Постанова

від 02.06.2015 по справі 805/1005/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року справа № 805/1005/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

при секретарі

судового засідання Куленко О.Д.

за участю представників:

від позивача:

від відповідача: Ламєкіна С.М., дов. від 26.01.2015р.

Якупової С.Ф., дов. від 08.04.2015р.

Діденко Т.А., дов. від 12.02.2015р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 22 квітня 2015 року

по адміністративній справі № 805/1005/15-а (суддя Хохленков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЛОНГІН»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОНГІН» (далі - позивач, товариство, підприємство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій щодо коригування даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в системі АІС «Податковий блок» на підставі податкової інформації від 17 січня 2015 року № 698/7/05-22-22-02-13-2 та не прийняття декларацій з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року; зобов'язання відновити показники податкової звітності, визначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період листопад 2014 року; зобов'язання привести у відповідність дані обліку та особистого рахунку позивача задекларовані за листопад 2014 року; зобов'язання вилучити податкову інформацію зареєстровану за №698/7/05-22-22-02-13-2 від 17 січня 2015 року; визнання протиправними дій щодо невизнання податковою звітністю податкові декларації з податку на додану вартість за період листопад - грудень 2014 року; зобов'язання врахувати декларації з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року з дати їх фактичного надходження та відобразити наведені в них відомості в АІС «Податковий блок» по особовому рахунку платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОНГІН» станом на дату їх фактичного надходження; зобов'язання у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення (арк. справи 4-11).

Постановою суду першої інстанції від 22 квітня 2015 року позовні вимоги задоволені повністю, визнані протиправними дії посадових осіб відповідача щодо коригування показників податкової звітності товариства в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових обов'язків та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації від 17 січня 2015 року № 698/7/05-22-22-02-13-2 за період листопад 2014 року; зобов'язано відповідача відновити показники податкової звітності позивача, зазначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період листопад 2014 року, привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку платника податків позивача задекларовані за листопад 2014 року, вилучити з АІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію зареєстровану за № 698/7/05-22-22-02-13-2 за період листопад 2014 року; визнано протиправними дії відповідача, які полягають у не визнанні податковою звітністю податкові декларації з податку на додану вартість за період листопад - грудень 2014 року; зобов'язано відповідача врахувати декларації позивача з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року з дати їх фактичного надходження та відобразити наведені в них відомості в АІС «Податковий блок» по особовому рахунку платника податків позивача станом на дату їх фактичного надходження та у десятиденний строк з дня ПОСТАНОВА отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення (арк. справи 148-154).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з протиправності дій податкового органу та необхідності відновлення порушеного права в обраний позивачем та погоджений судом першої інстанції спосіб.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, винесення судового рішення без надання вірної правової оцінки обставинам справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, прийняту без врахування обставин справи та правової позиції Верховного суду України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову (арк. справи 156-159).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОНГІН», зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 13 квітня 2011 року за № 1 266 102 0000 038614, включене до ЄДРПОУ за номером 37670027, перебуває на податковому обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 14 квітня 2011 року, є платником податку на додану вартість (арк. справи 65-66, 119-121).

Відповідач у справі у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що 22 грудня 2014 року позивачем направлено відповідачу в електронному вигляді декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року, які відповідно до квитанцій №2 доставлені відповідачу з позначкою «пакет прийнято» (арк. справи 12-22).

Позивачем 20 січня 2015 року направлена відповідачу в електронному вигляді декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року, які відповідно до квитанції №2 доставлені відповідачу з позначкою «прийнято пакет» (арк. справи23-28).

Вказані декларації позивач відправляв в електронному вигляді на підставі договору від 10 грудня 2014 року № 4 про визнання електронних документів (арк. справи 122-124).

Листами відповідача від 30 грудня 2014 року та 26 січня 2015 року повідомлено позивача про те, що податковій декларації на додану вартість за листопад 2014 року надано статус «до відома», оскільки в ній не вказано номер свідоцтва платника податку на додану вартість на податковій декларації за грудень 2014 року надано статус «до відома», оскільки в ній невірно вказано організаційно - правову форму в графі «Платник» (арк. справи 139-142).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в податковій декларації за грудень 2014 року вказано «ООО ЛОНГИН» замість «ТОВ ЛОНГІН» суд не бере до уваги оскільки помилки в назві немає, а назва вказана на російській мові.

Податковим органом 17 січня 2015 року складена Податкова інформація №698/7/05-22-22-02-13-2 стосовно товариства по взаємовідносинам з платниками податків за листопад 2014 року щодо неможливості проведення зустрічної перевірки підприємства по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за листопад 2014 року. Згідно аналізу баз даних та податкової звітності позивач не підтвердив реальність господарських відносин з платниками податків за період листопад 2014 року, у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням. Податкова інформація складена з посиланням на комп'ютерну автоматизовану інформаційну базу даних ЕБДІС «Податковий блок» (арк. справи 32-40).

Згідно висновку відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість від 16 січня 2015 року №7/15-1 підприємство не підтвердило реальність господарських відносин з платниками податків за період листопад 2014 року у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням. Виявлено факти, які свідчать про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. Підприємство є платником, який «різко підвищив економічну активність» та відсутній за місцезнаходженням.

Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки звітного податкового періоду листопад 2014 року податковим органом не приймались.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності коригування податковим органом показників податкової звітності підприємства у листопаді-грудні 2014 року.

Під час апеляційного провадження встановлено, що підставою для зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань стали сумніви податкового органу в реальності господарських відносин вчинених між позивачем та платниками податків у грудні 2014 року (відсутності реєстрації податкових накладних у ЕРПН за листопад 2014 року, щодо придбання товару від постачальників). Також в основу означених сумнівів покладені обставини, неможливості здійснення перевірки внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі - Порядок №1232), Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 9 грудня 2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280 (далі - Порядок №503/25280), наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», Інструкцією з підготовки та подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233).

Відповідно до підпункту 12.2 пункту 12 Порядку №1588 за наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Пунктом 12.5 підпункту 12 даного Порядку передбачено, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою N 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП.

Під час апеляційного провадження з'ясовано, що податковим органом 26 грудня 2014 року прийнято рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за Ф. №18-ОПП та складено повідомлення № 17 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення цього повідомлення до відповідного державного реєстратора, про надсилання якого повинні вноситися дані до Єдиного банку даних юридичних осіб.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Державної реєстраційної служби України від 6 квітня 2015 року вбачається, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб не вносились данні про відсутність позивача за його місцезнаходженням. Договором оренди приміщення від 4 грудня 2014 року № 3, укладеного між ОСОБА_7 та товариством, актом приймання - передачі до даного договору оренди від 4 грудня 2014 року підтверджується, що підприємство знаходиться за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Урицького, 9.

Отже, колегія суддів не погоджується з посиланням податкового органу на відсутність позивача за його місцезнаходженням.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не прийняті декларації позивача та ним здійснено корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість в АІС «Податковий блок «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів» шляхом внесення нульових показників (арк. справи 76-81).

За вимогами пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

За приписами пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Проте, в матеріалах справи відсутні та не надані під час апеляційного провадження матеріали перевірок позивача та прийняті відносно нього податкові повідомлення-рішення.

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" визначено, що податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, які створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

За приписами статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом першим частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З 1 січня 2013 року в органах державної податкової служби впроваджена єдина система "Податковий блок", до складу якої увійшли також підсистеми "Податковий аудит" (замість АРМ "Аудит") та "Аналітична система" (замість "Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань").

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Ці Методичні рекомендації запроваджені з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість

Відповідно до пункту 2.21 Методичних рекомендацій, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акту перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі податкової інформації від 17 січня 2015 року № 698/7/05-22-22-02-13-2 будь-які податкові повідомлення-рішення не приймались.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що за результатами проведеної перевірки товариства податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, то податковим органом безпідставно анульовано показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітний період за податковою інформацією.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність коригування відповідачем в АІС "Податковий блок" нульових показників податкової звітності з податку на додану вартість на підставі податкової інформації від 17 січня 2015 року № 698/7/05-22-22-02-13-2.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, та зауважує, що єдиною підставою для внесення змін до АІС "Податковий блок", якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Отже, апелянт не довів правомірність внесення до АІС "Податковий блок" коригування показників податкової звітності та зазначає, що відповідач не навів жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкової звітності платника податків на підставі висновків податкової інформації.

Стосовно невизнання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за період листопад - грудень 2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У пунктах 49.1, 49.3, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Пунктом 48.3 статті та підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України визначені вимоги та обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

За змістом пунктів 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України та реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Проте, як зазначалось раніше, податковим органом 31 січня 2015 року відправлено позивачу лист від 26 січня 2015 року № 1256/7/05-22-15-01-13-2, в якому повідомлено підприємство про те, що податковій декларації за грудень 2014 року надано статус «до відома» тому що вона не відповідає вимогам пункту 8.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме в декларації невірно вказано організаційно - правову форму в графі «платник» (арк. справи 141-142).

Згідно з квитанцією № 2 податкова декларація отримана відповідачем 20 січня 2015 року, а лист про не прийняття декларації за грудень 2014 року відправлено на адресу позивача 31 січня 2015 року, тобто через десять днів після отримання декларації.

Відповідно до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з вимогами підпункту 49.2.2 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Оскільки п'ятиденний строк встановлений законом на надання повідомлення про відмову у прийнятті декларації контролюючим органом пропущений, то декларація за грудень 2014 року вважається прийнятою.

Також, контролюючим органом відправлено позивачу лист від 30 грудня 2014 року № 18958/7/05-22-15-01-13-2, в якому повідомлено про те, що податковій декларації за листопад 2014 року надано статус «до відома» тому що вона не відповідає вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме в декларації не вказано назва контролюючого органу до якого спрямовується декларація (арк. справи 139-140).

При дослідженні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року в графі «Платник» вказано ООО «Лонгин» а в графі «Декларація подається до податкового органу» вказується м. Слов'янськ (арк. справи 12-18, 92-97).

Назва організаційно - правової форми в деклараціях вказано ООО «Лонгин», тобто абревіатура вказана російською мовою, але вона вірно визначена і є тотожною ТОВ «Лонгін».

Що стосується не визначення контролюючого органу до якого подається декларація, то в декларації за листопад 2014 року вказано що декларація подається до контролюючого органу в м. Слов'янську.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що контролюючим органом безпідставно відмовлено платникові податків у прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2014 року, а тому така відмова контролюючого органу є протиправною.

Отже, посилання апелянта на правомірність дій податкового органу є необґрунтованими та безпідставними.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про приведення у відповідність даних обліку та особистого рахунку платника податків, оскільки вважає це передчасним з огляду на те, що судом не досліджувались дані обліку та особистого рахунку підприємства, в матеріалах справи навіть відсутній особистий рахунок товариства, що унеможливлює його дослідження та здійснення будь-яких висновків.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови суду першої інстанції в цій частині шляхом вилучення зі змісту оскаржуваної постанови абзацу четвертого.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що вимога позивача про зобов'язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення є обґрунтованою.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права.

Керуючись статтями 11, 24, 94, 184, 195, 195-1, 196, 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року по справі № 805/1005/15-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року по справі № 805/1005/15-а - змінити.

Абзац четвертий резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року по справі № 805/1005/15-а вилучити, відмовити у задоволенні позову щодо зобов'язання Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОНГІН» задекларовані за листопад 2014 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 2 червня 2015 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 2 червня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар