Постанова

від 21.08.2006 по справі 10/55-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/55-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.08.06 р.                                                                                                    № 10/55-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Поліщук В.Ю.

                                                                                                         Мостова  Г. І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня»на рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р.

у справі № 10/55-06 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом          Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Придніпровське», м. Кременчук;

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня», м. Кременчук;

про          спонукання укласти договір

В С Т А Н О В И В :

Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Придніпровське»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня»про спонукання укласти договір.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. позов задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ «Судариня»укласти договір з КГЖЕП «Придніпровське»та стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що, враховуючи п. 3.5 Договору № 380 від 01.10.2004р. та ст. ст. 18, 24 Житлового кодексу України, п. п. 6.8 Статуту КГЖЕП «Придніпровське», на позивача покладено обов'язок утримання будівників та прибудинкових територій за затвердженими тарифами, але у розмірі не меншому за фактичні витрати на технічне обслуговування. А на відповідача в свою чергу, згідно ст. 174 ГПК України, покладено обов'язок сплачувати комунальні послуги та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території за встановленим тарифами і укладення відповідного договору є обов'язковим.

Крім того, місцевий господарський суд, задовольняючи позов, зважив на ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», п. 1 ст. 174, ст. 181 ГК України та п. 3.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також, на той факт, що відповідач не надав відповіді на направлену позивачем пропозицію укласти договір № 487 від 03.10.2005р. з врахуванням нових тарифів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Судариня»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р., скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, неповному з'ясуванню обставин справи та за відсутності відповідача, чим було позбавлено останнього відповідних процесуальних прав. Зокрема, приймаючи оскаржуване рішення, на думку відповідача, суд першої інстанції помилково послався на п. 1 ст. 174 ЦК України, що не регулює спірні правовідносини.

Одночасно, відповідач вважає, що суд першої інстанції, в порушення ст. 776 ЦК України, прийняв рішення, яким зобов'язав скаржника сплачувати за рахунок його коштів капітальний ремонт орендованого приміщення, а також, зобов'язав укласти угоду з позивачем, не вказавши яку і про що.

06.06.2006р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що посилання відповідача на необізнаність про те, який договір він зобов'язаний укласти з позивачем не відповідають дійсності, оскільки, матеріали справи містять відзив ТОВ «Судариня»на позов, з якого вбачається, що відповідач був обізнаний про підстави та предмет позову.

Крім цього, позивач у відзиві зазначає, що відповідач не погоджується із договором № 487 від 01.02.2006р. в частині покладення на нього обов'язку щодо проведення капітального ремонту нежитлового приміщення, оскільки він є орендарем. Під час розгляду справи, на думку позивача, судом було з'ясовано, що відповідач протягом встановленого строку, не направив позивачу протоколу розбіжностей до договору та залишив його без відповіді.

Отже, зваживши на ч. ч.  1, 2 ст. 776 ЦК України, ч. 1 ст. 174 ГК України, ст. ст. 20-24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»- укладення договору є обов'язковим, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, так як доводи відповідача є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах і обставинах справи.

Згідно розпорядження виконуючого обов'язки Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.08.2006р., розгляд справи № 10/55-06 здійснено в іншому складі колегії суддів: головуючий суддя –Агрикова О.В., судді –Мостова Г.І., Поліщук В.Ю.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах про відкладення. Представники сторін 21.08.2006р. в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, у судовому засіданні, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.

01.10.2004р. між КГЖЕП «Придніпровське»(далі –КГЖЕП) та ТОВ «Судариня»було укладено договір № 380 (далі –договір № 380) про участь у відшкодуванні витрат власниками викуплених (орендарями) нежитлових приміщень за утримання будинку та прибудинкової території (а. с. 9-11), відповідно до п. 1.1 якого, КГЖЕП (позивач) на підставі договору оренди б/н від 27.06.2002р. орендує нежитлове приміщення під магазин по вул. Першотравневій 32, площею 800 м2, приймає на утримання будинок в якому розташоване нежитлове приміщення та прибудинкову територію, а орендар (відповідач) відшкодовує нормативні витрати за обслуговування будинку (споруди) та прибудинкової території починаючи з 01.10.2004р. в порядку та розмірі визначеному цим договором і не меншому ніж передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 договору № 380, орендар приймає участь в загальних для «КГЖЕП»нормативних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, в якому розташоване орендоване нежиле приміщення пропорційно займаної площі. Місячна сума відшкодування нормативних витрат складає 280 грн.

Після того, як 10.06.2005р. рішенням № 523 (а. с. 24) виконком Кременчуцької міськради затвердив нові тарифи на відшкодування експлуатаційних витрат житлово-експлуатаційних підприємств, позивач направив відповідачу пропозицію від 11.01.2006р. № 55 (а. с. 7) про укладення договору № 487 від 01.02.2006р. (а. с. 5-6) з урахуванням нових тарифів, направивши разом із пропозицією два примірники зазначеного договору, один з яких відповідач після підписання мав повернути позивачу.

06.02.2006р. позивач, не отримавши відповіді на пропозицію та підписаного примірника договору № 487, повторно звернувся до відповідача з проханням надіслати вказаний договір або в разі відмови укладати договір, вказати причину такої відмови (а. с. 8).

Не отримавши відповіді на повторне звернення до ТОВ «Судариня»з приводу укладання договору № 487 від 01.02.2006р. КГЖЕП «Придніпровський»звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права,  при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (далі за текстом –Закон) споживач-фізична чи юридична особа, яка отримує житлово-комунальні послуги,  зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем - суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору, на основі типового договору. Стаття 19 цього Закону передбачає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.  Відповідно до Прикінцевих положень до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, а саме до 30.07.2004р., мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” Кабінет Міністрів України зобов'язувався у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити типові договори, передбачені цим Законом. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 12.07.2005 № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»( далі за текстом –Порядок),  якою зокрема затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Як вбачається із матеріалів справи, договір № 380 про участь у відшкодуванні витрат власниками викуплених (орендарями) нежитлових приміщень за утримання будинку та при будинкових територій від 01.10.2004р. не відповідає вимогам Закону та Порядку, а тому, відповідно наведених вище Прикінцевих положень закону підлягає переукладенню.

Матеріали справи свідчать, що позивач намагався привести договір № 380 у відповідність до норм діючого законодавства (а. с. 7,8) шляхом укладання нового договору на основі типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 12.07.2005р. №  560.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», встановлення цін і тарифів за виконання робіт і надання житлово-комунальних послуг підприємствами, встановлення норм їх споживання та контроль за їх дотриманням, а також дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у зазначених питаннях належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Згідно з п. 3 ст. 31 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого також додається до договору. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 523 від 10.06.2005р. було затверджено розмір відшкодування експлуатаційних витрат за утриманням будинків та прибудинкових територій суб'єктами підприємницької діяльності. Як вбачається із додатків до договору, що запропонований позивачем, є вищезазначене рішення виконкому Кременчуцької міської ради  на підставі якого формувався розмір щомісячної фіксованої плати (п. 5 договору).

Таким чином, дослідивши запропонований позивачем проект договору про участь в утриманні будинків і споруд та прибуткових територій № 480 (а. с. 5-6), колегія суддів дійшла до висновку про відповідність вказаного  договору вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 187 ГК України спонукання на укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язана його укласти через, зокрема, пряму вказівку закону або на підставі обов'язкового для виконання акта планування.  

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Однак, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення  господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. з наступних підстав.  Відповідно до ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір –умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Крім цього у резолютивній частині рішення вказується строк виконання цих дій.

Що стосується зазначених у апеляційній скарзі позивача порушень процесуального права, то необхідно зазначити, що відповідно до вимог ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Крім цього, безумовною підставою для скасування судового рішення є, зокрема, розгляд судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце судового розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються  належно повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі або про відкладення розгляду справи надіслано судом за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань у суді першої інстанції. Зазначене підтверджується  повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 40, 42).   

Крім цього, колегія суддів вважає, якщо є можливість всебічного розгляду справи з винесенням законного і обґрунтованого рішення і неявка сторони, яка не використала свого процесуального права передбаченого ст. 22 ГПК України, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня, суд приймає рішення за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, колегія суддів змінює рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. по справі № 10/55-06 шляхом зобов'язання відповідача укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат власниками нежитлових приміщень з позивачем на підставі поданого останнім договору № 487  протягом десяти днів з моменту прийняття цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня»на рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі                   № 10/55-06 за позовом Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Придніпровське»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня»про спонукання укласти договір –змінити.

3.          Резолютивну частину рішення викласти у такій редакції:

          1.Позов задовольнити повністю.

          2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Судариня»(39600, м. Кременчук, Полтавська обл., вул. 40 років Жовтня, буд. 6/99, р/р 26005001013482 в АКБ «Автокразбанк»МФО 331100, код 31847682) укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат власниками нежитлових приміщень з Комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «Придніпровське»(39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, буд 17, р/р 26007860 в КФ АКБ «Полтава-банк», МФО 331423, код ЄДРПОУ 13956071) на підставі поданого позивачем договору № 487 про участь в утриманні будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.02.2006р. протягом десяти днів з моменту прийняття даної постанови.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня»(39600, м. Кременчук, Полтавська обл., вул. 40 років Жовтня, буд. 6/99, р/р 26005001013482 в АКБ «Автокразбанк»МФО 331100, код 31847682) на користь Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Придніпровське»(39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, буд 17, р/р 26007860 в КФ АКБ «Полтава-банк», МФО 331423, код ЄДРПОУ 13956071) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з  Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Придніпровське»(39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, буд 17, р/р 26007860 в КФ АКБ «Полтава-банк», МФО 331423, код ЄДРПОУ 13956071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судариня»(39600, м. Кременчук, Полтавська обл., вул. 40 років Жовтня, буд. 6/99, р/р 26005001013482 в АКБ «Автокразбанк»МФО 331100, код 31847682) 21 (двадцять одну) грн. 25 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Доручити господарському суду Полтавської області видачу виконавчих документів.

6.          Справу № 10/55-06 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Поліщук В.Ю.

                                                                                                         Мостова  Г. І.