Ухвала

від 05.05.2015 по справі 196/1297/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3873/15 Справа № 196/1297/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бойко Ю. О. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Самокиші О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_4 та Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а також за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Зорянська сільська рада Царичанського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на частину спадкового майна,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме проживання з жовтня 1998 року по день смерті у АДРЕСА_1; визнати за нею право на спадкування рівної частки у спадковому майні разом із спадкоємцями першої черги ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_5, а також визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 право на 2/3 частини земельної частки (паю) площею 2,9961 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Зоря», розташованої на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_1.

У грудні 2014 року ОСОБА_4 також звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 право на 1/2 частину спірної земельної частки (паю).

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, позов ОСОБА_4- у повному обсязі та ухвалено: встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з жовтня 1998 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5, право на 1/2 частину за кожним земельної частки (паю) площею 2,91 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Зоря», розташованої на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації за № 828-р від 27 грудня 1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0440, а також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись із вказаним рішенням суду просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з жовтня 1998 року ОСОБА_2 знаходилася у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_5, з яким проживали однією сім`єю за місцем її реєстрації в будинку АДРЕСА_1. Під час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася донька ОСОБА_3, батьками якої були записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 6, 8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 31 травня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) площею 2,9961 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Зоря», розташовану на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_1, а також грошові вклади (а.с. 10, 51).

Також встановлено, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою щодо оформлення спадщини, але нотаріусом їй було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, (а.с. 10), а спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є діти померлого, тобто син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_3

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Крім того відповідно до п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК Укаїни суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Так, судом встановлено та зазначалося вище, що з жовтня 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 мешкав разом із ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 є їх спільною донькою, тобто померлий та позивач проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

А відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.

Оскільки позивач ОСОБА_2 проживала з померлим однією сім'єю без реєстрації шлюбу більше п'яти років, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано встановив факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, визнав за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 право по 1/2 частині земельної частки (паю).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність рішення суду, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, того, що вона протягом тривалого часу опікувалася померлим, а також надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані. Крім того позивачем не надано доказів безпорадного стану спадкодавця за його життя, у зв'язку з чим ці доводи суттєвими не являються, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді