Постанова

від 25.05.2015 по справі 821/1323/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1323/15-а 15 год. 03 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача Кашуби А.В., Лук'янчук О.М., представника відповідача Юсіфової Н.Ч.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ"

до Державної податково інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватну підприємство "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.01.2015 № 0000132200 яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 8205,00 грн. та штрафні санкції 2051,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням здійснено у зв'язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - постачальником ПП "Старбудпівдень". Позивач стверджує, що на виконання робіт з придбання та доставки пневматичного транспортеру (товар) ПП "Димиорис", позивач придбав у ПП "Старбудпівдень" пневматичний транспортер (товар), розрахувався за товар, отримав видаткову та податкову накладні. Придбаний товар в подальшому був використаний у господарській діяльності. На думку позивача, він правомірно сформував податковий кредит по вказаним господарським операціям від ПП "Старбудпівдень" а тому спірне ППР є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, суду пояснив, що ДПІ правомірно визначені зобов'язання за результатами господарської операції позивача із ПП "Старбудпівдень". Надана до перевірки товарно-транспортна накладна складена з порушеннями та не відповідає чинному законодавству, не містить всіх необхідних реквізитів. Отже, угоди позивача із ПП "Старбудпівдень" у перевіряємому періоді є безтоварними, товар не придбавався та не перевозився, відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту. Саме тому відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.12.2014 року ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, складено акт № 477/21-03-22-06/36504606 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Старбудпівдень" за серпень 2014 року, відображення здійснених фінансово- господарських операцій у податковій звітності."

Перевіркою ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" встановлено порушення: п.44.1. ст. 44, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п.201.1. ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 8 205 грн. Податковий орган прийшов до висновку про неможливість підтвердження факту реальності придбання товару, оскільки згідно наданої позивачем товарно - транспортної накладної: ТТН №П18 від 14.08.2014, не можливо дослідити пункт навантаження товару, відсутні відомості щодо особи яка дозволила відпуск вантажу, здала вантаж, відсутня довіреність на отримання товару, підпис водія, що отримав товар, тобто подана до перевірки ТТН не містить всіх необхідних реквізитів, а отже не може бути врахована в якості первинного документа, що підтверджує транспортування. Згідно наданої ТТН автоперевізником значиться ПП "Грузтранс", проте до перевірки не надано договір з ним, податкові накладні, акти виконаних робіт, розрахунки з ПП "Грузтранс", тому неможливо встановити за чий рахунок відбувалось перевезення товару.

За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що виконання договору укладеного між позивачем та ПП "Старбудпівдень" у серпні 2014 року не спричинило реального настання правових наслідків.

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 року № 0000132200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 8205 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2051,25 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дослідив факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП "Старбудпівдень" та прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

16.06.2014 року, ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" (підрядник) укладено договір № 36/14 на виконання монтажних, будівельних робіт, придбання обладнання, матеріалів з ПП "Димиорс" (Замовник), згідно п.п. 1.7 п.1, якого підрядник зобов'язується в тому числі придбати та доставити на адресу замовника пневмонавантажувач, здійснити його монтаж та наладку в системі автоматичного подання палива. На виконання умов договору від 16.06.2014, позивачем укладено договір №1208-14 від 12.08.2014 з ПП "Старбудпівдень" (продавець) про придбання пневматичного транспортеру ПТЗ-12 вартістю 49232 грн. 50 коп. ( в т.ч. ПДВ 8206 грн. 42 коп.), відповідно до п.п.2.2 п. 2 даного договору доставка товару була покладена на продавця. На виконання умов договору 12.08.2014, продавцем поставлено на адресу позивача пневматичний транспортер ПТЗ-12 , що підтверджується наданими суду доказами, а саме, видатковою накладною № РН-0000012 від 14.08.2014 року, податковою накладною № 35 від 14.08.2014 року на суму 49 232, 50 грн., виданою ПП "Старбудпівдень".

Транспортування товару здійснювалось залученим ПП "Старбудпівдень" перевізником - ПП "Грузтранс", на підставі товарно - транспортної накладної № П 18 від 14.08.2014 року. В ТТН в якості замовника перевезення зазначений позивач, що є помилкою в оформленні, як стверджує представник позивача в судовому засіданні. Позивач заперечує факт наймання транспорту у ПП "Грузтранс" та факт оплати транспортних послуг даному перевізнику. Відомості ТТН свідчать, що пневматичний транспортер перевозився з м. Херсону до м. Мелітополя вул. Дзержинського, 1, ПП "Димиорс".

Розрахунки між позивачем та ПП "Старбудпівдень", проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими суду банківськими виписками за серпень 2014.

ПП "Старбудпівдень" відобразило операцію продажу транспортеру в декларації з ПДВ за серпень 2014 року, що підтверджується наданою суду податковою звітністю.

В подальшому ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" передані ПП "Димиорс" виконані роботи, обумовлені договором від 16.06.2014 року, визначені в п.п. 1.7 п вказаного договору, а саме: придбання та доставляння пневмонавантажувача, його монтаж та наладка, що підтверджується актом № 10/14-ДМС-ПК від 03.10.2014 виконаних робіт та банківськими виписками про оплату послуг.

У судовому засідання в якості свідка допитана керівник ПП "Старбудпівдень"- ОСОБА_4, яка пояснила що у серпні 2014р співпрацювала з ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" на підставі договору від 12.08.2014, реалізувала ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" пневматичний транспортер. Для доставки товару залучила перевізника ПП "Грузтранс", та оплатила надані послуги, це обумовлено в договорі. Оплата за отриманий товар проведена ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" в повному обсязі, заборгованість відсутня.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Суд не погоджується із податковим органом, що недоліки складання ТТН є беззаперечним доказом відсутності поставок товару. Суд встановлює факт поставки товару позивачу його контрагентом не лише на підставі ТТН, а й використовуючи інші докази: первинні бухгалтерські документи - видаткові, податкові накладні, дані складського обліку, відображення господарських операцій у податковому обліку, інші. Крім того, на думку суду, ТТН є первинним бухгалтерським документом лише у випадку віднесення підприємством транспортних витрат до складу валових витрат. В даному випадку, для позивача ТТН не є ні бухгалтерським документом, ні документом податкового обліку. Отже, неналежне оформлення ТТН не може бути підставою для не включення до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань сум ПДВ відповідно до господарських операцій позивача та ПП "Старбудпівдень".

За таких обставин, суд вважає правомірним формування ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" податкового кредиту по відносинам з ПП "Старбудпівдень" у серпні 2014. Висновки податкового органу, викладені в акті від 24.12.2014 щодо завищення позивачем податкового кредиту були спростовані наданими позивачем доказами.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення 16.01.2015 № 0000132200 прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов приватного підприємства "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 № 0000132200 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8205,00 грн. та штрафні санкції 2051,25 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь приватного підприємства "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" (код ЄДРПОУ 36504606) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 травня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3