Рішення

від 02.06.2015 по справі 924/613/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2015 р.Справа № 924/613/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" м.Київ

до Приватного підприємства "НАФТАГРУП" с. Малиничі Хмельницький район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Моравецького Юрія Ігоровича м. Хмельницький

про визнання недійсним додатку від 07.05.2013р. до договору №60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 01.06.12р., укладений між ТОВ "Торговий Дім "Енергія" та ПП "НАФТАГРУП"

Представники сторін:

позивача: Валігура О.О. представник за довіреністю від 02.09.2013р.

відповідача: Моравецький Ю.І. - представник ПП "НАФТАГРУП" за довіреністю №97

від третьої особи: Моравецький Ю.І. паспорт №НС 276043

Повне рішення складено 02.06.2015р.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним додатку від 07.05.2013р. до договору №60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 01.06.12р., укладений між ТОВ "Торговий Дім "Енергія" та ПП "НАФТАГРУП".

В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ "Торговий дім "Енергія" є постачальником нафтопродуктів в різних регіонах України, тому для оперативного реагування призначались регіональні представники, які діють у встановлених межах та в інтересах позивача.

Отже, регіональним представником в Хмельницькій області був Моравецький Юрій Ігорович, якому була передана номерна печатка позивача для зручності при роботі з контрагентом. Також Моравецькому Ю.І. була видана довіреність від 01.06.2012р., яка передбачала обмежений перелік повноважень, серед яких останній був наділений повноваженнями підписувати, але не погоджувати умови договорів та зміни до підписаних договорів (додатків); не погоджувати умови додаткових угод, та зміни до підписаних договорів (додатків); не погоджувати умови накладних, довіреностей, специфікацій, рахунків і актів.

За твердженнями позивача додаток від 07.05.2013р. підписаний за довіреністю без права складати додатки до договору, та без права погоджувати умови додатків договору. Крім того, спірний додаток складений в м. Києві, що є перевищенням повноважень згідно довіреності, яка надає право Моравецькому Ю.І. діяти як повноважна особа в Хмельницькій області. В місті Києві знаходиться директор позивача, тому є безпідставним передача повноважень представнику з Хмельницької області, тим більше без подальшого погодження.

Позивач пояснює, що спірний додаток від 07.05.2013р. регулює суттєві моменти взаємовідносин сторін, зокрема принципово змінює порядок розгляду спорів, що виникають між підприємствами, а саме виключено положення про третейське застереження.

При цьому, позивач стверджує, що спірний додаток "з'явився" на стадії апеляційного провадження у справі №903/732/14 про визнання недійсним та скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Спілка нафтотрейдерів України" від 06.06.2014р. Таким чином, даний додаток був спрямований на отримання фактично відповідачем користі в частині уникнення відповідальності за порушення зобов'язань в рамках договору №60/1 та невиконання рішення суду по третейській справі №20/05-14, яким відповідач був зобов'язаний сплатити кошти на користь позивача.

Також позивач зазначає, що Моравецький Ю.І. приховав, що є засновником ПП "Нафтагруп", а отже і його керівником, та фактично вчинив правочин у своїх інтересах.

Окрім того, ТОВ "Торговий дім "Енергія" провело службове розслідування за фактом підписування Моравецьким Ю.І. ряду документів, що підтверджується актом від 04.11.2013р., та встановлено, що дії Моравецького Ю.І., як власника ПП "Нафтагруп" та представника ТОВ "Торговий дім "Енергія" неправомірні та вчинені з перевищенням повноважень.

Окремо позивач зазначає, що Протоколами Загальних зборів позивача від 07.11.2013р. та 02.12.2014р. анульовані всі додатки та доповнення до договору (відомі на той час), дії представника відповідача визнані такими, що спрямовані на нанесення збитків позивачу.

Враховуючи вищезазначене позивач зазначає, що спірний додаток був укладений без відома позивача, тобто без волевиявлення учасника правочину, за відсутності його рішення, що порушує ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, як одну із складових підстав дійсності правочину.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає, вважає їх правомірним та обґрунтованими. Просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов. Зокрема відповідач вказує на той факт, що дійсно між сторонами було укладено додаток до договору. В довіреності не має жодних обмежень стосовно підписання додатків до договору.

02.06.2015р. представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не підтвердженні жодними доказами, а є суб'єктивними думками позивача. Додатково зазначає, що Моравецький Ю.І. мав право підписувати договори перевезення вантажів і документів до цього договору у вигляді додаткових угод, а також мав право підпису і інших документів, що стосувались господарських правовідносин між юридичними особами.

Також відповідач зауважує, що спірна додаткова угода не змінює істотні умови в частині документального оформлення перевезення, не ускладнює порядок надання послуг та порядок підсудності.

Разом з цим, повноваження Моравецького Ю.І. за довіреністю від 01.06.2012р. вже досліджувались у справі №924/75/14 і визнанні судом як такі, що дозволяли Моравецькому Ю.І. підписувати документи від імені ТОВ "Торговий дім "Енергія".

Крім того відповідач посилається, що позивач звертався до правоохоронних органів із заявами про вчинення Моравецьким Ю.І. злочину, однак Хмельницьким міським відділом УМВС України в Хмельницькій області ознак, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення не встановлено, а тому 01.10.2014р. за результатами розгляду винесено висновок про припинення перевірки.

Спростовуючи доводи позивача представник відповідача стверджує, що з самого початку укладання договору №60/1 від 01.06.2012р. Моравецький Ю.І. неодноразово повідомляв про те, що він являється засновником ПП "Нафтагруп", також про такі обставини і повідомляв безпосередньо сам директор ПП "Нафтагруп" Круть О.П. Разом з цим позивач не був позбавлений можливості звернутись до державного реєстратора про отримання витягу з ЄДР відносно ПП "Нафтагруп".

Крім того, відповідач зазначає, що Моравецький Ю.І. ніяким чином не повідомлявся про наявність на підприємстві положення про ведення договірної роботи.

За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

В поясненнях від 02.06.2015 р. відповідач наголошує, що підписуючи спірний додаток третя особа не діяла у власних інтересах, як і не була представником відповідача. Моравецький офіційно не влаштований на підприємстві відповідача, не отримує заробітну плату та дивіденди. Саме зміна підсудності в судових спорах між сторонами не позбавляє право кожної із сторін на звернення за захистом своїх прав до господарського суду.

Третя особа проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях на позов від 02.06.2015р. Зміст письмових пояснень третьої особи повністю ідентичні відзиву на позов відповідача. Тому з наведених відповідачем обставин, третя особа просить суд в задоволенні позову відмовити.

Крім того, позивачем заявлене клопотання, згідно якого останній просить суд призначити по справі технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання: 1) в який час (період) нанесено відтиски печатки від імені ПП "Нафтогруп" та ТОВ "Торговий дім "Енергія" на спірному додатку, 2) в який час (період) нанесено підписи на додатку, 3) в який час (період) нанесено текст на додатку і чи співпадає він із часом нанесення печатки ТОВ "Торговий дім енергія".

Згідно з приписами ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Призначення експертизи можливе за клопотанням сторін, третіх осіб, прокурора та з власної ініціативи суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

З огляду на підстави позову визначені позивачем (підписання додатку до договору представником Моравецьким Ю.І. без достатнього обсягу правоздатності (без відома позивача), суд вважає недоцільним призначення експертизи, оскільки питання які позивач просить поставити на вирішення експертизи, а саме період протягом якого вчинялися підписи та відтиски печатки (текст), безпосередньо не відноситься до предмету доказування у даній справі, як і не може вплинути на результат справи. При цьому враховується, що як позивач так і відповідач з третьою особою не заперечуються факт підписання спірних договорів, як і не заперечують справжність нанесених печаток.

Отже з врахуванням викладеного, потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування не існує а тому суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про проведення експертизи відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

01.06.2012р. між ТОВ "Торговий дім "Енергія" (замовник) та ПП "Нафтагруп" (виконавець) був укладений договір (річний) №60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні.

Вказаний договір підписаний представником ТОВ ТД "Енергія" Моравецьким Ю.І. та директором ПП "Нафтагруп" О.П. Круть, а також скріплений печатками сторін.

07.05.2013р. між ТОВ "Торговий дім "Енергія" (замовник) та ПП "Нафтагруп" (виконавець) був укладений додаток до договору (річний) №60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 01.06.2012р.

Вказаним додатком сторони виклали п. 6.1. договору в наступній редакції: "всі спори, що виникатимуть із даного договору будуть вирішуватись сторонами у відповідності до діючого законодавства України. Сторони дійшли згоди, що у разі неможливості врегулювати можливий спір в позасудовому порядку шляхом переговорів, даний спір, починаючи з 07.05.2013р. буде переданий на розгляд та остаточне вирішення до господарського суду України, керуючись нормами господарського-процесуального кодексу України".

Також цим додатком сторони передбачили можливість звернення до будь-якого тимчасово та/або постійно діючого третейського суду за умови належно підписаної між сторонами третейської угоди.

Даний Додаток підписаний представником ТОВ ТД "Енергія" Моравецьким Ю.І. та директором ПП "Нафтагруп" О.П. Круть. Місце укладення додатку: м. Київ.

З наявної в матеріалах справи довіреності від 01.06.2012р., виданої ТОВ "Торговий дім "Енергія" на ім'я Моравецького Юрія Ігоровича, вбачається, що Моравецький Ю.І. діє як повноважена особа від імені Довірителя, представляє його інтереси при роботі з суб'єктами господарювання, зокрема: господарськими організаціями, що є юридичними особами, створеними відповідно до діючого законодавства України; державними, комунальними та іншими підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до законодавства як підприємці.

Представник за цією довіреністю має усі необхідні повноваження щодо підписання договорів купівлі-продажу, поставки нафтопродуктів; договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні, а також документів до договорів, а саме:

- додаткових угод;

- видаткових, податкових, прибуткових та товарно-транспортних накладних;

- довіреностей;

- специфікацій;

- рахунків;

- актів приймання-передачі, тощо.

На підставі вищезазначеної довіреності діяв Моравецький Ю.І. під час укладення додатку від 07.05.2013р.

04.11.2013р. комісією ТОВ "Торговий дім "Енергія" було проведено службове розслідування, про що складено акт, та встановлено неправомірність дій Моравецького Ю.І. щодо підписання ним від імені ТОВ "Торговий дім "Енергія" по довіреності, виданої 01.06.2012р. договору (річного) №60/2 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні, укладений з ПП "Нафтагруп" 01.06.2013р.; визнано дії Моравецького Ю.І., що працював на посаді менеджера зі збуту за сумісництвом в період з 02.04.2012р. по 19.09.2013р., такими, що вчинені з перевищенням своїх повноважень та неналежним виконанням службових обов'язків.

В подальшому рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Енергія", оформлених протоколом від 02.12.2014р., визнано дії Моравецького Ю.І. в період з 02.04.2012р. по 19.09.2013р. вчинені з перевищенням своїх повноважень та не схвалювати укладені Моравецьким Ю.І. від імені Товариства додатки від 30.04.2013р. та від 07.05.2013р. до Договору (річного) №60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому і міжміському сполученні.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Спілка Нафтотрейдерів України" від 06.06.2014р. у справі №20/05-14 позов задоволено та стягнуто з ПП "Нафтагруп" на користь ТОВ "Торговий дім "Енергія" 44332,71 грн. в порядку регресу, як з винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.11.2014р. у справі №903/732/14 відмовлено в задоволенні заяви ПП "Нафтагруп" про визнання недійсним та скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Спілка Нафтотрейдерів України" від 06.06.2014р. у справі №20/05-14 за позовом ТОВ "Торговий дім "Енергія" до ПП "Нафтагруп" про стягнення в порядку регресу 44332,71 грн. Рішення третейського суду залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2015р. у справі №903/732/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 17.03.2015р., ухвалу місцевого господарського суду скасовано, заява приватного підприємства "Нафтагруп" про визнання недійсним та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спілка нафтотрейдерів України" від 06.06.2014р. по справі № 20/05-14 задоволена частково. Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спілка нафтотрейдерів України" від 06.06.2014р. по справі № 20/05-14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" до приватного підприємства "Нафтогруп" про стягнення в порядку регресу 44 332,71 грн. В решті заяви відмовлено.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та частково задовольняючи заяву ПП "Нафтогруп", суд апеляційної інстанції (з яким погодився суд касаційної інстанції) вказав на те, що місцевим господарським судом неправомірно залишено поза увагою додаток від 07.05.2013 року до договору № 60/1 від 01.06.2012 року, яким, не передбачено розгляд спорів, що виникають з умов договору (річний) № 60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні постійно діючим третейським судом при Асоціації "Спілка нафтотрейдерів України" відповідно до регламенту даного суду після 07.05.2013 без укладення третейської угоди в кожному окремому випадку спору між сторонами.

Вважаючи, додаток від 07.05.2013р. до договору №60/1 від 01.06.2012р. таким, що суперечать приписам ч.3 ст.203 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом про визнання останнього недійсним.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підставою для визнання недійсним додатку від 07.05.2013р. договору №60/1 від 01.06.2013р. позивач зазначає підписання додатку до договору представником Моравецьким Ю.І. без достатнього обсягу правоздатності (без відома позивача).

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога позивача визнання недійсним додатку від 07.05.2013р. договору №60/1 від 01.06.2013р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" (код ЄДРПОУ № 31628650), в особі представника Моравецького Ю.І., який діє на підставі довіреності від 01.06.2012 року, з одного боку, та Приватним підприємством "НАФТАГРУП" (ідентифікаційний код 34786759), в особі директора Круть Олександра Петровича, який діє на підставі Статуту та ліцензії серія АВ № 3360349 з іншого боку.

Лише позивач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову (ст.22 ГПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України)

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (ч.ч. 1, 2 ст. 237 Цивільного кодексу України).

Статтею 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Енергія" в особі директора Чорного С.П. уповноважило Моравецького Ю.І. (зміст довіреності від 01.06.2012р.) представляти інтереси ТОВ "Торговий дім "Енергія" при роботі з суб'єктами господарювання та наділив останнього повноваженнями щодо підписання договорів, пов'язаних із реалізацію нафтопродуктів (купівлі-продажу, поставки), договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні, а також документів до договорів, а саме: додаткових угод, видаткових, податкових, прибуткових та товарно-транспортних накладних, специфікацій, рахунків та актів приймання-передачі.

Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Повноваження директора ТОВ "Торговий дім "Енергія" Чорного С.П. станом на 01.06.2012р., підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Енергія" від 31.05.2012 р. та наказом про особовий склад №22-к від 01.06.2012 р.

Згідно із ч. 1 ст. 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

В якості доказу припинення дії довіреності позивачем подано в матеріали справи заяви від 27.08.2013р., від 02.12.2013р. про скасування довіреності. Заяву від 02.12.2013р. надіслано Моравецькому Ю.І., про що свідчить опис вкладення від 02.12.2013р.

Відтак, довіреність б/н від 01.06.2012 р., яка засвідчена підписом директора ТОВ "Торговий дім "Енергія" Чорного С.П. та скріплена печаткою підприємства відповідача, відповідає вимогам ст. 246 Цивільного кодексу України, а тому станом на 07.05.2013 р. Моравецький Ю.І. мав необхідний обсяг повноважень щодо підписання договорів та додаткових угод від імені ТОВ "Торговий дім "Енергія".

Не приймаються до уваги та спростовуються матеріалами справи також доводи позивача про те, що згідно згаданої довіреності Моравецький Ю.І. не уповноважувався на укладення спірного додатку до договору, останній укладений самовільно без погодження на те з довірителем.

При цьому враховується, що загальний порядок укладання договорів врегульовано положеннями Господарського кодексу України та Глави 53 Цивільного кодексу України.

Так зокрема, ст. 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, а саме ч. 1 вказаної статті визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Отже, укладання договору здійснюється шляхом безпосереднього підписання документу та скріплення його печатками підприємств, що є невід'ємною складовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 683 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи, що додаток від 07.05.2013р. до договору №60/1 від 01.06.2012 р. укладено повноваженими представниками сторін згідно вимог до ст. 181 Господарського кодексу України (підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками підприємств), а із змісту зазначеного додатку вбачається досягнення сторонами усіх істотних умов, зазначений додаток в розумінні наведених норм закону є укладеним та відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України обов'язковим для виконання сторонами.

Стосовно тверджень позивача про те, що Моравецький Ю.І. зловживаючи своїм становищем, внаслідок зловмисної домовленості із відповідачем, діяв від імені позивача з метою власного збагачення судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу (п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Отже, твердження позивача щодо зловмисної домовленості між Моравецьким Ю.І. та ПП "Нафтагруп" не підтверджені жодними належними доказами, а тому не можуть слугувати підставою для визнання недійсними додатку від 07.05.2013р. до договору №60/1 від 01.06.2012р.

Безпідставним є посилання позивача, що Моравецький Ю.І. приховав, що є засновником ПП "Нафтагруп", оскільки між ТОВ "Торговий дім "Енергія" та ПП "Нафтагруп" тривалий час існували договірні відносини на підставі укладених договорів, а тому позивач був не позбавлений можливості ознайомитись із статутними документами свого контрагента (ПП "Нафтагруп"), або ж з відомостями вміщеними у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. При цьому судом враховується, якщо договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Крім того, не можуть слугувати підставою для задоволення позову посилання позивача на те, що спірний додаток не завізований, тобто не містить підписів відповідних посадових осіб товариства (менеджера, бухгалтера, юрисконсульта, тощо), оскільки ст. 203 ЦК України передбачено вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких відсутня вимога щодо обов'язкового візування договору. Положення про порядок ведення договірної роботи на підприємстві, затверджене наказом №34 від 15.10.2010р. є внутрішнім документом ТОВ "Торговий дім "Енергія", яке визначає порядок введення договірної роботи на підприємстві, і не має обов'язкової сили для контрагентів.

Суперечливими є доводи позивача про те, що спірний додаток укладений в м. Києві, що є перевищенням повноважень згідно довіреності, яка надає право Моравецькому Ю.І. діяти як повноважна особа в Хмельницькій області, оскільки в м. Києві знаходиться директор позивача, тому є безпідставним передача повноважень представнику з Хмельницької області тим більш без подальшого погодження.

З наявного в матеріалах справи договору №60/1 від 01.06.2012р. вбачається, що він також був укладений в м. Києві представником позивача Моравецьким Ю.І. за довіреністю від 01.06.2012р., однак дійсність цього договору ТОВ "Торговий дім "Енергія" не заперечує.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, усі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у розумінні статті 203 ЦК України сторонами додержані, зокрема особи, які уклали додаток до договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності (в процесі розгляду справи протилежного не доведено).

Звертається увага позивача, що останнім не доведено жодними доказами факт вчинення третьою особою спірного правочину в своїх інтересах або третьої особи, як і не доведено того, що на час вчинення правочину третя особа була представником відповідача та дане представництво не є комерційним в розумінні ст. 238 ЦК України. Окрім того, посилання позивача на обставину, що Моравецький Юрій Ігорович є одноособовим власником та засновником відповідача та представником позивача за довіреністю, не доводить факту існування у останнього умислу на вчинення правочину всупереч інтересам довірителя (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2014 р. по справі № 924/75/14)

Враховуючи вищенаведене в сукупності, з огляду на те, що позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів укладенням додатку від 07.05.2013р. до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №60/1 від 01.06.2012р., суд вважає, що позов про визнання недійсним додатку від 07.05.2013р. договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №60/1 від 01.06.2012р. з підстав заявлених позивачем є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" м.Київ до Приватного підприємства "НАФТАГРУП" с. Малиничі Хмельницький район за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Моравецького Юрія Ігоровича м. Хмельницький про визнання недійсним додатку від 07.05.2013р. до договору №60/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 01.06.12р., укладений між ТОВ "Торговий Дім "Енергія" та ПП "НАФТАГРУП" відмовити.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Київ, Подільський район, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1),

3 - відповідачу, (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Малиничі).

4 - третій особі, (м. Хмельницький, вул. М. Рибалки 9, кв. 236).