Рішення

від 30.06.2015 по справі 924/641/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2015 р.Справа № 924/641/15 Господарський суд Хмельницької області у складі колегії головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Сороці Д.В розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м. Житомир

до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Знайдюка В.В. - за довіреністю

встановив: позивач звернувся з позовом про стягнення 118274,30 грн., з яких 87391,00 грн. основного боргу, 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат, посилаючись на видаткові накладні, ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.525,612,625, п.1,2 ст.692 ЦК України.

Ухвалою суду від 03.06.2015р. провадження у справі №924/641/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м. Житомир до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 87391,00 грн. основного боргу припинено.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився.

Повноважний представник відповідача в судове засідання з'явився. Позовні вимоги визнає.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області (Покупець) 03.09.2014 року укладено договір поставки, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, що встановлюються в специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його обумовлену вартість. (п.1.1 договору).

У відповідності до п. п.2.1,2.2,2.3 договору товар передається на підставі замовлення (заявки, рознарядки) покупця партіями, при цьому замовлення на товар має бути заявлене покупцем не раніше ніж за 15 днів до дня передання товару. Сторонами оформлюється специфікація, в якій зазначаються: марка та кількість товару, вартість за одну тону, кількість тон, загальна вартість, порядок та строки поставки, інші умови, що можуть бути істотними. Право власності на товар виникає у покупця з моменту його передання покупцю та вважається переданим (доставленим) з моменту підписання сторонами товарної (видаткової) накладної.

Розрахунки за цим договором здійснюються безготівковим шляхом на р/р постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур та товаро-транспортних накладних. Покупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умовах відстрочки платежу до 10 календарних днів. (п.п.5.1,5.2 договору).

Згідно п.7.5 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику від несвоєчасно сплаченої суми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені за кожен день прострочення.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних всього на суму 329191 грн., за який відповідач провів часткові розрахунки, утворивши борг в сумі 87391 грн.

Проте, оскільки відповідач борг за поставлений позивачем товар в повному обсязі не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 118274,30 грн., з яких 87391,00 грн. основного боргу, 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03.06.2015р. провадження у справі №924/641/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м. Житомир до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 87391,00 грн. основного боргу припинено.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами 03.09.2014 року укладено договір поставки.

За приписами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ухвалою суду від 03.06.2015р. провадження у справі №924/641/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м.Житомир до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 87391,00 грн. основного боргу припинено.

Позивач також просить стягнути з відповідача 16933,49 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1156,43 грн. згідно поданого розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано 1156,43 грн. 3% річних за період з 15.10.2014р. по 25.03.2015р. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач нарахував відповідачу 16933,49 грн. втрат від інфляції.

Судом зважається на положення п.3.2 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) , у якому ( яких) мала місце інфляція.

Суд, з врахуванням листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р., інформаційного листа Вищого господарського суду України 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., наявності боргу з 15.10.2014р., дійшов до висновку, що правомірним було б нарахування 25589,86 грн. за період жовтень 2014р. - березень 2015р.,проте позивачем здійснено нарахування в межах можливих нарахувань. Тому в частині стягнення 16933,49 грн. інфляційних втрат вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12793,46 грн. пені за період з 15.10.2014р. по 25.03.2015р. нарахованої згідно п.7.5 договору №20 від 03.09.2014р. на заборгованість за надані відповідно до зазначеного договору.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ч. ч. 1,2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.7.5 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику від несвоєчасно сплаченої суми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведене, провівши перерахунок пені, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 12793,46 грн. пені в межах можливих нарахувань.

Враховуючи вищенаведене, положення ст.33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 82, 85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м.Житомир до публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 12793,46 грн. пені, 1156,43 грн. 3% річних, 16933,49 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області (код 00293640) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо", м. Житомир, вул. Ватутіна,63-а (код 38035548) 12793,46 грн. (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 46 коп.) пені, 16933,49 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 49 коп.) інфляційних втрат, 1156,43 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят шість гривень 43 коп.) 3% річних та 2365,40 грн. (дві тисячі триста шістдесят п'ять гривень 40 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (м. Житомир, вул. Ватутіна, 63 А); 3 - відповідачу (Хмельницька обл., Шепетівський район, с. Михайлючка, вул. Островського, 3 Б).