Постанова

від 29.05.2015 по справі 203/5251/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю: захисників ОСОБА_1: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; представника митниці - Ревука М.А., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року у справі про порушення митних правил, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, керівника ТОВ «Астра», ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 02 липня 1997 року Красногвардійським РВ УМВС України у Дніпропетровській області; який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмір 844346, 15 гривень та конфіскації предмету правопорушення - кухонного посуду з пластмас, інструмент ручний побутовий, вагою 15926 кг загальною вартістю 844346,15 гривень,-

встановив:

постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 28 серпня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу та конфіскації предмету правопорушення.

У відповідності до постанови районного суду у вину ОСОБА_1 ставилося те, що він, маючи на меті ввести на митну територію України товари широкого вжитку: посуд кухонний та ручний побутовий інструмент із пластмас, 15 березня 2013 року, на підставі зовнішньоекономічного контракту № VAN-6 від 15 січня 2013 року укладеного між ТОВ «Астра», керівником якого є ОСОБА_1, та «VANSA LIMITED» морським транспортом із Туреччини на митну територію України у контейнерах: MRKU2805414, MSKU1121954, - ввезено товар: пластмасовий кухонний посуд та побутові ручні інструменти, вагою 15926 кг загальною вартістю 136 537,39 гривень, що в еквіваленті складає 17082,12 доларів США. У подальшому даний вантаж було розмитнено за ВМД №110070000/2013/304604 від 18 березня 2013 року, товар відпущено у вільний обіг.

У ході здійснення перевірки законності ввезення зазначеного товару Департаментом митної справи Міністерства доходів і зборів України від митних органів Туреччини було отримано відповідь на запит, згідно якої на адресу ТОВ «Астра» було направлено товару на загальну вартість 844346,15 гривень.

З огляду на зазначенні обставини митний орган дійшов висновку, що керівник ТОВ «Астра» - ОСОБА_1, маючи умисел направлений на заниження суми вартості імпортного товару подав документи, які містять неправдиві відомості, що і стало причиною для складання матеріалу про адміністративне правопорушення у сфері порушення митних правил, за ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд першої інстанції, проаналізувавши обставини інкримінованого особі правопорушення із наявними по справі доказами, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись з висновками суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з порушенням строку передбаченого ст. 294 КУпАП, в якій просить поновити пропущений строк на оскарження і скасувати постанову районного суду, а провадження у справі, відносно нього, закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.

Зокрема, апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд, порушуючи вимоги ст.ст. 268, 278 КУпАП, не забезпечив належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи, яке її стосується, а під час виконання підготовчих дій не переконався у належному сповіщенні особи, що у своїй сукупності призвело до порушення прав особи на захист та позбавило її можливості надати відповідні пояснення, а також докази своєї невинуватості.

Також апелянт зазначає, що усі митні формальності ним були оформленні у відповідності до наявних у нього первинних документів. Висновки суду щодо наявності у нього умислу направленого на переміщення товарів через митний кордон України із прихованням реальної вартості, обґрунтовані не належними доказами. В основу висновків щодо винуватості особи було покладено відповідь митних органів Туреччини, переклад якої зроблено невідомою особою, що свідчить про сумнівність перекладу. Крім цього, різні вихідні номери перекладу та оригіналу ставить під сумнів відповідність перекладу оригіналу, на який посилається сторона обвинувачення.

Таким чином, на переконання апелянта, суд першої інстанції формально розглянув справу, перелічивши наявні у справі доказів, не дав їм жодної належної правової оцінки.

Щодо поновлення пропущеного строку, то у своїй апеляційній скарзі апелянт - ОСОБА_1 зазначає, що строк на оскарження був пропущений із поважної причини, оскільки його як митним органом, так і судом першої інстанції про час та місце розгляду справи повідомлено не було. Про результати розгляду справи йому стало відомо згодом із електронного реєстру судових рішень. Крім цього, зазначив, що має тяжке захворювання і періодично перебуває на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, але за той час коли перебував за своїм місцем мешкання жодного повідомлення про отримання судової повістки не отримував.

У судовому засіданні апеляційного суду захисники ОСОБА_1 підтримали подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку, вважаючи постанову районного суду, такою яка не відповідає фактичним обставини.

В свою чергу представник митниці - Ревука М.А. у судовому засіданні категорично заперечувала проти їх задоволення, вважаючи доводи як клопотання, так і апеляційної скарги безпідставними, а постанову районного суду законною та обґрунтованою, і такою яка повністю відповідає фактичним обставинам.

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги й клопотання, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу і заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку необхідно задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до ст. 268 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є данні про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.

Разом з тим, п. 3 ст. 278 КУпАП, суд при підготовці справи до розгляду має вирішити питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду.

З наведених норм закону вбачається, що суд перед розглядом справи має перевірити чи забезпеченні права особи на захист. Зокрема, переконатися чи повідомлено особу про час та місце розгляду справи належним чином, а також з'ясувати причини неявки і лише у випадку, якщо особи ігнорує вимоги суду про явку, суд може у виключному випадку провести розгляд справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення був складений у відсутність особи. Жодних даних про отримання, або ознайомлення особи із змістом протоколу не має. Наявний чек про купівлю марки (а.с. 6) свідчить про придбання поштової марки і у жодному разі не може безсумнівно доводити факт направлення протоколу на адресу ОСОБА_1 Під час проведення підготовчих дій судом не перевірено причини неявки особи. Свою неявку апелянт пояснює тим, що періодично тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні та має тяжке хронічне захворювання, що підтверджував висновками лікаря.

Враховуючи наведенні обставини, апеляційний суд із урахуванням вимог ст. 294 КУпАП, дійшов висновку, що строк на оскарження постанови від 28 серпня 2014 року був пропущений з поважної причини та підлягає поновленню.

З аналізу тексту мотивувальної частини постанови суду слідує, що суд першої інстанції, свого висновку дійшов з сукупності наявних по справі доказів, зокрема, протоколу про порушення митних правил, копії митної декларації, копії контракту, копії інформаційних листів з перекладом, копії ТТН, копії акту, протоколу опитання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, - але наведеним доказам суд не надав жодної оцінки.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 Митного Кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або вчинені з необережності) дії чи бездіяльність, що посягає на порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Із наведеного визначення, слідує, що порушення митних правил є протиправні дії, які характеризуються як прямою формою умислу, так і вчинені з необережності.

Отже, доводячи вину особи, зокрема і у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, слідує, що орган який склав протокол має довести вину особи, обґрунтовуючи свої доводи певними доказами, які б безсумнівно доводило навмисність вчинення протиправних дії; чи довести, що особа при наявності певного кола обставин, мала можливість передбачити настання шкідливих наслідків, але ігноруючи дані обставини легковажно розраховуючи на їх відвернення.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Астра», керівником якої був ОСОБА_1, 15 січня 2013 року уклало контракт №VAN-6 (а.с. 55-66) із компанією «VANSA LIMITED» на купівлю посуду, побутової техніки, ручного електроінструменту та запасних частин до них, більш чіткий перелік предметів договору встановлюється додатками до контракту. Так, у відповідності із додатками до контракту № LS02 та № LS03 від 15 лютого 2013 року (а.с. 61-62) сторони погодили купівлю-продаж кухонного посуду із пластмас на загальну суму 17 082,12 доларів США. За умовами контракту продавець має поставити товар на умовах CIF - на кордон України, у порт Іллічівськ. Виконуючи обов'язки щодо доставки товару, «VANSA LIMITED» поставила у контейнерах: MRKU2805414, MSKU1121954, - залучивши до перевезення транспортну компанію «Морімото транс». Товар у порт Іллічівськ був поставлений у строки передбаченні договором. Представниками ТОВ «Астра» за допомогою декларанта - ОСОБА_8, на підставі наданих від постачальника митних та транспортних документів, було оформлено ВМД №110070000/2013/304604 від 18 березня 2013 року (а.с. 10-12), яка була подана з метою розмитнення поставленого товару. Зазначена митна декларація була прийнята митним органом, а товар переданий у вільний обіг.

Проте, як вбачається з листа від 27 березня 2013 року за №12/2-23/1128 (а.с. 63-64) у митного органу України виникли підозри щодо законності та правомірності зовнішньо-економічної діяльності ТОВ «Астра» у 2013 року. З метою перевірки обґрунтованості підозр щодо ТОВ «Астра», митний орган України звернувся у рамках правової допомоги до митних органів Туреччини із проханням надати інформацію щодо поставок на адресу ТОВ «Астра».

Згідно з отриманої відповіді від митних органів Туреччини (а.с. 20-33), турецька компанія «GEMON GIDA IC VE DIS SAN.TIC. LTD. SNI» за дорученням «VANSA LIMITED» направила до України товар - кухонний посуд з пластмаси у контейнерах MRKU2805414, MSKU1121954, при цьому поставка здійснювала по предоплаті від покупця, загальною вартістю 105635,70 доларів США.

Жодних даних які б свідчили про взаємопов'язаність компаній «VANSA LIMITED» та ТОВ «Астра» митним органом суду не надано, як і не надано доказів того, що ОСОБА_1, будучи керівником ТОВ «Астра», мав сумніви щодо правдивості даних, наданих йому первинних документів від постачальника, які були використанні для розмитнення вантажу, тобто залишається не доведеним обставина, що ОСОБА_1, діючи через компанію «VANSA LIMITED» вчинив дії направленні на приховання товару від митного органу шляхом подання документів, які містять неправдиві відомості.

Доводи митного органу, що з Туреччини за контрактом №VAN-6 від 15.01.13 року у контейнера: MRKU2805414, MSKU1121954, - фактично переміщувався товар загальною вартістю 105635,70 доларів США, не може достовірно доводити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, оскільки лише підтверджує реальну вартість товару.

Отже, з урахуванням презумпції невинуватості закріпленої у ст. 62 Конституції України, та за відсутності достатніх доказів того, що ОСОБА_1, діючи умисно чи з необережності подав до митного органу документи, які містять неправдиві дані, апеляційний суд дійшов висновку про хибність висновків суду першої інстанції .

Крім цього, під час розгляду справи апеляційним судом було встановлено, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 268, 278 КУпАП, здійснюючи попередній розгляд справи не з'ясував причини неявки особи, та розглянув справу у відсутність особи, чим порушив права особи на захист.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з'ясував усі обставини справи. Наявні по справі докази належним чином, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, суд не оцінив та не навів жодних обґрунтувань свого висновку, лише формально перерахував наявні у справі докази, що є неприпустимим і є безумовною підставою для скасування постанови.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати і закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення, -

постановив:

клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року.

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмір 844346,15 гривень та конфіскації предмету правопорушення - кухонного посуду з пластмас, інструмент ручний побутовий, вагою 15926 кг загальною вартістю 844346,15 гривень, - скасувати.

Провадження у справі про порушення митних правил, відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду І.К. Живоглядова

Дніпропетровської області