Ухвала

від 26.05.2015 по справі 809/763/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/55507/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

та секретаря Мороз Ю.М., за участю представника Державного агентства земельних ресурсів України Сомика Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання дій протиправними, скасування наказу щодо звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання дій протиправними, скасування наказу щодо звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного комітету України із земельних ресурсів щодо видачі наказу від 14 листопада 2011 року «Про звільнення ОСОБА_3» та скасовано цей наказ. Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді першого заступника Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області з 15 листопада 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2014 року було скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено. Визнано неправомірними дії Державного комітету України із земельних ресурсів щодо видачі наказу №371-кт від 14 листопада 2011 року про звільнення з посади першого заступника начальника Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області на підставі пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу Законів про працю України. Скасовано наказ Державного комітету України із земельних ресурсів №371-кт від 14 листопада 2011 року. Поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області з 15 листопада 2011 року. Стягнуто з Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2011 року по 13 жовтня 2014 року. Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку в межах стягнення суми виплат за один місяць звернуто до негайного виконання.

У касаційній скарзі представник Державного агентства земельних ресурсів України просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року скасувати, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом голови Державного комітету України із земельних ресурсів «Про призначення ОСОБА_3» від 12 листопада 2010 року № 799-кт позивача призначено з 12 листопада 2010 року на посаду першого заступника начальника Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області, як таку, що успішно пройшла стажування на цій посаді.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів «Про поновлення на посаді ОСОБА_4» від 12 серпня 2011 року №236-кт було поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року.

Водночас, головою комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів було зобов'язано заступника голови комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області відрядити ОСОБА_3 до Державного комітету України із земельних ресурсів в перший день її працездатності для вирішення питання її подальшого працевлаштування. Листи аналогічного змісту в подальшому неодноразово направлялись як на адресу Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області, так і на адресу проживання позивача.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що перешкодою для розірвання трудового договору відповідача з ОСОБА_3 за пунктом 6 статті 40 Кодексу законів про працю України відразу після поновлення на роботі ОСОБА_4 послужило те, що позивач перебувала на лікарняному з 06 липня 2011 року по 14 листопада 2011 року, тобто понад чотири місяці, що було підтверджено табелями облікового часу працівників Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області (керівний склад) за липень-листопад 2011 року.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів «Про звільнення ОСОБА_3» від 14 листопада 2011 року №371-кт ОСОБА_3 звільнено 14 листопада 2011 року з посади першого заступника начальника Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області у зв'язку з нез'явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності відповідно до пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що її звільнення з роботи було проведено відповідачем у відповідності до вимог пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю України, оскільки тимчасова непрацездатність позивача складала більше чотирьох місяців підряд, а її захворювання не були визнані МСЕК такими, що пов'язані з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, і не є захворюванням на туберкульоз.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача не було достатніх підстав для звільнення ОСОБА_3 на підставі пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю України, оскільки зазначена стаття передбачає, що період тимчасової непрацездатності є безперервним, тобто не поділяється на робочі та вихідні дні, а тому посилання суду першої інстанції, що зазначену правову норму необхідно трактувати як нез'явлення на роботі протягом робочих днів, є безпідставним. Таким чином, апеляційний суд в своєму рішенні прийшов до висновку, що оскільки тимчасова непрацездатність ОСОБА_3 була підтверджена листками непрацездатності з різними захворюваннями та з певними перервами в часі, то суд першої інстанції безпідставно зробив висновки, що відповідачами доведено безперервність захворювання.

Проте, поновлюючи ОСОБА_3 з 15 листопада 2011 року на посаді першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області, Львівський апеляційний адміністративний суд, ігноруючи вимоги частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, в постанові від 06 жовтня 2014 року не виконав вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2014 року, а саме: не взяв до уваги та не дослідив той факт, що 12 серпня 2011 року на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року на цій посаді вже було поновлено ОСОБА_4

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року необхідно скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання дій протиправними, скасування наказу щодо звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя М.М. Заїка

судді: С.В. Білуга

А.Ф. Загородній