Ухвала

від 26.05.2015 по справі 804/10198/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/44458/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2013

у справі № 804/10198/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.02.2013 № 0000041500, № 0000051500, винесених на підставі акту перевірки від 03.07.2012 №219/15-0/00191454; визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2013 № 0000041500, № 0000051500.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерпромресурс», ТОВ «ЮГ-ЖК» , ТОВ «ВП Вторзаготметал» за січень 2009 року-вересень 2010 року, складено акт № 219/15-0/00191454 від 03.07.2012, в якому зафіксовано порушення: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з врахуванням вимог пункту 1.23 статті 1 та вимог статті 1, статті 3, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частин 1, 5 статті 203 , частин 1, 2 статті 215 та частини 2 статті 207 , частини 1 статті 216 , статті 228 Цивільного кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 393 339 грн., у тому числі: за IV квартал 2009 року 121 834 грн., за І квартал 2010 року 271 505 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 143 032 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 143 032 грн., в тому числі: в грудні 2009 року на суму 44 303 грн., в лютому 2010 року на суму 16 868 грн., в березні 2010 року на суму 81 861 грн. та, як наслідок, призвело до порушення абзацу б) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , внаслідок чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме вересень 2010 року на загальну суму 143 032 грн., в тому числі: за грудень 2009 року на суму 44 303 грн., за лютий 2010 року на суму 16 868 грн., за березень 2010 року на суму 81 861 грн.)

На підставі результатів проведеної перевірки, 11.02.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000041500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 143 032 грн.;

- № 0000051500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 491 673,75 грн., в т.ч.: 393 339 грн. основного платежу та 98 334,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (покупець) та ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» (постачальник) укладено договори поставки № 29д/01 від 01.01.2009 та № 26д/01 від 04.01.2010, згідно яких постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити за брухт та відходи чорних металів і сплавів по видам та підвидам, передбачених ДСТУ 4121-2002 та відходи кольорових металів та сплавів, передбачених ДСТУ 3211-95.

Факт виконання умов зазначеного договору судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими накладними, залізничними накладними відправника, актами приймання металів чорних (вторинних) виду (підвиду) №13, актами про джерела походження матеріалів чорних (вторинних) виду (підвиду) №13 та посвідченнями про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних «вторинних», платіжними дорученнями.

Підставою для визначення грошових зобов'язань по податку на прибуток підприємств та зменшення розміру від'ємного значення по податку на додану вартість стали висновки викладені податковим органом в акті перевірки, які ґрунтуються на тому, що згідно даних АРМ «Контрагенти» ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» перебуває на обліку ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Співробітниками ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС в ході проведення оперативних заходів встановлено, що за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ вул. Жуковського, буд. 23 кв. 214 та фактичною адресою: АДРЕСА_2 підприємство ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» не знаходиться. Співробітниками податкової міліції в ході відпрацювання обставин взаємовідносин між підприємствами ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» з ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» за грудень 2009 року та за лютий-березень 2010 року, отримані пояснення гр. ОСОБА_2, який був директором та головним бухгалтером ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал». Згідно наданих пояснень гр. ОСОБА_2 він не має будь якого відношення до діяльності зазначеного підприємства, будь-які документи від вказаного підприємства він не підписував та нікого не уповноважував підписувати; взаємовідносини з ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» не здійснював та нікого не уповноважував здійснювати. Бухгалтерську та податкову звітність він не вів, не підписував та до податкових органів декларацій не подавав. Враховуючи вищевикладене, податковим органом в акті зазначається, що документи по взаємовідносинах ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» з ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» виписані та завірені підписом особи, яка не мала відношення до діяльності ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал», отже, завірені підписом не встановленої на момент перевірки особи.

Згідно висновків перевірки, металобрухт, оприбуткований ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» як металобрухт, придбаний за угодою з ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» на суму 858 193,86 грн. (вартість без ПДВ 592 374,42 грн., ПДВ 143 032,31 грн.), кваліфіковано як такий, що отримано безоплатно від невстановленої особи, так як заборгованість за отриманий товар відсутня, а у обліку товариства оприбуткування та розрахунки по ньому відображено на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до складання первинних бухгалтерських документів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходи з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону).

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 зазначеного Закону).

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутності з боку такого платника порушення вимог наведених норм при формуванні валових витрат та податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на зазначені витрати та податковий кредит відсутні.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відомостями з Єдиного реєстру про відсутність контрагента за місцезнаходженням чи поясненнями директора та бухгалтера ТОВ «Виробниче підприємство «Вторзаготметал» гр. ОСОБА_2, наданими в рамках кримінальної справи № 99127005, оскільки постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 05.06.2012 постанову про порушення кримінальної справи скасовано.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного вчинення господарських операцій між позивачем та його безпосереднім постачальником з поставки товару, в результаті чого встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до наведених обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний