Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/8118/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/8118/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДС Фарма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД - СЕРВІЗ"

про стягнення 114 240, 65 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Громадський Р.Я. - по довіреності №б/н від 23.03.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВДС Фарма" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД - СЕРВІЗ" про стягнення 114 240, 65 грн.

Ухвалою від 02.04.2015р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 27.04.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.05.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Зокрема, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 27.04.2015р. представник відповідача отримав 30.04.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103033863210.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідачів про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзивів на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.05.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09 січня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВДС ФАРМА" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУД-СЕРВІЗ" (далі - дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 09/01/13-1.

Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати товар у власність дистриб'ютору, а дистриб'ютор зобов'язується вчасно прийняти та оплатити товар згідно з умовами даного договору та виконувати інші зобов'язання, передбачені даним договором.

Згідно з п. 8.1. договору, даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до дня його розірвання в порядку, передбаченому п. п. 8.2., 8.3., даного договору, або додатковими угодами до даного договору, або в порядку , передбаченому законодавством України.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна даного договору визначається сумою (загальною вартістю) всього поставленого товару на основі накладних, рахунків-фактур та/або рахунків постачальника.

Сплата дистриб'ютором переданих йому партій товару здійснюється в гривні на підставі накладних і рахунків-фактур, а у випадку сплати в порядку попередньої оплати - рахунків (п. 4.3. договору).

Відповідно до п 4.5. договору, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити поставлений йому товар в порядку попередньої оплати (авансовими платежами) на підставі рахунку (рахунків) постачальника, якщо інше не передбачено додатковими угодами до даного договору. Інші умови оплати можуть бути узгоджені сторонами додатково.

Положеннями п. 5.1. договору визначено, що підставою для здійснення кожної поставки товару є замовлення направлене постачальнику в будь-якому, дозволеному його ідентифікувати вигляді (в тому числі, але не виключно: в електронному вигляді, по факсу, замовним листом, кур'єрською службою і т.п. ).

Право власності на товар переходить до від постачальника до дистриб'ютора в момент передачі товару. Факт передачі товару підтверджують супроводжуючі документи з підписом відповідальної особи дистриб'ютора та/або з підписом представника дистриб'ютора з одночасною передачею постачальнику (його представнику) довіреності, яка підтверджує повноваження дистриб'ютора прийняти товар у постачальника (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку прострочення дистриб'ютором виконання зобов'язань з оплати товару по даному договору, здійснюваної не в порядку попередньої оплати, дистриб'ютор на підставі письмової вимоги постачальника зобов'язується в досудовому порядку сплатити постачальнику неустойку з розрахунку 0,1 % від загальної суми прострочення заборгованості перед постачальником на протязі трьох днів з моменту отримання вимоги постачальника. Сплата передбаченої даним договором неустойки не звільняє дистриб'ютора від сплати основної заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2013 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до дистриб'юторського договору № 09/01/13-1 від 09.01.2013р., відповідно до якої сторони погодили викласти п. 4.5. даного договору, в наступній редакції: «Дистриб'ютор зобов'язаний повністю оплатити поставлений йому товар на протязі 60 календарних днів з моменту його поставки».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 21 листопада 2014 менеджеру Позивача було надіслано по електронній пошті лист від Директора Відповідача з повідомленням закінчення операційної діяльності Відповідача у найближчий час.

У відповідь на цей лист, 28 листопада 2014 Директором Позивача було направлено лист на електронну пошту Директора Відповідача з повідомленням про те, що Позивачем буде підготовлений текст додаткової угоди про розірвання Договору, яке Позивач підпише після виконання Відповідачем всіх взятих на себе зобов'язань згідно договору. У свою чергу, Позивач запевнив Відповідача в належному виконанні зобов'язань згідно Договору зі свого боку.

У жовтні та листопаді 2014 року з боку Відповідача було зафіксовано систематичну затримку з оплати поставленого товару Позивачем.

20 лютого 2015 року Позивачем було відправлено Відповідачу Претензію №1 про заборгованість з оплати товару згідно Дистриб'юторського договору № 09/01/13-1 від 09.01.2013 року на загальну суму 109 680 грн. 32 коп.

22 жовтня 2014 року від Відповідача надійшла на розрахунковий рахунок Позивача сума у розмірі 7 600 грн. 00 коп., як часткову оплати згідно видаткової накладної № 545 від « 22» жовтня 2014 року.

12 березня 2015 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якої у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 107 710 (сто сім тисяч сімсот десять) грн.. 35 коп.. згідно наступних видаткових накладних:

Видаткова накладна № 651 від « 29» грудня 2014 року на суму 6 777 грн. 94 коп.; видаткова накладна № 607 від « 05» грудня 2014 року на суму 33 937 грн.,13 коп. (строк прострочення оплати товару з 03.02.2015 - 24.03.2015); видаткова накладна № 590 від « 27» листопада 2014 року на суму 31856 грн.76 коп. (строк прострочення оплати товару з 26.01.2015 - 24.03.2015); видаткова накладна № 579 від « 18» листопада 2014 року на суму 17 979 грн., 41 коп. (строк прострочення оплати товару з 17.01.2015 - 24.03.2015); видаткова накладна № 568 від « 12» листопада 2014 року на суму 11 710 грн. 37 коп. (строк прострочення оплати товару з 11.01.2015 - 24.03.2015); видаткова накладна № 557 від « 04» листопада 2014 року на суму 3 872 грн., 45 коп. (строк прострочення оплати товару з 03.01.2015 - 24.03.2015); видаткова накладна № 546 від « 22» жовтня 2014 року на суму 1231 грн. 49 коп. (строк прострочення оплати товару з 21.12.2015 - 24.03.2015); Видаткова накладна № 545 від « 22» жовтня 2014 року на суму 344 грн. 80 коп. (строк прострочення оплати товару з 21.12.2015 - 24.03.2015).

За таких обставин позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД - СЕРВІЗ" суму основного боргу в розмірі 107 710,35 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині оплати товару відповідно до умов дистриб'юторського договору № 09/01/13-1 від 09.01.2013р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача заборгованості в розмірі 107 710,35 відповідно до дистриб'юторського договору № 09/01/13-1 від 09.01.2013р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасну оплату товару, яка за розрахунками становить 107,71 грн.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у випадку прострочення дистриб'ютором виконання зобов'язань з оплати товару по даному договору, здійснюваної не в порядку попередньої оплати, дистриб'ютор на підставі письмової вимоги постачальника зобов'язується в досудовому порядку сплатити постачальнику неустойку з розрахунку 0,1 % від загальної суми прострочення заборгованості перед постачальником на протязі трьох днів з моменту отримання вимоги постачальника. Сплата передбаченої даним договором неустойки не звільняє дистриб'ютора від сплати основної заборгованості.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по оплаті за товар відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 7.2. договору, неустойку розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 107,71 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення неустойки в сумі 107,71 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5909,55 грн. та 513,04 грн. - 3% річних

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 513,04 грн. - 3% річних та 5909,55 грн. - інфляційних - обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 114 420,65 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі заявлених до них вимог не спростували, відсутність у них заборгованості станом на день розгляду справи не довели.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови дистриб'юторського договору № 09/01/13-1 від 09.01.2013р., а також положення ст. ст. 525, 526, 592 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД - СЕРВІЗ" (02660, м. м. київ, вул. Магнітогорська 1, код ЄДРПОУ 32674305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДС Фарма" (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 1/14, код ЄДРПОУ37506672) суму основного боргу у розмірі 107 710 (сто сім тисяч сімсот десять) грн.. 35 коп., неустойку в сумі 107 (сто сім) грн. 71 коп., інфляційне збільшення суми основного боргу у розмірі 5909 (пять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн.. 55 коп., 3% річних від суми основного боргу у розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 81 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.