Постанова

від 26.05.2015 по справі 910/26430/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/26430/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Біденко О.М.,

від відповідача 1: Лещишин Н.М.,

від відповідача 2: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2015р. у справі №910/26430/14 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа"

до Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - Відповідач 1,

Дочірнього підприємства "Будівельник" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - Відповідач 2,

третя особа Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"

про визнання недійсним договору, повернення грошових коштів в сумі 282500,00 грн. та стягнення збитків в розмірі 40000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про: 1) визнання недійсним договору №01/09-13/1 від 16.08.2013р., укладеного між Позивачем та Відповідачем 2; 2) приведення сторін за договором №01/09-13/1 від 16.08.2013р. у первісний стан, зокрема, повернення Позивачу грошових коштів в сумі 282500,00 грн.; 3) стягнення з Відповідача 1 збитків в розмірі 40000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/26430/14 від 11.03.2015р. в позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, представниками контрагентів було скріплено договір підписами та печатками суб'єктів господарювання, а отже, спірний правочин було вчинено 16.08.2013р. Зі змісту статуту Відповідача 2 та трудового контракту №123 від 01.08.2008р. вбачається, що директор (Каналін А.М.) на момент укладання спірного правочину мав необхідний обсяг повноважень для укладання його від імені Відповідача 2 без отримання погодження НАК "Нафтогаз України", а тому твердження заявника про укладання договору №232-К від 01.07.2008р. Відповідачем 2 в особі директора Каналіна А.М. з перевищенням повноважень є безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування. З огляду на відсутність підстав для визнання недійсним договору суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про приведення сторін за договором №01/09-13/1 від 16.08.2013р. у первісний стан також підлягають залишенню без задоволення як похідні. Судом встановлено відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини боржника, а отже і відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивач протягом дії договору фактично не користувався зовнішнім фасадом будівлі, переданим йому в оренду, для укладення спірного договору Відповідач 2 повинен був отримати згоду Третьої особи. Своїм листом Відповідач 2 фактично зобов'язав здійснити захід з виготовлення соціальної реклами та здійснити її монтаж, внаслідок чого Позивачем понесені збитки, проте, місцевий суд дійшов невірного висновку щодо дійсності спірного договору та відповідно необґрунтовано відмовив в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/26430/14 до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 12.05.2015р.

23.04.2015р. Відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015р. відкладено розгляд справи на 26.05.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача 1, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

05.02.2001р. між Третьою особою та Відповідачем 2 був укладений договір доручення, за умовами якого Третя особа доручила, а Відповідач 2 взяв на себе зобов'язання від імені та за рахунок національної компанії виконувати функції замовника і проводити роботи по будівництву та ввести в експлуатацію адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 2, а також передати все отримане національній компанії.

Відповідно до п.2.1.7. договору доручення Відповідач 2 зобов'язався від імені національної компанії проводити переговори з контрагентами, при наявності письмової згоди національної компанії укладати договори, контракти, угоди підряду та ген підряду, забезпечити виконання проектно-вишукувальних робіт, будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, отримувати матеріальні цінності і документи, готувати необхідні документи для їх оформлення, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням.

Згідно з п.8.1. договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

01.07.2008р. наказом Третьої особи №232-к Каналіна А.М. призначено з 24.06.2008р. директором Відповідача 2.

01.08.2008р. між Третьою особою та Каналіним А.М. був укладений контракт №123, відповідно до якого Каналін А.М. призначається на посаду директора Відповідача 2 та зобов'язується безпосередньо здійснювати керівництво діяльністю підприємства, забезпечувати реалізацію завдань і функцій, передбачених статутом підприємства, забезпечувати прибуткову діяльність підприємства, ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна, а засновник зобов'язується створювати належні умови для організації праці та матеріального забезпечення керівника.

Відповідно до п.2.2.1. контракту директор Відповідача 2 має право без довіреності діяти від імені Відповідача 2, представляти його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в судах, перед третіми особами.

Згідно з п.2.2.2. контракту директор Відповідача 2 має право укладати, вчиняти від імені Відповідача 2 всі правочини відповідно до чинного законодавства України в межах повноважень та з урахуванням особливостей, передбачених статутом Відповідача 2.

Згідно п.7.4.2, 7.4.5 статуту Відповідача 2, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.04.2008р. №192, директор має право діяти без довіреності від імені Відповідача 2, укладати вчиняти від імені Відповідача 2 всі правочини з урахуванням особливостей, передбачених статутом, в тому числі в п.7.5. цього Статуту.

16.08.2013р. між Відповідачем 2 та Позивачем був укладений договір №01/09-13/1 користування частиною фасаду будівлі, за умовами якого Відповідач 2 зобов'язався передати, а Позивач прийняти в строкове платне користування частину зовнішнього фасаду будівлі, визначену умовами цього договору.

Відповідно до п.2.2 договору частина фасаду будівлі, яка передається в користування за цим договором, розташована за адресою м. Київ, вул. Луначарського, буд. 2, що визначена в додатку №1 до даного договору.

Згідно з п.2.3 договору об'єкт передається у користування з метою розміщення на ньому зовнішньої реклами у відповідності до напрямів господарської діяльності Позивача. Відповідно до п.3.1. договору об'єкт надається в користування строком на 1 рік.

Згідно з п.4.1, 4.2 договору розмір плати за користування об'єктом у період розміщення на ньому рекламної інформації складає 20000,00 грн. на місяць (з урахуванням податку на додану вартість), в період відсутності рекламної інформації на фасаді плата становить 5000,00 грн. на місяць (з урахуванням податку на додану вартість).

Відповідно до п.4.3. договору оплата по даному договору здійснюється Позивачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Відповідача 2, оплата здійснюється на підставі виставлених Відповідачем 2 рахунків на оплату протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку але не пізніше 20 числа кожного поточного місяця.

Згідно з п.6.1.1. договору Позивач зобов'язаний був самостійно здійснювати власну господарську діяльність на частині зовнішнього фасаду будівлі, використовуючи об'єкт, зокрема, самостійно визначати порядок користування об'єктом.

Відповідно до п.7.1. договору об'єкт передається Позивачу в момент підписання сторонами даного договору, шляхом оформлення акта прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.12.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору.

16.08.2013р. між Позивачем та Відповідачем 2 був підписаний акт приймання-передачі до договору користування частиною фасаду будівлі, відповідно до якого Відповідач 2 передав, а Позивач прийняв зовнішню частину фасаду будівлі (загальною площею 960 кв. м.), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Луначарського, 2.

21.08.2013р. між Відповідачем 2 та Позивачем була підписана додаткова угода №1, в якій сторони погодили внести зміни до п.4.1 договору №01/09-13/1 від 16.08.2013р.: «розмір плати за користування об'єктом в період розміщення на ньому рекламної інформації складає 35000 грн. в місяць, з урахуванням ПДВ».

12.11.2013р. між Відповідачем 2 та Позивачем була підписана додаткова угода №2, в якій сторони погодили внести зміни до п.4.2 договору №01/09-13/1 від 16.08.2013р.: «в період відсутності рекламної інформації в місці її розміщення в строк з 16.08.2013р. по 16.01.2014р., розмір плати за користування об'єктом, складає 5000,00 грн. в місяць, з урахуванням ПДВ. У випадку якщо Позивач після 16.01.2014р. не здійснить на об'єкті розміщення рекламної інформації, розмір орендної плати послідуючих періодів, незалежно від розміщення рекламної інформації на об'єкті оренди, складає 35000,00 грн. в місяць, з урахуванням ПДВ».

29.11.2013р. між Відповідачем 2 та Позивачем була підписана додаткова угода №3, за умовами якої сторони домовились викласти п.4.2. в наступній редакції: «в період з 16.08.2013р. по 28.02.2014р., розмір плати за користування об'єктом, складає 5000,00 грн. в місяць, з урахуванням ПДВ. В період з 01.03.2014р. розмір плати послідуючих періодів (місяців) за користування об'єктом, незалежно від здійснення господарської діяльності Позивача, складає 35000,00 грн.»

Також, додатковою угодою №3 сторони внесли зміни до п.3.1. договору та виклали його в наступній редакції: «об'єкт надається в користування строком до 31.12.2014р.».

14.11.2013р. директор Департаменту економічної безпеки та управління ризиками направив на адресу Третьої особи лист, в якому повідомив про необхідність приведення в належний стан будівлі по вул. Луначарського, а та організаційні питання необхідно узгодити в термін до 25.11.2013р.

20.11.2013р. Відповідач 2 направив на адресу Позивача лист, в якому просило останнього завісити фасад, який передано у користування, будівельною сіткою або рекламою, макет якої було погоджено листом за вхідним номером №3-2407/29-13 від 14.11.2013р.

27.11.2013р. Позивач направив на адресу Відповідача 2 лист, в якому повідомив, що Позивач власними силами та засобами виготовить рекламний банер із сюжетом соціальної реклами та здійснить розміщення на зовнішньому фасаді, що є у користуванні Позивача.

19.09.2014р. Відповідач 1 направив лист на адресу Позивача, в якому повідомляв про реорганізацію Відповідача 2.

Відповідно до акту надання послуг (виконання робіт) від 02.12.2013р. підписаного між товариством з обмеженою відповідальністю «Юнівест Препрес» та Позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Юнівест Препрес» надано послуги з друку банеру на суму 40000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як встановлено судом у 2013р. між Відповідачем 2, в особі директора Каналіна А.М., та Позивачем був укладений договір №01/09-13/1 користування частиною фасаду будівлі за адресою м. Київ, вул. Луначарського, буд. 2, на виконання якого Відповідач 2 передав, а Позивач прийняв в строкове платне користування частину зовнішнього фасаду будівлі, та тривалий час сплачував Відповідачу 2 плату за користування цим об'єктом.

Згідно п.7.4.2, 7.4.5 статуту Відповідача 2, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.04.2008р. №192, директор Відповідача 2 має право діяти без довіреності від імені Відповідача 2, укладати вчиняти від імені Відповідача 2 всі правочини з урахуванням особливостей, передбачених статутом, в тому числі в п.7.5. цього Статуту. Відповідно до п.7.5. статуту Відповідача 2 виключно після письмового погодження із Засновником Відповідач 2 вчиняє правочини про передачу в оренду майна Відповідача 2, угоди сума яких складає понад 50000 гривень.

Відповідно до п.2.1.7. договору доручення Відповідач 2 зобов'язався від імені Третьої особи при наявності її письмової згоди укладати договори, контракти, угоди підряду та генпідряду, забезпечити виконання проектно-вишукувальних робіт, будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням.

Відповідачем 2 не подано суду доказів письмової згоди Третьої особи на укладення Відповідачем 2 спірного договору з Позивачем, отже вказаний договір був укладений Відповідачем 2 без письмової згоди Третьої особи, чим могли бути порушені права Третьої особи, як засновника і довірителя.

Разом із тим, укладення спірного договору Відповідачем 2 без згоди Третьої особи ніяким чином прав Позивача не порушило, відомості про обмеження повноважень директора Відповідача 2 до Єдиного державного реєстру внесені не були, Позивач за укладеним договором отримав у користування частину фасаду, без перешкод користувався ним та сплачував плату за користування. Суду не подано доказів оспорення Третьою особою спірного договору. Третя особа в подальшому погоджувала розміщення Позивачем зовнішньої реклами на фасаді будинку за спірним договором, що вбачається з погодженої Третьою особою службової записки та макету зовнішньої реклами.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що підписання спірного договору Відповідачем 2 без згоди Третьої особи ніяким чином прав Позивача не порушило, що є підставою для відмови Позивачу у позові з цієї підстави.

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо фактичного невикористання ним фасаду адміністративного будинку, оскільки за спірним договором Позивач отримав в користування вказаний фасад для розміщення зовнішньої реклами, при цьому нерозміщення Позивачем зовнішньої реклами на отриманому в користування фасаді ніяким чином не змінює прав та обов'язків сторін за спірним договором.

Згідно з ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведених норм вбачається, що для відшкодування збитків повинна бути в наявності сукупність наступних складових: 1) протиправна поведінка певної особи, 2) наявність втрат потерпілої особи; 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою першої особи та втратами потерпілої особи. При цьому доведення наявності втрат та їх розміру покладається на потерпілу особу.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи Відповідач 2 направив на адресу Позивача лист, в якому просив останнього завісити фасад, який передано у користування, будівельною сіткою або рекламою. У відповідь Позивач направив на адресу Відповідача 2 лист, в якому повідомив, що Позивач власними силами та засобами виготовить рекламний банер із сюжетом соціальної реклами та здійснить розміщення на зовнішньому фасаді, що є у користуванні Позивача. Запропонований Позивачем макет зовнішньої реклами був погоджений Відповідачем 2 та Третьою особою.

За таких обставин, суд вважає, що Позивачем не доведено суду наявність протиправної поведінки Відповідача 2, Відповідач 2 не зобов'язував Позивача розмістити саме банер із сюжетом соціальної реклами, а Позивачем не доведений факт невиконання Відповідачем 2 обов'язків за договором, або порушення цивільних прав Позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2015р. у справі №910/26430/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2015р. у справі №910/26430/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.05.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

С.Р. Станік