Ухвала

від 26.05.2015 по справі 804/9645/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 рокусправа № 804/9645/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі № 804/9645/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0005472204 від 01.07.2014р та № 0005462204 від 01.07.2014р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД" задоволено.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2014 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "МПК-Миколаїв" за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт №361/22-04/36166843 від 17.06.2014р.

На підставі акту перевірки податковим органом 01.07.2014року винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0005472204, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 529222,50грн., з якої 352815,00грн.- за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 176407,50грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0005462204, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229101,00грн., з якої -152734,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 76367,00грн..

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням висновків акту перевірки від 10.06.13р. №316/22-00/38169594 підприємства ТОВ "МПК-Миколаїв", та інформації баз даних ОДПС, а саме: База даних "Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Податки", ІС "ПБ", згідно яких встановлено, що одним з постачальників ТОВ "ЄРМАК ГОЛД" (код 36166843) за грудень 2012 року є підприємство ТОВ "МПК-Миколаїв" (код 38169594), а також наданих позивачем на запит відповідача бухгалтерських та первинних документів.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ "МПК-Миколаїв" згідно договору поставки №16-11/12 від 16.11.2012р. За умовами цього договору на адресу позивача здійснювалася поставка м'яса яловичини.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії таких первинних бухгалтерських документів: податкові та видаткові накладні; рахунки-фактури; рахунок на сплату; товарно-транспортні накладні; копію витягу з журналу довіреностей ТОВ "Єрмак Голд", копії банківських виписок, копії ветеринарних свідоцтв; оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 201 , 26 за грудень 2012р.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Так, суд встановив, що взаємовідносини з ТОВ "МПК-Миколаїв" здійснювались позивачем за договором поставки №16-11/12 від 16.11.2012р..

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не суперечать правовій (діловій) меті вищевказаного договору, укладеного з ТОВ "МПК-Миколаїв".

Як встановив суд першої інстанції, виконання умов договору поставки підтверджено наданими та дослідженими в судовому засіданні первинними документами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

З первинних документів вбачається, що зобов'язання між сторонами були виконані, тобто поставлено товар (м'ясо яловичини) в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з вказаним правочином. Протягом дії угоди сторонами було підписано ряд видаткових та податкових накладних, в яких визначались вид, ціна та кількість (об'єм) поставленого товару. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із вказаним контрагентом.

Слід зазначити, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посадові особи відповідача зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання договорів до податкового кредиту та формування валових витрат лише на підставі акту перевірки підприємства-контрагента по ланцюгу постачання, що не являється належним доказом, та проігнорували факт наявності у позивача первинної документації, що підтверджує його податковий кредит.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач, приймаючи оскаржені податкові повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція щодо таких висновків не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання договорів недійсними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі № 804/9645/14 - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак