрати в розмірі 44169,88 грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-плюс» (08703, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 64, офіс 120, код ЄДРПОУ 33123867) - основний борг - 159778,00 грн., інфляційні - 44169,88 грн., 3% річних - 6219,81 грн., пені - 2970,09 грн. та 4262,76 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 02 червня 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова