Ухвала

від 08.02.2007 по справі а36/266

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А36/266

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2007                                                                                             Справа № А36/266

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Лебедєва Є.Є., довіреність №29140/10/100  від 13.09.06,  головний державний податковий ревізор-інспектор;

          Зибало Н.О., довіреність № 9760/10/10 від 31.03.06, старший державний податковий інспектор

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного підприємства “Дніпровський регіон”, місто Дніпродзержинськ;

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2006 року;

у справі №А36/266;

за позовом приватного підприємства “Дніпровський регіон”, місто Дніпродзержинськ;

до Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську, місто Дніпродзержинськ;

про визнання недійсним акту та податкового повідомлення-рішення.

                                         В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство “Дніпровський регіон”, місто Дніпродзержинськ звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним акт №246/23-108/31418827 від 22 листопада 2005 року та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2005 року №0004992301/49581/10/23, про завищення податкового кредиту, прийнятого відповідачем Державною податковою інспекцією у місті Дніпродзержинську на підставі вищевказаного акту перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не повинен нести відповідальність за те, що свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента за угодою ПП “Енер-Тек” визнано недійсним судом з моменту видачі.

Постановою господарського суду у справі №А36/266 від 18 вересня 2006 року (суддя Кожан М.П.) у позовних вимогах відмовлено повністю.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з того, що

рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2004 року визнані недійсними установчі документи контрагента позивача з моменту внесення в державний реєстр.

Господарський суд відповідно до чинного законодавства зробив висновок у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тому господарський суд зробив висновок, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента позивача ПП “Енер-Тек” було отримано із застосуванням обману шляхом надання реєструючим органам неправдивої інформації.

Позивач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні постанови не повно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.

Позивач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що позивач у телефонному режимі виявив, що контрагент по угоді ПП “Енер-Тек” са мостійно надало заяву про закриття свого підприємства та було закрито на законних підставах, а не за порушення обліку та звітності.

Позивач вважає, що згідно законодавства України він відповідальності за дії ПП “Енер-Тек” не повинен нести.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачена відпові дальність платників податків за дії інших платників податків.

Вказаний Закон не ставить в залежність право на податковий кредит з проведенням для платника по датків запитів та будь-яких зустрічних перевірок.

На апеляційну скаргу Відповідач надав заперечення у якому посилається на  те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необґрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні на підставі акту перевірки встановлено, що рішенням районного суду Шевченківського району міста Києва від 24 листопада 2004 року визнані недійсними установчі документи суб'єкта підприємницької діяльності ПП “Енер-Тек” контрагента підприємства позивача у господарській діяльності:

статут ПП "Енер - Тек" зареєстрований Шевченківською райдержадміністрацією м. Києва від 03.09.2003 року з моменту внесення у державний реєстр;

свідоцтво платника податку на додану вартість №39046220 від 15 жовтня 2003 року, яке видане ДПІ у Шевченківському районі міста Києва,  з моменту видачі, шляхом анулювання з 15 жовтня 2003 року;

свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Енер-Тек” № 39046220 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість 15 жовтня 2003 року.

Підставою визнання недійсними установчих документів було те, що засновником та директором ПП “Енер-Тек” в установчих документах зазначено Нащинець В.П..

Дане підприємство створено фіктивно, Нащинець В.П. ніякої участі в діяльності цього підприємства не брав, ніяких документів від імені підприємства не підписував, у зв'язку з чим уставні документи господарський суд визнав не дійсними.

Таким чином суд прийшов до висновку, що свідоцтво №39046220 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Енер-Тек” було отримано із застосуванням обману шляхом надання реєструючим органам неправдивої інформації.

За результатами перевірки встановлені порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме позивачем у квітні 2004 року віднесено до податкового кредиту податкову накладну від 29 квітня 2004 року    на загальну суму 740000 гривень, в тому числі 123333,33 гривень податок на додану вартість, виписану ПП “Енер-Тек”, який не є платником податку на додану вартість.

Дане порушення призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2004 року на 123333,33 гривень.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідно до підпункту 7.4.5 пункта 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП “Енер-Тек” рішенням суду анульовано з моменту видачі, а саме 15 жовтня 2003 року.

Таким чином, заповнений бланк податкової накладної, де значиться продавець ПП “Енер-Тек”, судова колегія вважає не належним документом.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-

                                           У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Дніпровський регіон”, місто Дніпродзержинськ, залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2006 року у справі №А36/266, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                            І.Л. Кузнецова

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                           І.В. Тищик