Ухвала

від 02.06.2015 по справі 910/29719/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02.06.2015Справа № 910/29719/14

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна»

на діїВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві

у справі№910/29719/14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гідротек Україна»

простягнення 132 071,29 грн. та розірвання договору

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротек Україна» про стягнення 132 071,29 грн. та розірвання договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. у справі №910/29719/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» задоволено частково, розірвано договір поставки №000317 від 01.03.2013 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідротек Україна»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротек Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» заборгованість у розмірі 53 105,64 грн., пеню у розмірі 3 589,35 грн. та судовий збір у розмірі 2 351,90 грн.; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

02.04.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

29.05.2015 р. до канцелярії суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця по невинесенню постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. у справі №910/29719/14 та зобов'язати державного виконавця відкрити таке виконавче провадження.

Частиною 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів скарги, заява стягувача про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом наказу господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. у справі №910/29719/14 отримана державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві 05.05.2015 р.

За змістом ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі приписів ст. Закону України «Про виконавче провадження» мала бути винесена державним виконавцем протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа (05.05.2015 р.), тобто до 08.05.2015 р.

З огляду на викладене, останнім днем подачі скарги на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві є 18.05.2015 р., а дана скарга подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» 26.05.2015 р. (що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст.ст. 33, 53 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.

Скаржником, як в тексті поданої скарги, так і окремим документом не заявлено про необхідність відновлення, встановленого ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України строку оскарження дії державного виконавця, який в даному випадку пропущений.

Відтак, правові підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження дії державного виконавця відсутні.

Згідно із п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 р. №14 судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону №606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в передбаченому порядку, залишається без розгляду.

За таких обставин, правові підстави для прийняття поданої скарги до розгляду відсутні, а тому вона підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

При цьому, суд відзначає, що скаржник не позбавлений права повторного звернення з скаргою до суду у випадку наявності доказів поважного пропуску строку оскарження та з відповідною заявою в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу та додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» без розгляду.

Суддя                                                                                                    В.П. Босий