Ухвала

від 03.06.2015 по справі 924/641/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"03" червня 2015 р.Справа № 924/641/15

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Сороці Д.В розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м. Житомир

до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 118274,30 грн., з яких 87391,00 грн. основного боргу, 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача - Шевчука І.В. - за довіреністю

відповідача - Знайдюка В.В. - за довіреністю

встановив: позивач звернувся з позовом про стягнення 118274,30 грн., з яких 87391,00 грн. основного боргу, 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат, посилаючись на видаткові накладні, ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.525,612,625, п.1,2 ст.692 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2015р. подав суду заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 87391 грн. основного боргу у зв'язку повним погашенням. В підтвердження чого надав платіжне доручення №3288 від 22.05.2015р. на суму 54391 грн., та платіжне доручення №3347 від 28.05.2015р. на суму 33000грн. В частині стягнення 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат позовні вимоги підтримує.

Як вбачається із матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області (Покупець) 03.09.2014 року укладено договір поставки, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, що встановлюються в специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його обумовлену вартість. (п.1.1 договору).

У відповідності до п. п.2.1,2.2,2.3 договору товар передається на підставі замовлення (заявки, рознарядки) покупця партіями, при цьому замовлення на товар має бути заявлене покупцем не раніше ніж за 15 днів до дня передання товару. Сторонами оформлюється специфікація, в якій зазначаються: марка та кількість товару, вартість за одну тону, кількість тон, загальна вартість, порядок та строки поставки, інші умови, що можуть бути істотними. Право власності на товар виникає у покупця з моменту його передання покупцю та вважається переданим (доставленим) з моменту підписання сторонами товарної (видаткової) накладної.

Розрахунки за цим договором здійснюються безготівковим шляхом на р/р постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур та товаро-транспортних накладних. Покупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умовах відстрочки платежу до 10 календарних днів. (п.п.5.1,5.2 договору).

Згідно п.7.5 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику від несвоєчасно сплаченої суми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені за кожен день прострочення.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних на суму 329191 грн., за який відповідач провів часткові розрахунки, утворивши борг в сумі 87391 грн.

Оскільки відповідач борг за поставлений позивачем товар в повному обсязі не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 118274,30 грн., з яких 87391,00 грн. основного боргу, 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами 03.09.2014 року укладено договір поставки №20.

За приписами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем поставлено відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних всього на суму 329191 грн. Натомість, відповідач вчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати товару не виконав, утворивши заборгованість в сумі 87391 грн., яка визнається відповідачем.

Після порушення провадження по справі (22.05.2015 року, 28.05.2015 року), відповідачем погашено основний борг в сумі 87391 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3288 від 22.05.2015р. на суму 54391 грн. та платіжним дорученням №3347 від 28.05.2015р. на суму 33000грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи погашення відповідачем після порушення провадження по справі заявлених позивачем до стягнення 87391 грн. основного боргу, провадження у справі № 924/641/15 в частині стягнення 87391 грн. основного боргу необхідно припинити згідно з п.1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49 , п.1.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 924/641/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м. Житомир до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 87391,00 грн. основного боргу припинити.

Суддя І.В. Грамчук